- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Проект Delphi
- •Модулей в проект.
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Функции преобразования в числовой формат и обратно
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •7.1. Простые типы
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Печать с помощью объекта Printer
- •Подготовка и печать отчетов с помощью QuickReport — компоненты QuickRep, qrSubDetail, qrLabel, qrExpr, qrSysData, qrMemo, qrRichText, qrShape, qrImage
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.1: масиви
- •План заняття
- •Листинг 1. Инициализация и вывод массива
- •Ввод массива
- •Использование компонента StringGrid
- •Листинг 2. Ввод и обработка массива целых чисел
- •Листинг 3. Процедура обработки события OnKeyPress
- •Листинг 4. Ввод и обработка массива дробных чисел
- •Контрольні питання
- •Объявление записи
- •Инструкция with
- •Ввод и вывод записей в файл
- •Вывод записи в файл
- •Листинг 25. Добавление записей в файл
- •Чтение записи из файла
- •Листинг 26. Чтение записей из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.3: множини
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.4: множини обовязкова контрольна робота №28
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: робота з файлами
- •План заняття
- •Объявление файла
- •Назначение файла
- •Вывод в файл
- •Открытие файла для вывода
- •Листинг 20. Создание нового или замещение существующего файла
- •Листинг 21. Добавление в существующий файл
- •Ошибки открытия файла
- •Закрытие файла
- •Пример программы
- •Листинг 22. Простая база данных (запись в файл)
- •Ввод из файла
- •Открытие файла
- •Листинг 23. Обработка ошибки открытия файла (фрагмент программы)
- •Чтение данных из файла
- •Чтение чисел
- •Чтение строк
- •Конец файла
- •Листинг 24.. Чтение из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Указатели
- •Динамические переменные
- •Листинг 27. Создание, использование и уничтожение динамических переменных
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Вариантные переменные
- •Контрольні питання
- •Const-параметры
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Способы вызова подпрограмм
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.2: Візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Распознавание источника события, нажатых кнопок и клавиш, координат курсора
- •События клавиатуры
- •Распознавание нажатых клавиш
- •Контрольні питання
- •Создание нового IntraWeb приложения
- •Редактирование главной формы
- •Написание обработчика события для кнопки
- •Запуск созданного приложения
- •Контрольні питання
- •Управляющие кнопки Button и BitBtn
- •Кнопка с фиксацией SpeedButton
- •Группы радиокнопок — компоненты RadioGroup, RadioButton и GroupBox
- •Контрольні питання
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Упражнения. Совершенствование проекта
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Вызуальны компоненти. Бази даних.
- •Тема 6.2: візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.3: форми та меню
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контекстное всплывающее меню — компонент PopupMenu
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Конрольні питання
- •Упражнения. Совершенствование проекта.
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питанна
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Классификация баз данных
- •Локальная база данных
- •Удаленная база данных
- •Структура базы данных
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Insert into Имя таблицы
- •Insert into Имя_таблицы
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Рисование круга
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи обов’язкова контрольна робота №63
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
Контрольні питання
Навести характеристику записів
Об’явити запис
Виконати введення та виведення записей у файл
Виконати читання запису з файлу
АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ
Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
Тема 3.3: множини
Лекція №26 – Множини
План заняття
Характеристика поняття множин
Формат запису множин у Делфі
Поняття пуста множина
Операції над множинами у Делфі
Приклади використання множин
В Delphi разрешено определять тип объектов-множеств, элементами которых являются значения одного и того же базового типа. Базовый тип определяет перечень всех элементов, которые могут содержаться в данном множестве. Количество элементов, входящих в множество, может меняться в пределах от 0 до 256 (множество, не содержащее элементов, называется пустым).
Описание
Описание типа множества имеет вид:
type <имя типа> = set of <базовый тип>;
Здесь <имя типа> - идентификатор; <базовый тип> - один из скалярных типов, кроме вещественного. Базовый тип задаётся диапазоном или перечислением. Из стандартных типов в качестве базового типа множества могут быть указаны типы byte, char и boolean. Базовый тип вводится либо через предварительное определение в разделе описаний программы, либо с помощью прямого указания после слов set of в описании типа множества, например:
type letter = 'a' .. 'z'; // Описание ограниченного типа letter
type SL = set of letter; // Описание множественного типа SL с базовым типом letter
type SLR = set of ‘a’ .. 'z'; // Прямое включение определения базового типа 'a .. 'z' в описание множественного типа SLR
Если в программе используются переменные, значениями которых являются множества, то эти переменные описываются обычным образом:
type intset = set of byte;
var m1, m2: intset; // Переменные описаны через указание принадлежности ранее определённому типу
var m3: set of 1..20; // Определение типа переменной непосредственно включено в её описание
Задать значение переменной типа множества в программе можно с помощью оператора присваивания, в правой части которого в квадратных скобках перечислены через запятую элементы множества (так называемый конструктор множества). Примеры значений переменных множественного типа:
[ ] – пустое множество;
[1, 3, 5 .. 12] – множество, содержащее элементы 1, 3, 5, 6, .. 12; ['a' .. 'p', 'u', 'z'] – множество, состоящее из перечисленных символов типа char.
Элементы типа множества могут задаваться в виде выражений, например: [2+4, 3 * 2]. Выражения должны иметь значения из заданного базисного множества порядкового типа. Область значений переменной множественного типа представляет собой набор всевозможных подмножеств, образованных из элементов базового типа.
