Закон України

ПРО ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 22, ст. 303) (Вводиться в дію Постановою ВР № 2136-ХІІвід 18.02.92, ВВР, 1992, № 22, ст. 304)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2549-ХІІвід 07.07.92, ВВР, 1992, № 39, ст. 572№ 2932-ХПвід 26.01.93, ВВР, 1993, № 11, ст. 83 № 3784-ХІІвід 23.12.93, ВВР, 1994, № 11, ст. 52 № 85/98-ВР від 05.02.98, ВВР, 1998, №26, ст. 149№ 312-ХІУвід 11.12.98, ВВР, 1999, №4, ст. 35 № 1381-ХІУ від 13.01.2000, ВВР, 2000, №10, ст. 79 №2181-111 від 21.12.2000 — набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, № 10, ст. 44 № 2246-IIІ від 18.01.2001, ВВР, 2001, №14, ст. 72 №3111-111 від 07.03.2002, ВВР, 2002, №33, ст. 236 № 662-ІУвід 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст. 209-набуває чинності 01.08.2003року № 747-Iвід 15.05.2003, ВВР, 2003, №29, ст. 236№ 762-ІУвід 15.05.2003, ВВР, 2003, № ЗО, ст. 247№ 965-ІУ від 19.06.2003, ВВР, 2003, № 45, ст. 357№ 1130-ІУ від 11.07.2003, ВВР, 2004, № 8, ст.66)

(У тексті Закону слова «Служба національної безпеки», «Управлін­ня охорони вищих посадових осіб України» у всіх відмінках замінено, відповідно, словами «Служба безпеки», «Управління державної охоро­ни України» у відповідних відмінках згідно із Законом № 2246-І-Н від 18.01.2001)

Стаття 1. Завдання оперативно-розшукової діяльності

Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фікса­ція фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопору­шень та в інтересах кримінального судочинства, а також отриман­ня інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

(Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-XIвід 13.01.2000, №2246-111 від 18.01.2001)

Стаття 2. Поняття оперативно-розшукової діяльності

Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і не­гласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних захо­дів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оператив­но-технічних засобів.

407

Стаття 3. Правова основа оперативно -розшукової діяльності

Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція України, цей Закон, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, закони України про прокуратуру, міліцію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, статус суддів, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів, інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.

(Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-ХІУ від 13.01.2000, №662-I від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року)

Стаття 4. Принципи оперативно-розшукової діяльності

Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органа­ми управління і населенням.

; Стаття 5. Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

Міністерства внутрішніх справ України — кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділа­ми по боротьбі з організованою злочинністю, судовою міліцією;

(Абзац другий частини першої статті 5 в редакції Закону №3784-12 від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законом №312-ХІУвід 11.12.98, в редакції Закону № 2246-Ш від 18.01.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом № 762-I від 15.05.2003 — щодо набуття чинності див. «Прикінцеві положення» Закону)

Служби безпеки України — розвідкою, контррозвідкою, вій­ськовою контррозвідкою, захисту національної державності, спе­ціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, опе­ративного документування, боротьби з тероризмом і захисту учас­ників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

(Абзац третій частини першої статті 5 в редакції Закону № 2246-Ш від 18.01.2001)

Державної прикордонної служби України — розвідувальним ор­ганом спеціально уповноваженого центрального органу виконав­чої влади у справах охорони державного кордону, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордо-

398

|! ну та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, за­безпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними;

(Абзац четвертий частини першої статті 5 в редакції Законів №3111-111 від 07.03.2002, № 662-Iвід 03.04.2003 - набуває чин­ності з 01.08.2003 року)

управління державної охорони — підрозділом оперативного за­безпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;

(Абзац п 'ятий частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-Ш від 18.01.2001)

органів державної податкової служби — оперативними підрозді­лами податкової міліції;

(Частину першу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 85/98-ВРвід 05.02.98)

І органів і установ Державного департаменту України з питань ," виконання покарань — оперативними підрозділами;

(Частину першу статті 5 доповнено абзацом сьомим згідно із За-; коном № 312-ХІУвід 11.12.98)

і розвідувального органу Міністерства оборони України — опера­тивними, оперативно-технічними, власної безпеки.

(Частину першу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 3111-III від 07.03.2002)

(Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2932-12 від 26.01.93)

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підроз­ділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, ві­домств, громадськими, приватними організаціями та особами за­бороняється.

(Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-Ш від 18.01.2001)

Стаття 6. Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оператив-но-розшукових заходів і засобів, про:

(Абзац перший пункту 1 частини першої статті 6 в редакції За­кону № 2246-Ш від 18.01.2001)

• злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

• осіб, які готують або вчинили злочин;

• осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

399

(Абзац четвертий пункту І частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-III від 18.01.2001)

— осіб безвісно відсутніх;

(Абзац п 'ятий пункту 1 частини першої статті 6 із змінами, вне­сеними згідно із Законом № 2246-IIІ від 18.01.2001)

• розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних дер­ жав, організацій та окремих осіб проти України;

• реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхід­ них умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органа­ ми України, та членів їх сімей з метою належного здійснення роз­ відувальної діяльності;

(Пункт 1 статті 6 доповнено абзацом згідно із Законом № 1381-XI від 13.01.2000, в редакції Закону №3111-111 від 07.03.2002)

2) запити повноважних державних органів, установ та організа­ цій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємни­ ці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках;

(Пункт 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-ІІІвід 18.01.2001)

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масо­вої інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, ін­ших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших дер­жав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про пере­вірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до робо­ти з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

(Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-ІІІвід 18.01.2001)

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Н

Стаття 7. Обов'язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані:

1) у межах своїх повноважень відповідно до законів, що станов­ лять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та ви­ криття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійсню­ вати профілактику правопорушень;

(Статтю 7доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 2246-ІІІвід 18.01.2001)

2. виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокуро­ ра та ухвали суду і запити повноважних державних органів, уста­ нов та організацій про проведення оперативно-розшукових за­ ходів;

3. виконувати запити відповідних міжнародних правоохорон­ них організацій та правоохоронних органів інших держав на під­ ставі договорів і угод;

4. інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а та­ кож про порушення законодавства, пов'язані з службовою діяль­ ністю посадових осіб;

(Пункт 4 статті 7в редакції Закону № 2246-НІ від 18.01.2001)

5) здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохо­ ронними органами, в тому числі відповідними органами іно­ земних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних;

(Пункт 5 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 965-ІУвід 19.06.2003)

6) забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку праців­ ників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб;

(Пункт статті 7 в редакції Закону № 1381-XI від 13.01.2000)

7) брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.

(Статтю 7 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 747-I від 15.05.2003)

400

Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшу-кову діяльність

Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цьо­го Закону підстав надається право:

1. опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2. проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачан­ ня товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки Ук­ раїни, погодженими з Генеральною прокуратурою України та заре­ єстрованими у Міністерстві юстиції України;

(Пункт 2 частини першої статті 8 в редакції Закону № 2246-III від 18.01.2001)

3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності під­ приємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими ви­ дами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

(Пункт 3 частини першої статті 8 в редакції Закону № 2246-IIІ від 18.01.2001)

4. витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що харак­ теризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчинен­ ні злочину, джерело та розміри їх доходів;

5. проводити операції по захопленню злочинців, припиненню злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб інозем­ них держав, організацій та окремих осіб;

(Пункт 5 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-IIIвід 18.01.2001)

6. відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться пере­ вірка;

7. негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути до­ казами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення

оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

(Пункт 7 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 965-ІУвід 19.06.2003, № 1130-ІУвід 11.07.2003)

8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного пра­ цівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.

Про необхідність такого проникнення виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного органу;

(Пункт 8 частини першої статті 8 в редакції Закону № 2246-Ш від 18.01.2001)

9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші тех­ нічні засоби отримання інформації;

10. контролювати шляхом відбору за окремими ознаками теле­ графно-поштові відправлення;

11. здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіо­ приладів, інших технічних засобів;

12. мати гласних і негласних штатних та позаштатних праців­ ників;

(Пункт 12 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-1II від 18.01.2001)

13. встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;

14. отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчи­ нені, та загрозу безпеці суспільства і держави;

15. використовувати за згодою адміністрації службові примі­ щення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб — житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16. створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів опера­ тивних підрозділів;

17. створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

18. застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених закона­ ми про міліцію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб.

(Пункт 18 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно

403

із Законами № 2246-1 IIвід 18.01.2001, № 662-ІУвід 03.04.2003-на­буває чинності з 01.08.2003 року)

Негласне проникнення до житла чи до іншого володіння осо­би, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонден­цією, застосування інших технічних засобів одержання інформа­ції проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керів­ника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Застосу­вання цих заходів проводиться виключно з метою запобігти зло-чинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному су­дочинстві.

(Частина друга статті 8 в редакції Законів №2549-12 від 07.07.92, № 2246-IIIвід 18.01.2001)

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припи­нення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій за­значені заходи можуть здійснюватись в порядку, узгодженому з Ге­неральним прокурором України та Головою Верховного Суду Ук­раїни.

(Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми № 2246-1IIвід 18.01.2001, № 965-Iвід 19.06.2003)

Для виконання окремих доручень в ході проведення оператив­но-розшукової діяльності можуть залучатись працівники інших підрозділів.

При виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються ви­ключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

(Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом № 2181-III від 21.12.2000 — набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

Координацію дій щодо реалізації прав підрозділів, які прово­дять оперативно-розшукову діяльність з метою боротьби з теро­ризмом, здійснює Служба безпеки України.

(Статтю 8 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 965-ІУвід 19.06.2003)

Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності

У кожному випадку наявності підстав для проведення опера­тивно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвер­дженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадо­вих осіб, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, уста­нови виконання покарань розвідувального органу Міністерства оборони України або його уповноваженим заступником.

(Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми № 85/98-ВР від 05.02.98, № 312-ХІУ від 11.12.98, № 2246-IIIвід 18.01.2001, № 3111-Швід 07.03.2002, № 662-ІУвід 03.04.2003- на­буває чинності з 01.08.2003року)

Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки Укра­їни, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Управлінням дер­жавної охорони України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань вико­нання покарань, розвідувальним органом Міністерства оборони України.

(Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми № 85/98-ВР від 05.02.98; № 312-ХI від 11.12.98, №3111-111 від 07.03.2002, № 662-I від 03.04.2003- набуває чинності з 01.08.2003 року)

На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення опера­тивно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових за­ходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї стат­ті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або упов­новаженим заступником начальника органу внутрішніх справ, служби безпеки, прикордонної служби, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізви­ще, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.

(Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми № 2246-ІІІ від 18.01.2001, № 3111-111 від 07.03.2002, № 662-ІУ від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003року)

404

При перевірці осіб у зв'язку з допуском їх до державної таємни­ці, а також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних уста­новках оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевір­ка повинна тривати не більш як один місяць.

(Частина четверта статті 9 в редакції Закону № 2246-Ш від 18.01.2001)

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб.

Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тим­часовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяж­кого злочину, та у випадках, передбачених законодавством Укра­їни, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспіль­ства.

(Частина п 'ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми М 2246-Ш від 18.01.2001, № 965-I від 19.06.2003, № 1130-ІУ від 11.07.2003)

При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення опера­тивно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оператив­ного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійсню­ваних заходів відповідно до чинного законодавства.

При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрозі інте­ресам суспільства і держави.

У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтверди­лась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, спеціально уповноважений центральний орган вико­навчої влади у справах охорони державного кордону, Управління державної охорони України, Державна податкова адміністрація України, Державний департамент України з питань виконання покарань або розвідувальний орган Міністерства оборони Ук­раїни зобов'язані невідкладно поновити порушені права і від­шкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

(Частина восьма статті 9 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми № 85/98-ВР від 05.02.98, № 312-Х1У від 11.12.98, № 2246-Ш від 18.01.2001, № 3111-Швід 07.03.2002, № 662-ІУвід 03.04.2003 - на­буває чинності з 01.08.2003 року)

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому

406

законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснен­ня оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з при­воду обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про захо­ди безпеки та осіб, взятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці Ук­раїни.

(Частина десята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 1381-ХІУвід 13.01.2000)

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечи­ти можливість видавати дані про особу на запит органів розсліду­вання, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.

Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відо­мості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених зако­ном дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Відо­мості, одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності, що­до підготовки до терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами, зберігаються до 5 років.

(Частина дванадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із За­коном № 965-ГУвід 19.06.2003)

Не підлягають передачі і розголошенню результати оператив­но-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства Украї­ни становлять державну таємницю, а також відомості, що стосу­ються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і роз­голошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні опе­ративно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або ро­боті, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що по­рушують права людини.

(Частина тринадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-Ш від 18.01.2001)

Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обме­женням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх припинення і розкриття, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального по­карання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розві­дувально-підривної діяльності проти України. У разі оператив­ної необхідності невідкладного здійснення цих заходів опера-

тивно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин по­відомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення.

(Частина чотирнадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-XI від 13.01.2000, № 2246-III від 18.01.2001, № 965-ІУвід 19.06.2003, № 1130-ІУвід 11.07.2003)

Візуальне спостереження може проводитися з метою встанов­лення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується або вчинено тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпечення безпеки працівників суду і правоохорон­них органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочин­стві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб.

(Частина п 'ятнадцята статті 9 в редакції Закону № 1381-ХІУ від 13.01.2000)

Для одержання інформації забороняється застосовувати техніч­ні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому се­редовищу.

Стаття 9-1. Строки ведення оперативно-розшукових справ

Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється:

1. щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання,— до їх вста­ новлення або розшуку, але не більше строків давності притягнен­ ня до кримінальної відповідальності чи строків давності виконан­ ня обвинувального вироку;

2. щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримі­ нальної справи — до набрання законної сили винесеним щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухва­ ли (постанови) суду про застосування заходів медичного чи вихов­ ного характеру або до закриття кримінальної справи судом, проку­ рором, слідчим, органом дізнання;

3. щодо осіб безвісно відсутніх — до їх розшуку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими;

4. щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці або вчиненні злочину,— до шести місяців;

5. щодо здійснення розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства і держави — до завершення розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення;

(Частину першу статті 9-1 доповнено пунктом 5 згідно із Зако­ном № 3111-Ш від 07.03.2002)

408

6) щодо осіб, стосовно яких є дані про їх участь або причетність до терористичної діяльності, терористичної групи чи терористич­ної організації, а так само до матеріального, організаційного чи ін­шого сприяння створенню терористичної групи чи терористичної організації,— до 5 років.

(Частину першу статті 9-1 доповнено пунктом 6 згідно із Зако­ном № 965-ІУвід 19.06.2003)

За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-роз-шукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжко­го та особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управ­лінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки Укра­їни, Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України або їх заступниками.

(Частина друга статті 9-1 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 965-ІУвід 19.06.2003)

Подальше продовження строку ведення оперативно-розшуко­вої справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адмі­ністрації України — начальником податкової міліції, а також Голо­вою Державного комітету у справах охорони державного кордону України та начальником Управління державної охорони України.

Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців та осіб без громадянства, які підозрюються у розвіду­вально-підривній діяльності проти України, підготовці або вчиненні терористичного акту, понад 18 місяців здійснює Голова Служби без­пеки України за погодженням з Генеральним прокурором України.

(Частина четверта статті 9-1 із змінами, внесеними згідно із За­коном № 965-ІУвід 19.06.2003)

Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчу­ється в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.

Обчислення строку може припинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї опе­ративно-розшукову діяльність відсутня.

409

Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постано­ва, яка затверджується начальником відповідного органу або його заступником.

(Закон доповнено статтею 9-1 згідно із Законом № 2246-Ш від 18.01.2001)

Стаття 9-2. Закриття оперативно-розшукових справ

Оперативно-розшукова справа повинна бути закрита у разі:

1. розшуку особи, яка переховувалася від органів розслідуван­ ня, суду, ухилялася від відбування кримінального покарання, а та­ кож особи, яка безвісно відсутня;

1. набрання законної сили вироком, постановою або ухвалою суду;

2. закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;

3. завершення виконання розвідувальних, контррозвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення;

4. спростування у встановленому порядку матеріалів про зло­ чинну діяльність особи;

5. виїзду особи на постійне місце проживання за межі України, якщо немає можливості проведення щодо неї оперативно-розшу­ кових заходів;

7. невстановлення у передбачені цим Законом строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи;

8. виявлення прокурором незаконно заведеної справи у разі ви­ конання по ній оперативно-розшукових заходів;

9. смерті особи, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу.

Про закриття оперативно-розшукової справи складається мо­тивована постанова, яку затверджує начальник відповідного орга­ну або його заступник. Якщо у такій справі здійснювались опера-тивно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається до суду в тридобовий строк.

Строки зберігання закритих оперативно-розшукових справ встановлюються відповідно до законодавства України.

(Закон доповнено статтею 9-2 згідно із Законом № 2246-Ш від 18.01.2001)

Стаття 10. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності

Матеріали оперативно-розшукової діяльності використову­ються:

1) як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій;

410

2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;

3. для попередження, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку зло­ чинців та осіб, які безвісти зникли;

4. для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розві­ дувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфі­ денційно співробітничають або співробітничали з розвідувальни­ ми органами України, та членів їх сімей;

(Статтю 10 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1381-ХІУ від 13.01.2000, в редакції Закону № 3111-Ш від 07.03.2002)

5. для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших право­ охоронних органів;

6. для інформування державних органів відповідно до їх компе­ тенції.

Стаття 11. Сприяння здійсненню оперативно-розшукової діяль­ності

Органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяль­ності.

(Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 965-Iвід 19.06.2003)

За бажанням осіб їх співробітництво з оперативним підрозді­лом може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням конфіденційності співробітництва. Угоду про сприяння оператив­ним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено з дієздатною особою. Порядок укладання угоди визнача­ється Кабінетом Міністрів України.

Особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю, що ста­ла їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою від­повідальність за чинним законодавством, крім випадків розго­лошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, якщо особа, щодо якої вони мають здійснювати оперативно-роз-шукові заходи, є їх пацієнтом чи клієнтом.

41 1

Стаття 12. Соціальний і правовий захист працівників оператив­них підрозділів

На працівників, які здійснюють оперативно-розшукову діяль­ність, поширюються гарантії правового і соціального захисту, пе­редбачені законами України про ці органи.

Працівникам, які здійснюють оперативно-розшукову діяль­ність, надаються додаткові пільги в питаннях соціально-побутово­го та фінансового забезпечення в порядку, встановленому Кабіне­том Міністрів України.

При наявності даних про загрозу життю, здоров'ю або майну працівника та його близьких родичів у зв'язку із здійсненням ним оперативно-розшукової діяльності в інтересах безпеки України, або по розкриттю тяжкого та особливо тяжкого злочину, або ви­криттю організованої злочинної групи оперативний підрозділ зобов'язаний вжити спеціальних заходів для забезпечення їх без­пеки — зміна даних про особу, зміна місця проживання, роботи і навчання, інших даних у порядку, що визначається Кабінетом Мі­ністрів України.

(Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 965-ІУвід 19.06.2003)

Не несе відповідальності працівник оперативного підрозділу, який заподіяв шкоду правам, свободам людини, інтересам держа­ви під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, перебу­ваючи у стані необхідної оборони, крайньої необхідності або про­фесійного ризику, а так само у зв'язку із затриманням особи, в діях якої є ознаки злочину.

Стаття 13. Соціальний і правовий захист особи, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяль­ності

Особа, яка залучається до виконання завдань оперативно-роз­шукової діяльності, перебуває під захистом держави.

Співробітництво особи з оперативним підрозділом зарахову­ється до її загального трудового стажу в разі укладення з нею тру­дової угоди. Якщо у зв'язку з виконанням такою особою завдань оперативно-розшукової діяльності настала її інвалідність або смерть, на неї поширюються пільги, передбачені у таких випадках для працівників оперативних підрозділів.

У разі виникнення загрози життю, здоров'ю або майну особи, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, її захист забезпечується в порядку, передбаченому час­тиною третьою статті 12 цього Закону.

417

Стаття 14. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності

Нагляд за додержанням законів під час проведення оператив­но-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республі­ки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами та їх заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками та проку­рорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Прокурор в межах своєї компетенції:

1. безперешкодно входить в усі приміщення органів, які прово­ дять оперативно-розшукову діяльність;

2. вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно- розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, ана­ літичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно- розшукових заходів;

3. доручає керівникам відповідних органів проведення у підві­ домчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень за­ кону;

4. дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшуко- вих заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні;

5. дає згоду на продовження строку проведення оперативно- розшукової діяльності;

6. отримує пояснення щодо порушень вимог закону від поса­ дових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяль­ ність;

7. перевіряє скарги на порушення законів органами, які прово­ дять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необ­ хідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

8. скасовує незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення опе­ ративно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що супере­ чать закону;

9. вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнен­ ня винних до встановленої законом відповідальності;

10) опротестовує незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів. Прине­ сення протесту зупиняє проведення оперативно-розшукових захо­ дів, дозвіл на які дано судом.

4М

Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а та­кож форми, методи і засоби розвідувальної діяльності та організа­ційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета про­курорського нагляду не належать.

(Статтю 14 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3111-ІП від 07.03.2002) , , (Стаття 14 в редакції Закону № 2246-IIIвід 18.01.2001)

Л. КРАВЧУК

Президент України

м. Київ, 18 лютого 1992 року

№ 2135-ХІІ

КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ (короткий словник)

Автомат (від гр. аиїотаШз — самострільний) — ручна середньодуль-на (довжина дула — 225—530 мм) багатозарядна автоматична вогне­пальна зброя, ведення пострілів з якої можливе як одиночними боє­припасами, так і певною їх кількістю (чергами, серіями).

Автомат саморобний (від гр. аиіотаШз - самострільний) - ручна середньодульна багатозарядна автоматична вогнепальна зброя, ви­роблена індивідуально чи групою осіб; за конструкцією може мати різні типи, ведення пострілів з якої можливе в основному певною кількістю боєприпасів (чергами, серіями).

Автоматична зброя (від гр. аиїотаїш - самострільний) - зброя, в якій її перезарядження проводиться завдяки зворотній енергії поро­хових газів: автоматичні пістолети, автоматичні гвинтівки (автома­тичну зброю класифікують на самострільну, якою можливо здійсню­вати безперервні постріли, поки стрілець не припинить натискання на спусковий механізм, і самозарядну, з якої можна проводити тільки окремі постріли).

Автоматична саморобна зброя (від гр. аиіотаШз — самостріль­ний) — зброя, виготовлена індивідуально чи групою осіб, в якій її пе­резарядження проводиться завдяки зворотній енергії порохових газів (в основному автоматичні пістолети, автоматичні гвинтівки).

Автоматичний втинок (від гр. аиіотаіиз - самострільний) - автомат з відпиляною частиною (кінцем) дула.

Автоматичний втинок гвинтівки (від гр. аиіотаШз — самострільний) — це автоматична гвинтівка з відпиляною частиною (кінцем) дула.

Авторознавче дослідження (від лат. аи(с)іог — творець) — різновид оперативного криміналістичного дослідження, у процесі якого роз­глядаються і вивчаються тексти документів (рукописних, поліграфіч­них, друкарських та інших) з метою оперативного непроцесуального встановлення їх можливого автора.

Авторознавча експертиза (від лат. аи(с)іог — творець + лат. ехрег-Ш5 — досвідчений) — це різновид криміналістичної експертизи, в про­цесі якої досліджується письмова мова тексту документів (рукопис­них, поліграфічних, друкарських та інших) з метою встановлення його автора.

Авторознавче експертне дослідження (від лат. аи(с)іог — творець + від лат. ехрегШз — досвідчений) — це криміналістичне комплексне дослідження документів з метою встановлення автора їх текстів і з'ясування побіжних фактів — соціальне, професійне, етнічне середо­вище автора, умисне створення письмової мови, належність тексту до визначеного функціонального стилю мови.

415

Автотехнічна експертиза (від лат. ехрегіиз — досвідчений) — дослі­дження обставин, що стосуються механізму дорожньо-транспортної події, окремих її питань, а також технічного стану транспортних засо­бів, їх деталей, вузлів і агрегатів.

Автотехнічне експертне дослідження (від лат. ехрегіиз — досвідче­ний) — процес дослідження обставин механізму дорожньо-транс­портної події в комплексі з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних обставин.

Адвокат (від лат. асіуосаіиз букв. — закликаний на допомогу) — осо­ба, яка надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист, відпо­відно має вищу юридичну освіту, певний стаж роботи за фахом юрис­та або помічника, не перебуває на державній службі у правоохорон­них органах, склала кваліфікаційні іспити, отримала свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю, прийняла присягу Адво­ката України і не має судимості.

Адміністративна відповідальність (від лат. асітіпізігаїіо - керування, управління) — вид юридичної відповідальності за порушення вста­новлених правил поведінки в державі, коли застосовується адмініст­ративне стягнення, передбачене Кодексом України про адміністра­тивні правопорушення або іншим адміністративним законодавством.

Адміністративне затримання (від лат. асітіпізігаііо - керування, управління) - захід впливу (до трьох годин), що застосовується до особи з метою припинення правопорушення або за потреби забезпе­чення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання поста­нов у справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративне правопорушення (від лат. асітіпізігаііо — керування, управління) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управлін­ня і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідаль­ність.

Адміністративний арешт (від лат. асітіпізігаііо — керування, управ­ління) — короткочасне позбавлення правопорушника волі, пов'язане з примусовим триманням його протягом встановленого законом часу (до 15 діб) у спеціальних приміщеннях органів внутрішніх справ, що застосовується у виняткових випадках за окремі адміністративні пра­вопорушення районним (міським) судом. (Постанова суду викону­ється негайно після її винесення).

Адміністративний арешт не застосовується щодо вагітних жінок, жінок, які мають на утриманні неповнолітніх дітей у віці до 12 років, до осіб, котрі не досягли 18-річного віку, та ін.).

Азартні ігри (азарт — від фр. пазагсі - випадок, ризик, з ісп. ахаг, від араб, аз-загр — гральна кість) — систематична прилюдна або таємна гра на гроші чи інші цінності з використанням спеціальних предметів (гральні карти, чарочки, конуси тощо).

Алібі (від лат. аііЬі — в іншому місці) - фізична непричетність осо­би до вчинення злочину, оскільки вона (підозрюваний або обвинува-

чуваний) перебувала поза місцем його скоєння, у період, зафіксова­ний як час злочину.

Алібі (від лат. аііЬі — в іншому місці) у широкому розумінні — об'єк­тивна непричетність особи до злочину, доказ невинності у його ско­єнні, оскільки особа в момент його вчинення перебувала в іншому місці (перевірка алібі - компетенція органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду).

