- •Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство
- •Isbn 966-364-222-X
- •Модуль і покликання філософії та її культурно-історичні типи Змістовий модуль 1 філософія, її предмет і роль у суспільстві
- •Тема 1 предметне поле й функціональне призначення філософії
- •1.1. Філософія та світогляд
- •1.3. Особливості та структура філософського знання
- •1.4. Філософія і наука. Філософська рефлексія
- •Семінар № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 2 генеза філософської думки та її культурно- історичні форми
- •Тема 2 еволюція філософських поглядів у контексті цивілізаційних процесів
- •2.1. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина
- •2.2. Антична філософія: космоцентризм
- •2.3. Філософія середніх віків: теоцентризм
- •2.4. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм
- •2.5. Філософія Нового часу: наукоцентризм
- •2.6. Німецька класична філософія: система-розум-діяльність
- •Семінар №2 Історичний розвиток світової філософії
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль з сучасна філософія: синтез культурних традицій
- •Тема з основні напрямки та особливості сучасної західної філософії
- •3.1. Особливості сучасної філософії
- •3.2. Неокантіанство, неогегельянство
- •3.3. Прагматизм
- •3.4. Філософія життя
- •3.5. Психоаналітична філософія
- •3.6. Персоналізм
- •3.7. Феноменологія Гуссерля
- •3.8. Екзистенціалізм.
- •3.9. Франкфуртська школа
- •3.10. Структуралізм
- •3.11. Герменевтика
- •3.12. Позитивізм, постпозитивізм
- •3.13. Неотомізм - релігійна філософія
- •3.14. Неомарксизм
- •3.15. Російська релігійна філософія та філософський містицизм
- •3.16. Ситуація постмодернізму у філософії
- •Семінар № з Сучасна світова філософія
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 4 формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- •Тема 4 філософська думка в україні
- •4.1. Філософська думка Київської Русі
- •4.2. Гуманістичні ідеї вітчизняної філософії другої половини XIII ст. - першої половини XVII ст.
- •4.3. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII століття. Григорій Сковорода
- •4.4. Філософія українського романтизму XIX століття
- •4.5. Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- •4.6. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх століття
- •Семінар № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля і
- •Підсумкові завдання до модуля і
- •Модуль II онтологія: структурна організація та діалектика буття Змістовий модуль 5 філософський зміст проблеми буття
- •Тема5 матерія, рух, простір, час
- •5.1. Буття, субстанція, матерія
- •5.2. Рух як спосіб існування матерії
- •5.3. Простір і час - форми буття матерії
- •Семінар № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 6 свідомість: її походження і сутність
- •Тема 6 генезис та структура свідомості
- •6.1. Свідомість - вища форма відображення дійсності
- •6.2. Суспільна природа свідомості. Свідомість та мова
- •6.3. Творча активність свідомості
- •Семінар № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 7 діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- •Тема7 діалектика та її альтернативи
- •7.1. Принципи діалектичного осмислення буття. Альтернативи діалектики
- •7.2. Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- •7.3. Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
- •Семінар № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля II
- •Підсумкові завдання до модуля II
- •Модуль III гносеологія, логіка, методологія Змістовий модуль 8 сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 8 пізнання як предмет філософського аналізу
- •8.1.Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм
- •8.2. Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- •8.4. Інтуїція: етапи та умови формування
- •8.5. Діалектика абсолютної і відносної істини
- •Семінар № 8. Сутність та структура пізнавального процесу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 9 логіка
- •Тема 9 логіка - наука про закони правильного мислення
- •9.1. Предмет та значення логіки
- •9.2. Поняття
- •9.3. Судження.
- •9.4. Основні закони логічного мислення
- •9.5. Висновок
- •9.6. Логічні основи аргументації
- •II. Правила щодо аргументів.
- •III. Правила до форми обгрунтування тези (демонстрації) та помилки у формі доказів.
