Послідовність розрахунку

• Ділимо події на сектори.

• Нумеруємо події (верхній сектор) зліва направо.

• Визначаємо ранні початки робіт (лівий сектор). Для цього до ранньо­го початку (лівий сектор) попередньої роботи додаємо тривалість роботи. Якщо у подію входить декілька робіт, то приймаємо максимальне значення. У нижньому секторі записуємо номер тієї події, з якої ми прийшли в дану.

• Розраховуємо пізні закінчення (правий сектор). Для завершальної (кінцевої) події в правому секторі записуємо значення лівого сектора. Розра­ховуємо пізні значення у зворотному напрямку, віднімаючи від правого сек­тора значення тривалості роботи. Якщо з події починається декілька робіт, то приймаємо мінімальне з них.

• Розраховуємо загальний резерв часу:

(6.6)

6.  Обчислюємо частковий резерв часу: . (6.7)

7.  Визначаємо критичний шлях ( ), виділяємо його потовще­ною лінією.

Рис. 6.13. Розрахунок сіткового графіка безпосередньо на графіку

Розрахунок сіткового графіка методом потенціалів

Потенціал події показує максимальну тривалість виконання робіт від даної події до завершальної (рис. 6.13). Введемо позначення (рис. 6.14):

Рис. 6.14.  Умовні позначення під час розрахунку сіткового графіка методом потенціалів

Послідовність розрахунку

1. Нумеруємо події.

2. Розраховуємо ранні початки (лівий сектор), як і на графіку.

3. Обчислюємо потенціал події. Для завершальної (кінцевої) події . Розрахунок ведемо у зворотній послідовності (по максимуму).

4. Визначаємо частковий резерв часу як на графіку (рис. 6.13).

5. Знаходимо загальний резерв часу.

• . (6.8)

6. Визначаємо критичний шлях.

Умовою визначення критичного шляху є рівність раннього терміну закін­чення події і потенціалу події (сумі лівого і правого секторів) довжині кри­тичного шляху, тобто

. (6.9)

Рис. 6.15. Розрахунок сіткового графіка методом потенціалів

6.5. Побудова сіткового графіка в масштабі часу

Для наочності і доступності розрахований сітковий графік подають в масштабі часу. При цьому можна зберегти сітковий метод побудови або перевести сітковий графік у лінійну модель.

Приклад сіткового графіка у вигляді лінійного графіка подано на рис. 6.16. При цьому послідовність побудови така:

• Креслимо масштабну лінійку.

• Записуємо шифри робіт, їх тривалість та часткові резерви часу.

• За ранніми початками робіт будуємо лінійний графік, зображуючи роботи за їх тривалістю суцільною лінією і резерви часу пунктирною лінією.

Послідовність побудови сіткового графіка в масштабі часу

1. Креслимо масштабну лінійку.

2. За ранніми початками будуємо сітковий графік (рис. 6.17)

6.6. Розв’язання оптимізаційних задач на сітці

Побудову і розрахунок сіткових графіків ведуть за умови, що всі роботи забезпечені ресурсами і без врахування загальної тривалості.

На практиці часто ресурси бувають обмежені, а тривалість виробництва необхідно скорочувати. У таких випадках необхідне коректування розв’язання оптимізаційної задачі на сітковому графіку.

Оптимізаційна задача – коректування сіткового графіка за часом.

Прийоми коректування

1. Перерозподіл трудових ресурсів – переведення бригад або окремих ланок чи робітників з робіт, на яких є резерви часу, на роботи, де їх немає (критичні роботи) (рис. 6.18).

			2004
Шифри робіт	Трива-лість робіт, дн.	Частк.резерв часу	Календарні дні (травень)
			5	6	7	8	9	12	...
			Робочі дні
			1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
0–1	5	0
0–2	3	6
0–3	4	0
1–2	4	0
1–4	7	3
2–4	6	0
3–4	5	6
3–5	7	4
4–6	5	0
5–6	3	2

Рис. 6.16. Сітковий графік у вигляді лінійного графіка

 

 Рис. 6.17. Побудова сіткового графіка в масштабі часу

а

б

Рис. 6.18. Коректування сіткового графіка перерозподілом трудових ресурсів: а – до коректування; б – після коректування

а

 2. Суміщення технологічних процесів за часом (організація робіт на за­хватках, суміщення будівельних процесів з монтажем обладнання) (рис. 6.19).

