7. Співвідношення курсу "оспо" з дисципліною «кпу»

В рамках конституційного права поряд з висвітленням багатьох інших проблем дається загальна картина ролі і місця правоохоронних органів у системі всіх органів держави, характеризуються взаємозв'язки між ними, визначаються конституційні принципи їх побудови і діяльності. Робиться це, зокрема, на базі положень Конституції України, в тому числі й спеціально присвячених правам і свободам людини і громадянина, судовій владі, прокуратурі, адвокатурі та ін.

Конституційне право України є основою правової системи країни, що дає життя всім іншим галузям права. Як частина публічного права воно, зокрема, має предметом свого правового регулювання принципи організації та порядок функціонування інститутів державної влади, правове становище

8. Співвідношення курсу "ОСПО" з дисципліною «Кримінальне право України».

Кримінальне право виконує охоронну функцію всіх правовідносин у випадку посягання на них. Воно вивчає норми кримінального закону, практику застосування цих норм правоохоронними органами та судом. Для правоохоронної діяльності кримінальне право має виключно важливе значення як система правових охоронних норм, що є предметом спрямування правоохоронної діяльності, і як вчення про застосування кримінально - правових норм, які за змістом є переважно охоронними.

8. Співвідношення курсу "ОСПО" з процесуальними дисциплінами.

Важко переоцінити тісний зв'язок розглянутого курсу з кримінально-процесуальним правом як системою правових норм, що встановлюють порядок провадження у кримінальних справах (кримінальне судочинство) і регулюють діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду щодо порушення, розслідування та судового розгляду кримінальних справ, виконання вироку. Саме в ньому встановлені права підозрюваних, обвинувачених та підсудних, потерпілих, інших осіб, що опинилися у сфері кримінального процесу та обов'язки відповідних посадових осіб правоохоронних органів за їх дотримання.

Цивільно – процесуальне право регламентує порядок судочинства в цивільних справах. Цій категорії справ притаманні майнові та деякі немайнові спори. Це дуже широке коло справ, наприклад, про розірвання шлюбу та інші.

Також важливим є зв’язок й з іншими процесуальними дисциплінами, оскільки вони вивчають законодавство, яке регламентує переважно діяльність судових органів при здійснення судочинства в тій чи іншій сфері права.

10. Джерела курсу "оспо»: їх класифікація та характеристика.

Особливістю курсу “ОСПО” є відсутність єдиного базового НПА, як скажімо в Кримінальному або конституційному праві.

Класифікація за юридичною силою:

• Міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ: Загальна декларація прав людини 1948р. , Європейська Конвенція з прав людини 1950р. та інші.

• Закони (Конституція, звичайні закони, конституційні закони, кодекси): Конституція: VІІ- “Прокуратура”, VIIІ- “Правосуддя”, ХІІ- “КСУ”; ЗУ «Про судоустрій і статус суддів України» 07.07.10, ЗУ «Про міліцію» 20.12.1990, ЗУ «Про прокуратуру» 05.11.1991,ЗУ «Про СБУ» 25.03.1992, ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» 4.12.1990 та інші.

• Підзаконні акти( накази, інструкції, постанови, статути тощо): УПУ «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів» 20.08.2001, Наказ Генерального прокурора України №6 «Про Регламент Генеральної прокуратури України» 19 березня 1999 р., Статут Української нотаріальної палати. Затверджений Установчою конференцією нотаріусів України. 08.06.1993, Положення про державний нотаріальний архів. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7.02.1994

За суб’єктом прийняття:

• Акти ВРУ

• Акти ПУ

• Акти КСУ

• Інші акти

За змістом НПА поділяють на:

• акти загального характеру

• акти про суд, правосуддя і судоустрій.

• Акти про статус окремих правоохоронних органів

• Акти про соціальний і правовий захист працівників правоохоронних органів

• акти про окремі напрямки правоохоронної діяльності

• акти про органи і установи , діяльність яких безпосередньо пов’язана з діяльністю правоохоронних органів.