- •Семінар № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 10 методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- •Тема 10 методологічні проблеми наукового пізнання
- •10.1. Поняття методу та методології наукового дослідження
- •10.2. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання
- •10.3. Основні форми наукового пізнання
- •Семінар № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля III
- •Підсумкові завдання до модуля III
- •Модуль IV суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Змістовий модуль 11 суспільство: сутність і специфіка пізнання
- •Тема 11 суспільство як система та процес
- •11.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •11.2. Природа як об'єкт філософської рефлексії
- •11.3. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії
- •11.4. Історична генеза соціальних спільнот
- •11.5. Форми суспільної свідомості -типи відображення соціального буття
- •Семінар №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 12 особистість у системі суспільних зв'язків
- •Тема 12 філософія особистості
- •12.1. Людина, індивід, особистість
- •12.2. Діяльність як доцільна активність суб'єкта
- •12.3. Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- •12.4. Специфіка ціннісного ставлення до світу
- •12.5. Екзистенційні категорії людського буття
- •Семінар №12 Особистість у вимірах філософського аналізу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 13 релігієзнавство
- •Тема 13 релігія як сфера духовної культури: структура та функціональне покликання
- •13.1. Предмет та функції релігієзнавства
- •13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм
- •2.Національні релігії:
- •13.3. Буддизм
- •13.4. Християнство
- •13.5. Іслам
- •13.6. Свобода совісті в Україні
- •13.7. Нові релігійні течії та організації в Україні
- •Семінар № 13 Науково –історична характеристика релігій світу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 14 етика
- •Тема 14 особливості функціонування моралі у суспільстві
- •14.1. Моральні виміри особистості і суспільства
- •14.2. Найважливіші моральні та етичні вчення
- •14.3. Загальні моральні поняття
- •14.4. Моральний досвід
- •14.5. Етика ділового спілкування
- •Семінар № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 15 естетика
- •Тема 15 естетична діяльність як предмет філософської рефлексії
- •15.1. Естетика - теорія естетичної дільності. Системність естетичних знань
- •15.2. Естетика - наука про естетичне багатство дійсності та мистецтва
- •15.3. Поліфункціональність мистецтва
- •15.4. Ціннісний та інтерпретаційний аналіз в художньому спілкуванні
- •Семінар № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля IV
- •Підсумкові завдання до модуля IV
- •Прикінцеве слово
- •Тема 1. Предметне поле й функціональне
- •Тема 3. Основні напрямки та особливості
- •Тема 4. Філософська думка в Україні 197
- •Тема 7. Діалектика та її альтернативи 302
- •Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу 355
- •Тема 9. Логіка - наука про закони правильного мислення 388
- •Тема 10. Методологічні проблеми наукового пізнання 415
- •Тема 13. Релігія як сфера духовної культури:
- •Тема 14. Особливості функціонування моралі у суспільстві... 566
- •Тема 15. Естетична діяльність як предмет
- •Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство Навчальний посібник
- •Inkos@ln.Ua Свідоцтво дк №325 від 05.02.2001 р.
3.10. Структуралізм
Виникнення структуралізму пов'язано з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного рівня дослідження. Засадами такого переходу стали використання структурного методу, моделювання, а також елементів формалізації і математизації. Головні представники структуралізму Леві-Строс, Фуко, Дерріда, Лакан, Барт.
Центральним у структуралізмі є поняття структури, що тлумачиться як субстанція й розглядається як абстрактна ідеальна модель. Структура - сукупність відношень, інваріантних при деяких перетвореннях. За цієї трактовки поняття структури характеризує не просто стійкий «скелет» якогось об'єкта, а сукупність правил, за якими з одного об'єкта можна отримати другий, третій і т. д. шляхом перестановки його елементів і деяких інших симетричних перетворень. Увага переноситься з елементів та їх природних властивостей на стосунки між елементами і залежні від них реляційні, тобто системопридбані, властивості (у структуралізмі це формулюється як методологічний примат відносин між елементами у системі).
Основні процедури структурного методу:
* виділення первинної множини об'єктів, «масиву», «корпусу»;
* подрібнення об'єктів на частини, з'ясування типових пар;
* систематизація та побудова абстрактної структури;
* виведення із структури теоретично можливих наслідків і перевірка їх на практиці.
Характерна риса структуралізму - бажання за свідомим маніпулюванням знаками, словами, образами, символами виявити підсвідомі глибинні структури, приховані механізми знакових систем. Об'єктом дослідження структуралізму є культура як сукупність знакових систем, мова, наука, мистецтво, релігія, міфологія, звичаї, мода, реклама і т. ін. Саме на цих об'єктах структурно-семіотичний аналіз дозволяє виявити приховані закономірності, яким підсвідомо підкоряється людина.
Цим закономірностям відповідають глибинні шари культури, що по-різному визначаються у різних концепціях (поняття «епістема» і «дискурсивні формації», що характеризують глибинні рівні знання у Фуко, поняття «письмо» у Барта і Дерріди, «ментальні структури» у Леві-Строса тощо), але в усіх випадках розглядаються як такі, що опосередковують відносини людської свідомості і світу. Свідомість і самосвідомість людини, що ігнорує це опосередкування, виявляються, згідно структуралізму, джерелом ілюзій відносно вільної і суверенної діяльності людського «Я».