Алібі процесуальне (від лат. аііЬі — в іншому місці + від лат. ргосез-зиз — проходження просування) — фізична непричетність особи до процесуальної дії, оскільки вона не брала участі в її проведенні, але зазначена у відповідних документах як свідок, потерпілий, понятий, експерт, підозрюваний або обвинувачуваний.

Багатоплановість криміналістичного прогнозування (від лат. ріапиз — плоский, рівний + лат. сгітеп — злочин + гр. рго§позіз — передбачення, пророкування) - спеціальна система криміналістичного передбачен­ня, яка є широкоаспектною, тобто охоплюється галуззю правового прогнозування у сфері боротьби зі злочинністю і реалізується спеціаль­ними уповноваженими суб'єктами криміналістичної діяльності за від­повідними прогностичними методиками.

Бандитизм (від іт. Ьапсіа — зграя злочинців) — організація озброєної групи (банди) з метою нападу на державні, громадські установи, під­приємства чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчи­неному нею нападі.

Бартер (від англ. Ьагіег — обмін) — угода, згідно з якою здійснюєть­ся обмін майна між сторонами, кожна з яких одночасно виступає продавцем майна, яке передає іншій стороні, і покупцем того майна, яке одержує за угодою (за угодою бартеру діють правила угоди купів-лі-продажу).

Бездимний порох - спеціальна колоїдальна системна сполука, ос­новою якої є піроксилін — вибухова речовина, що отримується шля­хом обробки вати або деревної клітковини сумішшю азотної і сірчаної кислоти з використанням як розчинника спиртоефірної суміші, аце­тону, нітрогліцерину, нітродигліколю та інших сполук азоту (у каналі дула вогнепальної зброї утворюється + 98-99 % газоподібних продук­тів і 1-2 % твердих частин (застосовується бездимний порох для спо­рядження револьверних, пістолетних, гвинтівочних, мисливських та інших набоїв).

Бездимний мисливський порох - суміш, основою якої є піроксилін чи інші речовини вибухових якостей, що отримується шляхом особ­ливої їх обробки (застосовується бездимний мисливський порох для спорядження мисливських та інших набоїв).

Безробітні — громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку чи інших доходів, передбачених чин­ним законодавством через відсутність відповідної роботи, зареєстро-

14 5-12

417

вані в державній службі зайнятості, бажають працювати й шукають роботу.

Бізнес (від англ. Ьизіпезз — справа, угода, біржова операція, комер­ція) — господарська діяльність, що дає прибуток або іншу вигоду, уміння «робити гроші» з використанням не заборонених законом способів.

Бізнес (тіньовий) (від англ. Ьизіпезх — справа, угода, біржова опера­ція, комерція) — заборонена законом підприємницька діяльність, що проявляється у несплаті податків тощо.

Білі лінії — дрібні складки шкіри (морщинки), розміщені на по­верхні долоні руки й фалангах пальців.

Біметал (від лат. Ьі... дво(х)... від Ьіз двічі) — плакована маловугле-цева сталь, найбільш поширений матеріал для виготовлення гільз і кульових оболонок.

Боєприпас - боєзаряд, до складу якого входять: гільза з головкою чи кільцевою проточкою, з капсульним гніздом та встановленим кап­сулем; пороховий заряд; куля.

Боєприпас (неякісний) — боєзаряд, постріл яким є неможливим з причин несправності капсуля набою, зниження ступеня придатності пороху для використання за призначенням.

Близькі родичі — фізичні особи, природний зв'язок між якими ґрунтується на походженні один від одного або від спільних предків і має у випадках, передбачених законодавством, правове значення (батьки, діти, рідні брати й сестри, дід, бабка, онуки. Подружжя та­кож має статус близьких родичів).

Бригадний метод досудового слідства кримінальної справи про злочин (фр. Ьгідасіе - група працівників, об'єднаних метою + гр. теіію-сіиз — дослідження + лат. сгітеп — злочин) — розслідування особливо складної справи декількома слідчими, один з яких призначається старшим, за дорученням прокурора чи начальника слідчого підрозді­лу відомства з метою скорочення строків слідства, поліпшення його якості, одночасного ведення в декількох місцях і напрямах.

Бродяжництво — спосіб паразитичного існування особи, яка не має постійного місця проживання або залишила його та існує на випадко­ві заробітки, що проявляється в переміщенні протягом тривалого ча­су з одного населеного пункту до іншого або в межах одного міста.

В

Валюта (італ. уаіиіа, від лат. уаіео - коштую) - грошова одиниця держави, яка становить основу її грошової системи і використо­вується у міжнародному економічному обміні, інших міжнародних зв'язках, що супроводжуються відповідними розрахунками.

Валютні операції (італ. уаіиіа, від лат. уаіео — коштую + лат. орега-Ііо — дія) — купівля, продаж, обмін чи використання як засобу пла­тежу або застави іноземної валюти, використання платіжних доку­ментів в іноземній валюті, обмін гривень з метою перетворення їх

вартості у вартість іноземної валюти (регулюються національним за­конодавством і міжнародними договорами).

Вексель (від нім. м/есЬзеі букв. — зміна, розмін) — цінний папір, що містить безумовне грошове зобов'язання щодо сплати певної суми у відповідний строк конкретній особі або її пред'явникові (боргова роз­писка, заставна),

Версія (від фр. уєг8Іоп лат. уегзаге — видозмінювати) — обґрунто­ване припущення суб'єкта криміналістичної діяльності про наяв­ність, обставини і розвиток розслідуваної події, що призвела до вчи­нення злочину, дій конкретних осіб, і наявність у цих діях складу кон­кретного злочину.

Версія в широкому розумінні (від фр. уєгзіоп лат. уегзаге — видозмі­нювати) - науково-гіпотетичний обґрунтований здогад, припущення суб'єкта або учасника криміналістичної діяльності, що ґрунтується на ймовірності, можливості про наявність, обставини і розвиток розсліду­ваної події, що призвела до вчинення злочину, дій конкретних осіб, і наявність у цих діях складу конкретного злочину (чи їх невинуватості).

Взаємодія в процесі розкриття і розслідування злочинів — спільна ді­яльність органів і посадових осіб, що забезпечує правильне поєднан­ня їх повноважень з метою швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних відповідно до кримінально-процесуального законо­давства, відомчих нормативних актів, оперативної та слідчої прак­тики.

Вибуховий пристрій — заряд вибухової речовини, що конструктив­но з'єднаний із засобами ініціювання і призначений для вибуху з ме­тою пошкодження об'єктів або ураження людей.

Вибуховий пристрій (спеціальний) (від лат. зресіаііз - особливий, що стосується одного предмета, явища) — особливий заряд вибухової ре­човини, що з'єднаний із засобами ініціювання, який має зовнішні і внугрішні (сила вибуху) відмінності від інших, конструктивні та зов­нішні елементи маскування і який призначений для вибуху з метою пошкодження об'єктів або ураження людей в незвичайних умовах.

Вибухові пристрої — предмети, що за своєю конструкцією призна­чені для ураження людей, тварин і пошкодження різних об'єктів зав­дяки вибуховій хвилі чи уламкам, які отримали напрямок руху в ре­зультаті термічного розкладу вибухових речовин або їх замінників.

Вибухові речовини господарської діяльності — предмети промисло­вого виробництва у вигляді шашок різної форми і розмірів, шо за сво­їми конструктивними особливостями призначені для використання в народному господарстві - підривання пластів ґрунту, твердих порід у кар'єрах, шахтах тощо.

Вибухові речовини (саморобні) — предмети різної форми і розмірів, вироблені індивідуально або групою осіб, завдяки хімічним сполукам різних компонентів, у тому числі промислового виробництва, та за своїми характеристиками призначені для ураження людей, тварин, пошкодження різних об'єктів завдяки вибуховій хвилі чи уламкам, які отримали напрямок руху в результаті їх термічного розкладу.

Вибухово-технічна експертиза (від гр. іесЬпіке — мистецький від їесЬе — мистецтво, майстерність + лат. ехрегШз — досвідчений) -дослідження, що проводиться для встановлення обставин підготовле­ного або здійсненого вибуху, даних про його наслідки і руйнівні дії застосованих або планованих для використання вибухових речовин та вибухових пристроїв.

Вибухово-технічне оперативне дослідження (від гр. іесіЬпіке - мис­тецький від Іеспе - мистецтво, майстерність + лат. від орсгаїог — дію­чий) — не процесуальне обстеження і вивчення, що проводиться для встановлення обставин підготовленого вибуху, даних прю його мож­ливі наслідки і руйнівні дії планованих для використання вибухових речовин та вибухових пристроїв.

Види допиту в процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин (від лат. ргосеззш — проходження, просування + .лат. сгітіпа-Ііз — злочинний + гр. теіпосіш - дослідження) - класифіїкація слідчої дії, яка дає можливість одержати слідчим показання від учіасника кри­міналістичної діяльності у передбаченому кримінально-процесуаль­ною формою порядку обставин, що мають значення для травильного вирішення кримінальної справи про злочин залежно від його проце­суального положення, віку, складу учасників, характеру стідчої ситуа­ції, місця допиту, кількості допитів.

Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності (лаат. ісіепііГіса-ге — ототожнення, уподібнення) — класифікація способів! ототожнен­ня людини за характером отримання результатів, їх властивостями (ознаками), а також за їх природою.

Зокрема:

1. ідентифікація людини шляхом пред'явлення її дшя впізнання (труп або його частини, живі особи, їх фотозображення); і

2. ідентифікація людини шляхом безпосереднього зіставлення її зовнішності з «портретом словесним»;

3. ідентифікація людини шляхом безпосереднього зіставлення зовнішності з фотопортретом чи комбінованим портретсом (ізопорт- ретом);

4. ідентифікація людини способом зіставлення «порттрета словес­ ного» із фотозображенням;

5) відновлення обличчя загиблого за черепом - реконструкція портретно-скульптурна;

6) ототожнення людини за фотокартками шляхом проіведення фо- топортретної ідентифікаційної експертизи (див. Ідентифікація люди­ ни за ознаками зовнішності).

Видимість дульного полум'я вогнепальної зброї — видимле (яке мож­на побачити) на віддалі 1—1,5 км полум'я вибуху в повіітрі миттєво розжарених горючих газів, що витискаються з каналу діула зброї, у темноті при задовільному стані погоди (в умовах денного світла дуль­не полум'я майже непомітне).

Виїмка — самостійна слідча дія, яка провадиться суб'єкктом кримі­налістичної діяльності з участю понятих, дотриманням ішших кримі-

нально-процесуальних вимог, з метою вилучення предметів і доку­ментів, які мають значення для кримінальної справи про злочин, ко­ли точно відомо, в якої особи чи в якому місці вони знаходяться.

Виїмка документів, що становлять державну таємницю (від лат. сіоси-тепгит - спосіб доказування, повчальний приклад) - слідча дія, що провадиться в процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин за вмотивованою постановою слідчого, із санкції прокурора або його заступника в присутності понятих і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.

Виїмка примусова - самостійна слідча дія, яка провадиться суб'єк­том криміналістичної діяльності відповідно до кримінально-процесу­альних форм за вмотивованою постановою судді з метою вилучення з житла чи іншого володіння особи предметів і документів, що мають значення для кримінальної справи про злочин.

Викидач — пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автома­тично викидає патронну гільзу після пострілу.

Викидач у системі (від гр. зуйета — ціле, складене з частин) — су­купність деталей механізму, що призначені для автоматичного витя­гування стріляної гільзи із патронника вогнепальної зброї.

Виконавець злочину - особа, яка безпосередньо вчинила злочин.

Використання тактичного прийому «системи координат» при відтво­ренні обстановки й обставин події (гр. Іакііке Іаззо — приводити в по­рядок + гр. зузїета — ціле, складене з частин) - виконання в процесі відтворення обстановки й умов вчинення злочину учасником кримі­налістичної діяльності (за пропозицією слідчого) на місці запису на папері з поданням даних про час, місце і спосіб скоєння злочину, ін­ших обставин, поміщення відповідної записки в контейнер та його приховання (у грунті на певну глибину тощо) та проведення в ході наступної аналогічної процесуально-самостійної слідчої дії однотип­них тактичних прийомів з черговим учасником криміналістичної діяльності з вилученням попередньо прихованої записки і фіксацією цього в протоколі з дотриманням законності, морально-етичних норм.

Використання тактичного прийому «послідовність» при відтворенні обстановки й обставин події (гр. Іакііке Іаззо - приводити в поря­док) - відтворення слідчим на місці, по черзі, з учасниками криміна­лістичної діяльності у встановленому законом порядку обстановки й умов, в яких ті чи інші події могли відбутися в дійсності, з фіксацією в протоколі, виконаному системно, деталізовано (час, місце, спосіб скоєння злочину, інші обставини) з використанням вербально вказа­них даних у ході наступної аналогічної слідчої дії.

Вина — це психічне ставлення (переживання) особи до вчинюваної дії чи бездіяльності (та її наслідків), виражене у формі умислу або необережності, передбаченої Кримінальним кодексом України.

Випадковий постріл - такий постріл, шкідливі наслідки якого наста­ли не з вини особи, що мала в руках зброю, тобто подія відбувалась в умовах, коли особа не могла передбачити шкідливих наслідків своїх дій.

Питання про випадковий постріл є кримінально-правовим і вирі­шується не експертом-криміналістом, а слідчим і судовими органами на основі аналізу всіх матеріалів, зібраних у кримінальній справі про злочин.

Виправлення — спосіб зміни початкового змісту документа у зв'язку з тим, що одні письмові знаки перероблені, змінені заінтере­сованою в цьому особою на інші.

Виправлення з необережності - зміна початкового змісту докумен­та у зв'язку з тим, що окремі письмові знаки зазнали змін через не­уважність, неохайність або байдужість особи, яка ним користувалася.

Висновок експерта (лат. ехрегШз - досвідчений) - процесуальний документ, в якому описано підстави проведення експертизи, хід та ре­зультати відповідного дослідження.

Висновок експерта (попередній) (лат. ехрегіиз — досвідчений) — не процесуальне, усне тлумачення експертом ходу та результатів прове­дення відповідного експертного дослідження.

Виявлення мікрооб'єктів (гр. тікгоз - малий + лат. оЬіесШт — пред­мет) - спеціальна, не візуальна діяльність, спрямована на встанов­лення мікрочастин, реалізація якої можлива ймовірними, інструмен­тальним, фотографічним методами (див. Криміналістична експертиза мікрооб'єктів).

Виявлення мікрооб'єктів у широкому розумінні (гр. тікгоз — малий + лат. оЬ)есішп — предмет) — особлива спеціальна криміналістична діяльність, спрямована на встановлення мікрочастин, реалізація якої можлива ймовірними, інструментальним, фотографічним та іншими методами на візуальній і не візуальній основі.

Відбивач механізму відкидання — головна деталь механізму відки­дання, що призначена для виштовхування з вогнепальної зброї ви­тиснутої з патронника гільзи.

Відбій вогнепальної зброї — рух вогнепальної зброї назад, під тис­ком порохових газів на дно гільзи і через неї на затвор у момент руху кулі каналом дула і при вильоті з нього.

Відбій вогнепальної зброї (зменшений) — пригальмований рух вогне­пальної зброї назад під тиском порохових газів на дно гільзи і через неї на затвор у момент руху кулі каналом дула і при вильоті з нього завдяки спеціальним конструктивним особливостям зброї (спеціаль­ний порох, гумові прокладки на прикладі тощо).

Відомості про події як об'єкт криміналістичного пошуку (від лат. оЬ-]есШт — предмет + лат. сгітеп — злочин) — безпосереднє сприймання суб'єктом криміналістичної діяльності фактів і обставин у процесі провадження слідчих дій (огляд, освідування тощо), що зафіксовані у відповідних протоколах.

Відсічка — відсутність пострілу (незагоряння порохового заряду) після удару бійка на капсуль набою, у зв'язку з несправністю капсуля набою, послабленням бойової пружини, неправильним виходом бій­ка ударника, згущенням мастила і т. д.

Відтворення обстановки і обставин події — окрема, додаткова слідча

дія, яка провадиться з метою перевірки й уточнення результатів допи­ту учасника криміналістичної діяльності або даних, одержаних при проведенні огляду, інших слідчих дій, щодо можливості того, що подія відбудеться за певних умов у дійсності.

Візерунки папілярні (лат. раріїїа — сосок) - утворення від згинання папілярних ліній, що мають складну будову.

Вільні зразки - зразки для порівняльного дослідження, що були виконані до порушення кримінальної справи, але поява яких пов'яза­на з досудовим слідством кримінальної справи про злочин.

Вільно конвертована валюта (ВКВ) (англ. сопуєгїєг від лат. сопуєгіє-ге - змінювати, перетворювати) - грошова одиниця, що вільно і не­обмежено обмінюється на інші іноземні валюти.

Вісь каналу дула - уявна пряма, шо проходить посередині, уздовж каналу дула вогнепальної зброї.

Властивість слідів запаху - якість, ознака, яка становить відмінну особливість газоподібних виділень і характеризується безперервністю утворення, леткістю, розчинністю, абсорбцією, розбавленням, дифу­зією, рухливістю, розсіюваністю, подільністю.

Вогнепальна зброя - спеціальний пристрій, в якому заряд (куля, шрот, картеч) приводиться в рух під тиском порохових газів, що утво­рюються при згоранні вибухової речовини.

Вогнище вибуху - центр місця вибуху, де було встановлено заряд вибухової речовини.

Впізнавальне фотографування (гр. рЬоз (рпоіоз) — світло + §гар1іо — пишу) — фотографування людей і трупів, що здійснюється за спеці­альними правилами для їх реєстрації, розшуку та ідентифікації особи.

Впізнання за звуковими та шумовими ознаками - слідча дія, не рег­ламентована законом, сутність якої полягає в пред'явленні явиш у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку (за аналогією), викликаних коливальними рухами повітря чи іншого се­редовища (звуки голосу, пострілу, звук музики, шум потягу, шум у за­лі тощо) упізнаючому - учаснику криміналістичної діяльності, що впізнає їх органами слуху.

Впізнання за одорологічними ознаками (осіог - запах + гр. 1о§оз — вчення, поняття) - слідча дія, не регламентована законом, сутність якої полягає в пред'явленні різних матеріальних об'єктів (парфуми, одеколон тощо) у встановленому кримінально-процесуальною фор­мою порядку (за аналогією) впізнаючому - учаснику криміналістич­ної діяльності - на впізнання їх органами нюху за ознаками запаху. Впізнання людини за виражальними рухами — самостійна слідча дія, сутність якої полягає в пред'явленні людини у встановленому кримі­нально-процесуальною формою порядку (за аналогією) упізнаючо­му — учаснику криміналістичної діяльності — на впізнання її за озна­ками ходи, міміки, жестикуляції.

Впізнання людини за габітологічними ознаками (лат. ЬаЬіїиз — зов­нішній вигляд, риси + гр. 1о§оз — поняття) — самостійна слідча дія, сутність якої полягає в пред'явленні людини у встановленому кримі-

423

нально-процесуальною формою порядку впізнаючому — потерпіло­му, свідку, підозрюваному, обвинуваченому — на впізнання її за озна­ками зовнішності.

Впізнання послідовне (сукцесивне) (лат. зиссеззіоп — послідов­ність) — поступове переконання впізнаючого в тому, що він за певни­ми ознаками впізнав об'єкт, котрий підлягає впізнанню як той, якого за певних умов раніше бачив.

Впізнання раптове (симультанне) (фр. зіітшііапе — одночасний) — це миттєва, одночасна здатність впізнаючого в процесі впізнання шля­хом здійснення кількох логічних операцій ідентифікації об'єкта, який підлягає впізнанню як той, якого за певних умов раніше бачив.

Встановлення групової належності — визначення належності об'єк­та до певного класу, роду, виду, тобто певної множини, яка може ста­новити зміст самостійного експертного завдання або бути етапом ідентифікації.

Встановлення у відсутності слідчого (суду) істотних у справі фактів (лат. ґасШт — зроблено) — регламентована законодавцем система до­даткових процесуальних гарантій, спрямованих на встановлення екс­пертом фактів та перевірку відповідних висновків слідчим і судом.

Втинок — гвинтівка, карабін з відпиляною частиною (кінцем) дула.

Вузлове фотографування (гр. рЬоз (рпоіоз) - світло + §гарпо — пи­шу) — вид криміналістичного фотографування, призначений для фік­сації найбільш важливих у кримінальному відношенні об'єктів обста­новки місця події.

Габітологія (габітоскопія) (лат. ІіаЬіШз — зовнішній вигляд людини, її будова тіла + гр. зсорео - розглядати) — галузь криміналістичної техніки, що грунтується на засадах анатомії антропології, біології й охоплює систему теоретичних положень про зовнішні ознаки люди­ни, а також сукупність методів і науково-технічних засобів, які забез­печують збирання, дослідження і використання відповідних ознак для ототожнення особи (див. Криміналістична габітоскопія).

Гвинтівка - ручна однодульна (довжина дула 600-800 мм), одноза­рядна або багатозарядна неавтоматична вогнепальна зброя.

Гільзована латунь (нім. іаШп — мідний сплав) — сплав жовтуватого кольору, що має комбінований склад міді й цинку (відповідно 66,5—70 і 30,0-33,5%).

Головні процесуально-криміналістичні характеристики очної ставки (допиту віч-на-віч) (лат. ргосеззиз - проходження, просування + сгі-теп - злочин + гр. спагасіег - риса, особливість) — визначальні особ­ливості проведення очної ставки (допиту віч-на-віч) у процесі досу-дового (судового) слідства, які проявляються в єдності предмета, об'єкта, часу, місця та документування, між двома допитаними рані­ше свідками, свідком і обвинуваченим або підозрюваним, між двома обвинуваченими чи підозрюваними.

424

Графітування пороху — фабрична обробка порошкоподібним графі­том поверхні частинок бездимних видів пороху з метою збільшення щільності порохових зерен і запобігання злипанню, що виникає від електризації в процесі пересипання пороху.

Графічний аспект письма (гр. §гарпікоз - нарисний, начерталь-ний) — зовнішня форма, вигляд описаного, що проявляється в пись­мових знаках та їх сполученнях - (індивідуальна каліграфія).

Громадська безпека - стан суспільних відносин, офіційно визнаних у державі типовими, що забезпечують спокій, збереження людей і ма­теріальних цінностей від джерел небезпеки.

Громадська організація (фр. ощапізаііоп — об'єднання когось, чо­гось в одне ціле) - об'єднання громадян, утворене на засадах рівно­правності членів, добровільності, самоврядування, законності й глас­ності для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, національно-культурних, вікових, творчих, спортивних, фінансових та інших спільних інтересів, або декілька організацій, які об'єднують­ся з будь-якою метою, крім політичної, релігійної або господарської.

Груповий обшук — одночасний обшук у декількох осіб, що є учасника­ми або суб'єктами криміналістичної діяльності в одній справі або в однієї особи, але в різних місцях (будинок, квартира, гараж і т. д.).

д

Дактилоскопічна довідка (гр. сіакіуіоз — палець + вкорео — див­люсь) — документ з інформацією про відбитки пальців рук конкретної особи після її пошуку в оперативно довідкових обліках усіх осіб, взя­тих під варту і засуджених до позбавлення волі, а також у спеціальних обліках нерозкритих злочинів.

Дактилоскопічна експертиза (гр. сіакіуіоз — палець + зкорео — див­люсь + лат. ехрегШз — досвідчений) — різновидність трасологічної експертизи, що досліджує сліди папілярних узорів з метою вирішен­ня завдань ідентифікаційного характеру, а також питань, пов'язаних з утворенням цих слідів.

Дактилоскопічна інформація (гр. сіакіуіоз - палець + зкорео — див­люсь + лат. іпГогтаге — повідомлення про стан справ) — повідомлен­ня криміналістичного характеру про побудову шкірних узорів кон­кретної людини на долонях її рук з метою використання відповідних даних для ототожнення особистості, реєстрації та розшуку осіб, які вчинили злочин.

Дактилоскопічна формула (гр. сіакіуіоз — палець + зкорео — див­люсь + від лат. Гоггпша — форма, певне правило) — кодоване виражен­ня у вигляді двох простих дробів загальної характеристики папіляр­них узорів пальців рук визначеної особи.

Дактилоскопічне оперативне дослідження (гр. сіакіуіоз — палець + зкорео — дивлюсь + лат. орегаіог — діючий) — розгляд і вивчення слі­дів папілярних узорів з метою вирішення оперативних завдань про­гностично-ідентифікаційного характеру.

Дактилоскопічне визначення (гр. сіакїуіоз — палець + зкорео — див­люсь) — обгрунтоване формулювання (пояснення) змісту, сутності за­гальної характеристики папілярних узорів пальців рук конкретної особи.

Дактилоскопічний облік (гр. сіакіуіоз — палець + зкорео — див­люсь) — різновид оперативно-довідкових обліків, що здійснюється на основі відбитків пальців рук усіх осіб, взятих під варту і засуджених до позбавлення волі.

Дактилоскопія (гр. сіакіуіоз — палець + зкорео — дивлюсь) — галузь криміналістики, що досліджує побудову шкірних узорів людини на долонях її рук з метою використання відповідного відображення для ототожнення особистості, реєстрації й розшуку злочинців.

Дактилоскопія в широкому розумінні (гр. сіакгуіоз - палець + зко-рео — дивлюсь) — розділ трасології, що вивчає властивості й будову па­пілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнен­ня особи, швидкого й повного розкриття злочинів, викриття винних.

Дактилоскопія у вузькому розумінні (гр. сіакїуіоз — палець + зкорео -дивлюсь) — це частина трасологічних знань про властивості й будову папілярних візерунків для використання їх відбитків з метою ототож­нення особи.

Двохаспектність криміналістичного прогнозування (лат. азресШт — вид + лат. сгітеп — злочин + гр. рго§позіз — передбачення пророку­вання) — дворівнева система криміналістичного передбачення, струк­туру якої становлять: практичні, спеціальні повноваження суб'єктів криміналістичної діяльності, що реалізуються за допомогою викорис­тання прогностичних методик щодо окреслення основних тенденцій розвитку об'єктів криміналістики, та відповідна проблематика як га­лузь правового прогнозування у сфері боротьби зі злочинністю.

Декапірування (фізико-хімічне) (фр. сіесарег - очищення поверхні металу для іншого металевого покриття) — особливий процес очи­щення металу після його обробки від шару оксидів завдяки хімічному чи електро впливу.

Дельта (гр. сіеіїа 4-та буква грецького алфавіту, що має вигляд три­кутника — Д) — частина того папілярного узору, де концентруються три потоки папілярних ліній (базисний, периферійний і центральний).

