- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Терміни та визначення
- •5 Загальні положення
- •5.1 Призначення
- •5.2 Розвиток дгм об’єкту
- •5.3 Створення та реконструкція мгм
- •5.4 Побудова або реконструкція висотної мережі
- •6 Етапи створення та реконструкції мгм
- •7 Попереднє обстеження пунктів та аналіз
- •8 Складання
- •8.1 Збір, вивчення та систематизація існуючих топографо-
- •8.2 Розрахунок кількості стадій розвитку геодезичної основи
- •8.3 Оцінка точності проектів створення та реконструкції
- •8.4 Основні вимоги щодо проектування вимірів
- •9 Робоче проектування
- •9.1 Обстеження та оновлення пунктів
- •9.2 Рекогносцировка пунктів геодезичних мереж
- •9.3 Складання робочого проекту
- •10 Виконання польових геодезичних робіт
- •10.1 Закладка геодезичних пунктів
- •10.2 Виконання супутникових вимірів
- •10.3 Виконання лінійно-кутових вимірів
- •10.4 Визначення висот пунктів геодезичних мереж
- •11 Попередня
- •11.1 Опрацювання результатів супутникових геодезичних
- •11.2 Опрацювання результатів лінійно-кутових вимірювань
- •11.3 Опрацювання результатів нівелювання
- •11.4 Попереднє вирівнювання та апробація мереж
- •11.5 Переобчислення координат пунктів та апробація даних для
- •12 Моделювання
- •13 Математична обробка та вирівнювання
- •14 Систематизація
11 Попередня
ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИМІРІВ
ОБРОБКА
РЕЗУЛЬТАТІВ
11.1 Попередня камеральна обробка результатів геодезичних вимірів
повинна виконуватись із застосуванням спеціалізованого прикладного
програмного забезпечення (далі - ПЗ), що відповідає вимогам законодавства
України щодо забезпечення метрологічної єдності результатів геодезичних
вимірів.
11.2 ПЗ
повинно
забезпечувати
математичне
опрацювання
супутникових геодезичних спостережень, лінійно-кутових вимірювань та
комбінацій супутникових і лінійно-кутових вимірювань.
11.1 Опрацювання результатів супутникових геодезичних
спостережень
11.1.1 Попереднє
опрацювання
супутникових
геодезичних
спостережень на пунктах ДГМ та МГМ повинно виконуватись із
використанням ПЗ фірм-виробників супутникових приймачів.
11.1.2 Опрацювання супутникових геодезичних спостережень повинно
виконуватись у форматі RINEX згідно вимог, що наведені у відповідних
посібниках користувачів ПЗ.
11.2 Опрацювання результатів лінійно-кутових вимірювань
11.2.1 Попереднє опрацювання лінійно-кутових вимірів повинно
включати такі процеси:
− складання таблиць горизонтальних напрямів на пунктах мережі;
− обчислення поправок за центрування та редукції горизонтальних
напрямів, приведення горизонтальних напрямків до центрів пунктів;
− обчислення довжин сторін, приведення їх до центрів пунктів.
− редукування горизонтальних кутів на площину проекції Гаусса-
Крюгера виконується введенням виправлення за кривизну зображення
геодезичної лінії на площині;
− поправка за кривизну зображення геодезичної лінії на площині;
− Попередня обробка ліній виконується введенням наступних
виправлень:
− поправка в лінію за нахил;
− поправка в лінію за перехід до поверхню еліпсоїда;
− поправка в лінію за редукування на поверхню на площину проекції
Гаусса-Крюгера.
26
11.3 Опрацювання результатів нівелювання
11.3.1 Попереднє опрацювання результатів нівелірних вимірів
виконується з метою контролю, апробації даних для вирівнювання
нівелірних мереж об’єкту.
11.4 Попереднє вирівнювання та апробація мереж
11.4.1 Попереднє вирівнювання виконується з метою забезпечення
вихідними даними процесу апробації геодезичних мереж в УСК-2000 та
отриманні координат та висот пунктів геодезичних мереж об’єкту у чинній
МСК.
11.4.2 Процес апробації включає перевірку різних наборів (типів)
вихідних даних та геодезичних вимірів з метою визначення їх оптимального
складу для моделювання нової місцевої системи координат, в якій буде
виконано кінцевий варіант створення та реконструкції геодезичної мережі
об’єкту.
11.4.3 Сумісне попереднє вирівнювання виконується в два етапи:
− вирівнювання супутникових вимірів в мережах ДГМ та МГМ;
− вирівнювання лінійно-кутових побудов в мережах згущення МГМ.
11.4.4 Вихідними даними для вирівнювання супутникових вимірів в
мережах ДГМ та МГМ є координати та середні квадратичні похибки пунктів
УПМ ГНСС та пунктів ДГМ 1 класу.
11.4.5 Вихідними даними для вирівнювання лінійно-кутових побудов в
мережах згущення МГМ є координати та середні квадратичні похибки
координат пунктів, що отримані за результати вирівнювання супутникових
вимірів в мережах ДГМ та МГМ.
11.4.6 Попереднє вирівнювання виконується в системі координат
УСК-2000 та системі висот Балтійська – 77.
11.4.7 Опрацювання лінійно-кутових побудов повинно включати:
− обчислення нев’язок в полігонах та ходових лініях;
− обчислення кутових та лінійних нев’язок геометричних фігур
(трикутників, геодезичних чотирикутників) лінійно-кутових побудов
геодезичної мережі;
− аналіз та виключення вимірів, що містять грубі помилки;
− аналіз значень вільних членів рівнянь поправок елементів (напрямків
та сторін) мережі за результатами попереднього вирівнювання;
− аналіз величин та знаків поправок, що отримали наближені
(попередні) координати пунктів та елементи геодезичної мережі;
− аналіз точнісних характеристик елементів мережі за результатами
попереднього вирівнювання.
11.4.8 Опрацювання нівелірної мережі повинно включати:
− обчислення нев’язок в полігонах та ходових лініях;
27
− аналіз значень вільних членів рівнянь поправок за результатами
попереднього вирівнювання;
− аналіз точнісних характеристик елементів мережі за результатами
попереднього вирівнювання.
11.4.9 Якщо, в якомусь сегменті мережі об’єкту величини вільних
членів перевищують допустимі, то групи спостережень, які складають цей
сегмент не включаються у кінцеве вирівнювання доки не будуть виявлені та
виключені причини цих похибок або помилок.
11.4.10 Для кожної трапеції базового облікового масштабу (наприклад,
масштабу 1: 10 000) складається коректурний лист в якому вказуються групи
лінійно-кутових та супутникових вимірювань, які не відповідають чинним
вимогам нормативно-технічних документів та вимагають повторних
вимірювань.
11.4.11 За результатами виконання процесу апробації ДГМ та МГМ
об’єкту мають бути виявлені та виправлені всі помилки лінійно-кутових та
супутникових спостережень на пунктах геодезичної мережі об’єкту.