- •Модуль 1. Теоретичні основи виникнення грошей, грошовий обіг та модель грошового ринку
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •Функція засобу платежу це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошові потоки
- •Сектори грошового обігу
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Тема 4. Грошові системи
- •Типи грошових систем
- •Провідні складові елементи грошової системи України
- •Модуль 2. Принципи організації та моделі побудови валютних систем, грошово-кредитна політика на сучасному етапі
- •Тема 5. Інфляція та грошові реформи
- •Зміни рівня інфляції в економіці України в 1990-2005рр. (індекс споживчих цін)
- •Питома вага складових елементів
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи
- •Розбіжності між торгівлею безготівковою та готівковою валютою
- •Поточні та строкові операції на валютному ринку
- •Джерела формування золотовалютних резервів
- •Структура екю підлягає перегляду один раз на 5 років. Нині зафіксована структура екю з такою питомою вагою:
- •Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика
- •Фактори, що визначають попит на гроші
- •Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці
- •Модуль 3. Роль та місце кредиту у соціально-економічному просторі
- •Тема 9. Теорія грошей
- •Тема 10. Сутність і функції кредиту
- •Ознаки кредиту
- •Тема 11. Форми, види і роль кредиту
- •Головні відмінності факторингу та кредиту
- •Тема 12. Теоретичні засади процента
- •Модуль 4. Гроші, кредит та банки
- •Тема 13. Фінансове посередництво грошового ринку
- •Етапи створення банківської системи україни
- •Тема 14. Теоретичні засади діяльності комерційних банків
- •Тема 15. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління
- •Тема 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
- •Література
- •Гроші та кредит
Розбіжності між торгівлею безготівковою та готівковою валютою
Критерій |
Торгівля |
|
Безготівковою валютою |
Готівковою валютою |
|
Метод укладання угоди |
По телефону або на основі письмового наказу |
По телефону або в касі |
Поставка |
Кредитування рахунку (електронний переказ) |
Поставка банкнот в касу або спеціальним кур'єром,експрес-поштою |
Перевірка |
На екрані |
Рахування банкнот |
Зберігання |
Депозит в іноземній валюті приносить процент |
Фізичне зберігання в спеціальному сховищі, ніяких процентів |
Розглянемо деякі найбільш поширені різновиди операцій валютного ринку.
Валютний арбітраж є операцією з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. Арбітраж може працювати на основі котирування двох видів — прямого і непрямого.
Валютний арбітраж буває часовим і просторовим, простим і складним. Простий валютний арбітраж — це арбітраж, який здійснюється з двома валютами. Складний або непрямий арбітраж — це арбітраж, що проводиться з великою кількістю валют на різних ринках. Маклер ніби піднімається східцями, обмінюючи куплену валюту на третю, четверту. Причому повернення до початкової валюти на завершальній стадії не обов'язкове.
В Україні на даному етапі розвитку отримав розповсюдження просторовий арбітраж. До цієї операції стихійним шляхом приходять починаючі дилери. Прибуток виникає через різницю в курсах на різних валютних ринках. У нормальних умовах валютний арбітраж належить за своїми макроекономічними наслідками до позитивних явищ, бо сприяє вирівнюванню ринкових курсів валют.
Операція СПОТ являє собою касову операцію і здійснюється на короткостроковій основі. Термін реалізації такої угоди не перевищує 48 годин, цей час необхідний для перевірки документів і поставки валюти. Курс, за яким здійснюється ця операція називається СПОТ-курс.
Однак у валютній практиці використовується також «спот» на тиждень чи навіть на місяць, а сам термін у таких випадках підкреслює лише безумовність та обов'язковість платежу. Дата поставки валюти в угодах «спот» є датою валютування (value date). Якщо у будь-якій країні, однієї із сторін угоди, наступні два дні припадають на вихідний день, то дата валютування переноситься на один день.
Конверсійні операції з датою валютування «тод» (today — сьогодні) та «том» (tomorrow — завтра) є різновидом спотових операцій і здійснюються вони у відповідності з інтересами клієнтів або враховуючи вимоги національного валютного законодавства певної країни. Найголовнішим в угодах «спот» є те, що курс визначається курсами поточного дня, тобто дня укладання угоди. На ринку «спот» котируються курси «бід» (bid) — купівлі та «офер» (offer) або ж «аск» (ask) — продажу, за якими купують і продають базову валюту.
