- •Тема 1: Аналіз державної політики як суспільне явище
- •Тема 2: Державна політика як базова категорія дп
- •3 Основні моделі соц. Політики:
- •3. Державна національна політика
- •4. Державна екологічна політика
- •5. Державна інноваційна політика
- •3 Групи напрямків інноваційної політики :
- •Тема 4: Середовище державної політики.
- •3. Вплив політичних партій та груп інтересів на реалізацію державної політики.
- •Тема 5. Соціальна зумовленість та межі втручання держави у суспільні сфери
- •Тема 6: Шляхи та механізми здійснення державної політики
- •3 Компоненті координації:
- •4 Підходи до здійснення моніторингу:
- •Тема 7: Державна стратегія стратегічного планування
4. Державна екологічна політика
Державна екологічна політика - це соціально-економічні управлінські рішення і міжнародні договори, створені на розумінні виграшів і недоліків, поєднаних з екологічним станом територій, акваторій і повітряного простору країни (з урахуванням перспективного розвитку господарства і зміни чисельності і потреб населення), і наявності в межах країни природних ресурсів і характеру природних умов життя. Екологічна політика - це сукупність заходів, заснованих на усвідомленому використанні об' єктивних законів розвитку суспільства і природи з метою підтримання соціально-економічних і біологічних умов життя людини в умовах політичної системи, що забезпечує можливість для населення впливати на вибір мети, завдань, форм, пріоритетів політики. Екологічна політика - це комплекс заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, збереження і відновлення природних ресурсів, запровадження безвідходних і маловідходних, екологічно чистих технологій, розвитку природоохоронної освіти і виховання, правова охорона екологічних систем з метою забезпечення оптимальних умов природокористування. Екологічна політика визначається як організаційна та регулятивно-контрольна діяльність суспільства і держави, спрямована на охорону та оздоровлення природного середовища, ефективне поєднання функцій природокористування і природоохорони, забезпечення нормальної життєдіяльності та екологічної безпеки громадян.
Екологічна політика охоплює дві групи взаємопов' язаних завдань: по-перше, завдання, спрямовані на збереження умов існування людини, і,по-друге, формування культури (насамперед, екологічної) життя.
5. Державна інноваційна політика
Державна інноваційна політика - сукупність певних напрямів, форм і методів діяльності держави, спрямованих на створення взаємопов'язаних механізмів інституційного, ресурсного забезпечення підтримки та розвитку інноваційної діяльності, на формування мотиваційних факторів активізації інноваційних процесів.
До основних принципів державної інноваційної політики належать:
1) урядова підтримка фундаментальних досліджень;
2) пріоритет інновацій над традиційним виробництвом;
3) свобода наукової і науково-технічної творчості;
4) правова охорона та патентний захист інтелектуальної власності;
5) інтеграція наукової, науково-технічної діяльності й освіти;
6) підтримка конкуренції у сфері науки і техніки, інноваційної діяльності;
7) концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах НДДКР;
8) створення загальногосподарського, інноваційного клімату; заохочення відновлення капіталу особливими пільгами при впровадженні нових, що раніше не використовувались у виробництві, видів устаткування, сировини, матеріалів, енергії;
9) заохочення розвитку відсталих районів і стримування зростання існуючих агломерацій;
10) підготовка та перепідготовки кадрів для нових і новітніх галузей виробництва;
11) сприяння розвитку міжнародного наукового співробітництва;
12) ефективність (економічність) інноваційних процесів.