- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Залежність кольору світлофільтра від довжини хвилі
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •Фотометричного титрування.
- •Встановлення точної концентрації розчину калію перманганату
- •Невідомої концентрації
- •Завдання 2.Аналіз суміші ізомерів нітроаніліну методом спектрофотометричного титрування
- •Методика визначення
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина
- •Атомні рефракції й рефракції хімічних зв'язків
- •Хід визначення
- •Визначення показника заломлення і розрахунки
- •Завдання 5. Контроль якості приготовлених розчинів і терміни зберігання концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Границі показників і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення Купруму та Цинку при їх сумісній присутності
- •Суть роботи
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення масової частки натрію або калію хлориду
- •Регенерація йонітів
- •Виконання роботи
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення рН природної води
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення вмісту оцтової кислоти в оцеті
- •Завдання 3. Визначення вмісту hCl і ch3cooh у суміші
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Експериментальна частина
- •Виконання роботи
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
Атомні рефракції й рефракції хімічних зв'язків
C |
2,418 |
N(первинні аміни) |
2,322 |
Н |
1,100 |
N(вторинні аміни) |
2,449 |
О=(карбоніл) |
2,211 |
N(третинні аміни) |
2,840 |
О‹ (етери, естери) |
1,643 |
S – (меркантани) |
7,69 |
О – (гідроксил) |
1,525 |
СН – група |
5,459 |
Cl |
5,967 |
Подвійний зв'язок (С=С) |
1,733 |
Br |
8,865 |
Потрійний зв'язок (С ≡С) |
2,398 |
I |
13,900 |
|
|
Величини атомних рефракцій і рефракцій хімічних зв'язків наведені для жовтої лінії спектра Натрію.
Хід визначення
Густина рідини визначається пікнометрично. Пікнометр (мірна колбочка на 1–5 см3) добре вимивається, висушується і зважується разом з притертим корком на аналітичних терезах. Потім пікнометр заповнюється дистильованою водою до мітки. Заповнений водою і закритий корком витримується в термостаті (ним може служити невелика водяна ванна) протягом 5–10 хвилин при тій же температурі, при якій проводиться визначення показника заломлення. Після цього пікнометр насухо витирається фільтрувальним папером і зважується. Таким же чином зважується пікнометр заповнений досліджуваною рідиною.
За різницею в масі пікнометра, заповненого водою g1і пустого пікнометраgо, враховуючи густину води при даній температурі (d(H2O)), яку знаходять за таблицею, визначають точний об'єм пікнометра:
Густина досліджуваної рідини d(х) буде дорівнювати:
де g2 – маса пікнометра, заповненого досліджуваною рідиною. Ввівши значенняV,отримаємо:
За цим виразом і проводять обчислення густини досліджуваної рідини.
Визначення показника заломлення і розрахунки
Рефрактометр потрібно термостатувати. Воду при температурі 20˚С пропускають перед визначенням через камери призмового блока протягом 10 хвилин. Після цього проводять відлік величини показника заломлення. Знаходять величину молекулярної рефракції за формулою Лоренца-Лоренца і порівнюють отримані значення з величиною знайденого за сумою атомних рефракцій.
Завдання 5. Контроль якості приготовлених розчинів і терміни зберігання концентрованих розчинів лікарських речовин
Готують серію розчинів лікарських речовин, коливання концентрацій яких допустимі в певних межах (табл. 2). Вимірюють показники заломлення цих розчинів; порівнюють одержані значення з табличними даними. Роблять висновок про якість приготованих ліків.
Для перевірки придатності із серії розчинів, що знаходяться на зберіганні, відбирають вказані викладачами склянки з розчинами, відкривають їх і вимірюють показники заломлення розчинів. Порівнюють одержані значення nз табличними даними (таблиця 2) і роблять висновки про придатність досліджуваної серії розчинів.
Таблиця 2.
Границі показників і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин
Назва препарату |
Концентрація, % |
nD20 для розчинів, приготовлених |
Терміни придатності | ||
ваговим методом |
ваго-об’ємним методом |
до відкриття склянок |
після відкриття склянок | ||
Амідопірин |
4 |
1,3413-1,3418 |
1,3414-1,3419 |
4 міс. |
15 днів |
Калію бромід |
10 |
1,3454-1,3460 |
1,3444-1,3450 |
20 днів |
10 днів |
20 |
1,3586-1,3598 |
1,3551-1,3561 |
6 міс. |
10 днів | |
Кальцію хлорид |
10 |
1,3451-1,3457 |
1,3446-1,3459 |
6 міс. |
5 днів |
20 |
1,3578-1,3587 |
1,3559-1,3569 |
6 міс. |
5 днів | |
Натрію гідрокарбонат |
5 |
1,3396-1,3402 |
1,3391-1,3395 |
3 дні |
3 дні |
Натрію саліцилат |
10 |
1,3518-1,3523 |
1,3516-1,3524 |
10 днів |
5 днів |
Калію йодид |
10 |
1,3467-1,3473 |
1,3457-1,3461 |
10 днів |
5 днів |
20 |
1,3624-1,3636 |
1,3584-1,3596 |
10 днів |
5 днів |