52.Заснування кафедр словянської філології у рос імперіі

У 1835 році, згідно з новим університетським статутом, у ряді університетів були засновані кафедри славістики. Головна роль у підготовці славістів до викладацької діяльності відводилась науковому закордонному відрядженню в слов’янські країни. (Австрія - Відень, Чехія - Прага)

Бодянський: Наукове відрядження Бодянського мало тривати два роки, але через хворобу та насичені наукові плани він перебував за кордоном майже п’ять років – з 1837 р. по 1842 р. Діяльність О. Бодянського в Московському університеті є однією з яскравих сторінок в історії російської славістики. Головна його заслуга полягає в тому, що він за чверть століття викладацької роботи створив у Московському університеті школу славістів.

Григорович: найбільший російський славіст українського походження, палеограф. Один з основоположників слов'янської філології в Росії. У 1844–1847 здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джерелозначу базу. Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських слов'ян.

Срезневський: Протягом 1839—42 з науковою метою і у зв'язку з підготовкою до професорського звання із славістики відвідав ряд слов'янських земель. У 1842 став першим професором-славістом у Харківському університеті. У 1846 став першим у Росії доктором слов'янської філології. професор кафедри слов'янознавства Петербурзького університету.Прейс: очільник кафедри славістики у Петербурзькому університеті.

54. Слов’янська філологія у Російській імперії у другій половині XIX ст. – на поч. ХХ ст. О.О.Шахматов, П.Ф.Фортунатов, І.А.Бодуен де Куртене.Становлення слов*янської філології як науки відбувалося на протягом 19 – поч.. 20 ст. в університетах Києва, Харкова, Львова, Одеси, Москви, Петербурга, Казані і т д.Під керівництвом Шахматова Відділення російської мови і словесності Імператорської Академії наук стало центром вітчизняної філології. З ініціативи Шахматова Академія наук видала монографії, словники, матеріали та дослідження з кашубської, полабської, лужицької, польської, сербської, словенської мов.1876 року Фортунатов був вибраний професором кафедри порівняльно-історичної граматики індоєвропейських мов у Московському університеті. Працюючи тут, Фортунатов створив цілу систему викладання лінгвістичних дисциплін для підготовки спеціалістів з порівняльно-історичного мовознавства. На його вченні виросла Московська лінгвістична школа. Фортунатову належить провідна роль у створенні систематичних порівняльно-історичних граматик індоєвропейських мов, де він розвивав погляди на мову як систему.Бодуен де Куртене – польський мовознавець, засновник так званої казанської лінгвістичної школи, автор праць із загального, індоєвропейського, слов'янського, польського та російського мовознавства, загальної компаративістики, заклав основи лінгвістичної типології.

21. Питання існування писемності у слов'ян у дохристиянський період

Писемність - це розвиток. У той час існувала потреба у збереженні, відтворенні інформаціі.

Рівень суспільної організаціі був достатньо високий.Виникнення перших державних утворень . Виникала потреба у фіксації: облік запису данини сакральні тексти тощо. Потреба спілкуватися з іншими народами. Про існування якихось знаків для письма (або рахунка) і ворожіння ("риси і рези") у слов'ян-язичників пише Чорноризець Храбр у своєму "Оповіді про пісменех. Дієслово чисти значить як "читати", так і "вважати", книги (мн. ч.) - не тільки книга в сучасному сенсі, а й взагалі письмовий текст, запис.

Тітмар Мерзебурзький (976-1018 рр..), описуючи західнослов'янську фортеця-храм Ретра ( Радогост) на острові Рюген, пише, що на кожному з наявних в святилище ідолі було вирізане ім'я божества. У 944 році купці замість печаток приносили писання, грамоти тощо.Також свідченням того, що письмо існувало є підписання договору з Візантією 2 мовами. Підтверджується існування в слов'ян писемності типу «чорт ірезов» ще й археологічними знахідками. Найцікавіше цьому плані представляє дослідження академікаБ.А. Рибакова, присвячене «>черняховским» календарним знакам.