Деривація кулі (лат. сіегіуаїіо — 1) бокове відхилення куль і снарядів від площини пострілів, 2) відвід води від головного русла в бік) — біч­не відхилення кулі, що обертається від площини пострілу в бік свого обертання, тобто в бік нарізу каналу дула, при правій нарізці — право­руч, лівій — ліворуч.

Деривація кулі (значна) (лат. сіегіуаііо — 1) бокове відхилення куль і снарядів від площини пострілів, 2) відвід води від головного русла в бік) — бічне відхилення кулі, що обертається від площини пострілу в бік свого обертання, на відстань, більшу від стандартної, тобто в бік нарізу каналу дула.

Державна таємниця - захищені державою відомості щодо її внут­рішньої й зовнішньої політики, у т. ч. воєнної, розвідувальної, контр-

розвідувальної, оперативно-розшукової та іншої діяльності, поши­рення яких може заподіяти шкоду інтересам держави і суспільства.

Детальна фотографія в широкому розумінні (гр. рЬоз (рпоіоз) — світ­ло + §гарпо — пишу) — особливий вид фотографування, що застосо­вується учасниками криміналістичної діяльності при провадженні слідчих дій відповідно до встановленої кримінально-процесуальної форми з метою фіксації окремих слідів та інших важливих особливос­тей місця події.

Детонація (лат. сіеіопаге — прогриміти) — досить швидке (миттєве) перетворення вибухової речовини, в гази при збудженні іншої речо­вини - детонатора, що супроводжується виділенням великої кількос­ті енергії.

Джерела одорологічної інформації (осіог — запах + гр. 1о§оз - учен­ня, поняття) — матеріальні об'єкти, що визнані речовими доказами в конкретній кримінальній справі про злочин, які мають сліди власно­го чи набутого запаху, інформація з яких вилучається з використан­ням технічних засобів.

Дилер (англ. сіііаге — поширювати, розповсюджувати) — особа (або фірма), яка здійснює біржове або торговельне посередництво.

Димний (або чорний) порох - спеціальна механічна суміш таких компонентів, як калієва селітра, сірка і вугілля відповідно 75, 10 і 15% (димний порох застосовується у військовій техніці та для споряджен­ня мисливських набоїв) (див. Сорти димного пороху).

Динамічні сліди (гр. сіупатікоз — належить до сили, силовий) — тра­си, що утворені при переміщенні слідоутворюючих і слідосприймаю-чих об'єктів, коли кожна точка поверхні залишає слід у вигляді лінії.

Дно каналу дула - дно чашки (чашечки) затвора (пістолет), дно ча­шечки бойової личинки (гвинтівка), щиток колодки (мисливська рушниця), що рухається дулом.

Довільний постріл — постріл без натискання на спусковій гачок, але за бажанням особи, коли вона, враховуючи несправність ударно-спускового механізму або конструктивні особливості збоої, проведе певні дії (удар на затвор, курки, іншій частині зброї), що призведе до пострілу. (У разі призначення відповідної експертизи необхідно ста­вити такі питання: чи міг виникнути постріл з даної зброї без натис­кання на спусковий гачок За яких умов можливий постріл з даної зброї без натискання на спусковий гачок).

Додаткові процесуальні гарантії (лат. ргосеззиз — проходження, про­сування + фр. §агапііе — порука, забезпечення) — регламентована законодавцем система процесуальних доповнень, що маї >ть своїм завданням бути тими умовами, які забезпечують усебічне, повне й об'єктивне дослідження кримінальної справи про злочин шляхом встановлення певних фактів експертним дослідженням фа) івцем чи іншим учасником криміналістичної діяльності з їх подальшою пере­віркою слідчим (судом) у порядку, встановленому кримінчльно-про-цесуальною формою.

Додатковий процесуально-криміналістичний засіб фіксації (лат. рго-

СЄ33115 - проходження, просування + сгітеп - злочин + фр. Гіхаііоп -твердий, непорушний, міцний) - здійснення судово-оперативного фотографування суб'єктами криміналістичної діяльності в процесі проведення слідчої дії, що застосовується в поєднанні з оформленням протоколу, планів та схем і має на меті повно і точно відобразити об'єкти матеріального світу у стані, в якому вони перебувають на час фотографування.

Докази - будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наяв­ність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно­го вирішення справи (показання свідків, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновок експерта, речові докази, протоколи слід­чих дій, судових дій та інші документи).

Документ (лат. сіоситепі — повчальний приклад, взірець, доказ) -матеріальний об'єкт, в якому зафіксовано інформацію про факти, обставини, події, що мають значення для кримінальної справи про злочин.

Документальна інформація (лат. сіоситепі - повчальний приклад, взірець, доказ + іпГогтаге — повідомлення про стан справ) - мате­ріальний об'єкт, в якому зафіксовано відомості (дані) про будь-які факти, що відбулися, відбудуться чи відбуваються в певному просторі й часі.

Документ - об'єкт криміналістичного пошуку (лат. сіоситепі - по­вчальний приклад, взірець, доказ + оЬіесШт - предмет + сгітеп -злочин) - фактичні дані (засоби закріплення інформації), які необ­хідно виявити, вилучити і використати як доказ у процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин.

Документовані фактичні дані як об'єкт криміналістичного пошуку (лат. сіоситепі — повчальний приклад, взірець, доказ + ГасШт - зроб­лено + оЬ)есШт - предмет + сгітеп - злочин) - закріплена у вста­новленому порядку інформація про будь-які докази, що необхідно використати як аргументи, доводи в процесі досудового слідства кри­мінальної справи про злочин.

Дописка — спосіб зміни початкового змісту документа внесенням до його рукописного тексту нових букв, слів, фраз або письмових знаків.

Дописка в широкому розумінні - спосіб підроблення письмового документа шляхом внесення, від руки, до початкового тексту нових слів, букв або їх елементів з метою зміни змісту документа.

Дописка як дія — підроблення від руки письмового документа вне­сенням до його початкового тексту нових записів у різний спосіб з ме­тою зміни змісту документа.

Допит — слідча дія, спрямована на отримання слідчим безпосеред­ньо від допитуваного в установленій кримінально-процесуальній формі, показань про відомі йому обставини та інші дані, що мають значення для встановлення істини в кримінальній справі про злочин.

Допит учасника криміналістичної діяльності (лат. сгітеп - злочин) -слідча дія, спрямована на отримання суб'єктом криміналістичної діяльності безпосередньо від допитуваного: свідка, потерпілого, підо­зрюваного, обвинуваченого в установленому кримінально-процесу­альному порядку показань про відомі йому обставини та інші дані, що мають значення для розслідування кримінальної справи про злочин.

Допит віч-на-віч (див. Очна ставка) — слідча дія, що складається з послідовного допиту в присутності один одного двох раніше допита­них осіб з числа учасників криміналістичної діяльності — свідків, по­терпілих, підозрюваних, обвинувачених, у показаннях яких наявні суттєві протиріччя з метою встановлення істини в суперечливих обставинах.

Допит в процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин (лат. ргосезшз - проходження, просування + сгітеп - злочин) - слід­ча дія, яка проводиться з метою одержання слідчим показань від учас­ника криміналістичної діяльності у передбаченому кримінально-процесуальною формою порядку, обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи про злочин залежно від його процесуального положення, віку, складу учасників, характеру слідчої ситуації, місця допиту, кількості допитів.

Допит особи з пред'явленням емоціогенного подразника (лат. ето-уєо - хвилюю, збуджую + гр. §епоз — рід, походження) - показування особі в процесі допиту із застосуванням звукозапису, кінозапису, ві-деозапису предметів-подразників серед іншої множини предметів з метою отримання інформації про наявність слідів пам'яті, пов'язаних з учиненням злочину, які будуть виявлені проведенням фонетичної експертизи.

Допит особи із застосуванням неусвідомлюваного «побутового» гіпно­тичного впливу (гр. Ьурпоз - сон) - слідча дія, у ході якої слідчий за умов спокою, самостійності використовує щодо допитуваного сукуп­ність своїх знань, умінь, здобутих у практичній діяльності та неусві-домлювані ним його природні психологічні здібності гіпнотичного характеру, налагоджуючи з допитуваним продуктивне контактування, отримуючи інформацію, що відповідає дійсності.

Допит як криміналістична діяльність (лат. сгітеп - злочин) - слідча дія, що являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний порядок спілкування суб'єк­тів і учасників криміналістичної діяльності, котрі беруть у ньому участь, та спрямований на отримання інформації про відомі допиту­ваному події, явища, що мають значення для встановлення істини в кримінальній справі про злочин.

Допит як засіб отримання інформації (лат. іпГогтаге — повідомлення про стан справ) — регламентований кримінально-процесуальною формою порядок проведення слідчої дії — допиту слідчим учасників криміналістичної діяльності, спрямований на отримання відомостей про відомі їм події, явища, що мають значення для встановлення істи­ни в кримінальній справі про злочин.

429

Дорожньо-транспортна подія — злочинне порушення правил безпе­ки руху й експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракто­рів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, унаслідок чого завдано легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи наступила смерть потерпілого.

Доручення органу дізнання — вказівки й доручення слідчого щодо проведення розшуку та слідчих дій в розслідуваних ним кримінальних справах про злочин, що він дає органу дізнання, який обслуговує ту саму територію.

Досилання набою не затвором - сфера застосування в деяких систе­мах зброї окремої деталі (досилана), що змонтований на затворі й автономно проводить досилання набою з магазина чи дульної короб­ки в патронник.

Дослідницька версія (фр. уєгзіоп, лат. уегзаге — видозмінювати, зва­жувати) — різновидність криміналістичної версії, головна мета якої — дослідження раніше виявленої інформації.

Досудове слідство — регламентована кримінально-процесуальною формою КПК України діяльність органів дізнання, досудового слідства з установлення обставин вчинення злочину та осіб, причетних до нього.

Дуло — головна частина вогнепальної зброї, що являє собою стале­ву трубку з каналом наскрізь (казенна, середня і дульна частина), яка призначена для виштовхування заряду (куля, шріт, картеч) у визначе­ному напрямку з певною початковою швидкістю (канал складається з патронника, кульового входу й нарізної частини).

Дульна (або початкова кінетична) енергія кулі — енергія руху кулі в мо­мент вильоту з каналу дула, яка вимірюється в кілограмометрах (кгм).

Дульне полум'я — полум'я вибуху в повітрі миттєво розжарених го­рючих газів (оксиди вуглецю, водню і метану), що витісняються з ка­налу дула вогнепальної зброї.

Дульне полум'я вогнепальної зброї - видиме (яке можливо побачи­ти), у темноті на віддалі 1—1,5 км, полум'я вибуху в повітрі миттєво розжарених горючих газів, що витискаються з каналу дула зброї при задовільному стані погоди (за умов денного світла дульне полум'я майже непомітне).

Дульний зріз - торцева поверхня дульної (передньої) частини вог­непальної зброї (див. Кінцевий зріз дула).

Екологічні експертизи (гр. оікоз — дім, оселя, родина + 1о§оз — по­няття, учення) — експертні дослідження засобів, технологій і продук­тів виробничої діяльності з метою визначення їх впливу на оточуюче середовище.

Ексгумація (лат. префікса ех-, що означає «відокремлення», «рух догори» тощо + пштшз - земля) - виймання трупа з місця його похо­вання згідно з правилами, передбаченими кримінально-процесуаль­ним законодавством для проведення судово-медичного дослідження.

430

Експериментальні зразки (лат. ехрегітепШт — проба, досвід) — зраз­ки, які використовуються як порівняльні матеріали при експертних дослідженнях, що отримуються за постановою слідчого.

Експертне дослідження (лат. ехрегШз - досвідчений) - процес до­слідження криміналістичних об'єктів, що надані на експертизу.

Експертне дослідження документів (лат. ехрегШз — досвідчений + сіосшпепШт — спосіб доказування) — огляд і вивчення матеріальних об'єктів, в яких зафіксовані відомості про будь-які факти, що дає змо­гу встановити за певною класифікацією (рід, вид, групу, тип) матері­али, барвники, папір тощо, за допомогою яких і на яких був виготов­лений документ.

Експертне визначення єдиного джерела походження (лат. ехрегШз -досвідчений) — встановлення групової належності, у ході якої вирішу­ється питання про відношення двох і більше об'єктів до однієї маси.

Експертне дослідження в широкому розумінні (лат. ехрегШз — досвід­чений) — складний науково-дослідний процес огляду і вивчення екс­пертами криміналістичних об'єктів, що надані на експертизу.

Експертно-криміналістичні колекції й картотеки (лат. ехрегШз — до­свідчений + сгііпеп — злочин, соііесііо — збирання + гр. Иіеке — вміс­тилище, ящик) - специфічна система обліку криміналістичних об'єк­тів, що входить до системи кримінальної реєстрації й зосереджена в експертно-криміналістичних підрозділах МВС, ГУВС, УВС та в екс­пертно-кримінальному центрі, призначена для оперативного розслі­дування і розкриття злочинів.

Елемент примусу в процесі обшуку (лат. еіетепШт — частина ціло­го + ргосеззиз — проходження, просування) -* застосування учасника­ми криміналістичної діяльності обстеження житла, іншого володіння особи, а також різних приміщень, об'єктів без згоди власників чи осо­би, у розпорядженні якої вони перебувають, з розкриттям замкнених краївок, схованок, підвалів.

Елементи криміналістичної характеристики (лат. еіетепШт — части­на цілого + сгітеп — злочин + гр. спагасіег — риса) — система типових ознак (особливостей) властивих певному виду (групи) злочинів, що мають значення для їх розслідування і обумовлюють криміналістичні методики, прийоми і засоби:

1. предмет злочинного посягання;

2. спосіб вчинення і приховання злочину;

3. обставини, за яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об'єкта);

4. особливості знищення злочинцем слідів;

5. особа злочинця і потерпілого.

Етапи процесу розслідування злочинів (фр. еіаре — проміжок часу в розвитку будь-якого процесу + лат. ргосеззиз — проходження, просу­вання + сгітеп — злочин) — часові періоди процесу розслідування, які поступово змінюють один одного і становлять систему слідчих, опе-ративно-розшукових та інших дій відповідно до типових слідчих си­туацій, але об'єднаних завданнями кримінального судочинства.

«Ефект присутності» в процесі очної ставки (допиту віч-на-віч) (від лат. еіїесШз - дія + ргосеззиз - проходження, просування) - вплив особи — учасника криміналістичної діяльності, яка знає реальні об­ставини події, на обвинуваченого, який дає показання, під час прове­дення між ними очної ставки (допиту віч-на-віч).

Ж

Жива сила кулі — кінетична енергія кулі, яку вона має при зустрічі з перешкодою.

Житлове приміщення — приміщення, що придатне для житла людей, належно впорядковане з урахуванням умов даного населеного пункту та відповідає встановленим санітарним і технічним нормам, розмірам, іншим вимогам, передбаченим законодавством.

Завдання відтворення обстановки й обставин події — визначений нормами кримінально-процесуального закону порядок уточнення показань учасників криміналістичної діяльності та їх перевірки: мож­ливості особи сприймати подію в певних умовах, чи проводити дії, об'єктивну ймовірність події, як саме відбулася подія.

Завдання криміналістичного вибухознавства (лат. сгітеп — злочин) — вивчення вибухових пристроїв і вибухових речовин, слідів від їх дії, розроблення способів і засобів вилучення, дослідження цих та по­шкоджених об'єктів для встановлення обставин розслідуваної події.

Завдання криміналістичного дослідження письма (судова індивіду­альна каліграфія) (лат. сгітеп - злочин + іпсііуіскшт — неділиме, осо­ба + гр. каіїщгарпіа - мистецтво виразно та гарно писати) - вивчення закономірностей письма, процес його дослідження, ідентифікації людини за індивідуальною каліграфією, вирішення інших проблем індивідуально-каліграфічної експертизи.

Завдання криміналістичної діяльності (лат. сгітеп - злочин) — ви­значений кримінально-процесуальною формою і спланований суб'єктом криміналістичної діяльності обсяг роботи правоохоронної системи щодо розслідування і розкриття злочинів, яка охоплює вста­новлення закономірності механізму злочину, особу злочинця, виник­нення джерел відповідної інформації з метою попередження злочи­нів, їх розслідування та розкриття.

Завдання кримінальної реєстрації (лат. сгітеп — злочин + ер.-лат. ге-£І5ішт — занесене, записане) — ідентифікація криміналістичних об'єктів завдяки заздалегідь організованому утворенню інформацій­ної маси щодо цих об'єктів за різними видами інформаційно-пошу­кових систем.

Завдання криміналістичного обліку (лат. сгітеп — злочин) — роз­криття та попередження злочинів завдяки реєстрації об'єктів, відо­мостей про них за ідентифікаційними ознаками.

432

Завдання криміналістичної експертизи мікрооб'єктів (лат. сгітеп — злочин + ехрегШз — досвідчений + гр. тікгоз — малий + лат. оЬіес-ішп — предмет) — дослідження на основі спеціальних знань мікро­об'єктів з метою повного виявлення інформації, що в них міститься, спеціальними експертними методами дослідження із застосуванням криміналістичної техніки.

Завдання криміналістичної прогностики (лат. сгітеп — злочин + гр. рго§по8Із — передбачення, пророкування) — визнана кримінально-процесуальною формою, наукою система положень, принципів, мета яких - побудова і перевірка прогнозів, що відображують перспективи і напрями розвитку криміналістики та об'єктів її вивчення в майбут­ньому.

Завдання обшуку як криміналістичного заходу (лат. сгітеп — зло­чин) — обстеження приміщень і споруд, місць, ділянок місцевості, будь-яких осіб з метою відшукання і вилучення знарядь зруду, речей і цінностей, здобутих злочинним шляхом, інших предметів і докумен­тів, що мають значення для кримінальної справи про злочин, а також виявлення розшукуваних осіб.

Завдання огляду документів як слідчої дії (лат. сіоситепШт — спосіб доказування) — виявлення і фіксація тих ознак, що надають докумен­там виразу речових доказів, які мають значення для правильного ви­рішення кримінальної справи про злочин.

Завдання огляду місця вибуху як слідчої дії — виявлення, фіксація і вилучення слідів вибуху — пошкоджених об'єктів, а також трупів лю­дей, тварин, з'ясування обстановки діяння та інших обставин, що ма­ють значення для кримінальної справи про злочин.

Завдання огляду трупа як слідчої дії — виявлення ознак, які дозво­ляють встановити особу потерпілого, наявність, характер слідів, по­шкоджень на тілі, одязі, час, місце, причини і обставини смерті.

Завдання огляду як слідчої дії — виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин злочину, а також інших обста­вин, що мають значення для кримінальної справи про злочин.

Завдання пред'явлення для впізнання як слідчої дії — встановлення впізнаючим за ознаками, залишеними (відбитими) в його пам'яті, то­тожності, подібності або відмінності об'єкта, який він бачив раніше, з пред'явленими для впізнання.

Завдання спеціаліста-мінера (піротехніка) (гр. руг — вогонь + Іесппе — мистецтво, майстерність) — спланований обсяг роботи щодо визначен­ня відношення об'єкта до вибухових пристроїв, які не підірвалися, а та­кож доцільності його знешкодження на місці чи транспортування в безлюдне місце; установлення сили вибуху (у тротиловому еквіваленті вибухової речовини); визначення вибухової речовини, яка була вико­ристана у вибуховому пристрої; його вражаючих властивостей та ін.

Завдання судової індивідуальної каліграфії (лат. іпсііуісіиит — неді­лиме, особа + гр. ка11і§гарпіа — мистецтво виразно та гарно писати) — визначений обсяг вивчення письма з метою вирішення ідентифіка­ційних і неідентифікаційних (діагностичних) завдань.

Загальна версія (фр. уєгкіоп, лат. уегзаге — видозмінювати, зважува­ти) — гіпотеза (передбачення) слідчого, що висунута ним з метою обов'язкового доказування визначених законодавцем обставин (від­повідно до ст. 64 КПК) у процесі досудового слідства, кримінальної справи про злочин (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого), що мають загальне значення.

Загальні положення криміналістичної профілактики злочинів (лат. сгітеп — злочин + гр. ргорпуіакгікоз — запобіжний) — систематизова­на сукупність окремих криміналістичних методик запобігання злочи­нам, яка має спільні принципи, походження, учення з домінуючими проблемами попередження злочинів проти життя та здоров'я особи, економічних, екологічних інших злочинів.

Загальнопсихологічна характеристика злочинної діяльності особи зло­чинця (гр. рзуспе - душа + гр. сЬагасіег - риса, особливість) — сукуп­ність ознак, прикмет, рис, властивостей суб'єкта злочину та його діянь.

Завідомо неправдивий донос - усвідомлене повідомлення дієздат­ною особою відомостей суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання про злочин, який фактично не був вчинений.

Законність — елемент політичної системи держави, регламентова­ний як принцип діяльності органів законодавчої, виконавчої й судо­вої влади, громадян; виконання законодавства з метою забезпечення правопорядку, та захисту інтересів особистості, суспільства.

Залежність швидкості та енергії віддачі вогнепальної зброї (гр. епег-§еіа - діяльність) - рух вогнепальної зброї в бік особи, яка вчиняє постріл, що приблизно в стільки разів менший за початкову швид­кість та енергію кулі, у скільки разів куля легша за вогнепальну зброю.

Замах на злочин — умисна дія, безпосередньо спрямована на вчи­нення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного.

Заміна частин документа (лат. сіоситепШт — спосіб доказування) — спосіб часткового підроблення документа — заміна окремих його ар­кушів, уклеювання деяких ділянок або переклеювання фотокартки.

Засіб (механізм) підривання (гр. теспапе — знаряддя) — сукупність спеціального обладнання вибухового пристрою, за допомогою якого спрощується та ініціюється процес вибуху (джерела струму, вибухові машинки, радіохвилі, електродетонатори з дротяною мережею, вог­непровідні й детонуючі мотузки, запали ручних гранат, капсулі — де­тонатори, підривники (висадники) мін, запальні труби).

Застосування звукозапису, відеозапису при провадженні досудового слідства — науково-технічний, допоміжний засіб фіксації перебігу і результатів слідчих дій при допиті учасників криміналістичної діяль­ності, проведенні інших слідчих дій, що застосовуються за рішенням компетентного суб'єкта криміналістичної діяльності відповідно до правил чинного кримінально-процесуального законодавства.

Затвор (засувник) — основна деталь вузла засування, що викорис­товується в різних системах ручної вогнепальної зброї за винятком револьверів і мисливських «переломлюваних» рушниць.

Затвор (засувник) мисливської «переломлюваної рушниці» - термін, що є однойменним затвору у вогнепальній нарізній зброї, але нале-житьдо механізму, який перешкоджає закритій рушниці «переломлю­ватися» (відкриватися).

Затриманий — особа, щодо якої в установленому законом порядку застосовано затримання.

Затяжний постріл — продовжений розвиток пострілу від моменту удару бойком на капсуль до моменту вильоту кулі з каналу дула, що перевищує в часі норму в декілька разів.

Зброя ударно-дроблячої дії - пристрій, призначений за своєю консгрукцією для нанесення за допомогою м'язової сили людини пошкоджень у ближньому бою, небезпечних для життя, здоров'я ін­ших дюдей чи тварин.

Звичаєва криміналістична тактика (лат. сгітеп - злочин + гр. Іакіі-ке від іаззо - приводити в порядок) - сукупність способів і методів виконання певних слідчих дій, які склалися впродовж тривалого часу і ввійшли разом у звичку і свідомість слідчого, не суперечать чинному криімінально-процесуальному законодавству України та стали прави­лом розслідування окремих видів і груп злочинів. (У звичаєвій кримі­налістичній тактиці способи й методи провадження слідчих дій кла­сифікуються за трьома основними видами:

1. способи й методи виконання слідчих дій, напрацьовані само­ стійно;

2. способи й методи виконання слідчих дій, запозичені у колег;

3. способи й методи виконання слідчих дій, запроваджені за ініці­ ативою керівників вищих органів, що об'єднують слідчі відділи, під­ розділи за ознаками територіального устрою).

«Звід» - криміналістично-історичний інститут, що був зафік­сований в «Руській правді» і є прообразом допиту віч-на-віч (очної ставки).

«Згаслий» текст (лат. Іехіит — тканина, зв'язок (слів)) - втрата (знебарвлення) зображення тексту під дією різних природних та штучних факторів — підвищеної вологості повітря, впливу сонячних променів, електроламп, атмосферних, побутових газів.

Злочин - передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Злочинна дія — суспільно небезпечна, заборонена кримінальним законом, усвідомлена, винна поведінка особи, якою заподіюється шкода об'єктам, що перебувають під відповідною охороною.

Злочинна діяльність - вчинення суб'єктом злочину суспільно не­безпечного, винного діяння (дії або бездіяльності), передбаченого Кримінальним кодексом України.

Злочинне порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуата­ції транспорту — суспільно небезпечне, винне діяння, вчинене суб'єк­том цього злочину — особою, яка керувала транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транс-

435

порту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, його смерть чи смерть декількох потерпілих.

Зміст спеціальної процесуальної форми профілактичної діяльності слідчого (лат. ргосеззш — проходження просування + Сопла - зовніш­ній вигляд + гр. ргорпуіакіікоз — запобіжний) - встановлені в проце­сі досудового слідства кримінальної справи про злочин обставини його вчинення, а також причини що їм сприяли, і умови та пропоно­вані заходи щодо їх усунення.

Змістовий аспект письма — внутрішня форма (значення) написано­го, що виявляється в мовних засобах і віддзеркалює письмову мову виконавця.

Знаряддя вчинення злочину — знаряддя праці, прилади, механізми, інструменти та спеціально пристосовані предмети, які суб'єкт вико­ристовує при вчиненні злочину.

Зруд (з - злочинне, р - руйнування, д - деструкція) - будь-яке часткове чи повне ламання, розбивання, розвалювання, розбирання, рознесення, роздовбування, руйнування тощо особою матеріальних предметів (як об'єкт криміналістичного дослідження) - перепони, засувів, чи замків, автоматизованих систем (пошуку), паролю ключа системи комп'ютера, паролю комп'ютерних мереж, а також проник­нення (втручання) у комп'ютерну та комунікаційну мережу.

Ідейно-моральний аспект письма (гр. ісіеа - поняття, уява + фр. то-гаіе — моральність, лат. тогаіез моральний) — внутрішня форма, ви­гляд описаного, що проявляється в тематиці, інколи в індивідуальній каліграфії.

Ідентифікаційна ознака (ср.-лат. ісіепііГісаге - ототожнення, уподіб­нення) - індивідуальна, специфічна властивість об'єкта, що виділяє його з певної кількості однорідних об'єктів і використовується в про­цесі ідентифікації.

