- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Проект Delphi
- •Модулей в проект.
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Функции преобразования в числовой формат и обратно
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •7.1. Простые типы
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Печать с помощью объекта Printer
- •Подготовка и печать отчетов с помощью QuickReport — компоненты QuickRep, qrSubDetail, qrLabel, qrExpr, qrSysData, qrMemo, qrRichText, qrShape, qrImage
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.1: масиви
- •План заняття
- •Листинг 1. Инициализация и вывод массива
- •Ввод массива
- •Использование компонента StringGrid
- •Листинг 2. Ввод и обработка массива целых чисел
- •Листинг 3. Процедура обработки события OnKeyPress
- •Листинг 4. Ввод и обработка массива дробных чисел
- •Контрольні питання
- •Объявление записи
- •Инструкция with
- •Ввод и вывод записей в файл
- •Вывод записи в файл
- •Листинг 25. Добавление записей в файл
- •Чтение записи из файла
- •Листинг 26. Чтение записей из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.3: множини
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.4: множини обовязкова контрольна робота №28
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: робота з файлами
- •План заняття
- •Объявление файла
- •Назначение файла
- •Вывод в файл
- •Открытие файла для вывода
- •Листинг 20. Создание нового или замещение существующего файла
- •Листинг 21. Добавление в существующий файл
- •Ошибки открытия файла
- •Закрытие файла
- •Пример программы
- •Листинг 22. Простая база данных (запись в файл)
- •Ввод из файла
- •Открытие файла
- •Листинг 23. Обработка ошибки открытия файла (фрагмент программы)
- •Чтение данных из файла
- •Чтение чисел
- •Чтение строк
- •Конец файла
- •Листинг 24.. Чтение из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Указатели
- •Динамические переменные
- •Листинг 27. Создание, использование и уничтожение динамических переменных
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Вариантные переменные
- •Контрольні питання
- •Const-параметры
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Способы вызова подпрограмм
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.2: Візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Распознавание источника события, нажатых кнопок и клавиш, координат курсора
- •События клавиатуры
- •Распознавание нажатых клавиш
- •Контрольні питання
- •Создание нового IntraWeb приложения
- •Редактирование главной формы
- •Написание обработчика события для кнопки
- •Запуск созданного приложения
- •Контрольні питання
- •Управляющие кнопки Button и BitBtn
- •Кнопка с фиксацией SpeedButton
- •Группы радиокнопок — компоненты RadioGroup, RadioButton и GroupBox
- •Контрольні питання
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Упражнения. Совершенствование проекта
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Вызуальны компоненти. Бази даних.
- •Тема 6.2: візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.3: форми та меню
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контекстное всплывающее меню — компонент PopupMenu
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Конрольні питання
- •Упражнения. Совершенствование проекта.
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питанна
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Классификация баз данных
- •Локальная база данных
- •Удаленная база данных
- •Структура базы данных
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Insert into Имя таблицы
- •Insert into Имя_таблицы
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Рисование круга
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи обов’язкова контрольна робота №63
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
Контрольні питання
Надати характеристику процедури створення проектів
Описати процедуру виконання програми-проекту на мові Object Pascal
АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2: ПРОЦЕДУРНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ. ПРОГРАМУВАННЯ ГРАФІКИ
ТЕМА 2.1: ОСНОВИ МОВИ OBJECT PASCAL
Лекція №18 – Порядкові типи даних
План заняття
Характеристика порядкових типів даних
Характеристика функцій для роботи з порядковими типами даних на мові Object Pascal
Из всех существующих простых типов данных самыми элементарными являются порядковые типы. В этих типах информация представляется в виде отдельных элементов из ограниченного набора значений.
В Object Pascal к порядковым типам относятся целые, символьные, логические типы и задаваемые пользователем перечисления и поддиапазоны. Все значения любого порядкового типа образуют упорядоченную последовательность, и значение переменной порядкового типа определяется его местом в этой последовательности. За исключением переменных целых типов, значения которых могут быть как положительными, так и отрицательными, первый элемент любого порядкового типа имеет номер 0, второй элемент -номер 1 и т.д. Порядковый номер значения возвращает функция Ord (). Порядковый номер целого значения равен самому значению. Иными словами, для целых типов Ord(x)=x. Функция Ord (х) возвращает положительное целое число от 0 до 1 (х - логический тип), от 0 до 255 (х - символьный тип), от 0 до 65 535 (х -перечисляемый тип). Следовательно, поддиапазон сохраняет свойства порядкового типа, от которого он образован, и возвращаемое значение Ord (x) зависит от базового типа.
Существуют еще две функции, которые специально предназначены для работы с порядковыми типами данных. Это функции Pred(x) hSucc(x).
Результатом вызова функции Pred(x) является предыдущее значение порядкового типа. Другими словами, Pred (х) = Ord (x) - 1. В свою очередь, Succ(x) возвращает следующее значение порядкового типа, т.е. Succ (x) = Ord (x) + 1.