Полемізуючи з екзистенціалізмом, феноменологією, заперечуючи власне принцип філософського суб'єктивізму у трактовці людини і суспільства, Леві-Строс розвиває концепцію «надраціоналізму» про встановлення єдності чуттєвих і раціональних засад, які втратила сучасна європейська цивілізація. Гармонію цих першоночатків Леві-Строс вбачає у первісному міфологічному мисленні, яке абстрактні, фундаментальні суперечності буття (наприклад, протиріччя життя і смерті) зводить до конкретних чуттєвих образів. Міфологічне мислення він вважає колективним несвідомим, що є найбільш зручним об'єктом для вивчення анатомії людського розуму і тих його структур, котрі, за Леві-Стросом, єдині для стародавньої і сучасної людини. Такі явища європейської культури, як релігія, філософія, соціально-моралістичні вчення визначаються, як вважає Дерріда, «логоцентристськими установками», тобто опорою на «голос -логос» (слово, що звучить), а також на фонетичне письмо з характерним для нього розчленуванням знакової форми і змісту (поза межами позначеного). Умови подолання європейської метафізики Дерріда вбачає у відшукуванні її історичних джерел засобом аналітичного розчленування («деконструкції») самих різних текстів гуманітарної культури, виявлення у ній опорних понять (перш за все - поняття буття), а також шару метафор, у котрих відбиті сліди попередніх культурних епох.
Фуко пропонує побудувати особливу дисципліну («археологію знання»), що вивчає історично мінливі системи інтелектуальних передумов пізнання і культури на матеріалі філології, психології, психіатрії. Згідно з Фуко, ці передумови визначаються пануючим у культурі того чи іншого періоду типом семіотичного відношення, або відношення «слів» і «речей». Він виділяє три системи таких передумов (три епістеми): відродження, класичний раціоналізм і сучасна. В «Археології знання» головним предметом аналізу стають так звані дискурсивні (мовні) практики, що співіснують усередині однієї епістеми; їх взаємодії визначають як «слова», так і «речі», тобто як засоби культури, так і її об'єкти. У працях «Нагляд і покарання», «Воля до знання» він виводить системи інтелектуальних передумов з функціонування певних соціальних інститутів (відношення «влади» як умови «знання»). Мислитель Переконливо показує історично тимчасовий характер окремих понять, теорій, соціальних інститутів.
У своїй програмній статті «Функція і поле мовлення і мови у психоаналізі» Лакан ставить на місце психічної структури Фрейда («Воно» - «Я» - «Понад-Я») тричленну схему «реальне - уявне - символічне», головний момент якої - взаємодія уявного (джерело суб'єктивного ілюзорного синтезування) і символічного (сукупність об'єктивних механізмів мови і культури). Лакан вважає, що несвідоме структуроване як мова. При цьому несвідоме пов'язується у Лакана не з сексуальністю, а з історичними порядками культури; мовні ж знаки абсолютизуються в концепції Лакана як сила, що обумовлює не тільки психіку людини, але й її долю.
Структуралісти виявляють структуру людини і історії, що відображує суперечність між людиною і соціальними структурами. При розгляді суспільних явищ структуралізм ігнорує людину, заперечує внутрішні суперечності як джерело розвитку і зміни структури об'єктів. Людина, суб'єкт або взагалі виноситься за межі розгляду у структуралізмі, або трактується як щось залежне від функціонування об'єктивних умов.
Домінантою у суспільному умонастрої в кінці 70-х років XX ст. стає не пошук об'єктивного знання, а емоція і афект, бажання і шанс вільного розвитку, історична динаміка і «географічні» переміщення об'єктів у соціокультурному просторі. Характерна ознака цього, третього етапу структуралізму - розмикання структури у контекст. Знання при цьому трактується як осередок соціальних і політичних сил, як втілення стратегій влади (форми, типи, специфіка цих стратегій).
Розвитком своїх позицій і підходів структуралізм значно вплинув на загальну картину сучасної філософії. Зокрема, доволі плідним виявився вплив структуралістської програми на дослідження структур розуму і структур влади у межах Франкфуртської школи. Вплив структуралістського підходу посилив проблематизацію вузькоемпіричних схем у сучасних варіантах позитивізму. Зіткнення і полеміка зі структуралізмом дали імпульс для пошуків об'єктивності і вивчення мови у феноменології і суттєво визначили вигляд сучасної герменевтики.