- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Терміни та визначення
- •5 Загальні положення
- •5.1 Призначення
- •5.2 Розвиток дгм об’єкту
- •5.3 Створення та реконструкція мгм
- •5.4 Побудова або реконструкція висотної мережі
- •6 Етапи створення та реконструкції мгм
- •7 Попереднє обстеження пунктів та аналіз
- •8 Складання
- •8.1 Збір, вивчення та систематизація існуючих топографо-
- •8.2 Розрахунок кількості стадій розвитку геодезичної основи
- •8.3 Оцінка точності проектів створення та реконструкції
- •8.4 Основні вимоги щодо проектування вимірів
- •9 Робоче проектування
- •9.1 Обстеження та оновлення пунктів
- •9.2 Рекогносцировка пунктів геодезичних мереж
- •9.3 Складання робочого проекту
- •10 Виконання польових геодезичних робіт
- •10.1 Закладка геодезичних пунктів
- •10.2 Виконання супутникових вимірів
- •10.3 Виконання лінійно-кутових вимірів
- •10.4 Визначення висот пунктів геодезичних мереж
- •11 Попередня
- •11.1 Опрацювання результатів супутникових геодезичних
- •11.2 Опрацювання результатів лінійно-кутових вимірювань
- •11.3 Опрацювання результатів нівелювання
- •11.4 Попереднє вирівнювання та апробація мереж
- •11.5 Переобчислення координат пунктів та апробація даних для
- •12 Моделювання
- •13 Математична обробка та вирівнювання
- •14 Систематизація
10.3 Виконання лінійно-кутових вимірів
10.3.1 Для виконання лінійних та кутових вимірів в геодезичних
мережах повинні використовуватись комплекти електронних теодолітів із
світлодалекомірними насадками, тахеометрів (далі - оптико-електронні
прилади), термометри, барометри-анероїди, психрометри, (далі - прилади)
метрологічні характеристики яких відповідають чинному законодавству
України.
10.3.2 Допускається виконання лінійних вимірів між тимчасовим
центром та відповідними стінними знаками компарованими сталевими
рулетками.
10.3.3 При вимірюванні ліній та кутів слід керуватися відповідними
інструкціями користувача фірми-виробника оптико-електронного приладу.
10.3.4 Одним прийомом вважається 2 наведення на відбивач. Кількість
відліків у наведені регламентується інструкцією з експлуатації приладу.
10.3.5 Для врахування поправок за метеорологічні умови при
вимірюванні довжин сторін на кожній станції визначаються:
− температура повітря з точністю 1С;
− тиск з точністю 5 мм рт. ст.
10.3.6 Вимірювання напрямків на пункти міських геодезичних мереж
виконується, як правило за трьох штативною системою, методом кругових
прийомів з точністю центрування та вимірювання висот інструментів та
візирних цілей до 1 мм.
10.3.7 У разі, якщо пункт геодезичної мережі згущення закріплений
одним або групою із двох-трьох стінних знаків, то виконується передача
координат з тимчасового центру на стінні знаки шляхом лінійно-кутових
вимірів.
10.3.11 Визначення координат стінних знаків необхідно виконувати за
результатами геодезичних вимірів у лінійно-кутових мережах згідно типової
24
схеми (Додаток Н), із сумарною середньою квадратичною помилкою, що не
повинна перевищувати 2 мм.
10.3.12 Напрямки на стінні знаки МГМ повинні вимірюватись на
металеві шпильки, що вставлені у відповідні отвори стінних знаків.
10.3.13 Контроль обчислених координат стінних знаків виконується
шляхом порівняння різниць між виміряними віддалями між стінними
знаками та відстанями, що обчислені із вирішення обернених геодезичних
задач за координатами або з додаткових вимірювань. Вказані різниці не
повинні перевищувати 0.002 м.
10.3.14 Після завершення польових робіт з лінійно-кутових вимірювань
підлягають здачі такі матеріали:
− журнали кутових та лінійних вимірювань або файли спостережень на
магнітних носіях;
− бланки аналітичного визначення та обчислення елементів центрування
приладів;
− зведені таблиці кутових та лінійних вимірів, що приведені до центрів
знаків;
− схеми лінійно-кутових вимірювань на пунктах мережі;
− результати попередньої обробки вимірювань на станціях;
− пояснювальна записка.
10.4 Визначення висот пунктів геодезичних мереж
10.4.1 Висоти геодезичних пунктів та реперів нівелювання
визначаються, як правило з геометричного нівелювання.
10.4.2 Висоти пунктів МГМ визначаються з геометричного нівелювання
ІV класу або технічного нівелювання. У разі, якщо умови спостережень на
об’єкті не сприяють виконанню геометричне нівелювання, дозволяється
застосовувати тригонометричне або GPS-нівелювання, відповідно до вимог
чинних нормативно-технічних документів.
10.4.3 Відмітки геодезичних пунктів, що отримані із геометричного,
геодезичного та GPS/нівелювання повинні бути приведені до єдиної системи
нормальних висот – Балтійської 1977 року або іншої загальної системи висот
об’єкту.
10.4.4 Після завершення польових робіт з визначення висотного
положення пунктів геодезичних мереж, підлягають здачі такі матеріали:
− журнали нівелювання або файли спостережень на магнітних носіях;
− схеми визначення висотного положення пунктів мережі;
− пояснювальна записка.
25