- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лекція 1. Суть та зміст проектного аналізу
- •Література
- •Лекція 2. Концепція проекту
- •2.1. Поняття проекту
- •2.2. Основні ознаки проекту
- •2.3. Класифікація проектів
- •2.4. Середовище проекту
- •2.5. Учасники проекту
- •2.6. Економічна взаємозалежність проектів
- •Література
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 2
- •Лекція 3. Життєвий цикл проекту
- •3.1. Поняття життєвого циклу проекту
- •3.2. Передінвестиціина фаза проекту
- •3.3. Інвестиційна та експлуатаційна фази проекту
- •Література
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 3
- •Лекція 4. Концепція затрат і вигод у проектному аналізі
- •4.1. Поняття явних і неявних вигод і затрат
- •4.2. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
- •4.3. Визначення вигод у проектному аналізі
- •4.4. Поняття затрат у проектному аналізі
- •Лекція 5. Цінність грошей в часі. Грошовий потік.
- •5.1. Поняття майбутньої і теперішньої вартостей
- •5.2. Номінальна та реальна процентні ставки
- •5.3. Рух грошового потоку
- •5.4. Вплив амортизації на величину грошового потоку
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 5
- •Література
- •Лекція 6. Стандартні фінансові та неформальні критерії прийняття проектних рішень. Аналіз беззбитковості проекту
- •6.1. Принципи оцінки ефективності проектних рішень
- •6.2. Неформальні процедури відбору та оцінки проектів
- •6.3. Аналіз беззбитковості проекту
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 6.
- •Лекція 7. Оцінка проектного ризику.
- •7.1. Поняття проектного ризику та його види
- •7.2. Методи аналізу і прогнозування ризику
- •Аналіз ризику за допомогою бета-коефіцієнта
- •Визначення ймовірності результатів
- •Аналіз сценарію
- •Моделювання
- •Аналіз чутливості реагування
- •Теорія ігор
- •7.3. Методи зниження ризику в проекті
- •Страхування ризиків проекту
- •Розподіл ризиків між учасниками
- •Гарантії
- •Лімітування
- •Резервні фонди
- •Застава
- •Запитання та тести для самоконтролю до лекції 7
- •Лекція 8. Маркетинговий аналіз
- •8.1. Суть маркетингового аналізу
- •8.2. Попит на продукцію
- •8.3. Цінова політика
- •8.4. Методи прогнозування попиту
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 8
- •Лекція 9. Технічний аналіз
- •Мета технічного аналізу
- •Місце розташування та масштаб проекту
- •Інші питання технічного аналізу
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 9
- •Лекція 10. Інституційний та екологічний аналіз.
- •10.1. Завдання і мета інституційного аналізу
- •11.2. Оцінка зовнішніх факторів
- •10.3. Оцінка внутрішнього середовища проекту
- •10.4. Мета та завдання екологічного аналізу
- •10.5. Методики оцінки інвестиційних проектів
- •10.6. Рівень впливу проектів на навколишнє середовище
- •Запитання і тести для самоконтролю лекції 10.
- •Лекція 11. Соціальний та фінансовий аналіз
- •Мета та компоненти соціального аналізу
- •Елементи соціального аналізу
- •Мета та завдання фінансового аналізу
- •Моделі фінансового аналізу
- •Коефіцієнти у фінансовому аналізі
- •Класифікація фінансових потоків і відтоків
- •Джерела фінансування проекту
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 11 Запитання
- •Лекція 12. Економічний аналіз
- •12.1. Мета і завдання економічного аналізу
- •12.2. Оцінка економічної привабливості та ефективності проекту
- •12.3. Методичні підходи до визначення економічної вартості проекту
- •12.4. Оцінка впливу проекту на економіку країни
- •Запитання і тести для самоконтролю до лекції 12
- •Література
- •Cписок літератури
- •Додатки
2.5. Учасники проекту
Ініціатор — сторона, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій по здійсненню. Ініціатором може виступати практично кожний з учасників проекту, але в остаточному підсумку ділова ініціатива по здійсненню проекту повинна виходити від замовника проекту.
Замовник — головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів. Замовник, тобто майбутній власник та користувач результатами проекту, визначає основні вимоги та масштаб проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок своїх коштів чи коштів залучених інвесторів, укладає контракти з головними виконавцями проекту, несе відповідальність за цими контрактами, керує процесом взаємодії між усіма учасниками проекту.
