- •Кабінет міністрів україни
- •Київ – 2012
- •Навчальне видання Електротехніка (1 модуль)
- •Порядок виконання лабораторних робiт
- •Кожен член бригади повинен знати призначення всiх елементiв схеми I порядок виконання дослiдiв.
- •Увімкнення зібраної схеми під напругу дозволяється тiльки пiсля перевiрки її викладачем.
- •Оформлення звiту з лабораторної роботи
- •Необхiдно розумiти I вмiти аналiзувати позначення на шкалах приладiв, щитках машин I апаратiв, збирати на робочому мiсцi електричнi схеми для проведення дослiдiв.
- •Вивчення способів вимірювання електричних величин та електровимірювальних приладів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •2.1 Похибки вимірювань та приладів. Клас точності
- •2.2 Класифікація електровимірювальних приладів та їх маркування
- •2.3. Будова та основні деталі електровимірювальних приладів
- •2.4 Електровимірювальні прилади магнітоелектричної системи
- •2.5 Електровимірювальні прилади електромагнітної системи
- •2.6 Електровимірювальні прилади електродинамічної системи
- •2.7 Електровимірювальні прилади феродинамічної системи
- •2.7 Електровимірювальні прилади індукційної системи
- •2.8 Електростатична система
- •2.9 Цифрові прилади
- •2.10 Вимірювання струму, напруги, опору, потужності та енергії
- •Якщо на вимірювальній шкалі ватметра позначення зображені подiлками, то значення виміряної потужностi буде дорiвнювати:
- •2.11 Вимірювання кута зсуву фаз та коефіцієнта потужності в колах змінного струму
- •2.12 Вимірювання частоти змінного струму
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Лабораторна робота n 2 дослiдження електричного кола постiйного струму з послідовним з'єднанням струмоприймачів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичнi вiдомостi
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Лабораторна робота n 3 дослiдження електричного кола постiйного струму з паралельним з'єднанням струмоприймачів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичнi вiдомостi
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослiдження кола однофазного змінного струму з послiдовним з'єднанням активного, iндуктивного I ємнiсного опорів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичнi вiдомостi
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження кола однофазного змінного струму з паралельним з'єднанням індуктивного і ємнісного опорів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Повірка однофазного індукційного лічильника електричної енергії
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з'єднанні струмоприймачів зіркою
- •1 Мета роботи
- •1 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з'єднанні струмоприймачів трикутником
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження електронно-променевого осцилографа та осцилографічної цифрової приставки
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Виконання роботи
- •5.5. Вимірювання амплітудного значення досліджуваного сигналу
- •5.5.1. Приєднати входи осцилографа (ео) та цифрового вольтметра (цв) до виходу звукового генератора (зг) (рис.9.8).
- •5.6. Вимірювання періоду досліджуваного сигналу
- •Таблиця 9.2 – Дані вимірювань та результати обчислень для визначення періоду
- •5.6.7. Вимірювання параметрів імпульсного сигналу
- •5.7.1. Приєднати вхід осцилографа до виходу імпульсного генератора.
- •5.8. Дослідження електричних величин (енергетичних показників) асинхронного двигуна
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Кабінет міністрів україни
- •2 Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3 Вимоги безпеки під час роботи
- •4 Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях
- •5 Вимоги безпеки після закінчення роботи
2.5 Електровимірювальні прилади електромагнітної системи
Принцип дії приладів електромагнітної системи ґрунтується на властивості котушки (зазвичай, нерухомої) притягувати феромагнітні тіла (рухоме осердя). ВМ цієї системи виконуються у вигляді округлої або плоскої котушки та із замкненим осердям (рис. 1.4). Найбільш вдосконаленим є ВМ із замкненим магнітопроводом (рис. 1.4, в), принцип дії якого аналогічний звичайним ВМ з котушкою, де силові лінії поля котушки замикаються не в повітрі, по магнітопроводу.
