- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ і загальні рекомендації
- •Розділ іі
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література
- •Лекція 2. Княжа доба в історії України (іх–XV ст.) (2 год.). План лекції.
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 3. Козацька доба в історії України (XVI–XVIII ст.) (2 год.). План лекції.
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 4. Україна у складі Російської та Австрійської імперій (хіх ст. – початок хх ст.) (2 год.).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 5. Україна у новітній період (1917 – кінець хх ст.) (8 год.).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 6. Україна в умовах незалежності (2 год).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Розділ ііі.
- •Семінарське заняття № 2. Утворення та розвиток ранньофеодальної держави київська русь (4 год.).
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 3. Культура київської русі та галицько-волинського князівства (іx – сер. XIV ст.) (2 год.).
- •Семінарське заняття № 5
- •Козацька доба в історії україни
- •(XVI–XVIII ст.)
- •(2 Год.).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття № 6. Національно-визвольна війна українського народу під проводом богдана хмельницького (2 год.)
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 7. Гуманізм культури доби відродження. Культурні процеси у литовсько-польський період (2 год.).
- •Семінарське заняття № 8. Українські землі у хіх ст.: соціально-економічні та культурні процеси у східноукраїнських та західноукраїнських землях (2 год.)
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 9. Культура україни у новий час (4 год.).
- •Семінарське заняття № 10
- •(4 Год.)
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 11. Українські землі у складі срср. (6 год.)
- •Питання для обговорення:
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 12. Україна на сучасному етапі (2 год.)
- •Питання для обговорення:
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 13. Українська культура у новітню добу (4 год.)
- •Розділ іv. Підсумкова тека
- •4.1. Теоретичні питання.
- •4.2. Тестові завдання.
- •Розділ V. Критерії оцінок знань курсантів з дисципліни «історія україни»
- •Розділ VI. Список літератури
- •6.1. З історії україни
- •Основна
- •Додаткова
- •6.2. З історії української культури Основна
- •Додаткова
- •Додатки стисла хронологія історії україни
- •Стисла хронологія розвитку української культури
- •Термінологічний словник
Семінарське заняття № 8. Українські землі у хіх ст.: соціально-економічні та культурні процеси у східноукраїнських та західноукраїнських землях (2 год.)
Після вивчення теми курсанти повинні знати:
а) дати:
скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);
Кримська війна (роки);
заснування товариства «Просвіта» у Львові (рік), товариство імені Тараса Шевченка та його реорганізації в НТШ;
утворення Народної ради (рік);
вихід у світ першого номера журналу «Основа» (рік);
утворення Київської (старої) громади (рік);
підписання Валуєвського циркуляра та Ємського указу (рік);
утворення «Братства тарасівців», першої політичної партії;
існування Кирило-Мефодіївського братства (роки);
життя Т. Шевченка (роки);
скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);
вихід у світ першого номера журналу «Основа»;
підписання Валуєвського циркуляра, Ємського указу;
утворення київської громади «Братство тарасівців».
б) назви:
міст-центрів громадівського, народовського, москвофілського, радикального рухів;
першого українського науково-літературного журналу, що виходив на платку 60х
XIX ст.;
неофіційних друкованих органів громадівців, москвофілів і народовців рухів у 1870-х – 1880-х рр.;
найчисельніших і найвпливовіших декабристських організацій;
програми «Південного товариства» і Кирило-Мефодіївського братства та їх основні положення;
міст-центрів громадівського руху;
неофіційних друкованих органів громадівців 70х-80х рр.
в) імена прізвища лідерів громадівського, народовського і радикального рухів «Південного товариства», товариства «об’єднаних слов’ян, Кирило-Мефодіївського братства;
г) основний зміст громадської і наукової діяльності В. Антоновича, Н. Драгоманова, І. Франка.
д) визначити поняття і терміни:
суспільно-політичний рух, політична течія, громадська організація;
Валуєвський циркуляр, Ємський указ;
українофіли, хлопомани, українські громади;
молоді громади, народовці, москвофіли, радикали;
ринкові відносини, криза поміщицького господарства, реформа, промисловий переворот, адміністративно-територіальний устрій;
декабристський рух;
національна ідея, національно-визвольний рух, культурно-освітній рух, національне відродження;
суспільно-політичний рух, політична течія, Валуєвський циркуляр, Ємський указ, хлопоманство, громадівський рух.