Ідентифікація за ознаками загального походження (ср.-лат. ісіепііГі­саге - ототожнення, уподібнення) - вид криміналістичної ідентифі­кації, сутність якого полягає в установленні тотожності окремих об'єктів, які раніше становили єдине ціле, але не мають загальної лі­нії розподілу.

Ідентифікація за уявним образом (ср.-лат. ісіепііГісаге - ототожнен­ня, уподібнення) - вид криміналістичної ідентифікації, тобто процес ототожнення за ознаками і властивостями ідентифікаційного об'єкта, що зберігся в пам'яті впізнаючого.

Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (ср.-лат. Шепїіпсаге — ототожнення, уподіблення) — установлення тотожності або різниці конкретної особи шляхом описання зовнішності за визначеною сис­темою прикмет із застосуванням спеціальної термінології (див. Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності).

Ідентифікація особи за ознаками зовнішності (ср.-лат. ШепііГюаге —

436

ототожнення) - установлення в процесі оперативно-розшукової діяльності та провадження досудового слідства в кримінальних спра­вах про злочини тотожності або її відсутності щодо конкретної особи через індивідуальність зовнішнього вигляду.

Ідентифікація особи за ознаками зовнішності в широкому розумінні (ср.-лат. ісіепііГісаге — ототожнення) — встановлення на основі відпо­відної вседержавної інформаційної системи в процесі оперативно-розшукової діяльності та провадження досудового слідства кримі­нальних справ про злочини тотожності або її відсутності щодо кон­кретної особи через індивідуальність зовнішнього вигляду.

Ідентифікація цілого за частинами (з ср.-лат. ісіепііпсаге — ототож­нення, уподібнення) - вид криміналістичної ідентифікації, що скла­дається з установлення тотожності об'єкта, розділеного за частинами у зв'язку з подіями злочину.

Ідентифікований об'єкт (ер. лат. ісіепііГісаге - ототожнення, уподіб­нення + лат. оЬуесШт - предмет) - матеріальний об'єкт, установлен­ня тотожності якого є головним завданням ідентифікації.

Ідентифікуючий об'єкт (ср.-лат. ісіепііГісаге - ототожнення + лат. оЬіесіит - предмет) - це об'єкт, за допомогою якого вирішується зав­дання ідентифікації.

Індивідуальна каліграфія (лат. іпсНуісіиит - неподільне + гр. каііі-§гарпіа - гарне писання, краснопис) - стиль написання, виражений у формі рухів, які відображені в рукопису і залежать від набутих осо­бою письмово-рухових навичок, її розвитку.

Індивідуальна каліграфія в широкому розумінні (лат. іпсііуісіиит — неподільне + гр. каііщгарпіа - гарне писання, краснопис) - зафіксо­вана в рукописі, характерна для кожного пишучого й основана на йо­го письмово-рухових навичках система рухів, за допомогою яких ви­конуються умовні графічні знаки.

Індивідуальна каліграфія особи (лат. іпсііуісіиит - неподільне + гр. ка11і§гарпіа - гарне писання, краснопис) - манера написання, вира­жена в напрацьованій системі рухів, які фіксуються в рукопису і зале­жить від розвитку особи й набутих нею письмово-рухових навичок.

Індивідуальна каліграфія у вузькому значенні (від лат. іпсііуісіиит — неподільне + гр. ка11і§гарпіа - гарне писання, краснопис) - система звичайних рухів при виконанні письмових знаків, для якої характер­на індивідуальність і відносна стабільність.

Індивідуальність каліграфії (лат. іпсііуісіиит - неподільне + гр. каі-1і§гарЬіа — гарне писання, краснопис) - сукупність особливостей письмово-рухових навичок, притаманних конкретній особі.

Інструментальний метод пошуку мікрооб'єктів (лат. іпзіштепШт — знаряддя + теіпосіиз - дослідження + гр. тікгоз - малий + лат. оЬіес-Іит — предмет) — використання суб'єктом криміналістичної діяль­ності в процесі пошуку мікрооб'єктів, у тому числі із залученням фа­хівців, різних приладів, мікроскопа, лупи тощо.

Інсценований суїцид (лат. іп - на + зсепа - сцена + зиісісі - само­вбивство) — штучне створення особою обставин з метою введення в

437

оману інших в тому, що потерпілий покінчив життя самогубством (див. Суїцидологічне інсценування).

Інфляція (лат. іппаііо — роздмухування, розбухання) - процес зне­цінення грошей, збільшення їх кількості, що є в обігу в державі, по­над господарської потреби.

Інформація про динамічні сліди (лат. іпГогтаге — повідомлення про стан справ + гр. сіупатікоз — (належить до сили) силовий) — дані про характеристику трас (глибина, ширина, довжина тощо), утворених при переміщенні слідоутворюючих і слідосприймаючих об'єктів.

Істотність суперечностей в показаннях двох раніше допитаних осіб -стан протиріччя розповідей двох раніше допитаних осіб про дуже важливі факти, що стосуються конкретної кримінальної справи про злочин, а також особи підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, які не узгоджуються між собою.

Й

Ймовірнісний метод пошуку мікрооб'єктів (лат. теїпосіиз — дослі­дження + гр. тікгоз — малий + лат. оЬуесШт - предмет) — визначен­ня суб'єктом криміналістичної діяльності з урахуванням конкретної обстановки й механізму вчинення злочину, тих предметів-носіїв, які ймовірніше за все мають мікрооб'єкти.

Ймовірність рикошету (від фр. гісоспеі — підскакування кулі, шро­ту ... під деяким кутом від поверхні, в яку вдаряється) — умова за на­явності якої куля, шріт продовжить політ за новою траєкторією (ймо­вірність рикошету більша, чим менший кут зустрічі з перепоною).

к

Казенний зріз дула, або задній зріз дула - торцева поверхня казенної (задньої) частини дула вогнепальної зброї.

Калібр вогнепальної зброї (фр. саііЬге — діаметр каналу дула вогне­пальної зброї) - внутрішній діаметр каналу дула (ненарізної зброї) або відстань між протилежними полями нарізу (у нарізної зброї).

Канал дула вогнепальної зброї (лат. сапаііз — труба) — ізольований порожнинний, прямий канал певної довжини в основній металевій частині вогнепальної зброї.

Карабін (від фр. сагаЬіпе — гвинтівка полегшеної ваги та зі зменше­ним дулом) — ручна, середньодульна, однозарядна або багатозарядна вогнепальна, неавтоматична зброя, виготовлена в заводських умовах на основі гвинтівки за рахунок скорочення дула і прикладу.

Карний розшук — проведення оперативно-розшукових та інших за­ходів, передбачених чинним законодавством з метою виявлення зло­чинів, осіб, що їх вчинили, а також злочинців, які переховуються від досудового і судового слідства.

Керівництво слідчою бригадою (фр. Ьгщасіе — група працівників, об'єднаних метою) — спрямування, координування діяльності ін-

438

ших одним із слідчих, що призначений старшим, для проведення розслідування складної кримінальної справи про злочин,— загальне планування, організація обміну інформацію, управління діями ін­ших слідчих, розподіл роботи та вирішення суперечностей між ни­ми, проведення найбільш важливих слідчих дій, прийняття важли­вих рішень у справі.

Керівництво слідчою групою — див. Керівництво слідчою бригадою.

Кілер-овпсій (нім. кіііег вбивця, гангстер) — особа вільна від правил соціуму, яка вчинила вбивсто на замовлення.

Кінолог (гр. куоп (купоз) собака + 1о§оз — поняття, вчення) — фахі­вець з проблем службового собаківництва.

Кінологія (гр. куоп (купоз) собака + 1о§оз — поняття, вчення) — на­ука про собак, їх породи та догляд за ними.

Кінцевий зріз дула — торцева поверхня передньої частини дула, де змонтована мушка (див. Дульний зріз).

Класифікація автоматичної зброї (лат. сіаззісиз — (першо)класний + гр. аиіотаїиз - самострільний) - система поділу зброї за певними ознаками: самострільна, що може вести безперервний вогонь поки стрілець не припинить дію на спусковий механізм, і самозарядна, з якої можна вести тільки окремі постріли.

Класифікація сортів димного пороху (лат. сіаззісиз — (першо)клас-ний) — система поділу димового пороху щодо ознак його якості (мис­ливський звичайний і мисливський відбірний) за номерами (групи):

№ 1 — великий (розмір зерна 0,80—1,25 мм);

№ 2 — середній (розмір зерна 0,60—0,75 мм);

№ 3 - дрібний (розмір зерна 0,40—0,60 мм);

№ 4 - найдрібніший (розмір зерна 0,25-0,40 мм).

Класифікація судових експертиз (лат. сіаззісиз — (першо)класний) — це розподіл експертиз за підставами своєрідності предмета спеціаль­них досліджень, на класи, а відтак, роди, види та підвиди.

Класифікація судових фотографій (лат. сіаззісиз — (першо)клас-ний + фр. зогхе - розряд, рід, якість, вид + гр. рпоз (рЬоіоз) — світло + §гарпо — пишу) — система поділу судових фотографій за ознаками кримінально-процесуальних повноважень суб'єктів криміналістич­ної діяльності: судово-оперативна (фіксуюча) і судово-дослідницька (експертна).

Класифікація технічної експертизи документів (лат. сіаззісиз — (пер-шо)класний + гр. іесЬпіке — мистецький, Іеспе — мистецтво, майстер­ність + лат. ехрегіиз — досвідчений + лат. сіосшпепШт — спосіб дока­зування) — поділ техніко-криміналістичного дослідження документів на групи за спільними ознаками об'єктів дослідження — експертиза реквізитів документів, експертиза матеріалів документів тощо.

Кодекс (лат. содех — книга) — нормативний акт, прийнятий у вста­новленому порядку органом законодавчої влади, який об'єднує і сис­тематизує норми права, що належать до певної галузі законодавства, і регулює в цій галузі відповідну сферу суспільних відносин.

Кольорова трансформація (від лат. ггашГогтаііо — перетворення,

обертання) — посилення кольорового контрасту завдяки тому, що більш насичені кольори на фотографії передають його іншими кольо­рами.

Кольороподіл — фізичний процес, сутність якого полягає у збіль­шенні кольорового контрасту завдяки дослідженню чи фотографу­ванню об'єкта, при цьому використовується спеціальний світло­фільтр.

Комбінована слідча ситуація (лат. сотЬіпаііо — з'єднання в певному порядку + фр. зіШаііоп - становище, обстановка, сукупність обста­вин) - різновидність складної слідчої ситуації, в якій одночасно або в різних сполученнях системно присутні риси конфліктності, тактич­ного ризику, організаційної невпорядкованості й проблемності.

Комплексна версія (лат. сотріехиз — зв'язок + фр. уєгзіоп лат. уегза-ге — видозмінювати, зважувати) — різновидність криміналістичної версії, що висунута відповідним суб'єктом стосовно декількох подій.

Комплексна вибухотехнічна експертиза в широкому розумінні (лат. сотріехиз — зв'язок + лат. ехрегплз — досвідчений) — новий клас судо­вої експертизи, у процесі проведення якої експерти різних спеціаль­ностей — піротехніки, криміналісти, судові медики та інші комісійно (через баготопредмедність поставлених питань) вирішують такі проб­леми, як: сила вибуху (у тротиловому еквіваленті вибухової речови­ни); її уражувальні властивості; яка вибухова речовина була викорис­тана як заряд; сфера застосування вибухової речовини; установлення причин смерті потерпілих тощо.

Комплексна вибухотехнічна експертиза (лат. сотріехиз — зв'язок + лат. ехрегШз — досвідчений) — судова експертиза, у процесі проведен­ня якої експерти комісійно вирішують проблеми: сили вибуху, її ура­жувальні властивості.

Компоненти димного (або чорного) пороху (лат. сотропепз — складо­ва) — такі елементи, як калієва селітра, сірка і вугілля відповідно 75, 10 і 15%, що утворюють спеціальну механічну суміш - димний порох.

Конкретна ситуація в процесі досудового слідства кримінальної спра­ви про злочин (лат. копсгеШз — густий, твердий + фр. зіШаії'оп — стано­вище, обставини + лат. ргосеззиз - проходження, просування + лат. сгітеп — злочин) — реально існуючі обставини, що підлягають дока­зуванню в кримінальній справі про злочин, та інші обставини, вста­новлені зібраними доказами, можливо навіть у сукупності із загост­ренням суперечностей між учасниками, суб'єктами криміналістичної діяльності та іншими особами.

Конструктивна особливість викидача (лат. сопзїгисііоп — побудо­ва) — розміщення в більшості систем вогнепальної зброї (Англія, Франція та ін.) на затворі основної деталі (екстрактора) викидаючого механізму стріляної гільзи з патронника.

Контрверсія (лат. сопіга — проти + фр. уєґзіоп, лат. уегзаге — видо­змінювати) — різновидність криміналістичної версії, що висунута від­повідним суб'єктом чи учасником криміналістичної діяльності обо іншою зацікавленою особою за допомогою логічної операції запере-

чення основної версії для виконання важливої функції попередження однобічності та необ'єктивності розслідування.

Конфліктна слідча ситуація (лат. сопШсШз — зіштовхування + фр. зі-Шаїіоп - становище, обстановка, сукупність обставин) - особлива різновидність складної слідчої ситуації, що характеризується певним станом міжособистісних відносин двох або більше суб'єктів, учасни­ків криміналістичної діяльності, що мають інтереси, які не збігають­ся, та прагнуть до досягнення протилежної мети, керуючись індивіду­альними планами і намірами.

Концентроване календарне планування (лат. сопе + сепігат — центр, зосередження + ріапиз - плоский, рівний) - метод планування, що дозволяє узгодити проведення всіх слідчих дій і заходів у криміналь­них справах про злочин шляхом чіткого їх провадження з урахуван­ням основних положень досудового слідства (його строків) та запо­біжних заходів.

Корупція (лат. соггархіо - підкуп) - підкуп державних, політичних, громадських діячів, посадових осіб державного апарату, вчинений в ін­тересах окремих осіб або організованих злочинних формувань (ОЗФ).

Корумповані зв'язки (лат. соггирії'о - підкуп) - взаємовигідні відно­сини між окремими особами або ОЗФ і представниками законодавчої, виконавчої, судової влади чи тими, хто володіє управлінськими, розпо­рядницькими повноваженнями в державній, підприємницькій сферах, громадській роботі, і використовує свій службовий статус чи суспіль­ний вплив шляхом вчинення протиправних дій для отримання різного роду позитивних для себе і негативних для суспільства результатів.

Фахівці виділяють сфери, рівні та напрями встановлення корум­пованих зв'язків. Корумповані зв'язки з ОЗФ можливо класифікува­ти за трьома рівнями:

1. малоналагоджені або відсутні корумповані зв'язки;

2. повністю або частково ліквідовані корумповані зв'язки;

3. корумповані зв'язки як постійний елемент корупції. Криміналістика (лат. егітіпаїіз¹ — злочинний; сгітеп² — злочин) —

наука про характеристики злочинів, що сприяють їх розкриттю і роз­слідуванню, сліди злочинів, закономірності їх виникнення, виявлен­ня, фіксації, вилучення (збирання) дослідження і використання, тех­ніка, тактика і методика відповідного розслідування.

Криміналістична версія (лат. сгітеп - злочин + фр. уегзіоп, лат. уег­заге — видозмінювати) — аргументований, мотивований здогад, підо­зріння, припущення суб'єктів криміналістичної діяльності, що має можливі, допустимі пояснення вже виявлених даних і дозволяє на їх основі шляхом припущення встановити ще невідомі обставини, що мають значення для кримінальної справи (див. Версія, версія в широ­кому розумінні).

¹ Словарь иностранньїх слов / Под ред. И. В. Лехина, Ф. Н. Петрова.- М., 1955.

² Криминалистика: Учебник / Под ред. А. Г. Филлипова.- М, 2000.- С. 3.

А.А.У

Криміналістична вокалографія (лат. сгітеп — злочин + лат. уосаііз — голосовий + гр. §гарпо - пишу) — спеціальне вчення про методи фік­сування та використання звуків голосів людини для розкриття та роз­слідування злочинів.

Криміналістична габітоскопія (лат. сгітеп — злочин + лат. ЬаЬіШз — зовнішній вигляд людини, її будова тіла + гр. зкорео — дивлюсь) — криміналістичне вчення про ознаки зовнішнього вигляду людини, їх матеріальних та ідеальних відображень, про методику використання цих ознак при встановленні фактів, що мають значення для прова­дження досудового слідства в кримінальних справах про злочини та їх попередження (див. Габітологія (габітоскопія)).

Криміналістична діагностика (лат. сгітеп — злочин + гр. сііа§позіі-КО8 — здатний розпізнавати) — різновидність експертних досліджень, спрямованих на вивчення природи матеріального об'єкта, явища, процесу, події, системи.

Криміналістична діяльність (лат. сгітеп - злочин) — визнана у вста­новленому законом порядку робота правоохоронної системи, яка охоплює вивчення закономірностей механізму злочину, особи зло­чинця, виникнення джерел відповідної інформації з метою поперед­ження злочинів, їх розслідування і розкриття.

Криміналістична дослідницька фотографія (лат. сгітеп — злочин + гр. рііоз (рпоїоз) — світло + §гарпо - пишу) - система наукових пра­вил, положень, методів і засобів фотографування, що використову­ються для фіксації й дослідження об'єктів у процесі криміналістичної експертизи.

Криміналістична експертиза мікрооб'єктів (від лат. сгітеп — злочин + лат. ехрегШз — досвідчений гр. тікгоз — малий + лат. оЬіесШт — пред­мет) — спеціальні експертні методи дослідження мікрооб'єктів із застосуванням криміналістичної техніки, спрямовані на різні речові докази — документи, сліди, предмети, матеріали, речовини (лікуваль­ні, наркотичні) та інші, на яких і в яких вони були виявлені.

Криміналістична ідентифікація у вузькому розумінні (лат. сгітеп — злочин + ер. лат. ісіепіШсаге — ототожнення, уподіблення) — ототож­нення об'єктів у процесі розслідування кримінальної справи про зло­чин шляхом використання засобів криміналістичної техніки.

Криміналістична ідентифікація в широкому розумінні (лат. сгітеп — злочин + ер.-лат. ісіепіШсаге — ототожнення, уподіблення) — процес встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, які мають значення для досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи про злочин.

Криміналістична ідентифікація — див. Криміналістична ідентифіка­ція в широкому розумінні.

Криміналістична одорологія (лат. сгітеп — злочин + лат. осіог — за­пах + гр. 1о§оз — учення, поняття) — криміналістичне вчення про за­пахи, що використовуються з метою встановлення особи, предметів, слідів тощо в процесі досудового слідства кримінальних справ про злочини та їх попередження.

442

Криміналістична одорологія в широкому розумінні (лат. сгітеп — зло­чин + лат. осіог — запах + гр. 1о§оз — учення, поняття) — підгалузь кри­міналістики, наука про дослідження закономірностей утворення слі­дів запаху, їх вилучення (збирання) і використання в кримінальному судочинстві.

Криміналістична одорологія у вузькому розумінні (лат. сгітеп — зло­чин + лат. одог - запах + гр. 1о§оз — учення, поняття) - складова кри­міналістики, що вивчає закономірності вилучення й використання в кримінальному судочинстві слідів запаху.

Криміналістична оперативна фотографія (лат. сгітеп - злочин + лат. орегаііо — дія + гр. рпоз (рііоіоз) — світло + дгарпо — пишу) — система спеціальних наукових положень, засобів і методів фотографування, що застосовується в процесі розслідування кримінальних справ про злочини і проведення розшукових заходів.

Криміналістична помилка в широкому розумінні — ненавмисне від­хилення суб'єкта криміналістичної діяльності від техніки, тактики і методики розслідування кримінальної справи про злочин, що поста­вило під загрозу чи призвело до порушення або невиконання завдань кримінального судочинства.

Криміналістична прогностика (лат. сгітеп — злочин + гр. ргоцпозіз — передбачення, обґрунтоване певними даними) - наукова теорія роз­робки прогнозів про характеристики злочинів, що сприяють їх роз­криттю і розслідуванню.

Криміналістична прогностика в широкому розумінні (лат. сгітеп — злочин + гр. рго§позІ8 — передбачення, обґрунтоване певними дани­ми) — самостійне вчення, що являє собою систему наукових поло­жень, принципів про загальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображують перспективи і напрями розвитку кримі­налістики та об'єктів її вивчення в майбутньому.

Криміналістична реєстрація (лат. сгітеп — злочин + ср.-лат. ге§І8-Ішт — перелік, список) — цілеспрямований систематичний облік пев­них об'єктів для наступного використання реєстраційних даних при досудовому слідстві кримінальних справ про злочини для розшуку зло­чинців і речових доказів, з'ясування обставин, які супроводять злочин.

Криміналістична тактика (лат. сгітеп — злочин + гр. Іакііке від Іаз-зо — приводити в порядок) — систематизована сукупність рекоменда­цій, наукових положень щодо планування та організації досудового слідства кримінальних справ про злочини, що розроблені та спрямо­вані на збирання, дослідження доказів, розслідування та розкриття злочинів.

Криміналістична тактика в широкому розумінні (лат. сгітеп — зло­чин + гр. їакїіке Іаззо — приводити в порядок) — система правил, принципів і рекомендацій, розроблених науковцями з організації, планування і проведення досудового слідства, кримінальних справ про злочини, вибору поведінки суб'єктів криміналістичної діяльнос­ті, напрацювання типових прийомів найбільш ефективного виконан­ня слідчих дій у конкретній слідчій ситуації.

Криміналістична тактика у вузькому розумінні (лат. сгітеп - зло­чин + гр. іакііке газзо - приводити в порядок) - спеціальне вчення про планування досудового слідства кримінальної справи про злочин, його версії, принципи, засади, які також використовуються в процесі проведення окремих оперативних дій та судового розгляду справи.

Криміналістична техніка (лат. сгітеп — зіочин + гр. їііесіте — мис­тецтво, майстерність) - окремий розділ криміналістики, що вивчає теоретичні принципи, правила і рекомендації щодо розробки, засто­сування науково-технічних засобів виявлення, фіксації, вилучення, дослідження, використання, накопичення і трансформації криміна­лістичної інформації про досудове слідство) кримінальних справ про злочини, а також способів їх попередженн!і та відповідних технічних засобів.

Криміналістична фоноскопія (лат. сгітеп - злочин + гр. рЬопе — го­лос, звук, шум, мова, слово + гр. зкорео -дивлюсь, розглядаю, спо­стерігаю) — спеціальне вчення про методи фіксації та використання звуків з метою розкриття та розслідування .злочинів.

Криміналістична фотографія (лат. сгітеп - злочин + гр. рпоз (рпо-іоз) - світло + §гарЬо - пишу) - система наукових правил, принципів та розроблених на їх основі фотографічних методів і засобів, що вико­ристовуються для фіксації та дослідження криміналістичних об'єктів, що об'єднані в розділі криміналістичної техніки.

Криміналістична характеристика (лат. сгігпеп - злочин + гр. сЬагак-їег — риса, особистість) — система відомостей про певні види злочи­нів, ознаки суб'єкта злочину, його мотиви, предмет посягання, обста­новку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і роз­криття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Криміналістична характеристика виду злочинів (лат. сгітеп — зло­чин + гр. спагакіег - риса, особистість) - сукупність інформації про визначений Кримінальним кодексом України вид злочинів, отрима­ної в процесі досліджень, яка є важливою для методичних рекоменда­цій ефективного досудового слідства кримінальних справ про ці зло­чини та їх попередження.

Криміналістична характеристика групи злочинів (лат. сгітеп — зло­чин + гр. сЬагакіег - риса, особистість) - сумарний обсяг інформації про визначену Кримінальним кодексом України групу злочинів, що отримана в процесі досліджень і є важливою для методичних реко­мендацій ефективного розслідування кримінальних справ про ці зло­чини та їх попередження.

Криміналістична характеристика злочинів У вузькому розумінні (від лат. сгітеп - злочин + гр. спагакіег — риса, особистість) - система криміналістично-важливих ознак (особливостей), властивих певному виду злочинів, що мають значення для виявлення основного напряму їх розслідування і обумовлюють криміналістичні методики, прийоми й засоби.

Криміналістичне вибухознавство (лат. сгітеп — злочин) — розділ

криміналістичної техніки, що вивчає вибухові пристрої й вибухові ре­човини та сліди від їх дії, розробляє способи і засоби вилучення, до­слідження цих та пошкоджених об'єктів для встановлення обставин події, яка розслідується.

Криміналістичне дослідження документів (лат. сгітеп — злочин + сіо-ситепШт - спосіб доказування) - встановлення матеріального зміс­ту (тексту) документа - речовини, штрихів, виробника тощо.

Криміналістичне дослідження письма (судова індивідуальна калігра­фія) (лат. сгітеп — злочин + іпШуісіиит — неділиме, особа + гр. ка11і§гар-піа — мистецтво виразно та гарно писати) - галузь криміналістичної техніки, яка вивчає завдяки ретельному науковому розгляду закономір­ності письма, можливість ідентифікації людини за індивідуальною каліграфією та вирішує інші завдання індивідуально каліграфічної екс­пертизи.

Криміналістичне зброєзнавство (лат. сгітеп — злочин) — галузь криміналістики, в якій вивчаються конструктивні особливості різ­них видів зброї та її дії, слідів, що утворюються від її застосування, а також засоби, прийоми збирання і накопичення цих об'єктів з метою їх використання для розкриття, розслідування злочинів та їх попе­редження.

Криміналістичне прогнозування (лат. сгітеп — злочин + гр. рго§по-5І8 — передбачення, пророкування) — розробка прогнозів щодо слідів злочинів, закономірностей їх виникнення, вилучення, використання, техніки й методики розслідування кримінальних справ про злочини.

Криміналістичне прогнозування в широкому розумінні (лат. сгітеп — злочин + гр. рго§по5І5 — передбачення, пророкування) — науково-практична розробка прогнозів на загальнодержавному рівні щодо слі­дів злочинів, закономірностей їх виникнення, виявлення, фіксації, вилучення, використання, техніки і методики досудового слідства кримінальних справ про злочини.

Криміналістичний експеримент (лат. сгітеп — злочин + ехрегітеп-Шт — дослід, зразок) — експертна дія, сутність якої полягає в прове­денні дослідів з метою перевірки об'єктивної можливості існування або характеру будь-яких дій, фактів, явищ, обставин, що стосуються розслідування кримінальної справи про злочин.

Криміналістичний облік (лат. сгітеп — злочин) — встановлена в дер­жаві система реєстрації об'єктів, їх зосередження або відомостей про них за ідентифікаційними ознаками для використання відповідних даних з метою розкриття та попередження злочину.

