мості має свою ноему. Наприклад, акт оцінки як свій ноематичний корелят має існуючу об'єктивно і незалежно від нього цінність. При цьому смисл ноеми залежить не від свідомості, а від самої ноеми. Але тим, що об'єкт володіє ноематичним смислом, він зобов'язаний свідомості.

Для дослідження свідомості Е. Гуссерль використовує поняття «чистої свідомості» як принципово непредметної і вільної від усього, що не є свідомістю. Будь-який предмет повинен бути «схоплений» тільки як корелят свідомості Предмет при цьому не перетворюється на свідомість, в якій немає нічого, крім значень. Інтенційним корелятом очевидності є Істина. Логічна очевидність виступає лише як окремий випадок інтенційної очевидності

• Важливе значення має гуссерліанське поняття «життєвого світу». Він є докатегоріальною галуззю суто людських «смислових формацій», первісних щодо розвитку науки і не зникаючих з її розвитком Тільки філософія в її феноменологічному варіанті може сказати щось стосовно людини як суб'єкта вільного вибору і залишити людині свободу виходу до нових горизонтів. Тільки феноменологія встановлює зв'язок з «життєвим світом», світом комунікативної і смислової інтенційності.

ВИСНОВКИ

Феноменологія розглядає зовнішній світ як такий, котрий даний суб'єкту в потоці феноменів. Філософ має будувати всі свої висновки, виходячи з цього факту існування феноменів, які повинні підлягати послідовному аналізу. Феноменологічний метод досить популярний у світовій філософії і науці. Вважається, гир він гарантує від сповзання в крайнощі науки, котра оперує поняттями, за якими не видно барв, звуків, запахів життєвого світу. Це характерно для європейських наук, які через це перебувають у стані кризи, в лещатах формалізму, сцієнтизму і техніцизму. Феноменологія розглядає наукові ідеалізації (лінії, точки, осі координат тощо) як деякі по-межові суб'єктивні творення. Найбільш повно життєвий світ дано суб'єктові не в ідеалізаціях і взагалі в поняттях, а в ейдосах, які утворюють потік свідомості. Феноменологія застерігає від забуття життєвого світу. Подолання кризи наук уможливлюється не інакше як на основі феноменологічних рекомендацій і рецептів. Здійснення феноменологічної редукції, тобто аналізу потоку феноменів, дає змогу виявити справжні смисли. Оскільки свідомість завжди спрямовується на предмет, вона є інтенційною. Оперуючи феноменами, філософ має справу не тільки із зовнішнім, але і з внутрішнім світом людини. Важливе значення має категоріальна інтуїція, механізм якої полягає в наступному: хочеш виявити сутність речей -конструюй розмаїття переживань про них.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

• У чому полягає сутність феноменології як нового філософського вчення?

•Які завдання поставив Е. Гуссерль перед феноменологією?

•Що таке феномен і в чому полягає його відношення до суб'єкта?

•Охарактеризуйте поняття «феноменологічної редукції» та її ролі в пізнанні.

•Визначте поняття «інтещійності» та її ролі в пізнанні предметного світу.

•Яка роль «ейдетичної» редукції та в чому її відмінність від трансцендентальної редукції?

•Що таке «життєвий світ»?

ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ

«Поштовх до дослідження повинен виходити не від філософії, а від речей і проблем, філософія ж за своєю суттю є наука про істинні начала, про джерела... Через те що в найбільш впливових науках нового часу, а саме в математично-фізичних, більша частина роботи здійснюється відповідно до непрямих методів, ми занадто схильні переоцінювати непрямі методи і недооцінювати значення прямих досягнень. Але за самою своєю сутністю, оскільки вона спрямовується на останні начала, філософія у своїй науковій роботі змушена рухатися в атмосфері прямої інтуїції, і найбільшим кроком, який повинен зробити наш час, є визнання того, що при філософській у справжньому розумінні слова інтуїції, при феноменологічному осягнення сутності відкривається нескінченне поле роботи і така наука, котра спроможна одержати силу-силенну найточніших і володіючих для будь-якої іншої філософії рішучим значенням пізнання без будь-яких побічно символічних і математичних методів, без апарату умовиводів і доказів».

(Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. - Мн., 2000. - С. 742-743).

Ознайомившись із міркуваннями Е. Гуссерля щодо пізнавальних можливостей філософії, визначте свою позицію стосовно феноменологічного вчення та його основних рис.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1.Аббаньяно П. Мудрость философии. - СПб., 1998.

2.Вальделъфельс Б. Вступ до феноменології. - К., 2002.

3.Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. - Мн., 2000.

4.Западная философия XX века. - М., 1994.

5.Кранодембський З. На постмодерністських роздоріжжях культури. - К, 2000.

6.Мерло-Понті М. Феноменологічне сприйняття. - К., 2001.

7.Пассмор Д. Сто лет философии. - М., 1999.

8.Хюбшер М. Мыслители нашего времени. - М., 1994.

9.Философы XX века. - М., 1999.