- •Тема. Настановча конференція. Правила техніки безпеки.
- •Тема. Екскурсія до київського Будинку Природи. Виставка криветок.
- •Виставка декоративних креветок
- •Тема. Екскурсія на виставку "eco-Expo 2013"
- •Тема. Особливості лінійно-дорожних ландшафтів
- •Тема. Особливості рекреаційних ландшафтів. Пам’ятка садово-паркового мистецтва – Парк імені т.Г.Шевченка.
- •Тема. Екскурсія до Київського міського будинку природи. Конференція «Збережімо первоцвіти».
- •Тема. Вивчення селітебних ландшафтів заводського типу. Екскурсія на завод «Оболонь».
- •Тема: Вивчення селітебних ландшафтів: мало- та багатоповерхова забудова.
- •Тема. Екологічний гурток, присвячений 150-річчю з дня народження в.І.Вернадського.
- •Тема: Ознайомчий день.
- •Тема: Правила техніки безпеки. Природні ландшафти.
- •Тема: Рекреаційні ландшафти. Дендропарк Лубенського Лісотехнічного коледжу
- •Тема: Промислові ландшафти. Лубенський глиняний кар’єр.
- •Тема: Лінійно-дорожні ландшафти. Фрагмент коліїї “Засулля-Лубни”.
- •1908 Рік - рік побудування цієї колії.
- •Тема: Селітебні ландшафти. Лубенський цегляний завод.
- •Тема: Лубенський краєзнавчий музей.
- •Тема: Водні та водні антропогенні ландшафти
- •Тема: Сільськогосподарські ландшафти
Тема. Вивчення селітебних ландшафтів заводського типу. Екскурсія на завод «Оболонь».
Мета роботи: ознайомитися з типологією, класифікацією промислового ландшафту; навчитися визначати основні елементи екосистем та їх взаємозв’язків; освоїти використання знань щодо застосування ландшафтного підходу у землекористуванні (рекультивація земель).
Теоретична частина.
Основні види антропогенних змінених ландшафтів (природно-виробничих комплексів) виділяють перш за все за їх виробничим функціональним змістом, специфічним у різних природних умовах.
Формування селітебних ландшафтів, з одного боку, залежить від історичних умов, а з іншого — пов'язане з природними умовами. Селітебні ландшафти звичайно поєднуються з промисловими.
Промислове освоєння території України дуже значне. Багатогалузева промисловість створює різноманітні природно-виробничі комплекси від технічно висококультурних до кар'єрів, які настійно вимагають рекультивації. Інвентаризація основних видів промислових ландшафтів і їх дослідження мають як інженерно-геологічний, так і переважно інженерно-ландшафтний аспект.
Практична частина.
Завод «Оболонь» - один із найбільших в Україні з виготовлення напоїв. На заводі розливають безалкогольні, слабоалкогольні та алкогольні напої. Продукція розповсюджується по всій Україні та за її межами.
З екскурсії стало відомо, що для пивоварів основними інгредієнтами є вода, ячмінь, хміль і пивні дріжджі. Використовуючи такі прості складові, пивовари створюють велику кількість марок пива.
В пивоварінні вода є основоположним інгредієнтом, від якості якого залежать органолептичні характеристики пива, його смак і стійкість.
Саме тому компанія “Оболонь” з початку своєї пивоварної діяльності для приготування продукції використовує артезіанську воду із свердловин юрського і сеноманського горизонтів.
Ячмінь – це зернова культура, колос якої має особливо довгу ость. Ячмінь не менш, ніж вода, важливий для приготування пива. Саме цей злак містить необхідний для пивоваріння крохмаль, який у варочному цеху перетворюється на екстракт.
Завдяки вмісту гірких речовин, ефірної олії, поліфенолів хміль - незамінна сировина для пива. Саме він найбільшою мірою зумовлює характерні властивості бурштинового напою.
Дріжджі забезпечуют процес бродіння. Пивні дріжджі завжди повинні бути мікробіологічно чистими, швидко зброджувати сусло й осідати на дно, утворювати чисте освітлене прозоре пиво з повним смаком та ароматом.
Першим етапом в приготуванні пива є виробництво солоду. На цьому етапі - етапі солодження - відбирається ячмінь. Він замочується, пророщується і сушиться, в результаті чого утворюється солод. Пізніше солод очищують від сторонніх домішків, кондиціонують, зволожують і дроблять.
Затирання включає три стадії: змішування подрібнених зернопродуктів з водою, нагрівання і витримування отриманої суміші при заданому температурному режимі.
На наступному етапі пиво проходить фільтрацію, завдяки якій досягається його прозорість і стійкість. Залишки зернопродуктів, які відділилися, називаються пивною дробиною, яка використовується як корм для худоби. А сусло, яке стало прозорим, надходить в сусловарочний апарат.
Нам показали приміщення, в якому знаходяться великі чани, у яких при високій температурі сусло кип’ятять з хмелем. При цьому з нього повністю вивільняється повітря. Саме хміль надає пиву аромат і приємну гіркоту. Гіркі ароматичні речовини хмелю екстрагуються. Цей процес називається охмелінням сусла. Під час варіння сусло стерилізується і доводиться до бажаної густини.
Щоб довести сусло до початкової температури бродіння проводиться його охолодження. Для низового бродіння – до +6 - +10 С, для верхового – до +15- +22С.
Після охолодження отримуємо початкове сусло – сусло, яке пізніше надходить на бродіння.
Наступною стадією є бродіння та дозрівання.
Після наступає етап фільтрації.
Завершальною стадією є розлив.
На заводі є різні зали для розливу продукції. Перше приміщення, в якому проходить розлив мінеральної води. Найцікавішим був апарат, який з маленьких пластмасових колб роздуває пляшки вмістом 2 літри.
Далі знаходиться зал, де розливають пиво в скляний посуд. Зал наповнений різними машинами, у кожної з яких своє призначення: наклейка етикеток, закривання пляшок, безпосередньо сам розлив.
В кінці екскурсії студентам подарували фірмові пакети «ОБОЛОНЬ» повні банок з «Живчиком».