- •Історія Росії
- •В'ячеслав Мордвінцев
- •Робоча навчальна програма
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Місце в структурно-логічній схемі спеціальності
- •Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
- •Співвідношення складових у змістовому модулі
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль
- •Тематичний план лекцій, проблематика семінарських занять, теми для самостійного опрацювання та модульного контролю
- •Змістовий модуль 1. Історія Росії (з найдавніших часів до хvi ст.)
- •Лекція 2. Етнічні процеси в Київській Русі та походження білорусів і росіян
- •Семінарське заняття 1.
- •Семінарське заняття 2. Вічовий Новгород.
- •Лекція 4. Московська держава наприкінці хiv – в першій половині хv ст.
- •Лекція 5. Московська держава в другій половині хv ст.
- •Семінарське заняття 3.
- •Основні джерела та література до змістового модуля 1
- •Підсумковий модульний контроль (2 години) орієнтовані питання для модульного контролю:
- •Змістовий модуль 2 Лекція 8. Громадянська війна в Росії на початку хvii ст.
- •Семінарське заняття 5.
- •Література:
- •Лекція 10. Росія наприкінці хvii ст.
- •Семінарське заняття 6. Еволюція державного ладу і формування абсолютизму в Росії в другій пол. Хvii–хviii століттях.
- •Література:
- •Лекція 12. Політична боротьба в Росії в 1725–1730 рр. Спроба обмеження самодержавства
- •Лекція 13. Біроновщина
- •Семінарське заняття 7. Зовнішня політика уряду Катерини іі
- •Основні джерела та література до змістового модуля № 2
- •Підсумковий модульний контроль (2 години) орієнтовані Питання для модульного контролю:
- •Основні джерела та література з курсу
- •Перелік питань на залік з курсу
- •(З найдавніших часів до кінця хviii ст.”
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу “ Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.) поділений на два змістових модулів.
Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, самостійна робота, підсумкове оцінювання з модуля, реферати) і підсумковий контроль (залік).
Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 12-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно та письмово.
Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі
Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.
Загальна сума балів – 100 балів (з них поточний модульний контроль – 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).
Модуль 1. Історія Росії (з найдавніших часів до ХVI ст.) |
Модуль 2. Історія Росії (ХVII–ХVIII ст.) |
Залік |
||||
45 залікових балів |
45 залікових балів |
10 балів |
||||
Семінарські заняття |
Самостійна робота |
Модульний контроль |
Семінарські заняття |
Самостійна робота |
Модульний контроль |
|
25 |
15 |
10 |
25 |
15 |
10 |
Схема переведення звичайних балів отриманих студентом на семінарських заняттях у залікові
-
12-бальна система оцінювання на семінарських заняттях з одного модуля (4 заняття)
Залікові бали
47-48
25
45-46
24
43-44
23
41-42
22
39-40
21
37-38
20
35-36
19
33-34
18
31-32
17
29-30
16
27-28
15
25-26
14
23-24
13
21-22
12
19-20
11
17-18
10
15-16
9
13-14
8
11-12
7
10 і менше балів – в залікові бали не переводиться
Види роботи студента на семінарському занятті та їхня оцінка за дванадцятибальною схемою:
Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю
(в залежності від змісту) - 1-12 балів.
Доповнення - 1-12 балів.
Участь у дискусії - 1-12 балів.
Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути:
-
повнота розкриття питання;
-
логіка викладення, культура мови;
-
впевненість, емоційність та переконаність;
-
використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо);
-
аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.