Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ч.3..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
520.19 Кб
Скачать

1796 Персидський похід.

Похід російських військ під командуванням генерала В. Зу­бова (13 тис. чол.) в прикаспійські володіння Персії (Ірану).

Приводом до походу послужила персидська агресія проти Грузії (1795), з якою Росію зв'язував союзний Георгіївський трактат. 10 травня 1796 р. загін Зубова взяв штурмом могутню фортецю Дербент, а 15 червня зайняв без бою Баку.

До кінця 1796 р. росіяни контролювали майже весь район на півночі від ріки Кури і дійшли до Гянджи (Єлізаветполь). Тут їх похід був зупинений у зв'язку із змінами в російській політиці після смерті Катерини II. Павло І, що вступив на престол в листопаді 1796 р., відкликав російські війська з Закавказзя. Проте завдяки Персидському походу 1796 р., Грузія була врятована від руйнівної навали персидських військ.

1796-1801 Правління Павла і Петровича Романова.

Павло І (20 вересня (1 жовтня) 1754 р. - 12 (24) березня 1801 р.) - російський імператор з листопада 1796 р. За 4 роки свого правління він проявив себе як самодержавний володар, але неправомірно вважати його винятково реакціонером і антинаціональним деспотом. Він був грамотним, знав іноземні мови, дуже негативно ставився до проявів аморальності. Відомо, що Павло скоротив витрати на адміністрацію, поліпшив становище селянства, намагався припинити руйнівні війни, обмежити привілеї гвардії, що зарвалася, поліпшити становище православного духівництва, у тому числі функціонування старообрядницької церкви. У багатьох відносинах це була неабияка людина.

Проводив централізацію і сувору регламентацію у сфері державного управління, приймав суперечливі рішення. У 1797 р. видав указ про спадкування престолу і закон, за яким панщина обмежувалася трьома днями на тиждень. Заборонив продавати в Україні кріпаків без землі. Ліквідував дворянське та міське са­моврядування, скасував окремі особисті права дворян та міських станів, зокрема звільнення від тілесних покарань.

Провів військову реформу, згідно з якою армія була перебудована на прусський кшталт. В цьому ж році запровадив сувору цензуру і закрив приватні друкарні.

У 1799 р. було заборонено поїздки дворян, молоді для навчан­ня за кордон. Він припинив війну проти Пруссії і вивів Росію з коа­ліції, спрямованої проти наполеонівської Франції. У 1800 р. почав зближення з Францією, одночасно загострюючи відносини з Англією.

Він став великим магістром Мальтійського ордену, спробувавши з'єднати православ'я з католицтвом, і в кінцевому рахунку викликав різке невдоволення суспільства. Непо­слідовність і суперечливість у внутрішній і зовнішній політиці, обмеження привілеїв дворянства викликали невдоволення царем у колах вищої аристократії та гвардії. Оскільки механізму легальної зміни монарха в принципі не існувало, постало питання про фізичну ліквідацію божого помазаника. Павло І був, звичайно, не найкращим політичним лідером своєї країни, але навряд чи заслуговував убивства. Він був традиційно убитий з мовчазного схвалення його сина в 1801 р.

1797, 5 квітня Новий закон про престолонаслідування, маніфест про три­денну панщину.

1798,16 жовтня Указ, що забороняв продавати дворових і кріпосних людей без землі.

1798-1799 Участь Росії у війні з Францією: взяття Ф. Ф. Ушаковим о. Кор­фу (18-20.02.1799 р.), Неаполя (3.06.1799 р.) і Рима (16.09. 1799 р.); перемога Суворова біля р. Адді (16-17.04.1799 р.), вступ в Мілан (18.04.1799 р.) і Турін (15.05.1799 р.), перемоги Суво­рова при р. Треббії (7-9.06.1799 р.), у міста Нові (4.08.1799 р.), Швейцарський похід: битва при перевалі Сен-Готард (13.09.1799 р.), у Чортова моста (14.09.1799 р.), перехід через Альпи (16-18.09. 1799 р.).

