- •2. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне
- •4. Фонема і її алофони.Варіант і варіація фонеми
- •5. Зовнішні і внутрішні причини мовних змін.
- •6. Методи і прийоми дослідження мовного матеріалу
- •7.Супрасегментні звукові явища.
- •8.Синхронія і діахронія
- •9.Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
- •10.Мова як особлива знакова система.
- •11. Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
- •12. Мова і мовлення
- •14.Семіотика.Типи знаків. Мовні знаки.
- •15.Граматичне значення,граматична форма,граматичний спосіб.
- •16.Основні та часткові функції мови.
- •24.Поняття морфеми, Морфема та її алоформи Типи морфем. Зміни морфемного складу слова.
- •26.Мовна ситуація в Україні.
- •29.Лексична і граматична семантика у мові.
- •30.Флективні мови. Мови аналітичного і синтетичного ладу.
- •31. Непохідні та похідні слова. Форматив(формант)
- •33. Частини мови, принципи їх виділення.
- •34. Типи лексичних значень. Денотативне, сигніфікативне, конотативне
- •40. Алфавіт,графіка, орфографія
- •41. Мова як система систем.
- •43. . Синтаксичні зв’язки та їх найважливіші типи
- •44.Фразеологічна підсистема мовної системи
- •45 «Мовознавство загальне в часткове, теоретичне і прикладне»
- •47. Морфонологічна підсистема мовної системи
- •51. . Предикативність і модальність як основні ознаки речення.
- •52. Звукова будова мови.Поняття подвійного членування мовлення.
- •56. Орфографія та її принципи.
- •57.Слово як одиниця мови. Відмінність слова від морфеми і речення.
- •62. Основні терміни соціолінгвістики: мовна політика,мовна ситуація, мовна норма.
- •64.Основні поняття словотвору
9.Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
Є три аспекти вивчення звуків. Фізичний (акустичний), артикуляційний (фізіологічний), лінгвістичний (функціональний).Артикуляція - сукупність рухів огранів мовлення при вимові певного звука. Для кожної мови цей процес має певні особливості: наприклад, французьке rтвориться выбрацією маленького язичка - увули, тоді як українське р є передньоязиковим.
І голосні, і приголосні звуки розрізняються за артикуляційними характеристиками.
Так, при творенні голосних звуків видихуване повітря проходить вільно, при творенні приголосних - дуже часто долає перешкоди, що зумовлює більшу мязову напругу.Для голосних звуків артикуляційна класифікація (або за ступенем просуваня вперед і підняття язика під час творення) є основною, оскільки за тембром описати їх дуже складно. За цими ознаками голосні поділяються на ті, що належать до переднього, середнього та заднього рядів і низького, середнього або високого піднесення.
Більшість голосних належать до переднього і заднього рядів.
За положенням губ розрізняють:
- лабіалізовані (ті голосні, які потребують витягнення і заокруглення губ під час вимови: о, у) - нелабіалізовані голосні.
За підняттям мякого піднебення:
- ротові (характеризуються підняттям мякого піднебення і закриття проходу повітря в ніс)
- носові (мяке піднебення опущене, і повітря вільно проходить до носа. Носові голосні збереглися в польський мові. Існували вони і в старословянській та мали назву юсів).
За ступенем розкриття рота:
- відкриті
- закриті (характериз. більшим мязовим напруженням)
За тривалістю звучання:
- короткі
- довгі
- наддовгі (естонська мова: sada- сто,saada- прийшли,saaada- отримали)
Приголосні звуки характеризуються за місцем і способом творення.
За місцем творення:
1. губні:
- білабіальні (участь у творенні звука прймають обидві губи): б, п, м.
- губно-зубні (нижня губа змикається з верхніми зубами: ф, в)
2. язикові
- передньоязикові: д, т, л, н, ц.
- середньоязикові: j
- задньоязикові: к, х
3. гортанні - утв. при зімкненні або зближенні голосових звязок (англ. [h])
4. глоткові (творяться в порожнині глотки: укр. г, нім. [h])
5. язичкові (увулярні): активна артикуляція увули (франц. [r])
За способом творення:
1. Проривні (зімкнені): утв. зімкненням 2-х артикуляторів, яке прориває видихуване повітря (б, п, д, т, к)
2. Щілинні (фрикативні) - утв. при неповному зімкненні активного і пасивного органів: в, з ж, г, ф.
3. зімкнено-прохідні (поєднання зімкнення і проходу - щілини):
- вібранти (фр. [r])
- плавні, або бокові (повітря проходить по краям ротової порожнини: л)
- носові (назальні) - утв. при опущеному мякому поднебенні, внаслідок чого частина повітря проходить крізь порожнину носа: м, н
4. Африкати - зімкнені приголосні, вимова яких закінчується фрикативною (щілинною) фазою. Гібриди проривних і щілинних. Звуки: ц, дз, дж.
За додатковою артикуляцією:
- тверді
- мякі - при вимові відбувається артикуляційний зсув у напрямку до середнього піднебення. Всі середньоязикові є мякими. Звуки: л, н, т, с.
- аспірати (придихові) - приголосні, які характеризуються великим струменем видихуваного повітря при їх творенні. Англ.: [p], [t], [c].
За тривалістю вимовлення:
- довгі
- короткі