1796 Персидський похід.

Похід російських військ під командуванням генерала В. Зу­бова (13 тис. чол.) в прикаспійські володіння Персії (Ірану).

Приводом до походу послужила персидська агресія проти Грузії (1795), з якою Росію зв'язував союзний Георгіївський трактат. 10 травня 1796 р. загін Зубова взяв штурмом могутню фортецю Дербент, а 15 червня зайняв без бою Баку.

До кінця 1796 р. росіяни контролювали майже весь район на півночі від ріки Кури і дійшли до Гянджи (Єлізаветполь). Тут їх похід був зупинений у зв'язку із змінами в російській політиці після смерті Катерини II. Павло І, що вступив на престол в листопаді 1796 р., відкликав російські війська з Закавказзя. Проте завдяки Персидському походу 1796 р., Грузія була врятована від руйнівної навали персидських військ.

1796-1801 Правління Павла і Петровича Романова.

Павло І (20 вересня (1 жовтня) 1754 р. - 12 (24) березня 1801 р.) - російський імператор з листопада 1796 р. За 4 роки свого правління він проявив себе як самодержавний володар, але неправомірно вважати його винятково реакціонером і антинаціональним деспотом. Він був грамотним, знав іноземні мови, дуже негативно ставився до проявів аморальності. Відомо, що Павло скоротив витрати на адміністрацію, поліпшив становище селянства, намагався припинити руйнівні війни, обмежити привілеї гвардії, що зарвалася, поліпшити становище православного духівництва, у тому числі функціонування старообрядницької церкви. У багатьох відносинах це була неабияка людина.

Проводив централізацію і сувору регламентацію у сфері державного управління, приймав суперечливі рішення. У 1797 р. видав указ про спадкування престолу і закон, за яким панщина обмежувалася трьома днями на тиждень. Заборонив продавати в Україні кріпаків без землі. Ліквідував дворянське та міське са­моврядування, скасував окремі особисті права дворян та міських станів, зокрема звільнення від тілесних покарань.

Провів військову реформу, згідно з якою армія була перебудована на прусський кшталт. В цьому ж році запровадив сувору цензуру і закрив приватні друкарні.

У 1799 р. було заборонено поїздки дворян, молоді для навчан­ня за кордон. Він припинив війну проти Пруссії і вивів Росію з коа­ліції, спрямованої проти наполеонівської Франції. У 1800 р. почав зближення з Францією, одночасно загострюючи відносини з Англією.

Він став великим магістром Мальтійського ордену, спробувавши з'єднати православ'я з католицтвом, і в кінцевому рахунку викликав різке невдоволення суспільства. Непо­слідовність і суперечливість у внутрішній і зовнішній політиці, обмеження привілеїв дворянства викликали невдоволення царем у колах вищої аристократії та гвардії. Оскільки механізму легальної зміни монарха в принципі не існувало, постало питання про фізичну ліквідацію божого помазаника. Павло І був, звичайно, не найкращим політичним лідером своєї країни, але навряд чи заслуговував убивства. Він був традиційно убитий з мовчазного схвалення його сина в 1801 р.

1797, 5 квітня Новий закон про престолонаслідування, маніфест про три­денну панщину.

1798,16 жовтня Указ, що забороняв продавати дворових і кріпосних людей без землі.

1798-1799 Участь Росії у війні з Францією: взяття Ф. Ф. Ушаковим о. Кор­фу (18-20.02.1799 р.), Неаполя (3.06.1799 р.) і Рима (16.09. 1799 р.); перемога Суворова біля р. Адді (16-17.04.1799 р.), вступ в Мілан (18.04.1799 р.) і Турін (15.05.1799 р.), перемоги Суво­рова при р. Треббії (7-9.06.1799 р.), у міста Нові (4.08.1799 р.), Швейцарський похід: битва при перевалі Сен-Готард (13.09.1799 р.), у Чортова моста (14.09.1799 р.), перехід через Альпи (16-18.09. 1799 р.).