В отличие от перечислений нельзя говорить о первом, втором и т.п. элементах множества, поскольку для множеств понятие упорядоченности не имеет смысла. Если множество содержит всего три элемента, то общее количество возможных комбинаций составляет 2 * 2 * 2 = 8. Зарезервированное слово set способно определять множество размерностью до 256 элементов, т.е. 1,1579208923731619542357098500869e+77 вариантов. На практике такое количество вариантов никогда не понадобится. В частности, разработчики Delphi рекомендуют использовать множество с количеством элементов не более 16.
Операции над множествами
Над переменными множественного типа могут выполняться те же операции, что и над обычными множествами:
1. Объединение ( + ); 2. Пересечение ( * ); 3. Разность ( - ).
Кроме того, определённые операции проверки принадлежности элемента множеству ( in ), проверки тождественности множеств ( = ), нетождественности, множеств ( <> ), определения принадлежности (вложенности) множеств ( >= или <= ). Примеры:
1. [1, 2, 4] = [1, 4, 2] // Результат True 2. ['a' .. 'z'] = ['a' .. 'p'] // Результат False 3. [1, 2, 5, 6] <> [1, 2] // Результат True 4. [‘a’, ‘b’, ‘c’] <= [‘a’ .. ‘z’] // Результат True 5. [‘a’ .. ‘k’] >= [‘a’ .. 'z'] // Результат False 6. [1, 2, 3] + [1, 4, 5] // Результат [1, 2, 3, 4, 5] 7. [1, 2, 3] * [1, 3, 4, 5] // Результат [1, 3] 8. [1, 3, 4, 5] – [1, 4, 6] // Результат [3, 5]
Операция in позволяет определить, принадлежит ли элемент множеству или нет. Первым операндом, стоящим слева от слова in, является выражение базового типа. Второй операнд, стоящий справа от слова in, должен иметь множественный тип, например:
a in [a, b, c, d] // Результат True 2 * 4 in [0 .. 4, 7 .. 10] // Результат True ‘a’ + ‘b’ in [‘ab’, ‘cd’, ‘ef’] // Результат True 5 in [1 * 2, 4, 5] // Результат True 5 in [2, 4, 6, 8] // Результат False
При использовании операции in проверяемое на принадлежность значение и множество в квадратных скобках не требуют предварительного определения в разделе описаний, если они не заданы в виде конкретных значений.
Операция in позволяет проводить эффективно сложные проверки условий. Например, вместо:
(c >= '0') and (c <= '9') or (c >= 'a') and (c <='z');
Проще записать:
c in [‘0’ .. ‘9’, ‘a’ .. 'z'];
Причём последняя конструкция будет, как правило, более эффективной.
Операции ( = ) и ( <> ) позволяют проверить, равны ли два множества или нет. С помощью операций ( >= ) и ( <= ) можно определить, является ли одно множество подмножеством другого. Пример:
[red, white] = [red, green] // Результат False
[1] <= [0 .. 4] // Результат True
Замечания: 1. Пустое множество [ ] является подмножеством любого другого множества независимо от базового типа его элементов. 2. Множества-операнды могут иметь непересекающиеся базовые типы. Располагая, например, множествами A: set of 1 .. 99 и B: set of 100 .. 150, можно в результате объединения A+B получить новое множество с базовым типом 1 .. 150. 3. Следует различать конструктор множества [X .. Y] и отрезок порядкового типа X .. Y. При X > Y в первом случае речь идёт о пустом множестве, а во втором компилятор выдаст ошибку. Пример:
['a', 'b'] = ['b' .. 'a'] // Результат False
При проверке на подмножество выполняется тест на «меньше или равно», а не только проверка на собственное подмножество, т.е без «равно». Операции ( < ) и ( > ) не предусмотрены, поэтому при необходимости проверку на собственное подмножество для множеств A и B можно провести следующим образом:
(A <= B) and (A >= B) или (A >= B) and (A <> B)
Для задания правильного порядка выполнения операций следует учитывать принятый порядок старшинства (приоритета) операций над множествами: пересечение ( * ) имеет тот же приоритет, что и арифметические операции умножения и деления; объединение ( + ) и разность ( - ) занимают следующий, более низкий уровень приоритета, аналогично арифметическим операциям сложения и вычитания; на самом нижнем уровне находятся операции сравнения множеств ( =, <>, <=, >=) и проверки принадлежности элемента множеству ( in ). Операции одного приоритета выполняются слева направо. Для изменения порядка выполнения операций используются круглые скобки.
Использование множеств
Наиболее эффективно множество может быть использовано для замены операторов if, например, для проверки наличия некоторого ответа в списке разрешённых. Приведённая ниже программа ввода строки символов, содержащей латинские буквы, цифры и пробелы с контролем правильности введённых символов, может служить примером использования множеств:
program Project1;
{$APPTYPE CONSOLE}
uses SysUtils;
var
str:
string;
L: byte;
t:
begin Writeln('Enter string'); readln(str); L:=length(str); // Число введённых символов t:=L>0; // True, если не пустая строка while t and (L>0) do // Проверка с конца строки begin t:=str[L] in ['0' .. '9', 'a' .. 'z', 'A' .. 'Z']; // Проверка допустимости символа dec(L); // Предыдущий символ end; if t then writeln('True String') // Правильная строка else writeln('False string]'); // Неправильная строка Readln; end.
Пример процедуры выводящей элементы множества с указанием их числа и её реализация (пример приложен к статье):
program Project1;
{$APPTYPE CONSOLE}
uses SysUtils;
var a: set of char; s: string[50]; count: integer; I,l: integer;
procedure
Mnogo;
var
ch: char;
begin
for ch:=low(char)
to high(char) do
if ch in a then
begin
write(ch, ‘’);
inc(count);
end;
begin
write(‘Enter
the String please: ‘);