1801,12 січня Наказ про підготовку до походу, в Індію

1801,18 січня Маніфест про приєднання. Грузії до Росії

Правителі Північно-Східної Русі, Росії, Російської імперії

(до кінця ХVIII ст.)

Роки правління

Правитель

Роки життя

1169-1174

Столиця Володимир з 1169 р.

Андрій Юрійович Боголюбський

1111-1174

1174–1175

Михайло Юрійович

? –1176

1175–1175

Ярополк Ростиславович

? –1181

1175–1176

Михайло Юрійович

? –1176

1175–1175

Ярополк Ростиславович

? –1181

1175–1176

Михайло Юрійович

? –1176

1176–1212

Всеволод Юрійович Велике Гніздо

1154–1212

1212–1216

Юрій Всеволодович

1188–1238

1216–1218

Костянтин Всеволодович Добрий

1186–1218

1218–1238

Юрій II Всеволодович

1188–1238

1238–1246

Ярослав II Всеволодович

1191–1246

1246–1247

Святослав Всеволодович

1196–1252

1248–1248

Михайло Ярославович Хоробрий

? –1248

1249–1252

Андрій Ярославович

1221–1264

1252–1263

Олександр Ярославович Невський

1220–1263

1263–1271

Ярослав III Ярославович

1230–1271

1272–1276

Василь Ярославович Костромський

1241–1276

1276–1283

Дмитро Олександрович

1250–1294

1283–1284

Андрій Олександрович Городецький

? –1304

1284–1293

Дмитро Олександрович

1250–1294

1293–1304

Андрій Олександрович

? –1304

1305–1317

Михайло Ярославович Тверський

1271–1318

1317–1322

Юрій Данилович

1281–1325

1322–1326

Дмитро Михайлович Грізні Очі

1299–1326

1326–1327

Олександр Михайлович Тверський

1301–1339

1328-1340

Столиця Москва з 1328 р.

Іван Данилович Калита

? -1340

1340–1353

Семен Іванович Гордий

1316–1353

1353–1359

Іван II Іванович Красний

1326–1359

1359–1368

Олексій Федорович Бяконт

1293–1378

1368–1389

Дмитро Іванович Донськой

1350–1389

1389–1425

Василь I Дмитрович

1371–1425

1425–1432

Софія Вітовтовна Литовська

1371–1453

1432–1446

Василь II Васильович Темний

1415–1462

1462–1505

Іван III Васильович

1440–1505

1505–1533

Василь III Іванович

1479–1533

1533–1538

Олена Василівна Глинські

? –1538

1538–1548

Бояри: Шуйські, Бєльські

1547–1574

Іван IV Васильович Грозний

1530–1584

1574–1576

Семен Бекбулатович Касимовський

? –1616

1576–1584

Іван IV Васильович Грозний

1530–1584

1584–1587

Федір Іванович Блаженний

1557–1598

1587–1605

Борис Федорович Годунов

1552–1605

1605–1605

Федір Борисович Годунов

1589–1605

1605–1606

Лжедмітрій I

? –1606

1606–1610

Василь IV Іванович Шуйський

1552–1612

1610

Семибоярщина

1610–1613

Владислав IV Ваза Сігізмундович

1595–1648

1613–1645

Михайло Федорович

1596–1645

1645–1676

Олексій Михайлович

1629–1676

1676–1682

Федір Олексійович

1661–1682

1682–1689

Софія Олексіївна

1657–1704

1689–1703

Петро I Олексійович

1672– 1725

1703-1725

Столиця - Санкт-Петербург з 1703 р.

Петро I Олексійович Великий

1672- 1725

1725–1727

Катерина I (Марта Скавронська)

1684–1727

1727–1730

Петро II Олексійович

1715–1730

1730–1740

Анна Іванівна

1693–1740

1740–1741

Іван VI Антонович

1740–1764

1741–1761

Єлизавета Петрівна

1709–1761

1761–1762

Петро III Федорович

1728–1762

1762–1796

Катерина II Олексіївна Велика

1729–1796

1796–1801

Павло I Петрович

1754–1801

усі Русі

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]