- •Модуль 1. Теоретичні основи виникнення грошей, грошовий обіг та модель грошового ринку
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •Функція засобу платежу це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошові потоки
- •Сектори грошового обігу
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Тема 4. Грошові системи
- •Типи грошових систем
- •Провідні складові елементи грошової системи України
- •Модуль 2. Принципи організації та моделі побудови валютних систем, грошово-кредитна політика на сучасному етапі
- •Тема 5. Інфляція та грошові реформи
- •Зміни рівня інфляції в економіці України в 1990-2005рр. (індекс споживчих цін)
- •Питома вага складових елементів
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи
- •Розбіжності між торгівлею безготівковою та готівковою валютою
- •Поточні та строкові операції на валютному ринку
- •Джерела формування золотовалютних резервів
- •Структура екю підлягає перегляду один раз на 5 років. Нині зафіксована структура екю з такою питомою вагою:
- •Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика
- •Фактори, що визначають попит на гроші
- •Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці
- •Модуль 3. Роль та місце кредиту у соціально-економічному просторі
- •Тема 9. Теорія грошей
- •Тема 10. Сутність і функції кредиту
- •Ознаки кредиту
- •Тема 11. Форми, види і роль кредиту
- •Головні відмінності факторингу та кредиту
- •Тема 12. Теоретичні засади процента
- •Модуль 4. Гроші, кредит та банки
- •Тема 13. Фінансове посередництво грошового ринку
- •Етапи створення банківської системи україни
- •Тема 14. Теоретичні засади діяльності комерційних банків
- •Тема 15. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління
- •Тема 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
- •Література
- •Гроші та кредит
Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика
7.1. Механізм формування попиту та пропозиції грошей
Попит на гроші — одне з ключових і найскладніших явищ ринку грошей. В Україні тільки формується цей ринок, вивчається попит на гроші, опановуються нові методи реалізації грошово-кредитної політики.
Попит на гроші виступає як запас грошей, який хочуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент. Якщо такий запас грошей розглядати як елемент багатства, яким володіють економічні суб'єкти, то попит на гроші можна трактувати як їхнє бажання мати певну частину свого портфеля активів або багатство в ліквідній формі, то це означає збільшення попиту на гроші і навпаки. Такий підхід був застосований Кейнсом, який назвав своє трактування попиту на гроші теорією переважної ліквідності.
Після Кейнса його ідея спекулятивного попиту на гроші знайшла свій розвиток у працях Дж. Тобіна та ін. Вони довели, що спекулятивний мотив впливає на весь обсяг попиту на гроші і розширює роль відсотка як фактора формування попиту на гроші.
Попит на гроші тісно пов'язаний зі швидкістю грошового обігу обернено пропорційною залежністю. У міру зростання попиту на гроші кожна грошова одиниця, що є в обігу, буде довше перебувати в розпорядженні економічного суб'єкта і буде більш повільним її обіг і навпаки:
1) швидкість грошей не може бути постійною;
2) збільшення швидкості обігу грошей і падіння попиту на гроші може компенсувати дефіцитні платіжні кошти при зниженні умови монетаризації ВНП і послабити кризу неплатежів;
3) зменшення швидкості обігу грошей шляхом збільшення попиту на них послаблює вплив збільшення маси грошей в обігу на кон'юнктуру ринку [13].
Мета попиту на гроші:
створення запасу купівельних і платіжних коштів;
накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що може давати прибуток власникові у вигляді відсотків;
можливість накопичених запасів грошей підпорядковуватись двом вищевказаним цілям.
Звідси випливають і групи мотивів попиту на гроші з боку економічних суб'єктів:
трансакційний мотив;
мотив обережності;
спекулятивний мотив.
Сукупний попит на гроші складається з трансакційного попиту і попиту на гроші як на активи, а кількісно виражається в грошових агрегатах М1 + М2 + М3. Трансакційний попит визначається обсягом як особистого, так і виробничого споживання. У цілому в суспільстві він становить сукупність готівки і грошей на поточних рахунках, які необхідні для оплати послуг та товарів. Економічний зміст попиту на гроші як на активи заключається в тому, що частину грошей індивід розміщує в активи з метою отримання від них доходу [13].
Провідними чинниками, що визначають сукупний попит на гроші на макрорівні є :
зміна обсягу виробництва (національного доходу);
зміна абсолютного рівня цін;
зміна реального обсягу виробництва;
швидкість обігу грошей [13;31].
Для урахуванням сучасних показників впливу на попит існує така формула [1, 9]:
(7.1)
де V — реальний обсяг ВНП;
Р — середній рівень цін;
R — рівень очікуваного доходу за альтернативними грошовими активами;
В — обсяг багатства;
I — рівень інфляції;
О — очікувані зміни ринкової кон'юнктури ;
+ — пряма залежність;
- — обернена залежність.
Провідні фактори, що визначають загальний попит на гроші, наведені в табл. 7.1 [14;30].
Щоб краще зрозуміти функціональну залежність між основними чинниками, що визначають попит на гроші, зобразимо їх у вигляді кривих у системі координат, як це показано на рис. 7.1.
Таблиця 7.1