13. Проаналізуйте зміст типових звичок керівників відомих компаній, що потерпіли фіаско. Які висновки за результатами дослідження с. Фінкельштейна ви б рекомендували зробити собі і своїм колегам?

Щоб стати організатором грандіозної бізнес-катастрофи, людина повинна володіти специфічними особистими якостями. З їхньої вини тисячі людей позбавляються своєї роботи, а тисячі інвесторів - своїх інвестицій. Збиток, якого вони завдають обчислюється сотнями мільйонів чи навіть мільярдами доларів можна виділити сім конкретних звичок людей, які зазнають невдач. Майже всі керівники, чиї компанії опиняються на краю прірви, володіють п'ятьма чи шістьма з цих особливостей. Звичка # 1: вважати, що Ви і Ваша компанія не залежите від обставин В основі енергійності і заповзятливості успішних керівників лежить усвідомлення того, що вони не є володарями власного всесвіту. Щоб мати шанси на більше, ніж просто скороминущий успіх, компанії потрібно, щоб і споживачі, і постачальники зберігали бажання працювати саме з нею. Це означає, що навіть найуспішніша компанія постійно повинна переглядати і коригувати свої плани. Про це забувають керівники, які впевнені в тому, що вони, і очолювані ними компанії не залежать від обставин. Вони сильно переоцінюють свою здатність контролювати хід подій і недооцінюють роль випадку і вплив зовнішніх факторів. Звичка # 2: повністю ототожнювати себе з компанією, втрачаючи здатність відрізняти особисті інтереси від корпоративних Надмірне ототожнення себе зі своєю компанією призводить до того, що перша особа починає робити нерозумні вчинки. Замість того щоб сприймати компанію як самостійний об'єкт, що має потребу в турботі, опіці і захисті, керівник, що надмірно ототожнює себе зі своєю компанією, відноситься до неї як до продовження власного "Я".Керівники, що мислять подібним чином, часто використовують компанію для реалізації своїх особистих амбіцій, незважаючи на безперспективність їхніх дій з погляду одержання прибутку. Звичка # 3: не сумніватися в тому, що знаєш відповіді на всі питання

У світі, де кон'юнктура ринку постійно змінюється, і де єдиною постійною величиною часом здається мінливість і можливість нововведень, завжди знати відповіді на всі питання не може ніхто. Потреба відчувати себе "людиною, якій відомі усі відповіді", не дозволяє такому керівнику вчитися і дізнаватися нові відповіді. Якщо мова заходить про дійсно важливу проблему, він інстинктивно прагне якнайшвидше вирішити остаточно, бажаючи скоротити період невизначеності до мінімуму навіть у тому випадку, коли деякі коливання здаються цілком доречними. Звичка # 4: не вагаючись позбавлятися від усіх, хто не виявляє 100% згоди з позицією керівника. Убезпечуючись від усіх, хто сумнівається і незгодних, глава компанії значною мірою позбавляє себе шансів на те, щоб виправляти помилки в міру їхньої появи. Звичка # 5: бути невтомним пропагандистом та іміджмейкером своєї компанії Небезпека полягає в тому, що, впиваючись увагою і хвалебними піснями преси, такий керівник ризикує змістити акценти, у результаті чого його управлінська діяльність виявиться поверхневої і неефективною. Замість того щоб досягати реальних цілей, він буде задовольнятися створенням видимості реальних досягнень. Основні свої зусилля він почне спрямовувати на формування і підтримку сприятливої суспільної думки, а не на управління компанією. У найважчих випадках справа може дійти до того, що він просто перестане відрізняти одне від іншого. Звичка # 6: недооцінювати ступінь серйозності перешкод Керівники, що виявляють цю звичку, часто отмахуються від будь-яких проблем так, немов мова йде про незначні ускладнення, в той час як у реальності в багатьох випадках вони мають справу з дуже серйозними перешкодами. Звичка # 7: уперто дотримуватися старих підходів, які колись забезпечили успіх Як боротися з перерахованими звичками? для початку керівникам потрібно хоча б навчитися розпізнавати їх. У самого керівника є чимало можливостей зупинитися і проаналізувати власні дії, якщо він раптом помітив, що в нього розвивається яка-небудь з цих шкідливих звичок. Важливо також, щоб найближче оточення першої особи компанії усвідомило, що такі звички зовсім не гідні похвали і навіть виправдання. Якщо керівник виявляє очевидні ознаки наявності кожної з цих звичок, його помічникам варто висловити своє здивування і, по можливості, звернути увагу начальника на небезпеку такої поведінки.