![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •1. Нормативні дані
- •2. Орієнтовна структура самостійної роботи студентів (срс)
- •3. Тематичне планування семінарських занять
- •4. Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття
- •4.1. Методичні розробки семінарського заняття
- •Тема 1. Вступ до вивчення курсу
- •Тема 2. Докняжий період (4 год.)
- •1. Першопочатки людського життя в Україні.
- •2. Найдавніше поселення України та його родоплемінні об’єднання:
- •3. Трипільська культура – найдавніша цивілізація світу
- •4. Бронзова доба.
- •5. Державницькі утворення залізної доби:
- •6. Міста-держави Північного Причорномор’я;
- •Тема 3. Українська держава — Київська Русь (2 год.)
- •Тема 4. Галицько-Волинська держава (2 год.)
- •Тема 5. Козацько-Гетьманська держава (4 год.)
- •3. Козацько-селянські повстання кін. Хvі – поч. Хvіі ст.
- •2 Частина (2 години)
- •1. Богдан Хмельницький на чолі національно-визвольної війни українського народу:
- •2. Ознаки Козацької держави періоду Богдана Хмельницького:
- •3. Українська державність при Гетьманщині:
- •4. Боротьба за відновлення козацької державності у хvііІст.:
- •5. Ліквідація Російською імперією української державності у хviii ст.:
- •6. Історичне значення української Козацької держави та причини її занепаду:
- •Основні етапи зближення Литви з Польщею
- •Тема 6. Ідея української державності у суспільно-політичному житті України наприкінці хvііі- на початку хХст. (2 год.)
- •Політичні партії та їх діяльність в Україні
- •Тема 7. Державотворчі процеси в Україні 1917-1920 рр. (Українська Народна Республіка в добу Центральної Ради). (2 год.)
- •1. Лютнева революція 1917 року в Росії та її значення для долі України:
- •2. Утворення Центральної Ради – всеукраїнського парламентського законодавчого центру та перші кроки його діяльності:
- •3. Дальший процес розбудови української держави після повалення Тимчасового уряду в листопаді 1917 р.:
- •4. Перша війна Радянської Росії з Українською Народною Республікою (грудень 1917р. – травень 1918р.):
- •5. Зовнішньополітична діяльність унр. Падіння Центральної Ради:
- •Тема 8. Державотворчі процеси в Україні 1917-1920 рр.
- •1. Державний переворот гетьмана п. Скоропадського. Діяльність гетьманського уряду:
- •2. Падіння гетьманщини. Утворення Директорії унр:
- •3. Внутрішня політика Директорії унр:
- •4. Радянсько-польська війна. Завершення визвольних змагань українського народу.
- •Тема 9. Західноукраїнська Народна Республіка (2 год)
- •1. Соціально-економічне та суспільно-політичне становище західноукраїнських земель в кінці хіх – на початку хх ст.:
- •2. Перемога національно-визвольної революції на західноукраїнських землях. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр), її внутрішня політика:
- •3. Зовнішньополітична діяльність зунр:
- •Тема 10. Боротьба за українську державу в умовах радянської тоталітарної системи. (6 год)
- •1 Частина
- •2. Економічна політика більшовиків. Перехід від політики воєнного комунізму до нової економічної політики (неп):
- •4. Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр.:
- •5. Великий терор в Україні в 1933-1939 роках:
- •2 Частина
- •1. Відновлення Української державності 30 червня 1941р.:
- •2. Українські державності в роки Другої світової війни:
- •3 Частина Україна в іі половині 40-х в і половині 80-х років.
- •1. Українська державність в умовах відлиги та застою:
- •2. Політичний і національно-культурний рух опору 50-60-х років:
- •3. Дальша радикалізація руху опору у 70-80-х роках:
- •Українські землі у міжвоєнний період (20-30-ті роки)
- •Плани Європейських держав щодо України напередодні та в роки Другої світової війни
- •Найбільші битви Другої світової війни на теренах України
- •Тема 11. Національно-демократична революція в Україні
- •1. Україна в 1985-1991 роках. Боротьба за незалежність:
- •2. Перемога національно-демократичної революції і проголошення незалежної України:
- •3. Проблеми розбудови Української незалежної держави:
- •5. Методичні вказівки для вивчення джерел
- •5.1 Література для вивчення джерел.
- •6. Методичні вказівки для вивчення літератури
- •7. Методичні вказівки для підготовки реферату
- •8. Методичні вказівки для підготовки наукового повідомлення
- •8.1 Теми і література наукових повідомлень
- •Тема 2. Проблеми державотворення (1991 - до наших днів)
- •9. Методичні вказівки для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю (пмк)
- •9.1 Критерії оцінювання знань студентів
- •Приклад розрахунку оцінок поточної успішності студентів та кількості балів за індивідуальну самостійну роботу студента
- •9.2. Програмові вимоги до пмк
- •10. База тестових завдань
- •Київська Русь
- •3.5. Встановіть відповідність:
- •2.4. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •2.5. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •2.6. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •3.1. Встановіть відповідність:
- •2.1. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •3.3. Встановіть відповідність:
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •1.24. Хто з діячів комуністичної партії несе безпосередню відповідальність за організацію голодомору 1932-1933 рр. В Україні:
- •3.3. Встановіть відповідність:
- •3.4. Встановіть відповідність:
- •3.5. Встановіть відповідність:
- •3.6. Встановіть відповідність:
- •11. Хронологічний покажчик форм організаційно – управлінського співжиття людей та державностей України.