б

 

Рис. 6.19. Коректування сіткового графіка суміщенням технологічних процесів: а – до коректування; б – після коректування 3. Введення додаткових ресурсів для паралельного виконання робіт (рис. 6.20)

а

б

Рис. 6.20. Коректування сіткового графіка паралельним виконанням робіт із введенням додаткових ресурсів: а – до коректування; б – після коректування

4. Зміна проектних рішень, яка найчастіше полягає у використанні про­г­ресивних матеріалів, конструкцій тощо.

Коректування СГ за ресурсами

Розглянемо його на прикладі коректування за трудовими ресурсами. Завдання полягає у вирівнюванні використання робочої сили протягом всього часу; збереженні  постійного складу бригад і забезпеченні неперервності їх роботи (рис. 6.21)

Рис. 6.21. Сітковий графік з вказаними тривалостями робіт і кількості робітників на цих роботах

Розрахунок сіткового графіка

Переводимо сітковий графік у лінійну діаграму; будуємо графік руху робітників

Рис. 6.22 Лінійна діаграма сіткового графіка до коректування

У побудованій епюрі є великі коливання кількості робітників, тому сіт­ковий графік необхідно коректувати.

Рис. 6.23. Графік руху робітників у вигляді лінійної діаграми

Послідовність коректування 1. Підраховуємо загальну трудомісткість роботи.  люд.-дн.

Розділивши її на кількість днів

осіб,

дізнаємося, що 40 осіб, які працюють кожен день, виконають цю роботу за вказаний строк.

2. Для коректування використовуємо три способи:

• зміщення початку виконання робіт на пізніші терміни в межах резерву часу (6.24):

Наприклад: переносимо початок виконання роботи  на три дні, тоді ре­зерв часу скоротиться  теж на три дні і т. д.;

Рис. 6.24. Приклад зміщення початку виконання робіт на пізніші терміни у межах резерву:

1 – до коректування; 2 – після коректування

• збільшення (зменшення) тривалості роботи в межах цього самого резер­ву часу з одночасним зменшенням (збільшенням) кількості робітників (6.25):

Рис. 6.25. Приклад збільшення (зменшення) тривалості  роботи в межах резерву часу:

І – до коректування; ІІ – після коректування у разі зменшення робітників і збільшення тривалості; ІІІ – після коректування у разі збільшення робітників  і зменшення тривалості

Трудомісткість: 10дн. х 20 роб. = 200 люд. дн.

а) можна: зменшити кількість робітників, але збільшити тривалість їх робо­ти, наприклад, використавши весь резерв часу; тоді n = = 13 робітників;

б) збільшити кількість робітників, але зменшити тривалість їх роботи, наприклад до 5 днів, тоді n=200:5 = 40 робітників, а резерв 10 днів;

• одночасне використання обох способів.

3. З врахуванням коректування (рис. 6.26) будують новий сітковий графік (рис. 6.27).

Рис. 6.26. Лінійна діаграма після коректування

Рис. 6.27. Сітковий графік з врахуванням коректування

Контрольні питання

• Моделі, які використовуються в організації виробництва.

• Елементи сіткового графіка.

• Часові параметри сіткового графіка.

• Основні правила побудови сіткового графіка.

• Алгоритми розрахунку сіткових графіків.

• Основи побудови сіткового графіка в масштабі часу.

• Основи оптимізації сіткового графіка будівництва об’єкта за допомогою скорочення загальної тривалості будівництва.

• Основи оптимізації сіткового графіка об’єкта для зменшення витрат, якщо задані терміни початку виробництва і нормативна тривалість.

• Основи оптимізації сіткового графіка за допомогою використання потокових методів.

• Послідовність розроблення сіткового графіка.

• Етапи застосування сіткового графіка