- •Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
- •1. Передумови і теорії виникнення держави і права
- •2. Поняття держави, її ознаки та функції
- •3. Механізм держави
- •4. Форми держави
- •5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
- •Тема 2. Основи теорії права
- •1. Поняття, ознаки і сутність права
- •2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
- •3. Джерела права
- •4. Система права. Галузі та інститути права
- •5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
- •6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
- •7. Поняття і види юридичної відповідальності
- •Тема 3. Основи конституційного права україни
- •1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
- •2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
- •4. Виборче право та виборча система України
- •5. Громадянство України
- •6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •7. Загальна характеристика системи органів державної влади
- •Тема 4. Основи адміністративного права україни
- •1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
- •2. Адміністративні правовідносини
- •2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
- •Тема 5. Основи фінансового права україни
- •1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
- •2. Бюджетне право
- •3. Податкове право
- •4. Банківське право і грошовий обіг
- •Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
- •1. Поняття і система цивільного права України
- •2. Поняття та склад цивільних правовідносин
- •3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •4. Правочини
- •5. Право власності та інші речові права
- •6. Зобов’язальне право
- •7. Спадкове право
- •8. Сімейне право України: загальна характенистика
- •Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
- •Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
- •Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
- •1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
- •2. Трудовий договір
- •3. Робочий час і час відпочинку
- •4. Правове регулювання оплати праці
- •5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
- •6. Правові основи соціального захисту
- •Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
- •1. Поняття екологічного права
- •2. Екологічні права та обов’язки громадян України
- •3. Правове регулювання використання природних ресурсів
- •4. Основи земельного права України
- •5. Право власності на землю
- •6. Управління земельним фондом
- •Тема 11. Основи кримінального права україни
- •1. Кримінальне право України
- •2. Кримінальний кодекс України
- •3. Поняття злочину та його ознаки
- •4. Поняття складу злочину
- •5. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •6. Кримінальне покарання
- •Види кримінальних покарань
- •Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
- •1. Поняття правоохоронного органу
- •2. Органи прокуратури України
- •3. Органи внутрішніх справ
- •4. Служба безпеки України
- •5. Судова система та органи юстиції
- •6. Нотаріат і адвокатура в Україні
- •Рекомендовані нормативно-правові акти і література
5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
Ст. 1 Конституції України проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
Правова держава - це така держава, в якій досягнуто пріоритету прав людини й законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства в повсякденній своїй діяльності.
Основними рисами правової держави вважають:
панування права в усіх сферах суспільного життя;
постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;
поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову;
непорушність прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов’язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством;
врегулювання взаємовідносин особи і держави на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам - тільки те, що прямо дозволено законом;
взаємну відповідальність особи і держави;
ефективну організацію контролю і нагляду за додержанням законів;
високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.
Соціальна держава - це держава сучасного демократичного типу в умовах відносно стабільної і розвинутої економіки, яка здатна забезпечувати сучасну соціальну політику, а саме: забезпечувати зайнятість населення, права людини, систему охорони здоров’я, соціального забезпечення, підтримувати малозабезпечені сім’ї тощо. В найбільш загальному вигляді сучасна юридична наука дає таке визначення соціальної держави.
Соціальна держава - це держава, в якій громадянам забезпечується гідне людини життя в царині її матеріальних статків і соціального захисту в цілому, особиста свобода, культивується і забезпечується цивілізованими засобами соціальна злагода, мирне вирішення протиріч, які виникають чи можуть виникнути.
Метою створення правової держави в Україні є забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства.
Громадянське суспільство розглядається як історично складена форма життєдіяльності людей, яка є сукупністю приватних відносин в економічній, соціальній, культурній сферах між вільними індивідами, що виникають у процесі їхньої діяльності для задоволення історично обумовлених особистих інтересів і потреб.