9.1 Критерії оцінювання знань студентів
Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому під час оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. За змістом необхідно оцінювати рівень сформованості вмінь та навичок, що визначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці та відображені навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни.
У ході оцінки знань студента з історії України (проблеми державності) викладачі керуються критеріями, розробленими Міністерством освіти України та Тимчасовим положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП) в Івано-Франківському національному медичному університеті від 24.05.2011р.
Оцінювання модуля
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60 % до 40 %.
Результати оцінювання модуля вносяться у індивідуальний навчальний план студента в день складання підсумкового модульного контролю, або, як виключення, впродовж трьох наступних днів, «Відомість підсумкового модульного контролю» (додаток 1), «Журнал обліку відвідувань і успішності студентів»(ф.ЕН-1) та «Журнал обліку успішності студентів з дисципліни»(ф. ЕН-2).
Оцінювання поточної навчальної діяльності
Під час оцінювання засвоєння кожної теми семінарського заняття модуля студенту виставляються оцінки за багатобальною шкалою з використанням прийнятих в університеті та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми семінарського заняття.
Пропонуємо рецензувати відповідь студента на семінарському занятті за такою схемою:
1.В якій мірі відповідь розкриває питання (вичерпно, дещо неповно, зовсім не розкриває)?
2.Якою була структура відповіді (стрункою, недостатньо чіткою, плутаною)?
3.Як підібрано ілюстративний матеріал (цитати, приклади, бібліографію)?
4.Культура мовлення (нормативність наголосів, багатство лексики, довершеність стилістики).
5.Чи були зроблені логічні висновки і наскільки вони правильні?
6.Запропонуйте оцінку і обґрунтуйте її.
Студенти часто готуючись до семінарських занять зазнають інформаційного стресу, коли за жорстко регламентований період потрібно повторити великий за обсягом матеріал. І якщо сангвініки та холерики ще витримують такі перевантаження, то студенти з меланхолічною чи флегматичною складовою темпераменту розгублюються, гублять думку і не можуть правильно розв’язати проблему, особливо тоді, коли це потрібно зробити швидко, а інформації бракує. Тому викладачам слід дотримуватися технологій самостійної роботи студентів, що зберігає їхнє здоров’я, тобто можливість викладачеві діяти в індивідуальному темпі, пристосованому до особливостей нервової системи, тим самим даючи можливість студентам ефективно справлятися із поставленими завданнями.
Обов’язковою умовою і основним принципом цих технологій є врахування індивідуальних психічних особливостей студента в управлінні його навчально-пізнавальною діяльністю.
Результати відповідей студентів на семінарських заняттях оцінюються за восьми бальною шкалою (від 0 до 8 балів).
Критерії оцінювання
I. Початковий
1 Студент розрізняє об'єкти вивчення, відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.
2 Студент відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання, відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.
II. Середній
3. Студент з допомогою викладача відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.
4. Студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати закон, теорію, правило, виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній
5 Студент правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
6 Знання студента є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
IV. Високий
7. Студент добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією. Має повні, глибокі знання, здатний(а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
8. Студент має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
Семінарські заняття проводяться згідно з розкладом, визначеним навчальною частиною вищого навчального закладу, який доводиться до відома викладачів і студентів.
Оцінка, отримана студентом на семінарському занятті з історії України, заноситься в відомість та академічний журнал групи.
Студенти, які отримали бал нижче мінімально позитивного з семінарського заняття мають право відпрацювати протягом 2-х тижневого терміну після отримання поточної незадовільної оцінки, але не пізніше дня проведення підсумкового модульного контролю.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають максимальному балу «8» балів за семінарське заняття, на кількість тем семінарських занять у модулі «14» з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу студента 8 балів, і становить 120 балів.
Максимальний бал за семінарське заняття у модулі вираховується шляхом поділу 120 балів на кількість семінарських занять (14) у даному модулі, при цьому семінарські заняття, які відведені робочою навчальною програмою з дисципліни для складання підсумкового модульного контролю в даний розрахунок не включаються.
Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають мінімальному позитивному балу «4» за семінарське заняття на кількість семінарських занять (14) у модулі, при цьому семінарські заняття, які відведені робочою навчальною програмою з дисципліни для складання підсумкового модульного контролю в даний розрахунок не включаються.
Мінімальний позитивний бал за семінарські заняття, який повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується з розрахунку не менше 50% від максимального балу «120» за семінарські заняття у модулі і становить 60 балів.
Оцінювання самостійної позааудиторної роботи (СПР) студентів
Самостійна позааудиторна робота студентів, яка передбачена робочою навчальною програмою з дисципліни оцінюється на відповідному семінарському занятті, або на підсумковому модульному контролі, з обов’язковим відображенням порядку контролю СПР в робочій програмі з дисципліни.