Тема 2. Становлення і розвиток державності у східних слов’ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-xiі ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.) (6 год.)

Лекція 2. Становлення і розвиток державності у східних слов’ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-XIІ ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.)

Східні слов’яни. Патріархальне рабство. Зародження і формування феодальних відносин. Східнослов’янські племена і союзи племен у VI-IХ ст. Князівство Божа. Князівство Мезамира і Маджака. Союз племен на Волині. Союз племен у Прикарпатті. Київське князівство. Східнослов'янські князівства і сусідні народи.

Вітчизняні та іноземні літературні пам’ятки східних слов'ян. Особливості східнослов'янської державності.

Утворення Давньоруської ранньофеодальної держави на поч. IX ст. Норманська, антинорманська теорії та хазарська гіпотеза походження Давньоруської держави. Основні моменти внутрішньої і зовнішньої політики. Розвиток феодального землеволодіння і феодальної форми експлуатації. Розвиток ремесла ,торгівлі і виникнення феодальних міст. Пам'ятки історії Давньоруської державності.

Суспільний устрій Київської Русі. Формування і юридичне закріплення правового положення верств феодалів і верств феодально залежного населення. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди.

Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада при князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчинна система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація.

Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Розпад Київської Русі на окремі князівства: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке та інші.

Боротьба східнослов’янських князівств проти татаро-монгольської навали. Золота Орда як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Галицько-Волинське князівство - центр об’єднання українських земель.

Суспільний устрій. Зміни у класовій структурі. Перетворення челяді і смердів у феодально залежних селян. Міське населення.

Політичний лад. Влада князів. Рада бояр. Центральні органи управління. Воєвода Дворецький. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стояльник. Управління на місцях: старости, воєводи, волостелі. Боярське управління. Судові органи.

Семінарське заняття 1. Державний лад Київської Русі ІX - ХІІ століть і Галицько-Волинського князівства (2 год.)

1. Суспільний лад Київської Русі. Права та обов’язки окремих верств населення.

2. Організація влади і управління Київської Русі

а) вищі ограни влади та управління;

б) місцеві органи влади.

3. Судові органи та судовий процес.

4. Система права Київської Русі.

5. Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства XІІІ - ХІV ст.ст.