Різниця між курсами продажу та купівлі складає маржу — оплату послуг та потенційних ризиків торговців валютою. Цю різницю також називають спредом (spread). Розмір маржі чи спреду — величина нестійка і коливається залежно від позиції банку в тій чи іншій базовій валюті, від кон'юнктури ринку, від суми угоди, від ліквідності валюти, а також є різним у різних банків.
Форвардні операції належать до операцій строкових. За форвардними угодами її учасники домовляються про купівлю-продаж валюти на певну дату за курсом, визначеним у форвардній угоді.
Форвардні операції існують тисячі років, але організований форвардний ринок з'явився лише у 80-х роках XIX ст. у Відні, Берліні, Петербурзі. Перша наукова праця, у якій докладно описувались прибуткові процентні арбітражні операції, була написана у 1922 р. Дж. М. Кейнсом. Згодом він розширив цю статтю до обсягів книги під назвою «Трактат про грошову реформу» (1923) [10]. У сучасному світі форвардний валютний контракт є високоліквідним інструментом, ним оперує більшість великих банків та фінансових компаній.
Форвардний валютний контракт — це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати чи продаж валютні цінності у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією валютного курсу під час укладення контракту. В цих угодах використовуються два показники: валютний курс та ставка на депозити (найпоширенішою у світовій практиці є орієнтація на ставки за єврокредитами і ЛІБОР - процент за міжбанківськими депозитами в Лондоні). Таким чином, рівень ризику за форвардними контрактами обмежується величиною різниці між узгодженою за контрактом процентною ставкою і ставкою LIBOR, та між визначеним у контракті курсом валюти І ринковим спот-курсом. Причому ставка LIBOR і спот-курс визначаються на дату розрахунків.
Форвардну угоду характеризують такі особливості:
обмінний курс фіксується нa момент укладення угоди, а валютні кошти переходять до покупця через певний строк;
використовуються різноманітні часові лаги — від 1 місяця до 1 року, але традиційно вони не перевищують 3 місяців;
з моменту укладення угоди і до її закінчення за фінансовими рахунками економічних агентів ніяких операцій не проводиться.
Важливою умовою форвардних контрактів є обов'язковість їхнього виконання, відтак вони використовуються не для отримання спекулятивних прибутків, а укладаються для реальної купівлі або продажу валюти з метою страхування від негативного коливання валютних курсів. В Україні відповідно до прийнятих НБУ правил випуску і обігу валютних деривативів метою форвардного валютного контракту є запобігання втрат (хеджування ризиків) при зміні валютних курсів за депозитами в іноземній валюті у майбутньому [23].
На валютному ринку найбільш розповсюджені два види форвардних валютних угод:
звичайні форвардні угоди, які також носять назву форварди «аутрайт» (forward outright) — це укладена сьогодні валютна угода на купівлю однієї валюти за іншу за узгодженим сьогодні курсом з поставкою на певну дату в майбутньому. До цієї дати обмін грошовими коштами не здійснюється. Форвард «аутрайт» являє собою незворотню позабіржову угоду, обов'язкову для виконання. Звичайно такими угодами користуються учасники зовнішньоекономічної діяльності — експортери й імпортери з метою захисту від валютного ризику;
- валютні свопи (currency swap) — це обмін кредитними зобов'язаннями або контрактами на купівлю іноземної валюти за національну з її майбутнім зворотним викупом в обумовлений час. Принципове значення при виконанні угоди свопу має різниця між валютним курсом продажу та купівлі — так звана ставка свопу. На українському валютному ринку свопи поки що не знайшли широкого застосування, але поступово із розвитком ринку похідних валютно-фінансових інструментів і входженням українських банків і небанківських фінансових інститутів у міжнародні фінансові ринки слід очікувати розширення використання різними учасниками ринку цих перспективних фінансових інструментів.
Форварди «аутрайт» та валютні свопи утворюють форвардні валютні ринки, оскільки і ті, і інші пов'язані з обміном валют у майбутньому.
Основні відмінності цих операцій наведені в табл.6.3.
Однією з найуспішніших і водночас досить суперечливою інновацією на валютно-фінансовому ринку стало запровадження торгівлі ф’ючерсними контрактами. Першу біржу фінансових ф'ючерсних угод (Міжнародний валютний ринок (МВР) було відкрито у 1972 р. для здійснення торгівлі ф'ючерсними контрактами за іноземну валюту 14;20].
Таблиця 6.3