Если программа будет содержать такие строки:
Целые типы данных. Целые типы обозначают множества целых чисел в различных диапазонах. В табл. 3.6 приведены характеристики целых типов. Они различаются диапазоном значений и размером занимаемой памяти.
Для отображения значений целых типов в программе может быть использована как десятичная, так и шестнадцатеричная форма записи.
Стандартные процедуры и функции, предназначенные для работы с целочисленными типами данных, представлены в табл. 3.7.
В вышеприведенной таблице буквами b, w, i, L соответственно обозначены выражения типа Byte, Word, Integer, Longlnt. Переменная х - выражение любого из указанных типов. В квадратных скобках указывается необязательный параметр.
В Object Pascal имеется пять логических типов: Boolean, ByteBool, Bool, WordBool и LongBool. Единственным отличием этих типов является то, что они занимают разный объем памяти (см. табл. 3.8).
Логические переменные могут принимать одно из двух значений: True (истина) или False (ложь). При этом справедливы следующие условия:
Фактически для всех логических типов значению False соответствует число 0, которое записывается в указанное в табл. 3.8 количество байтов. Отличие логических типов также заключается в величине параметра, собтветствующего значению True. В переменной типа Boolean этому значению соответствует число 1, а для других типов значению True соответствует любое значение, отличное от нуля. Функция Ord (True) для Boolean вернет 1, а для всех других логических типов возвратит (-1).
Значениями переменной, для которой установлен символьный тип данных, является единичный символ. В Windows используется код ANSI (по названию разработавшего этот код института -American National Standard Institute- Американский национальный институт стандартизации). Множество значений символьного типа состоит из 256 различных символов, определенным образом упорядоченных, и содержит символы заглавных и строчных букв, цифр и другие символы, включая специальные управляющие.
В Object Pascal есть три символьных типа: Char, AnsiChar и WideChar (см. табл. 3.9). Тип Char является стандартным типом Pascal. Он использовался и в Turbo Pascal и сейчас в Object Pascal. Типы AnsiChar и WideChar были добавлены позднее.
Значение типа Char представляет собой любой символ из набора ANSI.
Значение типа AnsiChar берется из набора символов, упорядоченных в соответствии с расширенным форматом ANSI.
Тип WideChar - это символы, упорядоченные в соответствии с международным набором символов UNICODE. Первые 256 символов совпадают с символами ANSI.
Функция Ord(Ch), где Ch - любая переменная символьного типа, возвращает целое значение, которым символ Ch представлен в памяти, т.е. порядковый номер этого символа в таблице ANSI.
Функция Chr(i) преобразует целочисленную переменную в символьную переменную типа Char, порядковый номер которой задается параметром i.
Функция UpCase () служит преобразованию буквы из нижнего регистра в верхний.
Перечисляемый тип данных. Перечисляемый тип - это тип, определенный путем явного перечисления всех возможных его значений, причем каждое новое значение определяется только именем. С использованием перечисляемых типов программа становится нагляднее, более четко проводится контроль значений. Перечисляемые типы имеют очень компактное машинное представление. Однако для русскоязычных пользователей большим недостатком является то, что в Object Pascal нельзя использовать кириллицу в идентификаторах.
В программе перечисляемые типы описываются после ключевого слова type и находятся в списке внутри круглых скобок:
Первое значение в списке имеет порядковый номер 0, второе -1 и т.д. Максимальный порядковый номер может быть 65 536, что является вполне достаточным.
Имена из списка перечисляемого типа считаются константами соответствующего перечисляемого типа. В пределах блока эти идентификаторы должны быть уникальны. Другими словами, недопустимо описание двух и более перечисляемых типов с повторяющимися константами. Например, описание вида:
вызовет ошибку при компиляции, поскольку идентификатор green используется и в первом перечислении, и во втором.
Для работы с перечисляемыми типами используются такие функции, как Ord (), Succ (), Pred (). К примеру:
Тип-диапазон. Тип-диапазон тоже является порядковым типом. Тип-диапазон - это подмножество значений любого порядкового типа, ограничиваемое минимальным и максимальным значением. В подмножество входят все значения, находящиеся в пределах этих границ, включая сами граничные значения. Описывается тип-диапазон путем указания нижней и верхней границ, которые отделены друг от друга двумя точками:
Тип-диапазон может быть описан, как в разделе type, так и в разделе описания переменных после зарезервированного слова var, например:
Само собой разумеется, что минимальное значение не должно быть больше максимального. Еще одним ограничением является то, что между двумя символами точек «. .» недопустимы пробелы, т.к. они рассматриваются как один символ.
Тип-диапазон обычно используется только в тех случаях, когда заранее точно известно, что значения некоторой переменной находятся внутри определенного диапазона. Если же такой уверенности нет, то данный тип использовать не рекомендуется.
Тип-диапазон поддерживает все операции базового типа. Кроме этого, для работы с типами-диапазонами используются функции:
High (а) - возвращает значение максимальной границы диапазона, к которому принадлежит переменная а;
Low (a) - возвращает минимальное значение типа-диапазона.