Кожен член бригади повинен знати призначення всiх елементiв схеми I порядок виконання дослiдiв.

Увімкнення зібраної схеми під напругу дозволяється тiльки пiсля перевiрки її викладачем.

Увімкнувши схему і не записуючи покази приладiв, слід виконати всi регулювання i послiдовно перевiрити всi режими вiдповiдно до порядку виконання роботи. Тiльки пiсля цього можна приступити до кiнцевого етапу виконання досліджень із записом показів приладiв в робочий зошит. Вiдлiки на приладах i записи їх показів здійснюють уважно i акуратно. Після закінчення дослідів, не розбираючи схему, результати досліджень необхідно показати викладачу. Якщо отримані результати будуть визнані незадовільними. Досліди потрібно повторити і знову пред’явити для перевірки.

Експериментальна частина роботи вважається виконаною, якщо результати дослiдiв перевiренi та затверджені викладачем. Тiльки пiсля цього з дозволу викладача електричну схему розбирають. З'єднувальнi провiдники акуратно складають, прилади розставляють на робочому столi, додатково отриманi прилади здають викладачеві або лаборанту.

Обробка частини результатiв дослiдiв проводиться в лабораторiї, а решти - в позаурочний час.

Оформлення звiту з лабораторної роботи

Зміст звіту визначається відповідним розділом методичних вказівок щодо виконання лабораторної роботи. Його показують викладачеві перед початком наступного лабораторного заняття.

Звiт з кожної лабораторної роботи захищають у визначений викладачем час. Пiд час захисту звiту необхiдно знати:

а) призначення окремих елементiв схеми;

б) порядок проведення дослiдiв, виконання окремих операцiй (увімкнення, пуск в хiд електродвигунів, регулювання, зняття дослідно-експериментальних даних тощо);

в) теоретичне обґрунтування експериментально отриманих залежностей;

г) формули, за допомогою яких виконувались обчислення тих чи iнших величин.

Необхiдно розумiти I вмiти аналiзувати позначення на шкалах приладiв, щитках машин I апаратiв, збирати на робочому мiсцi електричнi схеми для проведення дослiдiв.

Всі електричні схеми, графіки, форми таблиць потрібно виконувати акуратно за допомогою олівця (ручки з чорним стержнем або чорнилом) з використанням креслярських інструментів, електротехнічної лінійки з урахуванням вимог ДСТУ на умовні графічні позначення елементів електричних схем (додаток Б1).

Студенти, якi виконали всi планом передбаченi лабораторнi роботи і захистили звiти, отримують залiк з курсу електротехнiки i допускаються до здачi екзамену.

ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ ПIД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБIТ

Перед початком лабораторних занять студенти повиннi засвоїти правила технiки безпеки пiд час роботи в лабораторiї та пройти первинний інструктаж (додаток А) з реєстрацією в журналі.

Навчальна лабораторія електротехніки та електрообладнання за ступенем небезпеки враження людей електричним струмом належить до категорії „Приміщення без підвищеної небезпеки”.

Слiд завжди пам'ятати, що дiя електричного струму на органiзм є вкрай небезпечною (рис. 1). За несприятливих умов опір тіла людини складає всього 800...1000 Ом i тодi напруга понад 50 В є небезпечною для життя людини, тому існує небезпека враження людей електричним струмом (безпечна напруга для дорослої людини складає 42 В).

Необхiдно також бути дуже обережним пiд час проведення роботи з обертовими частинами електричних машин.

Умовне позначення зони	Граничні значення струму в зоні	Фізіологічний вплив струму
AC-1	До 0,5 мА (пряма а)	Як правило без ніякого впливу
AC-2	Від 0,5 мА до кривої b	Як правило без шкідливого фізіологічного впливу
AC-3	Від кривої b до кривої с1	Як правило без органічного пошкодження. Можлива судома м’язів і проблеми з диханням, якщо струм протікає довше 2с. Нестабільність серцевої діяльності без фібриляції серцевого м’язу спостерігається лише після більш тривалого протікання струму та у разі його більших значень
AC-4	Вище кривої с1	При більших значеннях і більшому часі протікання струму збільшуються наведені в зоні АС-3 такі небезпечні патологічні явища, як зупинка дихання і важкі опіки
AC-4-1	Від кривої с1 – до кривої с2	Імовірність виникнення фібриляції серцевого м’яза до 5%
AC-4-2	Від кривої с2 – до кривої сЗ	Імовірність виникнення фібриляції серцевого м’яза приблизно 50%
AC-4-3	Вище кривої сЗ	Імовірність виникнення фібриляції серцевого м’яза вище 50%

Рисунок 1 – Фізіологічний вплив струму на людину

Лабораторна робота №1