Криміналістичний словесний портрет (лат. сгітеп — злочин + фр. рогггаіі — мальоване, скульптурне, фотографічне, будь-яке інше зоб­раження людини) — система ознак опису зовнішності людини з ме­тою її ідентифікації.

Криміналістичний манекен (фр. таппеяиіп фламанд. тапекіп лю­дина) — людська фігура виготовлена з дерева, полімерних інших ма­теріалів, з рухливою головою, руками й ногами, різними компонента­ми радіоелектроніки та подібними специфічними компонентами

(властивостями), що застосовується як допоміжний технічний засіб при проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Криміналістичні обліки (лат. сгітеп - злочин) - різновидність централізованих обліків, що входять до системи криміналістичної ре­єстрації й застосовуються з метою діагностування та ідентифікації різних об'єктів за індивідуальними прикметами та іншими ознаками в ситуаціях, коли першопочатково їх установчі дані невідомі.

Криміналістичні способи фіксації слідів транспортних засобів (лат. сгітеп - злочин + фр. Гіхаііоп - твердий, непорушний, міцний + лат. їгапзрогіаге — перевозити, переправляти) - система встановлених кримінально-процесуальним законодавством науково-обґрунтова­них і практично застосовуваних дій суб'єктів криміналістичної діяль­ності — опис у протоколі, фотографування, виготовлення схем, пла­нів, матеріали звукозапису, відеозапису, копіювання, виготовлення самозліплених відбитків.

Криміналістичні типи ідентифікації (лат. сгітеп - злочин + гр. ту­рок — відбиток, образ + ер.-лат. ісіепііГісаге — ототожнення) — установ­лення тотожності об'єкта за певними ознаками за наявності зразка, якому має відповідати група (цілого за частиною, описом, фотозобра-женням, слідами, які відображають ознаки зовнішньої будови та ін­ших речових проявів; ознаками, залишеними в пам'яті людини).

Крок нарізів або довжина ходу нарізів — віддаль за віссю каналу ду­ла, протягом якого роблять один повний оберт - крок гвинта (гвин­това лінія отримується шляхом накручування прямокутного трикут­ника на циліндр:

• основа трикутника має дорівнювати довжині кола циліндра;

• висота трикутника є рівною віддалі між сусідніми обертами гвин­ тової лінії й називатися кроком гвинтової лінії (довжиною руху гвин­ тової лінії).

Кульний вхід - гладенька конусоподібна частина каналу дула, що з'єднує у нарізній зброї патронник з нарізною частиною каналу дула.

Кульний мельхіор (фр. теісіііог — нікелева бронза) — спеціальний сплав міді та нікелю сірувато-білого кольору і застосовується для ви­готовлення оболонок куль та покриття тонких слоїв оболонок, які ви­готовляються з інших металів (мідь 78—80%, нікель 20—22%).

Кульова пробоїна — отвір на об'єкті, пробитий механічною дією ку­лі, що рухалася з великою швидкістю під дією порохових газів.

Кумулятивна (спрямована) дія газового струменя (лат. сштшіаііо — збільшення, накопичення) — підвищена пробивна здатність вибухового пристрою, основою дії якого є велика сила і висока температура вибуху та спрямованість газів, що утворилися від нього в один бік струменем.

Кут зустрічі снаряду — кут між дотичною до траєкторії й дотичною до поверхні цілі (перепони) в тому ж місці (вважається кутом зустрічі менший із кутів, тобто кут, що не перевищує 90%).

Кут нахилу нарізів — кут між межею будь-якого нарізу і межею, що утворює канал дула, коли його циліндрична поверхня розгорнута в площину.

Шляхом розрахунків з тригонометричного рівняння може знайдено кут нахилу нарізів (3:

к '

де к - крок нарізів, О - діаметр каналу дула і л = 3,14. Це триго^_о метричне рівняння виводиться на підставі таких геометричних коц_с рукцій:

каналу дула

Рис. 1. Схематично показано, що дуло вогнепальної зброї розрізану лінією МК і розгорнуто (—>) у площину на прикладі одного нарізу

_л

~

Латентна злочинність (лат. Іаіепз (іаіепііз) — прихований) — ність, яку з тих чи інших причин не встановлено, не виявлено і Т не було відображено в офіційному обліку відповідних державних ганів.

Локальні сліди (лат. Іосаііз - місцевий, властивий цьому сліди, утворені на межі взаємодії контактуючих поверхонь.

_м

~

Мавикзія - (ма - майстерність, ви - використання, к - щ лістичних, з - знань) - порядок виконання окремих процесуал^ ~ дій, у тому числі дослідчої перевірки, явки з повинною, огляду Мі_СіІ^Х події, порушення кримінальної справи та ін. як система науковим _п ложень, рекомендацій, розроблених і спрямованих на виявленню . теріальних та ідеальних слідів злочину, інших речових доказів, з' **~ вання обстановки його вчинення, а також інших обставин, які значення для кримінальної справи.

Магнітний слід (гр. та§пеїІ8 (Іііпоз) - магнітний камінь) - з^_п (утворення) відео- або звукового сигналу (магнітного поля) на ма^- ^с ному носії (слідосприймаючому об'єкті), виявлення і використ^ ~ якого можливе за допомогою спеціальної апаратури. ^я

Маклер (нім. такіег, гол. такеіааг — бути посередником в особа, яка є членом спеціальної контори і виконує функції ника при укладенні торгових і біржових угод, що діє за

447

і за рахунок клієнтів на валютних, товарних і фондових біржах та спе­ціалізується на певних видах посередницьких операцій, має права юридичної особи.

Макрофотографування (гр. такгоз - довгий великий + рпоз (рпо-іоз) — світло + §гарпо — пишу) — спосіб отримання зображень об'єктів невеликого розміру з безпосереднім, порівняно невеликим збіль­шенням.

Малодимний порох — механічна суміш певної пропорції (20—40% до 60-80%) бездимного (піроксилінового) пороху і м'якоті чорного димного пороху.

Марка пороху (нім. тагке — знак фірми, сорт, якість) - умовне по­значення якості пороху, форми і розмірів його зерен.

Матеріали для виготовлення письмового документа (лат. таіегіаііз — речовий + (іосшпепШт — спосіб доказування) — це об'єкти — папір, картон, фанера, дерево, скло, пластмаси та ін., що використовується як основа для написання (друкування) тексту (документи відрізняють­ся за формою, розмірами, текстом, засобами захисту від підроблення).

Мафія (італ. таГ(і)іа — таємне товариство) — це специфічна найпо-казовіша форма організованої злочинності, яка має особливу внут­рішню структуру, що діє за спеціальними нормами поведінки, і забез­печує їй надзвичайну здатність пристосування до існуючих у су­спільстві умов, характеризується насильством, шантажем, підкупом та іншими незаконними методами, використовує можливості полі­тичних, економічних, соціальних структур суспільства в злочинних інтересах (виникла на острові Сицилія в Італії).

Мета допиту — отримання слідчими в процесі допиту від допитува­ної особи показань, які повно та об'єктивно відображають дійсність.

Мета окремого доручення - швидке, з меншою затратою зусиль і коштів, виконання необхідних слідчих дій в процесі досудового слід­ства кримінальної справи про злочин тим органом, якому доручено їх проведення.

Методи авторознавчого дослідження (гр. теіЬосіоз - дослідження + лат. аи(с)іог — творець) — способи вивчення письмової мови, загаль­них та окремих мовних навичок із застосуванням різногалузевих знань — логікопсихологічних, соціолінгвістичних, психолінгвістич­них, математичних та ін.

Методи виявлення тайнопису (гр. теіЬосіоз — дослідження) — зви­чайні, лабораторні та комбіновані способи викриття невидимих запи­сів, сутність яких полягає в огляді, рентгенівському опроміненні, ультрафіолетовому освітленні документів, запиленні їх поверхні спе­ціальними порошками, термічній обробці, окурюванні парами аміа­ку, йоду, кислоти.

Методи криміналістичної фотографії (гр. теіііосіоз — дослідження + лат. сгітеп — злочин + гр. рпоз (рпоіоз) — світло + §гарЬо — пишу) — сукупність тих рекомендацій і правил з використання фотографічних засобів, що застосовуються для отримання фотозображення, зафіксо­ваного або досліджуваного криміналістичного об'єкта.

Методи усування навіювання в ході впізнання (гр. теїЬосіоз — до­слідження) - способи уникнення будь-яких підказувань, жестів, про­хань, наказів, переконань за дотримання законності.

Методика досудового слідства криміналістичних справ про окремі ви­ди злочинів (гр. теігюсііке — сукупність доцільних способів + лат. сгі­теп — злочин) — система положень і розроблених на її основі реко­мендацій щодо розкриття і розслідування злочинів конкретних видів.

Методика експертного авторознавчого дослідження (гр. теіпосііке — сукупність доцільних способів + лат. ехрегШз - досвідчений + лат. аи(с)іог — творець) - сукупність науково обґрунтованих стадій попе­реднього, роздільного, порівняльного дослідження та формулювання висновків, що застосовуються в процесі практичного виконання ав­торознавчого дослідження.

Методика розслідування окремих видів і груп злочинів (гр. теіпосіі-ке — сукупність доцільних способів) — складова криміналістики, в якій розглядаються методи й засоби розкриття і розслідування кон­кретних видів і груп злочинів з урахуванням їх криміналістичної ха­рактеристики і типових слідчих ситуацій.

Метрична фотофіксація (гр. теігіке — міра, розмір) — один з мето­дів оперативної інформації (фотографування з лінійним і глибинним масштабом), який дозволяє об'єктивно визначити просторові харак­теристики зафіксованих об'єктів.

Механізм відкидання (гр. теспапе — знаряддя, спорудження) — система деталей, призначена для виштовхування з вогнепальної зброї витиснутої з патронника гільзи.

Механічний метод вилучення мікрочастин (гр. тесЬапе — знаряддя, спорудження + теіпосіш — дослідження + тікгоз — малий + лат. оЬ-^есШт — предмет) — універсальний спосіб зібрання мікрочастин, який реалізується шляхом застосування різних інструментів.

Мимовільний постріл — постріл без умисного натискання особою спускового гачка вогнепальної зброї.

Мито — податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон.

Мікросліди (гр. тікгоз — малий) — маловидимі та візуально не­видимі матеріального характеру утворення, які можливо виявити, вилучити і використати для розкриття і розслідування злочинів, за­стосовуючи технічні засоби та спеціальні експертні методи дослі­дження.

Мікрофотографія (гр. тікгоз — малий + гр. рпоз (рпоіоз) — світло + §гарЬо — пишу) — фотографування, що використовується з метою ви­явлення мікроструктури і мікрорельєфу досліджуваних об'єктів за допомогою фотокамери, з'єднаної з мікроскопом.

Міліція (лат. тіііііа — військо) — спеціальний державний озброє­ний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси су­спільства і держави від протиправних посягань і перебуває у складі органів МВС України.

449

15*

Місце вчинення злочину — ділянка місцевості або ж приміщення, де було вчинено злочин або є його матеріальні сліди.

Місце зустрічі кулі — надто обмежений простір пересікання траєк­торії кулі (шротини) з поверхнею цілі (перепони).

Момент вильоту кулі (лат. тотепШт — мить, враз) — той надто ко­роткий час, за який дно кулі проходить через дульний зріз вогнепаль­ної зброї.

Мораль (лат. тогаііз — моральний, тогез — звичаї) — система со­ціальних норм, яка передбачає загальні правила поведінки людини, що засновані на співвідношенні критеріїв добра й зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.

н

Найманець - особа, яка не є громадянином сторони, що перебуває в збройному конфлікті, а також не є тим, хто постійно проживає на території, контрольованій нею, і спеціально завербована для участі в цьому конфлікті та бере участь у воєнних діях і керується переважно бажанням одержати матеріальну винагороду.

Нарізи дула вогнепальної зброї — спеціальні заглибини (жолобки), що розміщені вздовж каналу дула нарізної зброї за гвинтовою лінією і призначені для того, щоб надати кулі швидкого обертання навколо її осі польоту.

Нарізи дула вогнепальної зброї в широкому розумінні — конструктив­на особливість каналу дула вогнепальної зброї, що визначається за­лежно від напрямку гвинтової лінії - нарізи правого напрямку або на­різи лівого напрямку (форми прямокутні, трапецеподібні й сегменто-вані, найбільш поширеною є прямокутна форма нарізів).

Наркотики (гр. пагкоіікоз — одурманення) — речовини, вживання яких викликає особливий психологічний стан (наркотичне спання), до якого людина швидко звикає і відчуває потребу до їх подальшого вживання, що призводить до захворювання наркоманією та змін у центральній нервовій системі.

Науково-технічні криміналістичні засоби (гр. іесііпіке — мистець­кий, іесЬе — мистецтво, майстерність + лат. сгітеп — злочин) — систе­ма спеціально розроблених, пристосованих, загальнотехнічних об'єк­тів матеріального світу, а також методів і прийомів їх застосування з метою розкриття злочинів, їх розслідування і попередження.

Невідкладна виїмка — термінове вилучення предметів чи докумен­тів, що мають значення для справи і знаходяться у певної особи чи в певному місці, якщо є підстави вважати, що вказані криміналістичні об'єкти можуть бути сховані або знищені.

Невипадковий постріл — такий постріл, шкідливі наслідки якого стали результатом вини особи, що проводила рух зброї, тобто в умо­вах, коли особа могла передбачити шкідливі наслідки своїх дій.

Непроцесуальна форма застосування криміналістичної техніки (лат. ргосеззиз — проходження, просування + Гоппа — зовнішній вигляд +

450

сгітеп — злочин + гр. іесппіке — мистецький, Іеспе — мистецтво, май­стерність) — спеціальна діяльність, що реалізується в ході оператив-но-розшукових та правозахисних заходів, а також при отриманні кон­сультацій у фахівців, проведенні попередніх досліджень фахівцями, у роботі відповідних служб правоохоронної та правозахисної системи тощо.

Несподіваний постріл — постріл, що настав від слабкого спуску або дефектів ударно-спускового механізму на кілька миттєвостей раніше, аніж його чекала особа, що натискала на спусковий гачок вогнепаль­ної зброї.

Неусвідомлювані особливості допиту в конфліктній ситуації (лат. сопЯісіш — зіткнення + фр. зіШагіоп — становище, обстановка, сукуп­ність обставин) - сукупність методів спеціальної діяльності слідчого (психологічних, морально-етичних, звичайно-гіпнотичних, навію­вання та інших), що несвідомо застосовуються ним у процесі досудо-вого слідства кримінальної справи про злочин при допиті учасників криміналістичної діяльності, якщо між ними чи між ними та іншими особами є загострення суперечностей з метою отримання від них правдивої інформації, яка має значення в справі, при цьому не допус­кається насильство, погрози та інші незаконні заходи.

Нумерація мисливського пороху (лат. питегагіо — позначення пред­метів послідовними номерами) - установлені величини, які визнача­ють відмінні (типові) властивості зерен димного пороху (бездимний порох нумерації не має). .._

О

Обвинувачений - особа, щодо якої на підставі достатності доказів про вчинення нею злочину в установленому законом порядку винесе­но постанову про притягнення її як обвинуваченого у відповідній кримінальній справі.

Об'єкти дослідження документа (лат. оЬіесішп — предмет + сіоси-тепШт - спосіб доказування) - ретельне, повне і всебічне дослі­дження (науковий розгляд) у процесі проведення технічної експерти­зи документів, їх змісту, матеріалу і знаряддя письма.

Об'єкт криміналістичного пошуку (лат. оЬ)есШт - предмет + сгі­теп — злочин) — різні фактичні дані (люди, трупи, знаряддя злочину, предмети злочинного посягання, документи, сліди тощо), які необ­хідно виявити, вилучити (затримати) і використати як доказ у проце­сі досудового слідства кримінальної справи про злочин.

Об'єкт криміналістичного пошуку в широкому розумінні (лат. оЬіес-іит — предмет + сгітеп — злочин) — це різні фактичні дані, які необ­хідно виявити, вилучити (затримати), дослідити і використати як доказ з метою встановлення наявності або відсутності суспільно не­безпечного діяння, винності особи, яка його вчинила, та інших обста­вин, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи про злочин.

451

Об'єкти криміналістичного вибухознавства (лат. оЬіесШт — предмет + сгітеп — злочин) — спеціальні предмети, що використовуються для ви­бухів (вибухові пристрої, речовини, засоби підривання) та обумовлені явища (предмети), які є наслідком підривання.

Об'єкти криміналістичного пошуку (лат. оЬ]есШт - предмет + сгі­теп — злочин) — будь-які фактичні дані - сліди злочину, інші речові докази, обставини злочину, інші обставини, які виявляються, фіксу­ються, вилучаються у встановленій кримінально-процесуальній фор­мі, у процесі провадження слідчих дій, оскільки мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.

«Об'єкти обшуку» і «об'єкти пошуку» (лат. оЬіесішп - предмет) — це два різних за значенням терміни, які використовуються в теорії кри­міналістики при характеристиці обшуку.

Об'єкти ідентифікації в криміналістиці (лат. оЬ]есіит — предмет + ер. лат. Мепііпсаге — ототожнення + сгітеп — злочин) — це ті предме­ти (речі), тварини, особи, встановлення тотожності яких набуває істотного значення для кримінальної справи про злочин завдяки ви­конанню процесуальних функцій суб'єктами криміналістичної діяль­ності.

Об'ємні сліди — це сліди, що утворюються в процесі контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів з причини деформації останніх і характеризуються трьома основними парамет­рами, які можуть зазнавати зміни за довжиною, шириною, глибиною.

Облік за прізвищами - різновидність оперативно-довідкових облі­ків, що реалізується за допомогою картотек за прізвищами або комп'ютеризованих даних на осіб, що вчинили злочин на території областей, міст Києва та Севастополя, АРК, засуджених або тих, хто відбуває покарання в даному регіоні, оголошених у вседержавний розшук і деяких інших категорій.

Обшук — слідча дія, що полягає в примусовому, установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку, обстеженні приміщень, житла, певного місця, місцевості, особи з метою вияв­лення і вилучення знарядь злочину, речей і цінностей, здобутих зло­чинним шляхом, інших предметів і документів, які мають значення для встановлення істини в кримінальній справі про злочин.

Обшук можна класифікувати на види:

1. за об'єктом проведення (житла, приміщень, певного місця, ді­ лянки місцевості, транспортного засобу, особи);

2. за послідовністю проведення (первинний, повторний, додатко­ вий);

3. за часом проведення (одночасний, різночасний);

4. за поєднанням часу і певної кількості об'єктів проведення (гру­ повий).

Обшук як криміналістичний захід (лат. сгітеп - злочин) - слідча дія суб'єктів криміналістичної діяльності, що виконують свої функції чітко, організовано, системно, дотримуючись у сукупності процесу­альних, криміналістичних, психологічних форм, примусово обстежу-

452

ючи приміщення і споруди, місця, ділянки місцевості, будь-яких осіб з метою відшукання і вилучення знарядь зруду, речей і цінностей, здо­бутих злочинним шляхом, інших предметів і документів, що мають значення для кримінальної справи про злочин, а також виявлення розшукуваних осіб.

Огляд — слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті суб'єктами криміналістичної діяльності у визначеному кримінально-процесуальною формою порядку об'єктів — місцевості, приміщення, предметів, документів з метою виявлення слідів злочину та інших ре­чових доказів, з'ясування обставин злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи.

Огляд у криміналістичному розумінні (лат. сгітеп - злочин) - спосо­би дослідження, які використовуються вказаними в кримінально-процесуальному законодавстві суб'єктами криміналістичної діяль­ності у відповідному порядку, на місці події або в іншому місці (у ка­бінеті слідчого тощо).

Огляд документів (лат. сіоситепШт — спосіб доказування) — слідча дія, яка полягає у вивченні та дослідженні документів з метою вияв­лення і фіксації тих ознак, що надають документам виразу речових доказів, які мають значення для правильного вирішення криміналь­ної справи про злочин.

Огляд місця вибуху — слідча дія, яка проводиться (після переконан­ня, за допомогою спеціаліста сапера, вибухотехніка, у безпеці роботи) з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів вибуху - пошкодже­них об'єктів, а також трупів людей, тварин, з'ясування обстановки діяння та інших обставин, що мають значення для кримінальної справи про злочин.

Огляд місця події — різновидність слідчого огляду — невідкладна слідча дія, що складається з безпосереднього сприйняття суб'єктом криміналістичної діяльності обстановки місця події з метою вияв­лення, фіксації та вилучення слідів та речових доказів, а також вста­новлення інших обставин, що мають значення для справи.

Огляд трупа (зовнішній) - слідча дія, що має свої особливості, про­водиться з участю не менше двох понятих, судово-медичного експер­та, а за неможливості його викликати - запрошеного найближчого лікаря, на місці знаходження трупа з метою виявлення ознак, які до­зволяють встановити особу потерпілого, наявність, характер слідів, пошкоджень на тілі, одязі, час, місце, причини й обставини смерті.

Оглядове фотографування (гр. рпоз (рпоіоз) — світло + §гарпо — пи­шу) — фіксування з різних боків самого місця події без навколишньої обстановки з урахуванням конкретних умов.

Оголошення розшуку — спеціальна форма діяльності в кримінально­му процесі, яка вирішується щодо обвинуваченого або підсудного, ко­ли місце перебування цих осіб не встановлено, за постановою слідчого, судді чи за ухвалою суду і доручається відповідним органам розшуку.

Один кілограмометр (кгм) - кількість енергії, необхідної для здійс­нення роботи щодо підйому 1 кг на висоту 1 м.

Одорологічна інформація (лат. осіог - запах + гр. 1о§оз — вчення, по­няття + лат. іпґогтаге — повідомлення про стан справ) — дані про ха­рактеристику (власний чи набутий запах) слідів речових доказів у кримінальній справі про злочин, що вилучені за допомогою техніч­них засобів.

Ознаки дописування — це ті риси рукопису, які виявляються за до­помогою оптичних приладів, світофільтрів, у процесі каліграфічно-знавчого і техніко-криміналістичного дослідження, що характеризу­ють, відображають: зменшений розмір і розгін індивідуальної калігра­фії певної частини тексту; нерівномірність проміжків між рядками, словами, буквами у середині слів; неоднаковий нахил штрихів, одно­йменних знаків; розходження в інтенсивності відтінку барвника штрихів, їх копіювальних властивостей, наявність обведення штрихів основного тексту.

Ознаки заміни аркушів - прикмети, які дозволяють виявити вико­нання підроблення документа — розходження в графічних ознаках друкарського шрифту, у малюнку захисної сітки, формі та розмірах лі­нування; порушення порядку нумерації сторінок або невідповідність номерів сторінок; додаткові проколи в місцях кріплення аркушів; не­відповідність аркушів за розміром чи якістю паперу та ін.

Ознаки переклеювання фотокартки (гр. ріюз (рпоіоз) — світло + §гар1ю — пишу) — специфічні прикмети, за допомогою яких візуально можливо встановити, що фотокартку переклеїли (наявність розрізу на фотокартці, відсутність на фотокартці відбитку печатки, розходження в кольорі клею, що виступає з-під фотокартки тощо).

Досить часто розходження в кольорі, констатується з тих причин, що з-під фотокартки виступає клей.

Ознаки тайнопису - наявність двох видових особливостей зовніш­ньо-внутрішньої форми (не чітко виражених матових штрихів, неодно­рідність лиску на різних ділянках паперу та відповідно збільшені про­міжки між рядками, значні ділянки аркуша без тексту), що супрово­джують невидимий запис, за допомогою яких вдається його виявити.

Ознаки травлення — наявність специфічних білясто-сірих слідів — плям та інших прикмет, що утворилися від впливу хімічної речовини, які можливо виявити, застосувавши ультрафіолетові випромінювачі та оптичні прилади (ознаки (прикмети) травлення — розпливи барв­ника нових штрихів, поява дрібних тріщин, матових ділянок, наяв­ність залишків барвника витравлених штрихів, зміна кольору паперу та збільшення його ламкості, жорсткість поверхні, знебарвлення за­хисної сітки).

Окрема версія (фр. уєгзіоп від лат. уегзаге — видозмінювати, зважу­вати) — версія, що висувається учасником криміналістичної діяльнос­ті для встановлення головних і допоміжних (проміжних) обставин (доказових фактів), перелік яких змінюється залежно від виду злочи­ну і слідчої ситуації, що склалася в процесі досудового слідства кри­мінальної справи про злочин.

Окрема методика досудового слідства кримінальної справи про пев-

ний вид злочину (гр. теіпосіиз — дослідження + лат. сгітеп — злочин) — система теорій, положень, принципів, методології, що використову­ється як сукупність прийомів, засобів криміналістичної тактики й техніки для розкриття і розслідування того чи іншого виду злочину.

Окреме доручення — письмове прохання слідчого про проведення певної слідчої дії, надіслане відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України - за межі міста, району чи області, які він обслуговує, іншому органу досудового слідства, дізнання, як­що слідчий не має змоги виїхати у відрядження для виконання цієї дії особисто.

Оперативне впізнання (лат. орегаііо — дія) — особливий вид впізнан­ня, при проведенні якого не є обов'язковим дотримання процесуаль­них форм з причин об'єктивної неможливості їх виконання, оскільки об'єкт, що підлягає впізнанню, потрібно розшукати.

Оперативно-довідкові обліки (лат. орегаііо - дія) - різновидність централізованого обліку інформації кримінального характеру, головна функція якого полягає в перевірці відомостей про місцезнаходження об'єкта на момент запиту й наявності про нього установчих даних.

Оперативно-тактичні комбінації (лат. орегаііо — дія + гр. Іакїіке, Іаз-8О - приводити в порядок + лат. сотЬіпаіїоп - поєднання) - поєд­нання оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, що проводяться з метою вирішення конкретного завдання у процесі досудового слід­ства криміналістичних справ про злочини — спостереження за зло­чинцями напередодні їх затримання, що виконується працівниками карного розшуку, інші оперативні заходи.

Організаційно-процесуальна, упорядкована слідча ситуація (фр. ог-§апІ5аііоп, гр. об'єднання когось, чогось в одне ціле + лат. ргосеззш — проходження, просування + фр. зіШаіїоп — становище, обстановка, сукупність обставин) - різновидність складної слідчої ситуації, що характеризується специфічним співвідношенням суттєвих організа­ційно-управлінських та кримінально-процесуальнйх труднощів у хо­ді досудового слідства кримінальної справи про злочин, недостатнос­ті об'єктивних ресурсів і суб'єктивних можливостей слідчого для їх подолання.

