Екзаменаційний білет №____11___

11.Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.

Ефект заміщення - це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживан­ня заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі то­вари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужо­сті U1 (переміщення з точки А у точку С (відрізок R – R₁)

Ефект доходу - це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Ефект доходу показує механізм переміщення від однієї кривої байдужості (U1) до іншої U₂ (відрізок R2 - R).

Зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних - зменшується. Ефект заміщення спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних товарів. Ці два ефекти діють одночасно. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то зі зростанням ціни споживання товару X зменшується, а при її знижені -збільшується. Однак може виникнути ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Така ситуація трапляється досить рідко.

Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього - парадок­сом Гіффена.

Товар Гіффена повинен одночасно відповідати таким вимогам: бути неякісним в уявленні споживача; бути значною часткою його витрат.

41. Аналіз ефективності монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція не забезпечує оптимально­го розподілу та використання ресурсів. Навпаки, є багато прикладів недовикористання виробничих потужностей фірмами, орієнтовани­ми на монополістичну конкуренцію. Скажімо, коли неподалік від однієї бензоколонки відкривається нова, хоча й на першій небагато клієнтів. Саме пере­вищення ціни над граничними витратами дає змогу обом виробни­кам отримувати економічний прибуток за умови недовантаження потужностей.

Монополістична конкуренція не здатна забезпечити найвищу ефективність виробництва, коли ціни дорівнюють мінімальним се­реднім витратам. Адже перетин кривих граничних і середніх ви­трат припадає на точку мінімуму середніх витрат. Для досягнення максимальної ефективності виробництва необхідно, щоб через цю точку одночасно пройшли криві попиту та граничного доходу Оскільки вони не збігаються, то досягти найвищої ефективності для монополістичної конкуренції принципово неможливо. Навпаки, як у короткотерміновому, так і у довготерміновому періоді ціна вища за мінімальні середні витрати:

Отже, споживачі завжди змушені платити на ринку монополі­стичної конкуренції за одиницю продукції більше, ніж це могло б бути на конкурентному ринку.

Таким чином, недовантажені потужності підприємств та зави­щені ціни — ось плата суспільства за монополістичну конкурен­цію. Однак навіть це критичне зауваження не дає достатньо підстав для однозначно негативної оцінки монополістичної конкуренції. Справа в тому, що орієнтація на монополістичну конкуренцію постій­но націлює фірму на пошук варіантів виділення свого продукту се­ред аналогічних товарів галузі, найповніше враховуючи при цьому різноманітність потреб споживачів.

Задача Визначте, скільки одиниць товару буде споживати домогосподарство, якщо за доходу 850 грн. у місяць домогосподарство споживає 4000 одиниць товару, еластичність попиту за доходом _у= - 0,3, дохід зростає на 7%.

Розв’язок: знайдемо Y2=850*1,07=909,5 грн;

Еy=((Q2-Q1)/(Y2-Y1)*(Y2+Y1)/(Q2+Q1));

((Q2-4000)/(909,5-850)*(909,5+850)/(Q2+4000)=-0,3; 17,85(Q2+4000)=1759,5(Q2-4000); 1777,35Q2=6966600;

Q2=3920.

Відповідь: домогосподарство буде споживати 3920 од. продукції.

Зміна попиту - зміна в кількості товарів і послуг, що покупці хочуть купити, яка спричиняється будь-чим, за винятком зміни ціни

Лідерство у цінах – встановлення ціни на товар, що виготовляється і продається кількома фір-мами в умовах олігополії. Якщо фірма-лідер встановлює нову ціну на товар, то надалі інші фірми наслідують її приклад.