1. Управління в галузі екології – це:

1. Організація екологічної справи в державі

2. Організація належного природокористування і природоохорони

3. Врегульовані правовими нормами суспільні відносини, в яких реалізується діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, що спрямована на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, дотримання екологічного законодавства, попередження екологічних правопорушень та захист екологічних прав громадян

4. Виконавчо-розпорядча діяльність державних органів, спрямована на забезпечення раціонального природокористування і ефективної природо охорони

2. Ознаки управління в галузі екології:

1. Різновид соціального управління, що регламентується правовими нормами

2. Внутрішньо-організована сукупність структурних елементів, яка взаємопов’язана і обумовлена однією метою, виконує для її досягнення відповідні функції

3. Система правових норм, що регулюють суспільні відносини щодо управління в галузі екології, визначає його мету і завдання, функції в цій сфері, повноваження і функції суб’єктів управління, права та обов’язки фізичних і юридичних осіб та порядок їх взаємовідносин

4. В основу управління в галузі екології покладено цілеспрямовану діяльність органів держави, місцевого самоврядування та громадських об’єднань

5. Функції суб’єтів управління передбачають організацію, погодження, координацію і контроль за діяльністю інших суб’єктів управлінських правовідносин

3. Органи управління в галузі екології:

1. Органи державного управління

2. Органи прогнозування

3. Органи місцевого самоврядування

4. Органи громадського управління

4. Органи спеціального державного управління:

1. Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології

2. Обласна державна адміністрація

3. Органи спеціального поресурсового управління

4. Органи спеціалізованогофункціонального управління

5. Органи спеціалізованого галузевого управління

5. Органи громадського управління в галузі екології:

1. Міністерство охорони здоров’я

2. Українське товариство охорони природи

3. Українська екологічна академія наук

4. Українська екологічна асоціація “Зелений світ”

6. Функція управління в галузі екології – це:

1. Цілеспрямована діяльність спеціально уповноважених органів, установ і організацій, направлена на забезпечення екологічної безпеки

2. Сукупність науковообгрунтованих, юридично значимих нормативно-технічних документів

3. Основні напрямки діяльності державних, самоврядних та громадських об’єднань в сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки

4. Врегульована екологічним законодавством діяльність спеціально уповноважених органів щодо подання, збору, узагальнення і обнародування відомостей про екологічну, в тому числі радіаційну обстановку та стан захворюваності населення

7. Мета екологічного контролю є:

1. Досягнення ефективного використання і відновлення ресурсів

2. Забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки

3. Охорона навколишнього природного середовища

4. Забезпечення екологічної безпеки

8. Завдання екологічного контролю:

1. Забезпечення дотримання лімітів використання природних ресурсів

2. Охорона навколишнього природного середовища

3. Забезпечення дотримання нормативів плати за забруднення навколишнього природного середовища

4. Зебезпечення дотримання юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства

5. Забезпечення дотримання юридичними і фізичними особами плати за погіршення якості природних ресурсів

9. Види екологічного контролю за суб’єктним складом:

1. Соціальний

2. Державний

3. Інструментальний

4. Громадський

5. Виробничий

10. Органи, на які покладається ведення кадастрів та Червоної книги:

1. Державний комітет України по земельних ресурсах

2. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

3. Обласні Ради народних депутатів

4. Державний комітет України по водному господарству

5. Державний комітет лісового господарства України

6. Міністерствр екології та природних ресурсів України

11. Економіко-правовий механізм в галузі екології – це:

1. Визначення джерел фінансування систем екологічних заходів

2. Система економіко-правових засобів, які застосовуються в регулюванні еколого-економічних правовідносин, спрямованих на досягнення мети і завдань екологічної політики держави

3. Застосування економічних важелів при здійсненні будь-якої діяльності, пов’язаної з використанням природних ресурсів

4. Визначення економічної оцінки шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства та її відшкодування винними особами

12. Джерела формування системи екологічного фінансування:

1. Збори

2. Грошові стягнення (компенсаційні розрахунки)

3. Грошові внески

4. Аудит

13. Які встановлено нормативи зборів в системі економіко-правового механізму?

1. Збір за спеціальне використання природних ресурсів

2. Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням екологічного законодавства

3. Збір за погіршення якості природних ресурсів

4. Збір за забруднення навколишнього природного середовища

14. Види зборів за забруднення навколишнього природного середовища:

1. Збір за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

2. Збір за одну тонну конкретної забруднюючої речовини або її класу

3. Збір за утворення і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

4. Збір за погіршення якості навколишнього природного середовища

5. Збір за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

15. Фінансування екологічних заходів в Україні здійснюється за рахунок:

1. Відшкодування збитків

2. Бюджетних асигнувань

3. Позабюджетних коштів

4. Відшкодування втрат

5. Коштів підприємств, установ, організацій

6. Добровільних внесків та інших коштів

16. Форми економіко-правового стимулювання:

1. Надання пільг при оподаткуванні юридичним і фізичним особам

2. Звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища

3. Надання на пільгових умовах строкових і позастрокових позичок

4. Звільнення від оподаткування на 3 роки

17. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення:

1. Винна, протиправна, екологічно небезпечна дія, що посягає на встановлений порядок використання природних ресурсів

2. Специфічна форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов’язкове виконання інших обов’язків за допущене екологічне правопорушення

3. Визначені чинним екологічним законодавством категорії незаконных дій, за які можуть застосовуватись заходи державного примусу