Організація розслідування (фр. ог§апізаі - той, хто щось організо­вує) — важлива складова в обсязі належних прав і обов'язків слідчо­го - повноважень, зміст яких становить вирішення питань найбільш оптимальної організаційно-управлінської форми розслідування, та розподілу обов'язків між слідчими слідчої групи їх виконання.

Організація розслідування кримінальної справи про злочин (фр. оща-пізаі - той, хто щось організовує + лат. сгітеп - злочин) — застосу­вання суб'єктами криміналістичної діяльності тактичних прийомів щодо планомірного досудового слідства кримінальної справи про злочин, які розроблені на основі науково-організованої методики праці, взаємодії слідчих і оперативно-розшукових дій, дослідження матеріальної обстановки.

Організована злочинність (фр. ог§апІ8ег походить від гр. ог§апоп —

знаряддя, інструмент) - суспільно небезпечна діяльність, яка здійс­нюється у формі промислу ОЗФ, що мають розвинуту організаційно-управлінську структуру, систему внутрішніх та зовнішніх корумпова­них зв'язків, і прагнуть до територіального або галузевого криміналь­ного впливу з метою збільшення своїх незаконних доходів.

Орієнтуюче фотографування (фр. огіепїаііоп від лат. огіепз (огіеп-ііз) — схід + гр. рпоз (рііоіоз) - світло + §гар!іо - пишу) — вид фотогра­фування, призначений для відображення місця події разом з прилег­лою місцевістю.

Основна класифікація дорожньо-транспортних подій (сіаззіз — роз­ряд + Гасеге — робити) - систематизування більшої частини авто­транспортних подій на види залежно від механізму події з транспорт­ними засобами: зіткнення, наїзд, перекидання.

Основне завдання авторознавчої експертизи (лат. аи(с)іог — тво­рець + ехрегШз — досвідчений) - найбільш важливий визначений об­сяг дослідження, в процесі проведення авторознавчої експертизи, ідентифікація автора тексту, встановлення його соціально-біографіч­них рис (рівень освіти, рідна мова тощо).

Основні права людини — загальні й рівні можливості людини, необ­хідні для її життєдіяльності та розвитку в конкретних історичних умо­вах, що визначаються досягнутим економічним, духовним, соціаль­ним рівнем розвитку людства.

Особа без громадянства — це особа, яка не належить до громадян­ства жодної держави.

Особливості допиту в конфліктній ситуації (лат. соппісШз — зіткнен­ня, фр. зіШаііоп — становище, обстановка, сукупність обставин) — су­купність методів спеціальної діяльності слідчого (психологічних, мо­рально-етичних та інших), що застосовуються в процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин при допиті учасників кри­міналістичної діяльності, якщо між ними чи між ними та іншими осо­бами є загострення суперечностей з метою отримання від них правди­вої інформації, яка має значення в справі при цьому не допускається насильство, погрози та інші незаконні заходи.

Особливості обшуку порівняно з оглядом - процесуально-криміна­лістичні ознаки, які характеризують специфіку обшуку примусовим характером обстеження, конкретизацією та належністю об'єктів по­шуку певним особам.

Особовий облік — допоміжна форма систематизації матеріалів у кри­мінальній справі про злочин, що зберігається в картотеках і ведеться на кожного обвинуваченого за всіма епізодами його злочинної діяльності, зібраними доказами і має всю наявну інформацію про цю особу.

Осудність — здатність людини, яка вчинила злочин, усвідомлювати свої дії та нести за них відповідальність.

Очна ставка (допит віч-на-віч) - слідча дія, яка передбачає, що суб'єкт криміналістичної діяльності одночасно допитує двох раніше допитаних осіб, але відповідно черги, щодо обставин, відносно яких були істотно суперечливі показання.

п

Панорамна фотографія (гр. рап — усе + погата — вид, видовище + рпоз (ріюіоз) — світло + §гар!іо — пишу) — спосіб фотографування ве­ликих об'єктів у площині, у т. ч. декількох взаємопов'язаних зобра­жень об'єкта - панорами, якщо об'єкт при відповідному масштабі не вміщується в межах кадру.

Панорамування (гр. рап — усе + Ногата — вид, видовище) — один із методів криміналістичної фотографії, що застосовується для фото-фіксації об'єктів, які мають протяжність або великі розміри, і здійс­нюється шляхом фотографування об'єкта частинами з наступним монтажем відбитків у цілісну панораму.

Папілярні візерунки - див. Візерунки папілярні.

Папілярні лінії (лат. раріїїа — сосок) - природні елементи шкірного рельєфу пальців, поверхні долонь рук, ступнів, інших частин тіла, що являють собою найбільші за шириною і висотою лінійні підвищення, розділені дрібними бороздами.

Паспорт (фр. раззероїт від раззе - прохід і рогі — гавань, первісно — дозвіл на відплиття) - основний документ установленого зразка, що засвідчує особу громадянина, який досяг 16 років.

Патронник вогнепальної зброї - частина каналу дула, призначена для вміщення набою.

Перевірка й уточнення показань на місці - спосіб дій, що не має са­мостійної кримінально-процесуальної форми, а тому здійснюється в межах відтворення обстановки і обставин події й утворюється у вигляді психологічного контакту слідчого з раніше допитаним учас­ником криміналістичної діяльності — свідком, потерпілим, підозрю­ваним, обвинуваченим на вказаному місці, що має відношення до розслідуваної події з метою зіставлення даних ним показань з обста­новкою цього місця та іншими доказами в кримінальній справі про злочин.

Передбачувальна версія (фр. уєгзіоп від лат. уегзаге — видозмінюва­ти) — версія, прогностичне призначення якої спрямовано на встанов­лення фактів, що існують у теперішньому часі або очікувані в майбут­ньому.

Периферійні сліди (гр. регірЬегеіа - коло) - сліди, що утворюються завдяки змінам, які виникають за межами взаємодії контактуючих поверхонь.

Писемна мова — діяльність людини, опосередкована системою гра­фічних і мовних знаків.

Письмо - засіб фіксації й зберігання думки людини за допомогою спеціально створених умовних графічних знаків, який походить від її звукового мовлення та є основним способом спілкування.

Письмова мова — розумова і фізична діяльність людини за допомо­гою різних засобів мови (синтаксису, орфографії, лексики, стилісти­ки, пунктуації).

Письмові маси (лат. тазза — велика кількість) — речовини (чорни-

ло, туш, пасти кулькових ручок, стрижні олівців (графітні, кольорові, спеціальні), штемпельна та друкарська фарби), за допомогою яких виконують текстові записи на папері.

Підозрюваний - особа, що затримана за підозрою у вчиненні зло­чину, або особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її до відповідальності як обвинуваченого.

Підроблення документів (лат. сіосшпепШт — спосіб доказування) — протиправна діяльність, сутність якої полягає в повній або частковій зміні початкового змісту документа.

Підчистка — різновидність підроблення документа з метою зміни його змісту, що здійснюється шляхом механічного видалення барвни­ка штрихів тексту або його позначень.

Підчистка документа (лат. сіосшпепіит — спосіб доказування) — спосіб зміни змісту документа, у процесі якого триває механічне усу­нення певної частини його тексту.

Пістолет (фр. різіоіеі — коротка ручна вогнепальна зброя) — ручна, короткодульна, багатозарядна автоматична вогнепальна зброя.

Пістолет саморобний (фр. різіоіеі — коротка ручна вогнепальна зброя) — ручна, короткодульна, однозарядна або багатозарядна (авто­матична) вогнепальна зброя, виготовлена індивідуально чи групою осіб за власним чи типовим проектом.

Пістолет-кулемет (фр. різіоіеі — коротка ручна вогнепальна зброя) — багатозарядна, автоматична, проміжна між пістолетом і авто­матом вогнепальна зброя з відповідною довжиною дула (112—360 мм) та запасом боєприпасів (до 70) у магазині.

План розслідування (лат. ріапиз — плоский, рівний) - система орга­нізаційних, процесуальних і тактичних рішень, які передбачають по­рядок, терміни, способи, засоби, конкретних виконавців процесуаль­них та непроцесуальних дій.

Планування розслідування в широкому розумінні (лат. ріапиз — плоский рівний) - складова проблема організації досудового слід­ства кримінальної справи про злочин, що являє собою визначену за­конодавством процесуальну форму, а також відповідні шляхи, засоби і способи.

Плоскість пострілів — уявна вертикальна площина, що проходить через вісь каналу дула вогнепальної зброї у напрямку пострілів.

Побіжний психологічний вплив у процесі досудового слідства кримі­нальної справи про злочин (гр. рзусііе — душа + 1о§оз — поняття, вчення + лат. ргосеззиз — проходження просування + лат. сгітеп — злочин) — за­стосування тактичних комбінацій слідчим, який має професійні знан­ня і вміння та виконує свої функціональні обов'язки відповідно до норм чинного Кримінально-процесуального кодексу України, іншого законодавства, криміналістичних, психологічних знань з метою роз­криття і розслідування злочинів, впливаючи на учасників та суб'єктів криміналістичної діяльності за принципами: дезінформація без обма­ну; створення в інших перебільшеної уяви про інформованість слідчо­го; другорядності — уперед, не порушуючи законності.

Побутова травма (гр. ігауіпа — рана) — ушкодження здоров'я особи внаслідок нещасного випадку в побуті.

Поверхневі сліди - сліди, що характеризуються двома вимірами (довжина, ширина) і утворюються в тому випадку, коли контактуючі об'єкти за твердістю приблизно однакові.

Позначення марок пороху в минулому (нім. тагке — знак фірми, сорт, якість) — умовне виділення якості пороху, що застосовувалося у військовій техніці на початку XX ст. (окремі з них збереглися донині), куди, як правило, входила початкова буква назви зброї, для якої при­значався порох («ВЛ» — порох для гвинтівки під легку кулю зразка 1908 р., «ВВ» - порох для гвинтівки під важку кулю 1930 р., «Р» - ре­вольверний порох, «ВП» — віскозний пістолетний порох).

Позначення марок пороху нині (від нім. тагке - знак фірми, сорт, якість) — застосування системи умовного виділення якості пороху, яка характеризує природу пороху, форму і розмір зерен (ПЛ 12-10; П-85;Св;Фл;Н;Тр;НЦіт.д.):

а) літери «Н», «НЦ», «НФ» та ін. вказують на нітрогліцериновий порох. При позначеннях марок піроксилінових порохів літера — «Н» не вказується;

б) літери «ПЛ» означають пластинчасту форму зерна піроксиліно­ вого пороху. Перше число після літер «ПЛ» указує на товщину плас­ тинки в сотих частках міліметра, а друге число — у десятих частках мі­ ліметра на ширину пластинки;

в) одна літера «П» маркує простий порох, а число, що поруч, озна­ чає кількість вагових частин калієвої селітри, доданої до ста вагових частин сухого піроксиліну;

г) чисельник дробу вказує на товщину зерна, що горить у десятих частках міліметра;

д) знаменник дробу вказує на кількість каналів у зерні;

є) літери СВ указують, що порох виготовлено зі свіжого пірокси­ліну; Тр — піроксиліновий порох трубчастої форми; Фл — флегматизо-ваний піроксиліновий порох; Уф — порох прискореного виготовлення.

Позначення марок мисливського пороху (нім. тагке — знак фірми, сорт, якість) — класифікація (виділення) якості димного і бездимного мисливського пороху державними стандартами (перші цифри вказу­ють на фізико-хімічні характеристики, останні — на рік) та умовними позначеннями — різними назвами.

У бездимного мисливського пороху вказується також сорт, напр.:

а) порох мисливський димний, державний стандарт 1028 97 «Білий ведмідь» та ін.;

б) порох мисливський бездимний «Сокіл», державний стандарт 22781-97. Вищий сорт.

Показання — розповідь допитуваної особи про факти, які стосу­ються конкретної кримінальної справи, а також особи підозрювано­го, обвинуваченого та потерпілого.

Поля нарізів — проміжки між нарізами в каналі дула вогнепальної зброї (виступи).

Помилування - це повне або часткове звільнення засудженого Президентом України, в установленому законом порядку, від кримі­нального покарання.

Поперечне навантажування кулі — відношення в грамах маси кулі до найбільшого поперечного її розрізу, яке є важливою балістичною ха­рактеристикою кулі, оскільки від неї залежить довжина польоту кулі, сила руху та ін.

Порох — спеціальна вибухова речовина, що належить до групи ки­дальних вибухових речовин і характеризується швидким горінням та здатністю надання кулі або шроту достатньої початкової швидкості руху в каналі дула вогнепальної зброї (порох є димний (чорний) и без­димний).

Порохове зерно — окремий елемент порохового заряду у формі пластинки, циліндрика, куба, призми тощо, який є складовою поро­хового (бойового) заряду.

Пороховий (бойовий) заряд — це певна вагова порція пороху, що за­безпечує отримання визначеної швидкості руху кулі в каналі дула вог­непальної зброї.

Портретно-криміналістична експертиза (фр. рогігаіі — живописне, скульптурне, фотографічне зображення визначеної людини + лат. сгі-теп - злочин + лат. ехрегШз — досвідчений) - спеціальне досліджен­ня, що вирішує проблеми тотожності особи, її віку, частин тіла, одягу з урахуванням зображень на фотографіях, рентгенівських знімках, ві-деозапису, тобто вирішує такі типові питання:

1. одна чи різні особи зображені на фотознімку і рентгенознімку;

2. одному чи різним людям належать частини голови, обличчя, ті­ ла, які зображені на представлених фотографіях;

3. чи в одному й тому самому одязі зображені особи на представле­ них фотографіях;

4. чи не належав череп, представлений на дослідження, людині яка зображена на фотографіях;

5. в одному чи різному віці зображена людина на представлених фотографіях, яка фотографія є більш ранньою;

6. чи одна й та сама особа або різні особи представлені на відеокад­ рах тощо.

Портретно-криміналістичне експертне дослідження (фр. рогігаіі — живописне, скульптурне, фотографічне зображення визначеної лю­дини + лат. сгітеп — злочин + лат. ехрегШз - досвідчений) - виявлен­ня, зіставлення зовнішніх прикмет особи з використанням методів накладання зображень, кутових, лінійних вимірів, порівняння та ін.

Потерпілий - особа, якій злочином заподіяно моральної, фізич­ної або майнової шкоди, і яка стає учасником відповідної криміна­лістичної діяльності з моменту визнання її потерпілою за поста­новою особи, що провадить дізнання, — слідчого, судді або за ухва­лою суду.

Початкова швидкість кулі — це швидкість кулі ¥₀ в момент її вильо­ту з каналу дула, яка вимірюється в метрах за секунду (м/с).

Пошук предметів — носіїв мікрооб'єктів (від гр. тікгоз — малий + лат. оЬіесидт - предмет) - огляд слідчими конкретного місця - міс­цевості, приміщення, предметів та документів тощо з метою виявлен­ня і вилучення тих об'єктів, на яких є мікрочастинки, що можуть бу­ти визнані речовими доказами.

Пошукова версія (фр. уєгзіоп від лат. уегзаге - видозмінювати, зва­жувати) — це версія, основною метою якої є пошук джерел (носіїв) ін­формації, що має значення для досудового слідства кримінальної справи про злочин.

Пошуковий об'єкт (лат. оЬ)есішп — предмет) - об'єкт, тотожність якого встановлено.

Правила поводження з документами — речовими доказами (лат. сіо-ситепШт - спосіб доказування) - встановлені слідчою практикою звичаї та врегульовані відомчими нормативними актами правила, що передбачають необхідність поводження з документами, що визнані речовими доказами в кримінальній справі про злочин (зберігати до­кументи необхідно в окремих конвертах, не допускаючи впливу воло­гості, променів світла, документи заборонено перегинати, робити на них будь-які написи тощо).

Правоохоронні органи — особлива система державних та уповнова­жених нею формувань: прокуратура України, органи МВС України, СБУ, адвокатура, нотаріат, податкова міліція, різні державні комісії, комітети, основною функцією яких є боротьба зі злочинністю та ін­шими правопорушеннями.

Правопорушення — антисуспільна дія цивільного, адміністративно­го, дисциплінарного виду, що завдає шкоди особі, суспільству, су­спільним відносинам.

Пред'явлення для впізнання — встановлення або заперечення рів­нозначності (тотожності) чи групової належності, яке реалізується на психофізіологічній основі діяльності впізнаючого і характеризується фіксуючим та впізнавальним процесами.

Пред'явлення для впізнання в широкому розумінні — слідча дія, що по­лягає в пред'явленні учасникові криміналістичної діяльності об'єктів -живих людей, трупів, предметів, усіх можливих матеріальних утворень (запах одеколону, газу і т. д.), тварин, місцевості, які вони спостерігали (відчували органами чуття - зору, слуху, нюху, смаку, дотику) раніше з метою встановлення їх тотожності або групової належності.

Предмет допиту — низка обставин, які слідчий має намір з'ясувати в процесі цієї слідчої дії, сукупність фактів, пов'язаних з подією зло­чину, які підтверджують або спростовують винність в його вчиненні обвинуваченого і мотиви злочину.

Привід — примусове доставлення до слідчого або особи, яка прово­дить дізнання, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпі­лого, підсудного, які ухиляються без поважних причин від добровіль­ної явки за викликом у призначений термін, що передбачено чинною кримінально-процесуальною формою.

Призначення затвора - застосування основної деталі вузла засуван-

461

ня в системах ручної вогнепальної зброї для закривання казенної час­тини каналу дула зброї в процесі пострілу, досилання чергового набою з магазина або дульної коробки в патронник дула, вилучення стріляної гільзи з патронника (у деяких систем зброї досилання на­бою проводиться не самим затвором, а окремою деталлю (досила-чем), змонтованою на затворі).

Призначення кримінальної реєстрації (лат. сгітеп — злочин + ер.-лат. ге§І5ігшп — занесене, записане) — завчасно організоване утво­рення інформаційної маси щодо криміналістичних об'єктів за різни­ми видами інформаційно-пошукових систем для їх ідентифікації в подальшому та наведення про них довідок.

Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи — слідча дія, що проводиться в процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин у присутності понятих і лише за вмотивованою постано­вою судді, яка оскарженню не підлягає.

Приховане спостереження за участю узнаючого — специфічний про­цес узнавання за участю узнаючого, що проводиться з використанням системи гласних і негласних оперативно-розшукових заходів.

Причина затяжного пострілу — наявність таких фактів, виявів, пере­творень у боєприпасі, зброї, які зумовлюють виникнення продовже­ного в часі процесу розвитку пострілу (надмірна вологість пороху, не­достатньо потужний капсуль, мала щільність заряду тощо, а також щільність зарядження, «заїдання» окремих пластин затвора, інші обставини).

Пробивна дія кулі (шроту) — глибина проникнення кулі (шроту) в перешкоду, яка залежить від сили її руху.

Проблемна слідча ситуація (гр. ргоЬіета — завдання, задача + фр. зі-Шаііоп - становище, обстановка, сукупність обставин) - різновид­ність складної слідчої ситуації, що характеризується протиріччям до­казів у кримінальній справі про злочин, а обставини, що підлягають доказуванню, безпосередньо не містяться у вихідних даних, але вста­новлені факти обмежують і спрямовують пошук.

Прогностичні функції криміналістики (від гр. рго^позіз - передба­чення пророкування + лат. плпсііо — діяльність, відправлення + лат. сгітеп - злочин) - комплексна система теорії (прогностики) і прак­тичні розробки прогнозування з поглибленою базою їх побудови та перевірки, створення робочого інструментарію відповідних криміна­лістичних досліджень.

Проста слідча ситуація (фр. - зіШаііоп становище, обстановка, су­купність обставин) — обставини, що виникли в процесі розслідуван­ня кримінальної справи про злочин унаслідок неістотних труднощів (процесуальних, психологічних, організаційних), і є достатньо даних, щоб оперативно їх подолати.

Проста слідча ситуація в широкому розумінні (фр. — зіШаііоп стано­вище, обстановка, сукупність обставин) — сукупність фактів, за яких обставини, що виникли в процесі розслідування кримінальної справи про злочин, є незначними, оскільки обумовлені відсутністю або не-

462

суттєвістю інформаційних, тактичних, психологічних та інших труд­нощів, але можуть негативно вплинути на швидке і повне розкриття злочину, викриття винних, правильне застосування закону, якщо суб'єкт криміналістичної діяльності не реалізує реальних можливос­тей, щоб їх подолати.

Просторова орієнтація на місцевості учасника криміналістичної ді­яльності в ході відтворення обстановки й обставин подій (фр. огіепіаііоп, лат. огіепз — схід + лат. сгітеп — злочин) — визначення свідком, потер­пілим, підозрюваним, обвинуваченим, у процесі відтворення обста­новки й обставин події, місця у просторі, спочатку — відносно сторін світу, особливо сходу, а також навколишньої обстановки.

Процес криміналістичного обліку (фр. розїе — відповідальна адмі­ністративна посада + лат. сгітеп — злочин) — офіційно визнаний в Україні порядок здійснення органами МВС криміналістичного облі­ку (постанова «Про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України», затверджена наказом МВС України від 30.08.99).

Процес розкриття і розслідування злочинів (лат. ргосеззиз - прохо­дження, просування) — діяльність органів і посадових осіб у ході до­судового слідства кримінальної справи про злочин, спрямована на швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Процесуально-криміналістичний засіб фіксації доповнюючий (лат. рго-сеззиз — проходження просування + лат. сгітеп — злочин + фр. Гіха-ії'оп — твердий, непорушний, міцний) — судово-оперативне фотогра­фування, що проводиться суб'єктами криміналістичної діяльності в процесі проведення слідчої дії як додатковий засіб фіксації, завдання якого полягає в тому, щоб повно і точно відобразити об'єкти у стані, в якому вони перебувають на час фотографування.

Процесуально-криміналістична характеристика очної ставки (допиту віч-на-віч) (лат. ргосеззиз — проходження, просування + лат. сгітеп — злочин + гр. сЬагасіег — риса, особливість) — типові особливості прове­дення очної ставки (допиту віч-на-віч) в процесі досудового (судового) слідства між двома допитаними раніше учасниками криміналістичної діяльності, які стосуються предмета, об'єкта, часу, місця, психологіч­них проблем.

Процесуальна самостійність старшого слідчого слідчої бригади (гру­пи) (лат. ргосеззиз — проходження, просування + фр. Ьгі§ас1е — група працівників, об'єднаних метою) - діяльність керівника слідчої брига­ди в межах його повноважень відповідно до чинних процесуальних норм, спрямована на провадження досудового слідства складної кри­мінальної справи про злочин.

Процесуальна самостійність слідчого слідчої бригади (групи) (лат. ргосеззиз — проходження, просування + фр. Ьгі§аде - група працівни­ків, об'єднаних метою) — діяльність слідчого в межах виділеної йому роботи та чинних кримінально-процесуальних форм, спрямована на проведення досудового слідства складної кримінальної справи про злочин відповідно до його прав, передбачених ст. 114 КПК.

463

Процесуальна форма застосування техніко-криміналістичних засобів

(лат. ргосеззиз — проходження, просування + лат. Гогта — зовнішній вигляд + гр. іесЬпіке - мистецький іесЬе - мистецтво, майстер­ність + лат. сгітеп — злочин) - визначений законодавцем у кримі­нально-процесуальному законодавстві порядок використання суб'єктами та учасниками криміналістичної діяльності техніко-кри­міналістичних засобів, прийомів і методів у ході досудового слідства кримінальних справ про злочини.

Псевдонім (гр. рзеисіоз — брехня + опута - ім'я) - умовне ім'я, під яким автор твору літератури, науки чи мистецтва на рівні зі своїм справжнім ім'ям або без зазначення імені (анонімно) має право обна­родувати, відтворювати й розповсюджувати свій твір.

Псевдонім процесуальний (гр. рзеисіоз - брехня + опута — ім'я + лат. ргосеззиз — проходження, просування) — ім'я особі, яка бере участь у кримінальному судочинстві, що встановлено представни­ками компетентних державних органів і зазначено в документах, виданих їй, процесуальних документах з метою забезпечення без­пеки.

Психологічна сутність впізнання (гр. рзусЬе — душа + 1о§оз — вчен­ня, поняття) — психофізіологічний процес у людини, під час якого во­на порівнює об'єкт, пред'явлений їй для впізнання, з уявним образом раніше сприйнятого об'єкта і робить висновок про наявність чи від­сутність між ними рівнозначності (тотожності).

Психологічний вплив у процесі досудового слідства (гр. рзусЬе -душа + 1о§О5 — учення, поняття + лат. ргосеззиз — проходження про­сування) — особлива діяльність слідчого, який має професійні знання і вміння та виконує свої функціональні обов'язки відповідно до норм чинного Кримінально-процесуального кодексу України, іншого за­конодавства, психологічних знань щодо розкриття і розслідування злочинів, впливаючи на учасників та суб'єктів криміналістичної діяльності.

Психологічний механізм навіювання (гр. рзусЬе - душа + 1о§оз -вчення, поняття + лат. зи§е8ііо, з觧его — раджу, навіюю) в ході впізнання - незаконні докази, сутність яких полягає в тому, що у впі­знанні встановлення тотожності (ідентифікації) об'єкта викликаєть­ся не в результаті логічних міркувань особи, яка впізнає, а шляхом зовнішнього провокування свідомості (прохання, наказ, переконан­ня, підказування тощо), (див. Методи усунення навіювання в ході впі­знання).

Психолого-криміналістичний вплив (гр. рзуспе — душа + 1о§оз — вчення, поняття + лат. сгітеп — злочин) — оперативний чи процесу­альний візуальний показ учасникам криміналістичної діяльності об'єктів — слідів злочину, інших речових доказів, предметів кримі­налістичної техніки в ході проведення слідчої дії, які позитивно діють на відповідних осіб, обумовлюючи об'єктивність, правдивість, чим сприяють швидкому і повному розкриттю та розслідуванню злочину.

464

Радіокеровані вибухові пристрої (лат. гасііо — випромінюю) — пред­мети, що за своєю конструкцією призначені для ураження людей, тварин і пошкодження різних об'єктів у результаті термічного розкла­ду вибухових речовин або їх замінників, які приводяться в дію за до­помогою передавання сигналів на відстані не дротяною мережею, а електромагнітними хвилями.

Револьвер (лат. гєуоіуєгє - котити назад) - ручна, короткодульна, багатозарядна, вогнепальна неавтоматична зброя з барабаном, який обертається і одночасно є патронником (револьвер системи «наган» винайшов бельгійський зброяр Л. Наган).

Реквізити документа (лат. ге§иізіШт - потрібне, необхідне + лат. сіоситепШт - спосіб доказування) - обов'язкові відомості, які мають міститися в документі для визначення його дійсним (найменування документа, дата його складання і номер; назва й адреса підприємства, організації, установи, що його склали; сторони, зміст та підстави реа­лізації угоди; одиниці виміру товару; підписи відповідальних осіб; відтиски печаток, штампів).