Після вивчення теми студенти повинні вміти:
а) розповідати про:
основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;
діяльність громадівців у II половині XIX ст.;
діяльність москвофілів, народовців та радикалів у II половині XIX ст.
економічний розвиток та соціальні відносини в Наддніпрянщині;
життя та громадсько-політичну діяльність Т. Шевченка;
основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;
діяльність громадівців у II половині XIX ст.
б) встановити наслідки:
скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;
промислового перевороту для Українських земель;
скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;
промислового перевороту для українських земель.
в) обґрунтувати твердження, що російський уряд провадив політику асиміляції українців;
г) охарактеризувати політичні погляди та діяльність громадівців;
д) доводити, що поміщицьке господарство, менш продуктивне, ніж господарство, в якому використовується праця найманих робітників (або довести протилежну думку).
е) обґрунтувати твердження про колоніальний характер політики Росії щодо
українських земель.
є) охарактеризувати програмні засади та діяльність «Південного товариства», Кирило-Мефодіївського товариства, політичні погляди та діяльність громадівців.
ж) обґрунтувати твердження, що російський уряд проводив політику асиміляції українців.
з) визначити особливості українського національного руху.
Питання для обговорення:
1. Українські землі у складі двох імперій.
2. Особливості розвитку економіки України в ХІХ ст.
3. Національно-культурне відродження. Кирило-Мефодіївське братство.
4. Суспільно-політичний рух у Галичині. Москвофіли і народовці.
5. Громадівський рух. Народництво.
Розкриття теми необхідно розпочати із з’ясування соціально-економічного та політичного становища українських земель у складі Австрійської та Російської імперій, українські землі яких на середину ХІХ ст. була розділена на дев’ять губерній:
Правобережжя – Київська, Волинська, Подільська – сильний вплив польської шляхти.
Південь України – Катеринославська, Херсонська, Таврійська.
Лівобережжя – Чернігівська, Полтавська, Харківська – зберігали традиції козацтва.
В результаті розподілів Речі Посполитої (кінець ХVIII ст.) Правобержна Україна і Волинь увійшли до складу Росії, Галичина і Буковина – до складу Австрії. На цих територіях було створене Королівство Галичини і Лодомерії повністю підпорядковане Австрії.
У другому питанні варто вказати, що унаслідок перебування українських земель під владою різних імперій відбувається дезінтеграція суспільно-господарських та політичних систем українського суспільства.
Кінець ХVIII ст. – початок ХІХ ст. – період кризи феодально-кріпосницької системи. Наслідком стала жорстка необхідність проведення соціально-економічних реформ у Австрії: від реформ Йосипа ІІ (кінець ХVIII ст.) до відміни кріпацтва 1848 р.
В Російській імперії реформи було проведено у 1960-х – 70-х рр. у результаті відбувся перехід від аграрної до аграрно-індустріальної системи соціально-економічного устрою.
Останні два питання взаємопов’язані, оскільки у громадському житті поділеного українського суспільства спостерігаються спільні тенденції. Наслідком складних соціальних процесів в українському суспільстві став різночасовий сплеск національно-культурного пробудження українського народу.
Суспільно-політичне життя на українських землях у складі двох імперій відбувалося відповідно до результатів проведених соціально-економічних змін. Виникають різні суспільні течії, спрямовані на відродження національної самосвідомості, інколи й незалежності українських земель, але з різними політичними орієнтаціями:
Русофіли (москвофіли) – метою ставили порятунок від ополячення в орієнтації на Російську імперію. Існували на західноукраїнських землях. У 1870 р. створили політичну організацію "Російська Рада". Мали друкований орган "Слово".
Народовці – рух народних мас за розвиток української культури й освіти, використання місцевої народної мови. Культурно-освітня діяльність (мова, театр). Не проводили критики владних та політичних структур та ідей.
Радикали (громади) – пропагували національну українську ідею на демократичному ґрунті, віру у можливість досягнення національного самовизначення. Діяльність – культурно-освітні заходи.
Характерною рисою громадського життя під тиском доктрини графа Уварова "самодержавство, православ’я, народність" стало виникнення суспільних рухів української інтелігенції як наприклад Кирило-Мефодіївське братство . Братство стало першим суспільно-політичним об’єднанням, першим провісником формування політичних партій на українських землях.