4.2 Устаткування і реактиви

У даній лабораторній роботі викладений метод визначення нітратів у різних видів, сортів, тканин і частин овочевої продукції, який заснований на добре відомій реакції іона нітрату з дифеніламіном. При цьому пропонується застосування двох варіантів: з використанням вичавленого соку і цілих рослин. Для виконання лабораторної роботи знадобляться наступне устаткування і реактиви:

1) ступки малі з товкачами; 2) предметні стекла; 3) марлеві серветки; 4) дрібні місткості – бульбашки з-під Пеніциліну з пробками; 5) піпетки хімічні на 5 мл; 6) піпетки медичні; 7) скальпелі; 8) 1%-ный розчин дифеніламіну в концентрованій сірчаній кислоті; 9) початковий розчин NaNO₃ для побудови калібрувальної кривої; 10) дистильована вода; 11) термостійкий хімічний стакан на 0,5 - 1 л для кип'ячення овочів; 12) електроплитка.

4.3 Порядок виконання лабораторної роботи

Студентам необхідно принести різні овочі, куплені в магазині або з власної земельної ділянки, що містять найбільшу кількість нітратів (див. табл. 4.1), з нефарбованим соком (капуста, огірки, кабачки, картопля, диня і ін.). Овочі слід вимити і обсушити.

Студенти умовно «ділиться» на 4 підгрупи і кожна підгрупа виконує своє завдання.

Перша підгрупа студентів готує серію калібрувальних розчинів:

1. У одну з бульбашок наливають 10 мл початкового розчину NaNO₃, відповідного по концентрації максимальному змісту нітратів в овочах (див. табл. 2.1) - 3000 міліграм на кг Слід зазначити, що в окремих органах рослин зустрічаються і значно великі концентрації.

2. Серію калібрувальних розчинів готують шляхом розбавлення навпіл попереднього розчину: до 5 мл початкового розчину додається 5 мл дистильованої води, збовтується і т.д.

3. Розбавлення проводиться 7 разів, тобто одержують серію розчинів з різним змістом нітратів: 3000, 1500, 750, 375, 188, 94, 47, 23 мг/кг.

4. Під наочне скло підкладається лист білого паперу, на скло капають дві краплі розчину, що вивчається, і дві такі ж краплі дифеніламіну в триразовій повторності.

5. Описують реакцію згідно градації, приклад якої представлений табл. 4.2.

6. Одержану градацію використовує решта підгруп студентів для своїх типів аналізів.

Друга підгрупа студентів визначають вміст нітратів в соку овочів:

1. Овочі і плоди розчленовують на частини: а) зона, що примикає до плодоніжки, б) шкірка, в) периферійна частина, г) серединна частина (кочережка у капусти), жилки, лист без жилок.

2. Кожний із студентів даної підгрупи вибирає свою частину овоча для дослідження.

3. Вирізані частини дрібно ріжуть ножем і швидко розтирають в ступці.

4. Сік віджимають через 2-3 шару марлі.

5. 2 краплі соку капають на чисте наочне скло, покладене на білий папір і додають 2 краплі дифеніламіну.

6. Швидко описують всі спостережувані реакції і згідно складеною першою підгрупою таблиці 2.2 записують свої спостереження у формі таблиці 4.3.

7. Дослід повторюють 2-3 рази.

8. У разі сумнівів у вмісті нітратів в тій або іншій частині овочевої продукції капають поряд калібрувальний розчин з відомою концентрацією речовини і повторюють реакцію з дифеніламіном.