- •Київський національний університет
- •Форми поточного контролю знань під час семінарських занять, індивідуально-самостійної роботи та їх оцінювання:
- •Шкала оцінювання
- •Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять іі семестр. Частина іі «Теорія права»
- •Теми лекцій
- •Тема 3. Праворозуміння
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 4. Форми (джерела) права
- •Тема 5. Норма права: поняття, структура, класифікація
- •Тема 2. Сутність та соціальна цінність права
- •Рекомендована література:
- •Тема 3. Праворозуміння
- •Рекомендована література:
- •Тема4. Форма (джерела) права
- •Рекомендована література:
- •Тема 5. Норма права: поняття, структура, класифікація
- •Рекомендована література:
- •Тема 6. Система права та система законодавства
- •Рекомендована література:
- •Тема 7. Правовідносини
- •Рекомендована література:
- •Змістовий модуль ііі
- •Тема 8. Реалізація права
- •Рекомендована література :
- •Тема 9. Тлумачення права
- •Рекомендована література:
- •Тема 10. Правосвідомість та правова культура
- •Рекомендована література:
- •Тема 11. Юридична відповідальність: поняття, класифікація, підстави
- •Рекомендована література:
- •Тема 12. Законність та правопорядок
- •Рекомендована латература:
- •Тема 13. Правові системи світу
- •Рекомендована література:
- •Перелік контрольних питань з дисципліни
- •Тестові завдання з дисципліни «теорія права» іі семестр До теми 1.
- •До теми 2.
- •До теми 3.
- •До теми 4.
- •До теми 5.
- •До теми 6.
- •До теми 7.
- •До теми 8.
- •До теми 9.
- •До теми 10.
- •До теми 11.
- •До теми 12.
- •До теми 13.
- •Перелік питань з дисципліни «Теорія права» для складання іспиту
До теми 2.
Сутність права - це:
А) різновид соціального регулювання;
Б) основна, інтегративна, відносно стабільна, якісна основа права, яка відображає його істинну природу та призначення в суспільстві:
В) форма цінності права;
Г) загальне ставлення до права зі сторони населення держави.
Серед підходів до визначення сутності права виділяють наступні:
А)матеріалістичний;
Б) гносеологічний;
В) загально соціальний;
Г) класовий;
Д) філософський;
Є) студентський.
Можливість забезпечувати правом верховенство прав та свобод людини та реалізацію загально соціальних функцій характеризує наступний підхід до визначення сутності права:
А) класовий;
Б) загально соціальний;
В) гносеологічний;
Г) філософський.
Функції права - це:
А) система правил загального характеру;
Б) погляди на призначення права, що мають суб'єктивний характер;
В) правила, що встановлені державою, суспільством або окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин, що характеризують певну сферу життєдіяльності суспільства;
Г) напрямки юридичного впливу на суспільні відносини, що визначаються сутністю та соціальним призначенням права.
Серед ознак функцій права виділяють наступні:
А) відображають роль держави;
Б) визначають можливість та необхідність існування права як соціального явища;
В) мають динамічний характер;
Г) напрямки впливу права на суспільні відносини;
Д) мають письмовий характер закріплення;
Є) визначають правовий статус органів держави.
Принципи права являють собою:
А) засоби державно-владного впливу на суспільство;
Б) основні вихідні положення та ідеї, які відображають закономірності та сутність права;
В) зміст функцій права;
Г) відображають стан законності у державі;
Д) є результатом правотворчості.
Об'єктивне право - це:
А) система загальнообов'язкових визначених норм, які встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин;
Б) система законодавчих актів держави;
В) система правових актів;
Г) система органів держави, що мають правотворчі функції.
Спільними рисами об'єктивного та суб'єктивною права є наступні:
А) мають юридичний характер;
Б) мають усний характер закріплення;
В) відображають принципи права;
Г) встановлюються державою;
Д) є засобом регулювання суспільних відносин.
До теми 3.