Рекет (англ. гаскеї, від гаск - мучити, катувати) - злочинна діяль­ність, що є одним з видів бандитизму і пов'язана з вимаганням майна чи прав на майно з використанням насильства в різних формах.

Репродуктивне фотографування (лат. ге (префікс) — назад + лат. рго-сіисііо — виробляти + гр. рпоз (рЬоіоз) — світло + §гарЬо — пишу) — кла­сифіковані прийоми фіксації ділянково-рівнинних поверхонь (доку­ментів, фотознімків, малюнків, схем, проектів та інші), що застосову­ються для відтворення фотографічними способами плоских оригіналів.

Репродукційне фотографування (лат. ге (префікс) — назад + лат. ргосіис-Ііо — виробляти + гр. рЬоз (рпоїоз) - світло + §гарпо - пишу) - метод оперативної фотографії, сутність якої полягає у фотографічному відтво­ренні рукописних та інших документів, малюнків, креслень різних плос­ких об'єктів, що дає змогу зафіксувати найбільш важливі їх ознаки.

Ретромовна версія (лат. геіго — назад + фр. уєгзіоп, лат. уегзаге — ви­дозмінювати, зважувати) - це версія, головне завдання, сутність якої полягає у встановленні подій минулого.

Рецидив злочинів (лат. гесісііуиз - повернення) - вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Речовий об'єкт криміналістичного пошуку (лат. оЬ)'есШт — пред­мет + сгітеп — злочин) — фактичні дані (знаряддя злочину, предмети злочинного посягання, сліди тощо), які необхідно виявити, вилучити і використати як доказ у процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин.

Речові докази при використанні вогнепальної зброї — це зброя та її части­ни (набої, гільзи, кулі, шрот, картеч, пробоїни, пижі, мікрочастини, мате­ріали і пристосування, що застосовувалися при кустарному виготовленні зброї та боєприпасів), які вилучені суб'єктами криміналістичної діяльнос­ті й в установленому законом порядку визнані речовими доказами.

16 5—12 /1£

Рикошет (фр. гісоспеї - відскакування кулі, шроту під кутом від поверхні, в яку влучає) - відбиття кулі або шроту від щільної твер­дої (пружної) перепони з продовженням польоту за новою траєкто­рією.

Рикошет від малих кутів зустрічей (фр. гісоспеї — відскакування ку­лі, шроту під кутом від поверхні, в яку влучає) — сприятлива умова для зміни траєкторії польоту кулі (шроту) при малих кутах зустрічі (по­верхня землі, води, льоду тощо).

Рикошетна вбивча дія (фр. гісоспеї - відскакування кулі, шроту під кутом від поверхні, в яку влучає) — результат збереження кінетичної енергії кулі (шроту), що зазнала рикошету і зберігає достатню вбивчу силу (іноді з досяганням дальності польоту).

Рівномірно-циклічне планування (гр. кукіоз - колесо, коло, круго­обіг + лат. ріапиз — плоский, рівний) — метод планування, що засто­совується у складних, багатоепізодних, з великим обсягом процесу­альних і оперативно-розшукових дій кримінальних справах, суть яко­го полягає в складанні за допомогою схематичних умовних позначень послідовного графіка з відображенням переліку запланованого про­вадження досудового слідства з урахуванням необхідного часу.

Робоча версія (фр. уєгзіоп від лат. уегзаге — видозмінювати, зважува­ти) — гіпотеза (передбачення) слідчого, що висунута ним у процесі проведення огляду, освідування, відтворення обстановки та обставин подій чи іншої слідчої дії в кримінальній справі про злочин для вста­новлення обставин, що підлягають обов'язковому доведенню відпо­відно до норм кримінально-процесуального законодавства.

Розшук — діяльність органів дізнання, досудового слідства, інших компетентних органів, спрямована на пошук обвинувачених, які ухиляються від слідства і суду або втекли з місця позбавлення волі, з-під варти чи ухиляються від відбування покарання у виді позбавлен­ня волі, та встановлення осіб, які зникли безвісти.

Розшукові дії слідчого - визначені Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами дії слідчого при до-судовому слідстві кримінальних справ про злочини та у справах, де до-судове слідство зупинено, спрямовані на встановлення місцезнахо­дження і затримання звинувачуваного, який зник.

Розшукові обліки — різновидність централізованого обліку кримі­нальної інформації, яка виконує функцію порівняння настановних даних об'єктів розшуку з аналогічними або подібними описами.

Саморобні вибухові пристрої — примітивні або надто складні предме­ти, що за конструкцією можуть мати велику кількість варіантів, вироб­лені чи скомбіновані індивідуально, групою осіб (інколи повністю або з частин промислового виробництва) і за своїми особливостями при­значені для ураження людей, тварин і пошкодження різних об'єктів завдяки вибуховій хвилі, уламкам, які отримали напрямок руху під дією

І

термічного розкладу вибухових речовин, їх замінників (переважно ста­ціонарні міни, ручні фанати тощо).

Сила руху кулі — кількість кінетичної енергії кулі, яку вона має при зіткненні з перешкодою.

Сила руху кулі (вільна) — ступінь вияву потужності кулі, яка зале­жить від пропорційності маси кулі та її швидкості.

Сирість пороху — штучне або природне насичення пороху вологою, що впливає на щільність порохових зерен і сприяє їх злипанню та шкодить використанню за призначенням.

Система криміналістики (гр. зузіета — ціле, складене з частин + лат. сгітеп — злочин) — комплекс взаємопов'язаних розділів криміналіс­тики, які знаходяться один до одного у визначеному відношенні та обумовлені внутрішньою єдністю.

Система кримінальної реєстрації (гр. зузіета — ціле, складене з час­тин + від лат. сгітеп - злочин + ер. лат. ге§ізігит - занесене, записа­не) — встановлений порядок накопичення окремих видів централізо­ваних обліків, колекцій і картотек органів внутрішніх справ, що вико­ристовується для розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Система тактичних прийомів (гр. зузіета — ціле, складене з час­тин + гр. Іакііке від Іаззо — приводити в порядок) - упорядкована сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених прийомів, що ви­користовуються суб'єктами криміналістичної діяльності з метою роз­криття і розслідування злочинів, процес реалізації яких характеризу­ється цільовою спрямованістю, вибірковістю.

Система тактичних прийомів типова (гр. зузіета — ціле, складене з частин + гр. Іакііке від Іаззо — приводити в порядок) - форма (група) прийомів, що об'єднані спільними ознаками і найчастіше використо­вуються суб'єктами криміналістичної діяльності з метою розкриття і розслідування злочинів.

Ситуативна обумовленість тактичного прийому (фр. зііиаііоп - стано­вище, обстановка, сукупність обставин + гр. Іакііке від Іаззо — приво­дити в порядок) - вплив слідчої ситуації на обрання суб'єктом кримі­налістичної діяльності тактичних прийомів при проведенні слідчої дії в процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин.

Ситуація тактичного ризику (фр. зііиаііоп - становище, обстановка, сукупність обставин + гр. іакііке від Іаззо - приводити в порядок) -складні умови (стан) в процесі розслідування конкретної криміналь­ної справи про злочин, що характеризується особливим співвідно­шенням між можливими тактичними способами дій слідчого, і пози­тивними або негативними їх результатами.

Ситуація тактичного ризику в широкому розумінні (фр. зііиаііоп -становище, обстановка, сукупність обставин + гр. Іакііке від Іаззо -приводити в порядок) — складна слідча ситуація, що відзначається ха­рактерним співвідношенням між можливими способами дій суб'єкта криміналістичної діяльності, спрямованими на досягнення мети і не-гарантованими результатами їх реалізації.

Сіткове планування (з лат. ріапиз — плоский, рівний) - метод плану-

вання суб'єкта криміналістичної діяльності у складній, багатоепізод­ній кримінальній справі про злочин, завдання якого полягає в скла­данні з допомогою умовних схематичних позначень сіткового фафіка з указівкою повного переліку запланованих робіт, з урахуванням пе­редбачуваного часу, необхідного для їх проведення (табл. 23).

Таблиця 23

Умовні позначення	Слідчі дії	Необхідний час	Епізоди
			1	2	3
▲	ОГЛЯД
•	обшук
	допит
	допит віч-на-віч

Складна слідча ситуація (фр. зіШаііоп — становище, обстановка, су­купність обставин) — це така обставина в процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин, що має суттєві труднощі через від­сутність доказів — відомостей про фактичні дані, протидії слідчому з боку учасників криміналістичної діяльності та інших осіб, недостат­ністю часу, ресурсів, сил.

Слід у широкому розумінні — будь-які матеріальні зміни, що пов'язані з подією злочину.

Слідовий вібавід вчиненого злочину — система матеріальних та ідеальних його відбитків як відповідних ознак, на час скоєння, об'єд­наних логічним процесом пізнання істини за принципом: відобра­ження, бачення, відтворення з урахуванням чинної кримінально-процесуальної форми.

Сліди, у вузькому розумінні,— це сліди, в яких передаються певні ознаки того об'єкта, що їх залишив, і (або) механізми їх утворення.

Сліди запаху — газоподібні виділення від матеріальних об'єктів зав­дяки їх властивостям, які сприймаються органами нюху людини.

Сліди запаху, в широкому розумінні,- газоподібні виділення, що ха­рактеризуються безперервністю утворення, леткістю, розчинністю, абсорбцією, розбавленням, дифузією, рухливістю, розсіюванністю, подільністю як особливими ознаками.

Сліди злочинів — певні зміни в навколишньому оточенні, що утво­рюються як відображення злочинних дій, учинених особою або за її вказівкою (напад звіра, домашньої тварини, психічно хворого),- пе­редбачених Кримінальним кодексом України, як суспільно небезпеч­не винне діяння.

Сліди натискання — це сліди, які утворюються в результаті дії зна­ряддя зруду (важеля), що розсуває складові перепони (коробку дверей тощо) чи із силою діє на ригель замка.

Сліди пам'яті людини — не матеріальне, а ідеальне відображення завдя­ки інтелектуальній діяльності людини шляхом закріплення та збережен-

ня в корі її головного мозку того, що відбулося з нею в минулому і харак­теризується такими властивостями, як: активність; доцільність; вибірко­вість; виникнення та збереження; узагальнення; утворення закодованого образу або нейронної моделі при повторному сприйманні; гучністю.

Сліди різання (розрізу, розпилювання) — це сліди, які виникають у зв'язку з використанням різних інструментів, що мають ріжучі власти­вості, і дозволяють провести групову чи індивідуальну ідентифікацію інструменту (пилка, спеціальне металеве полотно тощо).

Сліди удару — це сліди, що виникають при вибиванні (проломлюван­ні) будь-яких перешкод (дерев'яних віконних рам, стін з фанери тощо).

Слідча група — процесуально передбачене об'єднання, за доручен­ням прокурора чи начальника слідчого підрозділу відомства, декіль­кох слідчих, один з яких призначається старшим для провадження до­судового слідства особливо складної кримінальної справи про злочин з метою скорочення строків слідства, поліпшення його якості, одно­часного ведення в декількох місцях і напрямах.

Слідча ситуація (фр. зіШаііоп — становище, обстановка, сукупність обставин) — поєднання умов і обставин на будь-якому етапі досудового слідства кримінальної справи про злочини, які сприяють швидкому і повному їх розкриттю і розслідуванню, або навпаки.

Слідча ситуація в розслідуванні кримінальної справи про злочин (фр. зіШаііоп — становище, обстановка, сукупність обставин + лат. сгі-теп - злочин) — сукупність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі про злочин, інших обставин, що склалися в ході провадження слідчих дій, офіційно і неофіційно встановлених, мож­ливо навіть у сукупності із загостренням суперечностей між учасни­ками, суб'єктами криміналістичної діяльності та іншими особами.

Слідча ситуація в широкому розумінні (фр. зіШаііоп — становище, обстановка, сукупність обставин) — уявна динамічна модель, що відображає кримінально-процесуальний, тактико-психолого-управ-лінський, організаційно-структурний, інформаційно-логічний стан, що склався в кримінальній справі про злочин і характеризує позитив­ну чи негативну типовість процесу розслідування.

Слідчі ситуації можна класифікувати за різними ознаками (табл. 24).

Таблиця 24 Класифікація слідчих ситуацій

Слідчі ситуації
Прості	Складні
	проблемні	конфліктні	тактичного ризику	організаційно невпорядковані	комбіновані
Три найбільш важливі, загальні ознаки
1		2		3
Вихідні		Проміжні		Кінцеві

Слідча тактика (гр. Іакііке від Іаззо — приводити в порядок) — сис­тема наукових рекомендацій, положень, спрямованих на планування й організацію розслідування кримінальних справ про злочини, що розроблені та спрямовані на збирання, дослідження доказів, розкрит­тя злочинів.

Слідчий - посадова особа органів прокуратури, міліції, податкової міліції, служби безпеки, призначена у встановленому законом поряд­ку і наділена функцією провадження досудового слідства.

Слідчий експеримент (лат. ехрегШз — досвідчений) — це не є слідча дія, оскільки не передбачена чинним кримінально-процесуальним законодавством України, а є «калька» з російської мови — вислів, що інколи вживається в професійній мові некваліфікованих суб'єктів криміналістичної діяльності (окремих дізнавачів, слідчих) (див. Від­творення обстановки і обставин події).

Тому про слідчий експеримент можна говорити лише в контексті експертної дії, тобто проведення дослідів з метою перевірки об'єктив­ної можливості існування або характеру будь-яких дій, фактів, явищ, обставин у розслідуваній справі про злочин, яка може бути реалізова­ною в разі призначення суб'єктом криміналістичної діяльності відпо­відної експертизи.

Слідчий огляд — слідча дія, що спрямована на безпосереднє вияв­лення, вивчення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин злочину, інших обставин, які мають значення для справи.

Слідчий огляд можливо класифікувати:

1) за предметом проведення (огляд місцевості, приміщень, житла, предметів, документів, тварин, зовнішній огляд трупа, зовнішній огляд ексгумованого трупа, огляд живих людей (освідування)); як правило, освідування вважають самостійною слідчою дією;

2. за часом проведення (початковий огляд, повторний огляд);

3. за об'єктом проведення (основний огляд, додатковий огляд). Слідчий огляд у широкому розумінні - це слідча дія, що полягає в

безпосередньому сприйнятті та фіксації об'єктів огляду, виявленні, вилученні слідів злочину та інших речових доказів з метою встанов­лення окремих обставин розслідуваної події.

Слідчі дії - процесуальні дії, пов'язані з виявленням, фіксацією, вилученням, дослідженням та перевіркою доказів у кримінальній справі.

Такі процесуальні дії проводяться на початковому етапі розсліду­вання (огляд, допит свідка, потерпілого, обшук) для отримання інформації про злочин. Слідчі дії на наступному етапі розслідування: допит віч-на-віч, відтворення обстановки і обставин події, пред'яв­лення для впізнання, призначення експертизи, освідування, ексгума­ція трупа, що проводяться для перевірки інформації про злочин.

Слідчі кмітливості щодо допитуваного — особливо специфічні при­йоми психічного, психологічного, емоційного впливу слідчого, що спрямовані в процесі допиту на отримання від учасника криміналіс­тичної діяльності правдивих показань проти його волі завдяки ство-

470

ренню обстановки, в якій допитуваний неправильно зрозумів слідчу ситуацію (дезінформація допитуваного без обману), при цьому слід­чий не використовує насильство, погрози та інші незаконні заходи.

Словесний портрет (фр. ройгаіі — живописне, скульптурне, фото­графічне зображення визначеної людини) - система опису зовніш­ності людини з метою її ідентифікації.

Служба безпеки України (СБУ) - правоохоронний орган держави спеціального призначення, підпорядкований Президенту України і підконтрольний Верховній Раді України, завданням якого є захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної ціліс­ності, економічного, технічного й оборонного потенціалу держави, законних її інтересів і прав громадян від розвідувально-підривної ді­яльності іноземних спецслужб та інших посягань осіб, груп, злочин­них організацій, а також попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, коруп­ції та організованої злочинності у сфері управління й економіки та ін­ших протиправних дій, що створюють загрозу життєво важливим ін­тересам України.

Сорти димного пороху (фр. зогіе - розряд, рід, якість, вид) — поділ димового пороху за різними його балістичними ознаками якості на мисливський звичайний і мисливський відбірний (див. Димний або чорний порох).

Сорти димового пороху за ступенем балістичної якості (фр. зогіе — розряд, рід, якість, вид + гр. Ьаііо — кидаю) — система класифікації димового мисливського пороху на рівні (групи) (порох мисливський звичайний і мисливський відбірний), залежно від ознак якості.

Специфіка тактики очної ставки (допиту віч-на-віч у широкому розу­мінні) (лат. зресіпсиз - особливий + гр. Іакііке / Іаззо - приводити в порядок) — особлива процесуально-криміналістична форма допиту між двома раніше допитаними особами, у показаннях яких є супереч­ності, хід якої відбувається в розширеному складі учасників, під силь­ним їх психологічним впливом один на одного, складним інформа­ційним обміном, можливістю зміни показань.

Специфічна версія (лат. зресШсиз — особливий + фр. уєгзіоп, лат. уєг-заге - видозмінювати, зважувати) — це судження, що висувається суб'єктом криміналістичної діяльності на подальших етапах розсліду­вання в умовах, коли обставини, що підлягають доказуванню в кримі­нальній справі, доведено, а окремі факти невідомі.

Специфічні ознаки системи тактичних прийомів (лат. зресіГісиз — особливий + гр. зузіета - ціле, складене з частин + гр. іактлке від їаз-зо — приводити в порядок) — це принципи (властивості) — вибірко­вість, варіантність, цільова спрямованість, динамічність, гнучкість та ін., які застосовує слідчий в процесі досудового слідства кримі­нальних справ про злочини з метою швидкого і повного їх розкриття та розслідування.

Спеціаліст-мінер (піротехнік) (лат. зресіаііз - особливий, що відно­сить до одного предмета, явище + фр. тіпеиг - військово-службовець

471

фахівець, який встановлює міни й розміновує місцевість + гр. руг — вогонь + гр. іесЬпе — мистецтво, майстерність) — особа, яка має спе­ціальні знання і навики з питань відношення об'єкта до вибухових пристроїв, які не підірвалися, а також доцільності його знешкоджен­ня на місці чи транспортування в безлюдне місце; установлення сили вибуху (у тротиловому еквіваленті вибухової речовини); визначення вибухової речовини, яка була використана у вибуховому пристрої, його вражаючих властивостей та ін.

Спеціальна процесуальна форма профілактичної діяльності слідчого (лат. зресіґісиз — особливий + лат. ргосеззиз — проходження, просуван­ня + лат. Гогта — зовнішній вигляд) — система дій в процесі досудово-го слідства кримінальних справ про злочини, що передбачають стат­ті 23, 23-1 КПК України, спрямованих на внесення подання до відпо­відного органу, громадських організацій, повідомлення посадовій особі про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню конкретного злочину.

Співучасть — умисна спільна участь двох або більше осіб у вчинен­ні злочину (виконавець, організатор, підмовник, посібник). Ступінь і характер участі кожного із співучасників у вчиненні злочину врахову­ються судом при призначенні покарання.

Спосіб виготовлення документа (лат. досшпепШт - спосіб доказу­вання) — система цілеспрямованих, розумових та фізичних дій — ру­копису, машинопису, комп'ютерного набору, поліграфії, та ін., вико­наних чорнилами, пастами тощо з використанням письмових знаків, інших графічних зображень.

Спосіб учинення злочину — це обумовлений суб'єктивними й об'єк­тивними факторами комплекс дій суб'єкта щодо готування, вчинен­ня і приховування злочину.

Стадії допиту учасника криміналістичної діяльності (гр. зіасііоп — пе­ріод, певний ступінь у розвитку чогось, фаза розвитку + лат. сгітеп -злочин) — послідовні етапи отримання і фіксації слідчим в установле­ному кримінально-процесуально формою порядку даних про особу допитуваного, а також його вільної розповіді та наступної складової — запитань-відповідей.

Статичні сліди (гр. зіаіоз - стоячий) - це сліди, при формуванні яких кожне місце слідоутворюючого об'єкта залишає своє точне відображення на слідосприймаючому об'єкті.

Стежка слідів ніг — сукупність слідів ніг однієї людини, утворена послідовно правою і лівою ногою в процесі ходьби або бігу.

Стереоскопічне фотографування (гр. зіегеоз - просторовий, зко-рео — дивлюсь + рііоз (рпоїоз) - світло + §гарпо — пишу) — спеціаль­ний метод отримання фотографій, який дає можливість сприймати повніше об'єм сфотографованих предметів завдяки тому, що об'єкт фотографується з двох різних місць, які відповідають позиції лівого і правого ока (фотографії утворюють стереопару, її розглядають через стереоскоп).

Структура слідчої дії, або тактика її проведення (лат. зїгисіига - бу-

472

дова, улаштування + гр. Іакііке від Іаззо - приводити >_{в ПОРЯДОК}\ - під­готування слідчої дії, її безпосереднє проведення та Фкі_кса„і_я відповід­ного процесу.

Суб'єкти криміналістичної діяльності (лат. 8иЬ)Єс1:и:_іт _ _{людина шо} пізнає світ і впливає на нього + лат. сгітеп — злочиї- % _ • _леож'_авн-органи, посадові та приватні особи, які розкривають _{злочини} пр_ОВО_ дять їх цосудове і судове слідство, тобто ведуть крим|_{інальний}' _процес або залучаються до нього відповідно до чинного ^кР^иг_мі_Нально-проце-суального та іншого законодавства.

Суб'єкти криміналістичної діяльності досудового ^с4_ліц_СТва /_лат іесШт - людина, що пізнає світ і впливає на нього^ , „„^

1 ~ Лаі. ЗЛОЧИНІ - ОргаНИ ДІЗНаННЯ, СЛІДЧІ Органи ДОСУДОВО1_{ГП ГГТ1ГГГ}._ТП„ :„„.:

державні органи, посадові и приватні особи, які розкі_{ривають}, _розслі-дують злочини або залучаються до цього відповідно чинного кой мінально-процесуального законодавства.

Суб'єктивний портрет (лат. зиЬіесШт - людина, „,_, „;„„„„ „„;„

. . . 1_ЦО НІЗНа.С' СВІТ 1

впливає на нього + фр. рогігаії - живописне, скульг фотогоа

фічне зображення визначеної людини) - відображе*_нн„_у ''*'*'

г- . ,_. — ппи лудижником

або за допомогою спеціальних технічних засобів облі_иччя а_)ігух)і, _лю_

дини на основі уявного образу пам'яті очевидця. '

Судова балістика, в широкому розумінні (гр. Ьаііо - _КИдаю) - вчен­ ня, галузь криміналістичної техніки, що вивчає озна,^„ „„,.,„„„„ ,, _г •• „ ,_ . . . іки воі непальної

„„„_

їх застосу­ ДОСЛІДлССН"

зброї и боєприпасів, закономірності виникнення сі

вання, розробляє засоби і методи виявлення, вилучен

ТГІЛ

ня таких слідів для встановлення обставин, що підляг'._„, „_п„„

аЮІЬ ДОКаЗУВаН-

ню в кримінальній справі про злочин та поради ^зап_[Обі_гання злочи­нам, пов'язаним із вогнепальною зброєю.

Судова балістика, у вузькому розумінні (гр. Ьаііо - _кидаю) _ г,_озді_л криміналістичної техніки, що вивчає вогнепальну збр боєпои

й сліди від їх дії, а також розробляє прийоми та засоб,, _Д„ „„ •

,-., • — 'И оОирання і до~

слідження даних об єктів для встановлення обставин і_пол- , _ш

Судова експертиза (лат. ехрегШз - досвідчений) - %_Оц_Єсуальна дія спрямована на дослідження експертом за завданням слідчого або та' ді речових доказів, інших матеріалів з метою встановлі'_ення л_}актич1_их даних та обставин, які мають значення для правильі_{ного вио}і_шення кримінальної справи про злочин. ^р

Судова експертиза, в широкому розумінні (лат. ехре,_гіи8 _ _лосвід_Че ний) — процесуальна дія, сутність якої полягає в досл'_іг том за дорученням слідчого (суду) речових доказів, них об'єктів і матеріалів з метою встановлення Ф^ак-_тичних даних ' обставин, що мають значення для вирішення кримҐ_ІГО71 про злочин або цивільної справи. кально, справи

Судова експертиза індивідуальної каліграфії (лат. ех_пег1и _ чений + іпсііуісіиит — неділиме, особа + гр. каШ§гар! _ виразно та гарно писати) — вид криміналістичної ексь сліджує рукописні тексти, цифрові записи, підписи з г

ня ідентифікаційних (встановлення виконавця тексту або підпису) та діагностичних завдань.

Судово-експертне дослідження (лат. ехрегШз — досвідчений) — ви­вчення експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів за завданням слідчого або судді з метою встановлен­ня фактичних даних та обставин, які мають значення для правильно­го вирішення кримінальної справи про злочин.

Судова індивідуальна каліграфія (від лат. іпсііуісіиит — неділиме, особа + гр. каШ§гаргііа - мистецтво виразно та гарно писати) - галузь криміналістики, що вивчає процес і закономірності письма, законо­мірності формування і функціонування манери письма для вирішен­ня ідентифікаційних завдань.

Судова фотографія (гр. рЬоз (ріюїоз) - світло + §гарпо — пишу) -галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, принципи, прийоми і методи виявлення, фіксації й дослідження до­казів.

Судове авторознавство (лат. аи(с)іог - творець) - дослідження на підставі призначення відповідної експертизи з метою встановлення на наукових засадах автора тексту з використанням лінгвістичних за­сад - граматики, фразеології та ін.

Судово-медична експертиза (лат. тесіісіпа - наука лікувати + ехрег­Шз — досвідчений) - спеціальне дослідження переважно для визначен­ня причин смерті, наявності ступеня тяжкості, а також давнини і ме­ханізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілих.

Судово-балістична експертиза (гр. Ьаііо — кидаю + лат. ехрегШз — досвідчений) - вид криміналістичної експертизи, сутність якої поля­гає в дослідженні вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу.

Судово-бухгалтерська експертиза (нім. Ьисп - книга + Наііег - три­мати + лат. ехрегШз - досвідчений) - різновид судово-економічної експертизи, предметом дослідження якої є виробнича і фінансово-господарська діяльність підприємств з різними формами власності, працівники яких допустили збитки, втрати, викрадення цінностей та інше, відображене в матеріалах бухгалтерського обліку і звітності і стало об'єктом розслідування.