Рисунок 1.4 – Вимірювальний механізм приладів електромагнітної системи: а) – з округлою котушкою; б) –з плоскою котушкою; в) – із замкненим магнітопроводом; г) – зовнішній вигляд амперметра типу Э514: 1 – спіральна пружина ; 2 –вікно котушки; 3 – пластмасовий каркас котушки; 4 – нерухома котушка; 5 –магнітний шунт (призначений для зміни чутливості приладу ; 6 –повітряний заспокоювач; 7 –стрілка; 8 – рухоме осердя; 9 – вісь; 10 – противаги; 11 – стакан (для зміни чутливості); 12 – магнітоіндукційний заспокоювач; 13 – нерухоме феромагнітне осердя; 14 – полюсні кінцевики; 15 – рідинний заспокоювач
Електровимірювальні прилади електромагнітної системи мають нерухому котушку (4) і розташовану на осі (9) рухоме феромагнітне осердя (8) (стальна пластина). Ця плacтинa механічно пов'язана зi cтpiлкою (7), яка може обертатися, закручуючи пpyжинy (1). Якщо по котушці протікає струм, що вимірюється, то створене котушкою поле втягує феромагнітну пластинку всередину котушки у вікно (2). При проходженні струму по обмотці котушки пластинка зближається з котушкою i повертає стрiлкy. Кут повороту останньої тим бiльший, чим бiльша сила взаємодiї, а сила взаємодiї пpопорцiйна добутку квадрата сили струму i кількості виткiв обмотки котушки (формула 1.8). На цьому принципi створюють амперметри i вольтмeтpи. В амперметрах кількість виткiв обмотки невелика, провід вiдносно великого діаметру i відхилення стрілки пропорційне величині сили струму. Вольтметри мають котушки, нaмoтaнi тонким проводом, з великою кількістю виткiв. По котушці вольтметру протікає струм, що має малу силу (декілька мiлiампер), але ця сила струму пpопорцiйна величині напруги згідно із схемою приєднання, тому шкала вольтметра проградуйована в одиницях напруги.
Якщо вимірюється величина постійного струму, то обертальний момент пропорційний квадрату струму (при синусоїдному струмі – діюче значення):
, (1.8)
де k – коефіцієнт пропорційності.
Залежність (1.8) означає, що напрямок відхилення стрілки не залежить від напрямку струму, тобто приладом електромагнітної системи можна вимірювати величини як в колах постійного, так і в колах змінного струму.
На початку шкали, при невеликих струмах, прилади цієї системи не достатньо чутливі і поділки шкали дуже стиснені. Тому у електромагнітних приладів робоча частина шкали починається тільки від 20% номінальної межі.
Прилади такої системи можуть безпосередньо вимірювати значні струми (до 300А) та напруги (до 600В).
Для підвищення класу точності осердя виготовляються зі спеціальних феромагнітних сплавів. Такі прилади мають клас точності – до 0,2. Власне магнітне поле приладу дуже слабке, зовнішнє поле значно впливає на його покази, тому прилади екранують. Перевагою пpилaдiв цієї вимiрювальної системи є простота конструкції й yнiверсальність – вони використовуються в колах поcтiйного та змiнного стpyмy. Недолiком є нерівномірність шкали.
Логометри електромагнітної ситеми застосовуються в приладах для вимірювання ємності, частоти змінного струму, зсуву фаз тощо.
2.5.1. Електромагнітні частотоміри. Ці прилади є логометрами, послідовно з котушками яких L1, L2, увімкнені послідовні резонансні контури, що налаштовані на різні резонансні частоти f1рез, f2рез (рис. 1.5). Межа вимірювання частотоміра відповідає різниці цих частот. Кожному значенню частоти f в цьому інтервалі відповідає одне визначене співвідношення струмів І1, І2, а отже і визначений кут повороту рухомої частини приладу. Частотоміри вмикаються в мережу аналогічно вольтметрам – паралельно.
Рисунок 1.5 – Електромагнітний частотомір: а) – електрична принципова схема та графік залежності резонансних струмів; б) – зовнішній вигляд частотоміра типу Э361