Праворозуміння являє собою:
А) форма правового регулювання суспільних відносин;
Б) засіб тлумачення права;
В) процесом пізнання, сприйняття та оцінки права;
Г) результат пізнання, сприйняття та оцінки права;
Д) рівень знань суб'єктів про свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Ідеологічний зміст праворозуміння характеризується як:
А) система знань, що втілюється у юридичній науці;
Б) засіб закріплення та захисту прав суб'єктів;
В) результат протиборства соціальних груп, що надало змогу створити уявлення про втручання держави за допомогою права в сферу соціальних відносин;
Г) основа для розвитку праворозуміння;
Д) аспект праворозуміння, що виражає ставлення індивіда до правового регулювання.
Основними сучасними західними школами праворозуміння є:
А) соціологічна юриспруденція;
Б) пізнавальна теорія права;
В) психологічна теорія права;
Г) комунікативна юриспруденція;
Д) нормативізм;
Є) легізм.
Ідея про те, що право «відкривається» державою із суспільних відносин обґрунтовується представниками:
А) психологічної теорії права;
Б) неолібералізму;
В) соціологічної юриспруденції;
Г) теорії природного права;
Д) томізму.
Засновником психологічної теорії права є:
А) Л. Гумплович;
Б) Л. Петражицький;
В) М. Вебер;
Г) К. Маркс;
Д) Ф. Бекон;
Є) Г. Кельзен.
Серед нових шкіл праворозуміння, що виникли у Російській юридичній науці можливо виокремити наступні:
А) антиглобалізаційна;
Б) лібертарно-юридична теорія;
В) лівоконсервативна;
Г) позитивістська;
Д) інтегративна юриспруденція.
Засновниками історичної школи права є:
А) Аристотель;
Б) Платон;
В) Савіньї;
Г) Монтеск'є;
Д) Гуго;
Є) Нерсесянц.
Основними ідеями вітчизняного широкого праворозуміння є наступні:
А) право має історичний характер розвитку;
Б) право є засобом забезпечення та закріплення прав і свобод людини;
В) право є багатоаспектною та багато проявною категорією;
Г) право є результатом інформаційно-комунікативної взаємодії між суб'єктами;
Д) право є результатом соціального компромісу у суспільстві.
Правове регулювання - це:
А) система правових норм;
Б) різновид соціального регулювання;
В) сукупність юридичних засобів та прийомів оформлення правових актів;
Г) система правил поведінки, що мають загальнообов'язковий характер;
Д) сукупність засобів, за допомогою яких здійснюється закріплення, впорядкування та охорона суспільних відносин;
Особливостями правового регулювання є:
А) її цілеспрямований характер;
Б)її результативний характер;
В) її демократичний характер;
Г) її загальнообов'язковий характер;
Д) її стадійний характер.
Правовий вплив являє собою:
А) різновид правового регулювання;
Б) дію права на широке коло суспільних відносин за допомогою не правових механізмів;
В) дію права на широке коло суспільних відносин за допомогою правових механізмів;
Г) специфічну форму покарання суб'єктів за вчинення правопорушень.
Предмет правового регулювання - це:
А) правопорушення, що вчинюються у державі;
Б) найважливіші суспільні відносини, які об'єктивно потребують та піддаються правовому регулюванню;
В) порядок притягнення суб'єктів до юридичної відповідальності за вчинене правопорушення;
Г) система правових норм, що існують у державі.
Способами (прийомами) правового регулювання є:
А) дозволи;
Б) юридична відповідальність;
В) державно-владні рішення;
Г) конституційні та кодифіковані правові акти;
Д) зобов'язання.
Заборона як спосіб (прийом) правового реіулювання являє собою:
А) покладення на осіб пасивного обов'язку утримання від вчинення юридично значимих дій;
Б) покладення на осіб обов'язку вчинити певні юридично значимі дії;
В) форму заохочення певної поведінки суб'єкта;
Г) надання суб'єкту права на здійснення певних дій.
Механізм правового регулювання - це:
А) складова частина соціального регулювання;
Б) форма діяльності органів державної влади;
В) дія права на суспільні відносини, що здійснюються за допомогою певних механізмів;
Г) форму заохочення певної поведінки суб'єкта;
Д) засіб правового впливу на суспільство.