Судово-дослідницька фотографія (гр. рпоз (рЬоіоз) - світло + §гар-Ьо - пишу) - науково-обґрунтована система спеціальних методів, прийомів і засобів, що використовуються в процесі провадження су­дових експертиз з метою одержання нових фактів.

Судово-дослідницька фотографія в широкому розумінні (гр. ргюз (рііоіоз) — світло + §гарЬо — пишу) — спеціальні методи фотографу­вання в лабораторних умовах (фотографічна зміна контрастів, кольо­роподіл і кольорова трансформація, мікрофотографічне дослідження, фотографування в невидимих променях спектра та ін.), що застосову­ються в процесі проведення експертних досліджень з метою розши­рення пізнавальної можливості особи та дозволяють виявляти ознаки і властивості об'єктів, які неможливо побачити за умов звичайного ві­зуального спостереження.

Судово-економічна експертиза (гр. оікопотіа - керування госпо­дарством + лат. ехрегШз - досвідчений) - спеціальне дослідження, що проводиться з метою встановлення розміру і характеру заподіяння збитків структурі, яка має причетність до економічної, виробничо-комерційної діяльності, що виникла в результаті погіршення еконо­мічного стану.

Судово-оперативна фотографія (лат. орегаііо - дія + гр. рНоз (рЬо-Юз) - світло + §гарЬо - пишу) - сукупність методів, засобів, прийо­мів, що використовуються в процесі провадження слідчих чи опера-тивно-розшукових дій фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів.

Судово-товарознавча експертиза (лат. ехрегШз - досвідчений) - спе­ціальне дослідження з метою оцінки реальної вартості викраденого чи (або) знищеного майна, а також для встановлення належності речі до сорту, виду виготовлення її конкретним підприємством.

Суїцидологічне інсценування (лат. зиісісі - самовбивство + іп - на + зсепа - сцена) - система понять, знань щодо швидкого повного і все­бічного викриття дій осіб, які використовують найрізноманітніші обставини для маскування вчинених ними убивств, завдяки введення в оману представників органів державної влади, громадськості (див. Інсценований суїцид).

Суперечності в показаннях двох раніше допитаних осіб - стан проти­річчя розповідей двох раніше допитаних осіб про важливі факти, що стосуються конкретної кримінальної справи про злочин, а також осо­би підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, які не узгоджуються між собою.

Сутність впізнання - психофізіологічний процес у людини, під час якого вона порівнює об'єкт, пред'явлений їй для впізнання, з уявним образом раніше сприйнятого об'єкта і робить висновок про наявність чи відсутність між ними тотожності.

Тайнопис - невидимий запис, виконаний особою із застосуванням безбарвного розчину природної або хімічної речовини.

Тактика виїмки (гр. Іакііке від іаззо - приводити в порядок) - особ­лива процесуально-криміналістична форма реалізації самостійної слідчої дії, яка провадиться суб'єктом криміналістичної діяльності за участю понятих, дотриманням інших кримінально-процесуальних вимог з метою вилучення предметів і документів, які мають значення для кримінальної справи про злочин, коли точно відомо, в якої особи чи в якому місці вони знаходяться з дотриманням законності, мо­рально-етичних норм та з використанням психологічного впливу, ін­формаційного обміну.

Тактика виїмки документів, що становлять державну таємницю (гр. їакїіке від Іаззо - приводити в порядок + лат. сіоситепШт - спосіб до­казування) - спеціальна процесуально-криміналістична форма реалізації слідчої дії, що провадиться в процесі досудового слідства

кримінальної справи про злочин за вмотивованою постановою слід­чого із санкції прокурора або його заступника і в порядку, погоджено­му з керівником відповідної установи та в присутності понятих з до­триманням законності, морально-етичних, міжнародно-правових норм, з використанням психологічного впливу.

Тактика відтворення обстановки і обставин події (гр. Іакііке від Іаз-зо — приводити в порядок) — спеціальна процесуально-криміналіс­тична форма реалізації окремої додаткової слідчої дії, яка провадить­ся з метою перевірки й уточнення результатів допиту учасника кримі­налістичної діяльності або даних, одержаних при провадженні огляду, інших слідчих дій, чи могли відбутися за певних умов ті або інші події в дійсності, з дотриманням законності, морально-етичних норм, ви­користанням психологічного впливу, інформаційного обміну.

Тактика впізнання за звуковими та шумовими ознаками (гр. Іакііке від Іаззо — приводити в порядок) — криміналістична форма реалізації са­мостійної слідчої дії, з дотриманням необхідної послідовності, по­вільності, морально-етичних норм, сутність якої полягає в пред'яв­ленні у встановленому кримінально-процесуальному порядку (за аналогією) явищ, викликаних коливальними рухами повітря чи іншо­го середовища (звуки голосу, пострілу, звук музики, шум потяга, шум у залі тощо) упізнаючому — учаснику криміналістичної діяльності, що впізнає їх своїми органами слуху.

Тактика впізнання за одорологічними ознаками (гр. Іакііке від Іаззо — приводити в порядок + осіог — запах + гр. 1о§оз — учення, поняття) — особлива криміналістична форма реалізації самостійної слідчої дії, сутність якої полягає в пред'явленні упізнаючому різних матеріаль­них об'єктів (парфуми, одеколон тощо) установленим кримінально-процесуальним (за аналогією) порядком у сприятливому місці, часі, обстановці з метою впізнання ним цих об'єктів органами нюху за ознаками запаху.

Тактика впізнання людини за виражальними рухами (гр. Іакііке від Іаззо — приводити в порядок) — спеціальна форма криміналістичної реалізації самостійної слідчої дії, сутність якої полягає в пред'явленні впізнаючому людини у встановленому кримінально-процесуальному порядку (за аналогією) на впізнання у сприятливому місці, часі, обстановці, у тому числі психологічній з метою впізнання її за озна­ками ходи, міміки, жестикуляції.

Тактика впізнання людини за габітологічними ознаками (гр. Іакііке від іаззо — приводити в порядок + від лат. ЬаЬіШз - зовнішній вигляд людини, її будова тіла + гр. 1о§оз — поняття) - спеціальна криміналіс­тична форма реалізації самостійної слідчої дії, сутність якої полягає в пред'явленні впізнаючому людини, у встановленому кримінально-процесуальною формою порядку в певному місці, часі, обстановці, у тому числі психологічній з метою впізнання її за ознаками зовніш­ності.

Тактика групового обшуку (гр. Іакііке від Іаззо — приводити в поря­док) — одночасний обшук у декількох осіб, що є учасниками або

суб'єктами криміналістичної діяльності в одній справі або в однієї особи, але в різних місцях (будинок, квартира, гараж і т. д.).

Тактика очної ставки (допиту віч-на-віч) у розширеному складі учас­ників (гр. іакііке від Іаззо - приводити в порядок) - особлива проце­суально-криміналістична форма допиту між двома раніше допитани­ми особами, у показаннях яких є суперечності, процес якого триває під сильним психологічним впливом допитуваних один на одного складним інформаційним обміном; можливістю зміни показань; під­вищеним рівнем тактичного ризику; специфічною діяльністю слід­чого.

Тактико-криміналістичний прийом (гр. Іакііке від Іаззо - приводити в порядок + лат. сгітеп - злочин) - заходи підготування і проведен­ня окремих слідчих дій, які раціонально й ефективно сприятимуть до-судовому слідству в криміналістичних справах про злочини.

Тактична комбінація у вузькому розумінні (гр. Іакііке від Іаззо - при­водити в порядок + лат. сотЬіпаііоп — поєднання) — це визначене сполучення різних слідчих дій, об'єднаних однією локальною метою.

Тактична операція (гр. Іакііке від Іаззо - приводити в порядок + лат. орегаііо — дія) — спеціальна форма організації досудового слідства кримінальної справи про злочин, що становить систему слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, проведення яких супроводжується тактичними прийомами та здійснюється за єдиним планом.

Тактика примусової виїмки (гр. Іакііке від Іаззо — приводити в поря­док) — особлива процесуально-криміналістична форма реалізації са­мостійної слідчої дії, яка проводиться суб'єктом криміналістичної діяльності відповідно до кримінально-процесуальних норм за вмоти­вованою постановою судді з метою вилучення з житла чи іншого володіння особи предметів і документів, що мають значення для кри­мінальної справи про злочин, з дотриманням законності, морально-етичних норм, з використанням інформаційного обміну та психоло­гічного впливу.

Тактична рекомендація (гр. Іакііке від Іаззо - приводити в порядок + ер. лат. гесотепсіагіо — письмовий чи усний позитивний відгук) — на­уково обґрунтована й апробована практикою порада, яка стосується вибору й застосування суб'єктом криміналістичної діяльності тактич­ного прийому або системи тактичних прийомів.

Тактичне рішення (гр. іакііке від Іаззо - приводити в порядок) — визначення суб'єктом криміналістичної діяльності мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому чи на окрему її складову, на про­цес досудового слідства кримінальної справи про злочин, його еле­менти, вибір принципів, положень, правил, способів досягнення ме­ти, які відповідатимуть всебічному, повному, об'єктивному і законно­му дослідженню обставин справи.

Тактичний прийом (гр. Іакііке від Іаззо — приводити в порядок) - на­уково обумовлений спосіб (у межах законних заходів) провадження суб'єктом криміналістичної діяльності будь-якої слідчої дії, що оби­рається, з урахуванням конкретної слідчої ситуації й спрямований на

ми

підвищення ефективності окремих слідчих дій або повного, всебічно­го й об'єктивного розслідування кримінальної справи про злочин.

Тактичний прийом у вузькому розумінні (гр. Іакііке від іаззо — приво­дити в порядок) — процесуально-криміналістичний спосіб проведен­ня слідчої дії, заснований на психолого-криміналістичному механізмі його реалізації, що має своїм завданням доказування чи спростуван­ня обставин.

Тактичні комбінації в широкому розумінні (гр. Іакїіке від Іаззо - при­водити в порядок + лат. сотЬіпаііоп — поєднання) — поєднання пев­них слідчих дій в процесі досудового слідства кримінальних справ про злочини, що проводяться з метою вирішення певного вузлового зав­дання — затримання злочинця чи групи злочинців, виявлення майна, здобутого злочинним шляхом, що підлягає конфіскації.

Тактичні комбінації (гр. Іакїіке від Іаззо — приводити в порядок + лат. сотЬіпаііоп - поєднання) - поєднання певних слідчих дій в про­цесі досудового слідства кримінальних справ про злочини, що прова­дяться з метою вирішення певного вузлового завдання - затримання злочинця чи групи злочинців, виявлення майна, здобутого злочин­ним шляхом, що підлягає конфіскації.

Тактичні прийоми і комбінації проведення упізнавання (гр. Іакїіке від Іаззо — приводити в порядок + лат. сотЬіпаііоп — поєднання) — вико­ристання системи гласних і негласних методів оперативно-розшуко-вої діяльності та заходів, визначених оперативною, слідчою ситуаці­єю в процесі реалізації упізнавання особи, яка розшукується.

Термічний слід (гр. іЬептюз — теплий) — певна кількість теплової енергії, що виникає і зберігається деякий час на теплосприймаючому об'єкті внаслідок його фізичної взаємодії з об'єктом, який є її носієм.

Техніко-криміналістична експертиза клейких речовин (гр. іесЬпіке — мистецький від іесЬе — мистецтво, майстерність + лат. сгітеп — зло­чин + лат. ехрегіиз — досвідчений) — дослідження складу, призначен­ня, однорідності, виду клею, що використовується при виготовленні документа або при наклеюванні на нього фотокартки.

Техніко-криміналістичні рекомендації (гр. ІесЬпіке — мистецький від іесЬе — мистецтво, майстерність + лат. сгітеп — злочин + лат. гесот-тепсіаііо — доручення) — науково обґрунтовані та апробовані практи­кою поради, що стосуються вибору і застосування тактичних прийомів.

Технічна експертиза документів (гр. ІесЬпіке — мистецький від Іес­Ье — мистецтво, майстерність + лат. ехрегіиз - досвідчений + лат. сіо-ситепішп — спосіб доказування) — наукове дослідження документів з використанням різних фізико-хімічних методів, яке дозволяє визна­чити групову належність письмових мас.

Технічні одиниці сили руху кулі (гр. ІесЬпіке — мистецький від Іес­Ье — мистецтво, майстерність) — закономірності вимірів сили руху ку­лі, які залежать від пропорційності маси кулі й квадрата її швидкості.

I =

кг-м,

РУ² РУ²

2 § 19,6

де — швидкість кулі в м/с;

Р — маса кулі в кг;

§ — прискорення вільного падіння (~ 9,8 м/с²).

Техніко-криміналістичне дослідження документів (гр. ІесЬпіке — мистецький від ІесЬе — мистецтво, майстерність + лат. сгітеп — зло­чин + лат. сіоситепішп — спосіб доказування) — встановлення належ­ності речовини штрихів у документі до певної групи; однорідності письмової маси, якою написані (надруковані) тексти документів; встановлення виробника тощо.

Технічно-криміналістичне дослідження документів у широкому розу­мінні (гр. ІесЬпіке - мистецький від ІесЬе - мистецтво, майстерність + лат. сгітеп — злочин + лат. сюситепішп — спосіб доказування) — різ­новидність криміналістичних досліджень, що призначаються і про­водяться з метою встановлення способу виготовлення документів, установлення початкового змісту, наявності в них будь-яких змін і способів їх внесення, ідентифікація засобів, що використовуються при виготовленні документів з використанням даних знань з техніч­них, фізичних, хімічних та інших наук.

Технологічна експертиза (гр. ІесЬпіке — мистецький від ІесЬе — мистецтво, майстерність + гр. 1о§оз — поняття + лат. ехрегіиз — до­свідчений) - експертиза, що призначається з метою встановлення правильності визначення норм сировини і матеріалів на одиницю продукції, що випускається, або будь-яких відступів від вимог дер­жавного стандарту, у зв'язку з чим досліджуються особливості обро­бітку, виготовлення, зміни властивостей і форми сировини, матеріа­лу або напівфабрикату.

Типова версія (фр. Іуре від гр. Іуроз - відбиток, форма, зразок + уєг-зіоп від лат. уегзаге — видозмінювати, зважувати) — версія суб'єкта або учасника криміналістичної діяльності з метою доказування чи спрос­тування обставин, що підлягають обов'язковому доведенню відповід­но до ст. 64 КПК України.

Типова версія в широкому розумінні (фр. Іуре від гр. Іуроз — відбиток, форма, зразок + фр. уєгзіоп від лат. уегзаге — видозмінювати, зважува­ти) — гіпотеза (передбачення), що висувається суб'єктом криміналіс­тичної діяльності в умовах неповноти вихідних даних, як правило, на перших етапах розкриття і розслідування злочину, і яка дає загальне, типове, гіпотетичне пояснення тим обставинам, що підлягають дока­зуванню в кримінальній справі, які є в наявності і, відповідно, також вірогідне встановлення невідомого.

Типові запитання авторознавчої експертизи (фр. Іуре від гр. Іуроз — відбиток, форма, зразок + лат. аи(с)іог - творець + лат. ехрегіиз — до­свідчений) — найбільш поширені зразково-проблемні, стандартно-особливі властивості досліджуваних текстів — чи є в тексті ознаки, які свідчать про соціально-біографічні риси його автора, і які саме, чи є конкретна особа автором відповідного тексту або декількох різних текстів.

Типова криміналістична характеристика (фр. Іуре від гр. Іуроз — від-

478

Л70

биток, форма, зразок + лат. сгітеп — злочин + гр. спагасіег — риса особливість) — форма (група) відомостей про певні види злочинів, що утворена спільними ознаками: суб'єкта злочину, потерпілого, мотиву злочину, предмета посягання, обстановки, злочинних способів, які мають значення для їх виявлення і розкриття.

Типовий предмет допиту (фр. Іуре від гр. Іуроз — відбиток, форма, зразок) — форма (група) обставин, які найбільш часто трапляються в практиці й утворюються спільними ознаками, а саме: сукупністю фактів, пов'язаних з подією злочину, які підтверджують або спро­стовують винність в його вчиненні обвинуваченого і мотиви зло­чину.

Товарознавча експертиза (лат. ехрегШз — досвідчений) — експерти­за, що призначається для встановлення найменування товару, його артикула, сорту, якості й ціни товару.

Томпак (нім. Іотрак, фр. їотЬас, мал. іатЬа§а - мідь) — спеціаль­ний сплав червоного кольору, складовими компонентами якого є мідь і цинк (відповідно 10 і 90%).

Травлення, в широкому розумінні,— спосіб зміни змісту (тексту) до­кумента за допомогою хімічних реактивів, які вступають у реакцію з барвником штрихів і знебарвлюють його.

Травмуюча дія гумової кулі (гр. ігашпа — рана) — прояв специфічної сили гумової кулі, що визначається її кінетичною енергією (кгм) або силою в момент удару в людину для її поранення.

Траєкторія польоту кулі (лат. Іга]есіогіез — той, що стосується пере­міщення, іга]ісіо — перекидаю, переміщую) - крива лінія, яку куля огинає (описує) при своєму польоті в повітрі.

Трасологічна ідентифікаційна експертиза (від фр. 1а їасе - слід і д.-гр. 1о§оз — учення + ср.-лат. ісіепїіпсаге — ототожнення + лат. ехрег­Шз — досвідчений) — експертиза, у процесі якої виявляються ознаки зовнішньої будови слідоутворюючого об'єкта з подальшим виявлен­ням ознак внутрішньої будови слідовідображення, а також прово­диться оцінка збігу чи відмінностей зовнішньої будови об'єкта та слі­ду, і формулюється висновок про тотожність чи відмінність.

Трасологія (фр. 1а їасе - слід і дв. гр. 1о§оз - учення) - це та галузь криміналістичної техніки, яка досліджує, вивчає матеріально-фіксо­вані сліди, закономірності їх утворення, виявлення, фіксацію, вилу­чення і розробляє відповідні прийоми, методи та науково-технічні за­соби.

Трасологія в широкому розумінні (вчення про сліди) (фр. 1а Іасе — слід і дв. гр. Іоцоз - учення) — розділ криміналістичної техніки, що вивчає і розробляє теоретичні основи й закономірності виникнення слідів, що відображають механізм скоєння злочину, рекомендації щодо засто­сування методів і засобів їх виявлення, вилучення і дослідження з ме­тою встановлення обставин, що мають значення для розкриття, роз­слідування і попередження злочинів.

Убивча дія кулі — прояв специфічної сили кулі, що визначається її кінетичною енергією (кгм) або силою в момент удару в людину (для поранення або вбивства людини вважається достатньо в середньому енергії, рівної 8 кгм).

Узагальнений варіант структури окремих методик досудового слідства кримінальних справ про злочини (лат. зішсШга - побудова, розміщення від зішо — будую, зводжу + гр. теіпосіиз — дослідження + лат. сгітеп — злочин) - умовно-сумарний, теоретико-практичний результат, який в основному поєднує: криміналістичну характеристику та відповідні проблеми порушення кримінальної справи; типові слідчі ситуації, версії; організацію, планування розслідування; початкові та наступні слідчі дії, оперативно-пошукові заходи тощо.

Учасники криміналістичної діяльності досудового слідства (лат. сгі­теп - злочин) - особи, які беруть участь у процесі розслідування кримінальної справи про злочин: обвинувачений, підозрюваний, за­хисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники, свідок.

Ф

Фізіолого-психологічний механізм розпізнавання впізнаючим об'єктів

(гр. рііузіз - природа + рзусііе - душа + 1о§оз — учення + гр. тесііапе -знаряддя + лат. оЬ]"есШт - предмет) - комплекс органів чуття люди­ни, їх взаємозв'язок через рецептори (специфічні нервові утворення) до центральної нервової системи в ділянки кори головного мозку.

Флегматизація (гр. рЬ1е§таіікоз — людина зі слабкою активніс­тю) — введення в поверхневі шари порохового зерна тих речовин, що уповільнюють процес його горіння (для піроксилінового пороху за­стосовується камфора).

Флексорні лінії (лат. Песїеге - згинати) - великі складки шкіри, що утворюються в місцях згинання долоні й між фалангами пальців.

Фоноскопічна експертиза (гр. рЬопе — звук + зсорео — розглядати + лат. ехрегШз - досвідчений) - це експертиза, що досліджує технічні засоби запису звукової інформації з метою вирішення ідентифікацій­них завдань відносно джерел, засобів і матеріалів звукозапису.

Форми використання спеціальних знань у кримінально-процесуаль­ній, криміналістичній діяльності (лат. Гогта — зовнішній вигляд + лат. зресіГісиз - особливий + лат. сгітіпаііз - злочинний + лат. ргосеззиз -проходження просування + лат. сгітеп — злочин) — залучення фактів у процесі проведення досудового слідства в кримінальних справах про злочини для проведення окремих слідчих дій та в обсягах екс­пертних досліджень.

Форми ототожнення людини за ознаками зовнішності (лат. Гогта — зовнішній вигляд) — процес встановлений для суб'єктів і учасників криміналістичної діяльності, який спрямовується в трьох напрямках і

480

складається з упізнавання, оперативного узнавання, експертної іден­тифікації й проводиться при оперативно-розшуковій діяльності та до-судовому слідстві кримінальних справ про злочин (див. Види ідентифі­кації людини за ознаками зовнішності).

Фотографічна зміна контрастів (гр. рпоз (ріюіоз) - світло + §гарпо -пишу + фр. сопігазїе — різко виражена протилежність) — метод дослі­джуваної фотографії, який полягає в отриманні фотовідображення з незвичайним співвідношенням яскравостей при чорно-білому фото­графуванні або при кольоровій — кольоропередачі.

Фотографічна зміна контрастів при техніко-криміналістичному до­слідженні документів (гр. рпоз (рпоіоз) — світло + §гарпо — пишу + фр. сопігазіе — різко виражена протилежність + гр. Іесппіке — мистецький від іесЬе — мистецтво, майстерність + лат. сгітеп - злочин + лат. йо-ситепШт - спосіб доказування) - використання ефекту різкої про­тилежності на документі за яскравістю, кольором та наслідків тіньо­вої різкої протилежності.

Фотографічний метод виявлення мікрооб'єктів (гр. рпоз (рпоіоз) — світло + §гар]ю — пишу + гр. теіпосіиз — дослідження + гр. тікгоз — малий + лат. оЬіесШт - предмет) - використання способів фотогра­фування як найбільш доступного ефективного процесу закарбування мікрооб'єктів.

Фотографічні засоби (гр. ріюз (рпоіоз) — світло + §гарЬо — пишу) — створена для отримання фотовідображень фотографуюча і проекцій­на апаратура, приналежності та реактиви для обробітку плівки та па­перу.

Фотографія місця події (гр. рпоз (рпоіоз) - світло + ^гарЬо — пишу) -фотографічна система способів фіксації обстановки місця події й об'єктів, що тут знаходяться, яка здійснюється за допомогою орієнту­ючого, оглядового, вузлового й детального фотографування.

Фототехнічна експертиза (гр. рпоз (рпоіоз) — світло + гр. Іесппіке — мистецький від Іеспе — мистецтво, майстерність + лат. ехрегШз — до­свідчений) - експертиза, що досліджує фотографії, діапозитиви, нега­тиви, кінофільми, матеріали і засоби їх отримання з метою вирішення ідентифікаційних завдань відносно фотографічних засобів і матеріа­лів, а також низки діагностичних завдань.

х '.,..,, .;>.,.;'.,,:,-

Характеристика письмової мови в широкому (узагальненому) розу­мінні (гр. сйагасіег — риса особливість) — особливості письмової мови людини, які мають своєрідні властивості.

Характеристика письмової мови (гр. сііагасіег — риса, особливість) — висновок про ті особливості письмової мови людини — відносна ста­лість, індивідуальність, які дозволяють здійснити описання її специ­фічних, своєрідних якостей.

Хибна експертиза (лат. ехрегШз — досвідчений) — помилково при­значена суб'єктом криміналістичної діяльності експертиза з питань

482

правового характеру, вирішення яких не виходять за межі його профе­сійної підготовки.

Холодна зброя — знаряддя, призначене для ураження людини, будь-якого об'єкта матеріального світу за допомогою фізичної сили людини при безпосередньому контакті з об'єктами ураження.

Хуліганство (дрібне) — порушення громадського порядку і спокою громадян у формі нецензурної лайки в громадських місцях, образли­вого критикування громадян та інших подібних дій (покарання за вчинення дрібного хуліганства передбачено адміністративним зако­нодавством).

ц

Цивільна вибухотехніка (лат. сіуіііз - штатський, невійськовий) -специфічна галузь науки, що вивчає вибухові пристрої, речовини, засоби (механізми) підривання, пошкоджені вибухом об'єкти та практично їх застосовує в інтересах природної й соціальної доціль­ності.

Цивільне вибухотехнічне дослідження (лат. сіуіііх — штатський, не­військовий) — наукове вивчення за дорученням представників компе­тентних цивільних державних структур вибухових пристроїв, пов'яза­них з ними процесів і можливих наслідків.

Цифрова фотографія (гр. рЬоз (рпоіоз) — світло + §гарЬо — пи­шу) — різновидність електронної фотографії, основою якої є опто-електронне перетворення зображень, в якому сигнал про відповідну інформацію фактично записаний на сприймаючому носії в цифро­вій формі.

Цінні папери - грошові документи, які можуть бути використані для розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів креди­тів, засвідчують право володіння або відносини позики; визначають відносини між емітентом і власником; як правило, передбачають ви­плату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, можливість передачі грошових та інших прав, що виникають з цих документів, іншим особам.

ш

Шахматний реєстр (перс, заіітаі — цар помер + ер. лат. ге§ізігипі — занесене, записане) — допоміжна форма систематизації зібраної в кримінальній справі про злочин інформації у формі поєднання графі­ка з описом, сутність якої подана на одному великому аркуші, де впо­рядковану в часі сукупність зібраних фактичних даних класифіковано зовнішньо, у вигляді меж — горизонтальних стрічок.

Швидкість кулі — швидкість після подолання половини відстані, передбаченої конструктивною характеристикою зброї, від моменту вильоту кулі з каналу дула, яка вимірюється у метрах за секун­ду (м/с).

АКТ.

ю

Юридичний факт (лат. .щгісіісш - судовий + ґасШт - зроблено) -певні життєві обставини, ситуації, з якими юридичні норми пов'язу­ють виникнення, зміни або припинення правовідносин, і тягнуть за собою правові наслідки, конкретизують зміст взаємних прав та обов'язків сторін.

я

Явка з повинною - добровільне звернення громадянина з власної ініціативи з усною або письмовою заявою про вчинення ним або за його участю злочину, до органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду.

Особа, яка відбуває покарання в УВП, може заявити про вчинений нею злочин представникові відповідної адміністрації.