Поняття „громадянське суспільство” історично сходить до Стародавньої Греції та Риму. У політичній думці античності поняття „громадянське суспільство” практично ототожнювалося з поняттям „держава”. Перед тим як визначити, що є держава, підкреслював Аристотель, потрібно з’ясувати, хто є громадянином, оскільки держава є нічим іншим, як сукупністю громадян, громадянським суспільством. Гоббс зазначав: „єдність, що виникає таким чином, називається державою або громадянським суспільством, а також громадянською особою”.
Громадянське суспільство - це суспільство з високо розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами, незалежне від держави, але таке, що взаємодіє з нею, це суспільство громадян з високим соціальним, економічно-культурним і моральним статусом, які перебувають у розвинутих правовідносинах з державою.
Громадянському суспільству властиві такі характерні риси:
визнання людини, її прав і свобод найвищою суспільною цінністю;
пріоритет суспільства перед державою, яка існує, насамперед, як регулятор суспільних відносин і гарант здійснення прав особи;
подолання відчуження людини від засобів виробництва, знарядь праці і результатів своєї трудової діяльності;
забезпечення економічної свободи громадян та їх об’єднань;
наявність плюралізму (багатоманітності) в усіх сферах матеріального і духовного життя;
надійна, якісна система соціального захисту особи;
ідеологічна та політична свобода особистості, врахування і забезпечення здійснення різноманітних інтересів індивідів і соціальних груп.
Наявна теоретична спадщина та деякі наукові розробки дозволяють сформулювати основні риси формування громадянського суспільства:
забезпечення свободи та ініціативності людини, що спрямовані на задоволення її розумних потреб і не шкодять загальним інтересам;
такий розвиток суспільних відносин, за якого людина розглядається як мета, а не як засіб;
ліквідація відчуженості людини від соціально-економічних структур і політичних інститутів та реальне забезпечення здійснення принципу рівних для всіх можливостей;
забезпечення прав і свобод людини і громадянина державою, її органами та соціальними структурами громадянського суспільства;
багатоманітність різних форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької діяльності;
здійснення справедливого твердження, що лише у власності особа виступає як розум і тільки володіючи власністю людина може бути справді вільною та ініціативною в усіх її починаннях;
реалізація багатоманітності духовного життя суспільства, в основі якого – визнання гуманістичних і демократичних за сутністю загальнолюдських цінностей;
наявність „середнього класу” як соціальної бази громадянського суспільства;
відсутність жорсткої регламентації з боку держави приватного життя членів суспільства;
існування розвиненої соціальної структури, яка гарантує задоволення інтересів різних груп і верств населення;
активна участь у суспільному житті недержавних самоврядних спільностей людей (сім’я, корпорації, громадські організації, трудові колективи, етнічні, конфесійні та інші об’єднання людей);
визнання і матеріалізація ідей верховенства права, особливістю якого має бути поділ права на публічне і приватне, основними ознаками останнього є орієнтація на людину-власника;
рівний правовий статус у цивільних відносинах, поєднання інтересів державних, громадських структур і громадянина;
детальне регулювання різноманітних видів відносин у сфері підприємництва, ринкового господарювання;
розвиток орієнтованих на регулювання підприємницької діяльності нових галузей права (комерційного, банківського, вексельного).
Щодо нинішньої України, то формування в ній громадянського суспільства є завданням вельми тяжким і довготривалим. Протягом значного часу Україна перебуває у глибокому кризовому стані. Початкова орієнтація на політику „шокової терапії”, лібералізацію цін, форсування ринкових відносин, заміна карбованця купоном, пропаганда і фактичне здійснення ідеї невтручання держави у господарську діяльність призвели до обвального падіння товарного виробництва і розкрадання державних ресурсів, вибухового зростання цін та емісії, розвалу грошово-фінансової системи, формування мафіозно-спекулятивної структури з бурхливими темпами особистого збагачення. Сучасне розуміння співвідношення правової держави та громадянського суспільства пов’язане з усвідомленням великої потреби й цінності їх взаємозв’язку. Саме ціннісний підхід до розуміння взаємозв’язку і взаємодії права і держави, правової держави і громадянського суспільства може дати нам усвідомлення місця й ролі правової держави у громадянському суспільстві.