Філософська думка стародавньої Індії та стародавнього Китаю поставила проблему співвідношення західного і східного типу цивілізацій, питання про причини та наслідки суттєвих відмінностей між звичаями і поведінкою людей та про можливості й умови їх взаєморозуміння. Ця проблема підводить до осмислення особливостей західної і східної філософії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

•Розкрийте специфіку ведичного світогляду.

•Що складає зміст вчення джайнізму?

•У чому полягає сутність поняття карми?

•Який моральний зміст філософії буддизму?

•Що є основним у філософській концепції йоги?

•Які основні принципи духовного удосконалення людини у філософських школах індуїзму?

•Розкрийте відмінність уявлень про дао у конфуціанстві та даосизмі.

•Охарактеризуйте значення понять «інь» і «янь» у світогляді китайських мудреців.

•Назвіть основні принципи філософії Конфуція.

•Які принципові положення відстоювали представники школи легізму?

ПРОБЛЕМНІ ЗАВДАННЯ

«Єдиною основою світу, який складається з численної множини живих і неживих об’єктів, виступає Брахман. З філософської точки зору Брахман є абсолютно ідеальною свідомістю, але його можна вважати і всемогутнім Богом, який, подібно до чарівника з дитячої казки, утворив навколишній світ завдяки своїй магічній силі — Майя. Точніше сказати, світ - це не реальне творіння, а видимість, яку Брахман постійно називає силою Майя в нашій свідомості. Це схоже на ситуацію, коли мотузка здається змією. В цьому випадку дійсна, справжня реальність уявляється нам чимось іншим, а не собою. І головна причина тому - наше людське невігластво, незнання справжнього стану справ. Саме через нього ми сприймаємо єдиного Брахмана під виглядом багатьох об єктів, які приховують від нас його істинну сутність, стаємо жертвами свого роду фокусника, що, наприклад, ілюзорно перетворює одну монету на кілька, бо ми не знаємо точно, скільки монет у нього насправді.

На щастя, в кожній людині є атман - розумна частина душі, наше свідоме «Я». За допомогою атмана ми можемо осягнути просту істину: «Я — Брахман», і тоді з наших очей немовби спадає полуда, і ми побачимо в нашій свідомості Брахмана як у дзеркалі, і ми зрозуміємо і природу Брахмана, і природу самих себе. Ми зрозуміємо, що Брахман - не Бог, наділений надлюдськими властивостями, а щось безлике, однорідне і в той же час всеохопне, що наше «Я» — це не частина земного плотського тіла, а чиста свідомість, тотожна

Брахману. В мить усвідомлення цієї простої істини світ перестає для нас існувати і нас цікавити, будь-які мирні думки і справи виявляються для нас просто непотрібними, і таким чином ми досягаємо Мокші — звільнення від дії Закону Карми».

(Сухина В. Ф., Костюк К. В. Практикум по философии. - Харьков: Фотон, 2001. - С. 50-51).

Прокоментуйте, наскільки наведені міркування ведичної мудрості відповідають Вашим уявленням про духовну сутність людини.

«Не виходячи з двору, можна пізнати світ. Не виглядаючи з вікна, можна бачити природне дао. Чим далі йдеш, тим менше пізнаєш. Тому досконало мудрий (філософ) не ходить, але пізнає все. Він не бачить речей, але проникає в їх сутність. Не діючи, він досягає успіху.

Хто вчиться, з кожним днем збільшує свої знання. Хто служить дао, з кожним днем зменшує свої бажання. В неперервному зменшенні людина доходить до недіяння. Немає нічого такого, чого б не робило недіянкя. Тому оволодіння Піднебесною завжди здійснювалося завдяки недіянню. Хто діє, не в змозі оволодіти Піднебесною.

...Хто діє - зазнає невдачі. Хто чимось володіє - загубить. Ось чому досконало мудрий бездіяльний, і він не зазнає невдачі. Він нічого не має і тому нічого не втрачає. Ті, хто, здійснюючи справи, поспішають досягнути успіху, терплять невдачу. Хто обережно закінчує свою справу, подібно до того, як він її почав, у того завжди буде добробут. Тому досконало мудрий не має пристрасті, не цінує предмети, що важко дісталися, вчиться у тих, хто не має знань, а йде по тому шляху, по якому пройшли інші. Його шлях відповідає природі речей, і він не наважується самостійно діяти».

(Аао-цзы. Книга о дао и дэ // Древнекитайская философия: В 2 т. - М., 1972. - Т. 1. - С. 114-131).

Прочитавши цей уривок, визначте своє ставлення до принципу бездіяльності, запропонованого даосизмом.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1.Бог - человек - общество в традиционных культурах Востока. - М., 1993.

2.Дао и даосизм в Китае. - М., 1972.

3.Датта Д., Чаттерджи С. Введение в индийскую философию. - М., 1994.

4.Древнеиндийская философия: начальный период. - М., 1972.

5.Древнекитайская философия: В 2 т. - М., 1972.

6.Индийская философия: В 2 т. - М., 1993.

7.Конфуцій. Уроки мудрости. — М. - Харьков, 2002.

8.Лукьянов А. Е. Истоки Дао. Древнекитайский миф. - М., 1992.

9.Степанец М. Восточная философия: Вводный курс. - М., 1997.

10.Томпсон М. Восточная философия. - М., 2000.

11.Шуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга перемен». - М., 1993.