1801,12 січня Наказ про підготовку до походу, в Індію

1801,18 січня Маніфест про приєднання. Грузії до Росії

Правителі Північно-Східної Русі, Росії, Російської імперії

(до кінця ХVIII ст.)

Роки правління	Правитель	Роки життя
1169-1174	Столиця Володимир з 1169 р. Андрій Юрійович Боголюбський	1111-1174
1174–1175	Михайло Юрійович	? –1176
1175–1175	Ярополк Ростиславович	? –1181
1175–1176	Михайло Юрійович	? –1176
1175–1175	Ярополк Ростиславович	? –1181
1175–1176	Михайло Юрійович	? –1176
1176–1212	Всеволод Юрійович Велике Гніздо	1154–1212
1212–1216	Юрій Всеволодович	1188–1238
1216–1218	Костянтин Всеволодович Добрий	1186–1218
1218–1238	Юрій II Всеволодович	1188–1238
1238–1246	Ярослав II Всеволодович	1191–1246
1246–1247	Святослав Всеволодович	1196–1252
1248–1248	Михайло Ярославович Хоробрий	? –1248
1249–1252	Андрій Ярославович	1221–1264
1252–1263	Олександр Ярославович Невський	1220–1263
1263–1271	Ярослав III Ярославович	1230–1271
1272–1276	Василь Ярославович Костромський	1241–1276
1276–1283	Дмитро Олександрович	1250–1294
1283–1284	Андрій Олександрович Городецький	? –1304
1284–1293	Дмитро Олександрович	1250–1294
1293–1304	Андрій Олександрович	? –1304
1305–1317	Михайло Ярославович Тверський	1271–1318
1317–1322	Юрій Данилович	1281–1325
1322–1326	Дмитро Михайлович Грізні Очі	1299–1326
1326–1327	Олександр Михайлович Тверський	1301–1339
1328-1340	Столиця Москва з 1328 р. Іван Данилович Калита	? -1340
1340–1353	Семен Іванович Гордий	1316–1353
1353–1359	Іван II Іванович Красний	1326–1359
1359–1368	Олексій Федорович Бяконт	1293–1378
1368–1389	Дмитро Іванович Донськой	1350–1389
1389–1425	Василь I Дмитрович	1371–1425
1425–1432	Софія Вітовтовна Литовська	1371–1453
1432–1446	Василь II Васильович Темний	1415–1462
1462–1505	Іван III Васильович	1440–1505
1505–1533	Василь III Іванович	1479–1533
1533–1538	Олена Василівна Глинські	? –1538
1538–1548	Бояри: Шуйські, Бєльські
1547–1574	Іван IV Васильович Грозний	1530–1584
1574–1576	Семен Бекбулатович Касимовський	? –1616
1576–1584	Іван IV Васильович Грозний	1530–1584
1584–1587	Федір Іванович Блаженний	1557–1598
1587–1605	Борис Федорович Годунов	1552–1605
1605–1605	Федір Борисович Годунов	1589–1605
1605–1606	Лжедмітрій I	? –1606
1606–1610	Василь IV Іванович Шуйський	1552–1612
1610	Семибоярщина
1610–1613	Владислав IV Ваза Сігізмундович	1595–1648
1613–1645	Михайло Федорович	1596–1645
1645–1676	Олексій Михайлович	1629–1676
1676–1682	Федір Олексійович	1661–1682
1682–1689	Софія Олексіївна	1657–1704
1689–1703	Петро I Олексійович	1672– 1725
1703-1725	Столиця - Санкт-Петербург з 1703 р. Петро I Олексійович Великий	1672- 1725
1725–1727	Катерина I (Марта Скавронська)	1684–1727
1727–1730	Петро II Олексійович	1715–1730
1730–1740	Анна Іванівна	1693–1740
1740–1741	Іван VI Антонович	1740–1764
1741–1761	Єлизавета Петрівна	1709–1761
1761–1762	Петро III Федорович	1728–1762
1762–1796	Катерина II Олексіївна Велика	1729–1796
1796–1801	Павло I Петрович	1754–1801

усі Русі