Команда проекту — специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період здійснення проекту. Завдання команди — виконання функцій управління проектом для ефективного досягнення цілей проекту. Склад і функції команди проекту залежать від масштабів, складності та інших характеристик проекту. Проте в усіх випадках склад команди повинен забезпечувати високий професійний рівень усіх покладених на нього обов'язків.
Постачальники — субконтрактори, які здійснюють різні види поставок на контрактній основі (матеріали, устаткування, транспортні засоби та ін.).
Ліцензори — організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окремих видів робіт і послуг та ін.
Органи влади — сторона, що задовольняє свої інтереси шляхом отримання податків від учасників проекту, висуває та підтримує екологічні, соціальні та інші суспільні й державні вимоги, пов'язані з реалізацією проекту.
Виробник кінцевої продукції проекту — здійснює експлуатацію створених основних фондів та виробляє кінцеву продукцію. Головна мета — отримання прибутку від продажу готової продукції споживачам. Бере участь на всіх фазах проекту та взаємодіє з основними учасниками проекту. Його роль і функції залежать від частки власності у кінцевих результатах проекту. В багатьох випадках є замовником та виробником продукції за проектом.
Споживачі кінцевої продукції — юридичні та фізичні особи, які є покупцями й користувачами кінцевої продукції, що встановлюють вимоги до виробленої продукції та наданих послуг і формують попит на них. За рахунок коштів споживачів відшкодовуються витрати на проект і формується прибуток усіх учасників проекту.
Інші учасники проекту. На здійснення проекту впливають й інші сторони з оточення проекту, які, по суті, також можуть належати до учасників проекту. Це — конкуренти основних учасників проекту; громадські групи та населення, чиї економічні і позаекономічні інтереси зачіпає реалізація проекту; спонсори проекту; різні консалтингові, інжинірингові, юридичні організації, залучені до процесу здійснення проекту, та ін.
2.6. Економічна взаємозалежність проектів
Залежно від того, як реалізація одного проекту впливає на результати іншого, розрізняють проекти:
• незалежні — ті проекти, прийняття чи відмова від яких не впливає на дохідність інших проектів. Прикладом тут можуть бути проект будівництва школи та спорудження теплоелектростанції у великому промисловому місті. Оскільки користувачі першого проекту — учні, що живуть в даному районі, вони поза залежністю від функціонування теплоелектростанції отримуватимуть вигоду від відвідування нової школи;
• взаємовиключаючі — ті проекти, реалізація яких недоцільна при прийнятті рішення про здійснення іншого проекту, оскільки прибутковість першого знижується до нульового рівня. Як правило, ці проекти мають однакову цільову установку, вдовольняють одну потребу, тому одночасне їх здійснення нераціональне. Прикладом взаємовиключаючих проектів у теплоенергетиці служить будівництво атомної та теплоелектростанції однакової потужності для виробітку необхідної теплової та електричної енергії для задоволення потреб одного й того самого регіону. Оскільки задовольнити потреби в електроенергії можна будівництвом однієї станції, аналітики обирають найбільш привабливий проект. Безумовно, існує фізична можливість спорудження обох електростанцій, але з економічного погляду ці проекти виключають один одного. Взаємовиключаючі проекти відображають альтернативи досягнення однієї цільової установки;
• умовні — проекти, отримання вигод від яких, поумовлено прийняттям іншого проекту. До таких проектів можна віднести купівлю та монтаж очисних споруд для виведення забруднюючих речовин, що викидаються теплоелектростанціями, які працюють на вугіллі. Необхідність реалізації проекту будівництва очисних споруд повністю залежить від позитивного рішення про реалізацію згаданої теплової електростанції. Однак треба враховувати, що умовність проектів не завжди симетрична, оскільки досить ймовірна реалізація проекту будівництва вугільної електростанції без будівництва очисних споруд;
• заміщуючі — рентабельність одного проекту залежить від реалізації іншого, оскільки доходність першого починає знижуватися при прийнятті другого;
• синергічні — проекти, що збільшують рентабельність один одного, причому зріст прибутковості одного проекту може базуватися як на зниженні витрат, так і на збільшенні вигод. Прикладом синергічних проектів можуть бути проект побудови автомобільного мосту через річку та спорудження греблі на цій річці. У разі прийняття рішення про будівництво греблі з'являється можливість прокласти по ній дорогу, що дозволить значно скоротити витрати, оскільки окреме будівництво автомобільної дороги вимагало б спорудження мосту. Проте, якщо б спочатку приймалося рішення про проведення автошляху, проекти б не були синергічними.