9.1 Критерії оцінювання знань студентів

Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому під час оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. За змістом необхідно оцінювати рівень сформованості вмінь та навичок, що визначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці та відображені навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни.

У ході оцінки знань студента з історії України (проблеми державності) викладачі керуються критеріями, розробленими Міністерством освіти України та Тимчасовим положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП) в Івано-Франківському національному медичному університеті від 24.05.2011р.

Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60 % до 40 %.

Результати оцінювання модуля вносяться у індивідуальний навчальний план студента в день складання підсумкового модульного контролю, або, як виключення, впродовж трьох наступних днів, «Відомість підсумкового модульного контролю» (додаток 1), «Журнал обліку відвідувань і успішності студентів»(ф.ЕН-1) та «Журнал обліку успішності студентів з дисципліни»(ф. ЕН-2).

Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми семінарського заняття модуля студенту виставляються оцінки за багатобальною шкалою з використанням прийнятих в університеті та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми семінарського заняття.

Пропонуємо рецензувати відповідь студента на семінарському занятті за такою схемою:

1.В якій мірі відповідь розкриває питання (вичерпно, дещо неповно, зовсім не розкриває)?

2.Якою була структура відповіді (стрункою, недостатньо чіткою, плутаною)?

3.Як підібрано ілюстративний матеріал (цитати, приклади, бібліографію)?

4.Культура мовлення (нормативність наголосів, багатство лексики, довершеність стилістики).

5.Чи були зроблені логічні висновки і наскільки вони правильні?

6.Запропонуйте оцінку і обґрунтуйте її.

Студенти часто готуючись до семінарських занять зазнають інформаційного стресу, коли за жорстко регламентований період потрібно повторити великий за обсягом матеріал. І якщо сангвініки та холерики ще витримують такі перевантаження, то студенти з меланхолічною чи флегматичною складовою темпераменту розгублюються, гублять думку і не можуть правильно розв’язати проблему, особливо тоді, коли це потрібно зробити швидко, а інформації бракує. Тому викладачам слід дотримуватися технологій самостійної роботи студентів, що зберігає їхнє здоров’я, тобто можливість викладачеві діяти в індивідуальному темпі, пристосованому до особливостей нервової системи, тим самим даючи можливість студентам ефективно справлятися із поставленими завданнями.

Обов’язковою умовою і основним принципом цих технологій є врахування індивідуальних психічних особливостей студента в управлінні його навчально-пізнавальною діяльністю.

Результати відповідей студентів на семінарських заняттях оцінюються за восьми бальною шкалою (від 0 до 8 балів).

Критерії оцінювання

I. Початковий

1 Студент розрізняє об'єкти вивчення, відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

2 Студент відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання, відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

II. Середній

3. Студент з допомогою викладача відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.

4. Студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати закон, теорію, правило, виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

5 Студент правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

6 Знання студента є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності

IV. Високий

7. Студент добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією. Має повні, глибокі знання, здатний(а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

8. Студент має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Семінарські заняття проводяться згідно з розкладом, визначеним навчальною частиною вищого навчального закладу, який доводиться до відома викладачів і студентів.

Оцінка, отримана студентом на семінарському занятті з історії України, заноситься в відомість та академічний журнал групи.

Студенти, які отримали бал нижче мінімально позитивного з семінарського заняття мають право відпрацювати протягом 2-х тижневого терміну після отримання поточної незадовільної оцінки, але не пізніше дня проведення підсумкового модульного контролю.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають максимальному балу «8» балів за семінарське заняття, на кількість тем семінарських занять у модулі «14» з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу студента 8 балів, і становить 120 балів.

Максимальний бал за семінарське заняття у модулі вираховується шляхом поділу 120 балів на кількість семінарських занять (14) у даному модулі, при цьому семінарські заняття, які відведені робочою навчальною програмою з дисципліни для складання підсумкового модульного контролю в даний розрахунок не включаються.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають мінімальному позитивному балу «4» за семінарське заняття на кількість семінарських занять (14) у модулі, при цьому семінарські заняття, які відведені робочою навчальною програмою з дисципліни для складання підсумкового модульного контролю в даний розрахунок не включаються.

Мінімальний позитивний бал за семінарські заняття, який повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується з розрахунку не менше 50% від максимального балу «120» за семінарські заняття у модулі і становить 60 балів.

Оцінювання самостійної позааудиторної роботи (СПР) студентів

Самостійна позааудиторна робота студентів, яка передбачена робочою навчальною програмою з дисципліни оцінюється на відповідному семінарському занятті, або на підсумковому модульному контролі, з обов’язковим відображенням порядку контролю СПР в робочій програмі з дисципліни.