- •2) Принцип змагальності (ст.10, 27 цпк)
- •Цивільно-процесуальні правовідносини
- •Особи, які беруть участь у справі Сторони в цп
- •Заміна неналежних сторін
- •Коли немає відповідача належного, але позивач не згоден на вибуття неналежного відповідача – суд розглядає справу по суті і відмовляє позивачу в задоволенні позову
- •Участь у справі третіх осіб
- •Прокурор
- •Юр особи
- •Фіз. Особи
- •Громадські організації та профспілки
- •Представництво
- •Кровне походження дітей від свої батьків
- •Рішення суду
- •Особи, які сприяють розгляду справи
- •Процесуальні строки
- •Судові витрати
- •Досліджені у передбаченому законом процесуальному порядку
- •Процесуальні факти
- •3 Стадії:
- •3 І 4 називають правилами доказування в цпк !!!
- •Цивільна юрисдикція і підсудність справ суду
- •Загальне правило (ст. 109 цпк) – звертатися за місцезнаходженням відповідача!
Людмила Костянтинівна Родзієвська, кафедра правосуддя, ауд. 250
Літ-ра:
-
Цивільний процес У-ни(Академічний курс) – за ред.. Фурси, 2009 р;
-
ЦПК У-ни – під ред.. Фурси, 2010 р.
-
Цивільний процес У-ни – під ред. Фурси (кредитно-модульний навчальний посібник-практикум);
-
Цивільний процес – Чорногорченко, 2008 р.;
-
Цивільний процес У-ни – Ш.М. Йосипов;
-
Цивільно-процесуальне право У-ни - під ред.. Бичкової.
-
Цивільний процес – за ред.. Білоусова, К 2005 р.
Загальні питання( Поняття правосуддя в цивільних справах)
План
-
Форми захисту цивільних прав та законних інтересів в У-ні
-
Поняття Ц-П права та його предмети.
-
Поняття Цивільного процесу.
-
Форми (види) цивільного судочинства(позовна, окрема, наказна).
-
Види проваджень.
-
Стадії Ц. процесу.
-
Джерела Ц-П права.
-
Наука Ц-П права.
1.
Ц-П право – це сукупність правових норм, що регулюють правовідносини, які складаються між судом і іншими учасниками цих правовідносин при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді.
Сукупність всіх процесуальних дій складає Цивільний Процес - це урегульована законом діяльність суду та інших учасників правовідносин.
2.
Позовне, наказне, окреме провадження
Є 3 форми цивільного судочинства:
- позовне (наявність спору про право цивільне(цивільні, трудові, сімейні, екологічні правовідносини, якщо однією із сторін є фізична особа))
- окреме (відсутність спору про право цивільне і необхідність підтвердження якогось юридичного факту або правового статусу документом)
- наказне (немає судового засідання)
Провадження:
1. Провадження в суді 1-ї інстанції (позовні, окремі, наказні справи) – вирішення справи по суті.
2. Апеляційне провадження – переглянути справу, обґрунтованість рішення.
3. Касаційне провадження – перевірити законність рішення.
4. Перегляд судових рішень ВСУ.
5. Провадження у зв’язку з ново виявленими обставинами.
Стадії цивільного процесу:
Це не стадії, це є форми цивільного судочинства.
У кожного провадженні є три стадії:
- відкриття
- підготовка
- розгляд
Джерела ЦПП
Це правові джерела, що регулють порядок організації цивільно-правових відносин.
КУ – основні положення ЦПП
ЦПК 2004 року зі змінами
Інші Кодекси
ЗУ «Про прокуратуру»
ЗУ» Про правосуддя та статус суддів»
Рішення Конституційного суду
Постанови Пленуму ВСУ
В основному діють підзаконні акти.
Укази, розпорядження ПУ
Накази та розпорядження КМУ
Інструкції
Міжнародні угоди і договори
ЦПП - систематичний збіг соц знань про проблеми цивільно-процесуального права
Тема: 2
Принципи ЦПП
План
-
Поняття та значення принципів
-
Система принципів
-
Організаційні принципи ЦПП
-
Функціональні принципи
Принципи ЦПП - це основні ідеї, положення, питання здійснення правосуддя в цивільних справах, які закріплені нормами ЦПП та обумовлені соц-екон. умовами нашого суспільного життя.
Пояснюють суть та характер ЦПП
Мають значення для нормотворення
…………………………………………………………………
1) Принцип диспозитивності – надана законом можливість розпоряджатися своїми процесуальними і матеріальними правами відносно предмету спору (це матеріальна правова вимога позивача до відповідача). Відносно суду 1-ї інстанції – ст. 11, 31, 174, 175, 128 ЦПК.
Диспозитивні права позивача:
-
Право подати позов
-
Право відмовитись від позову
-
Право збільшити або зменшити позовні вимоги (ціну позову)
-
Змінити предмет або підставу позову
Диспозитивні права відповідача:
-
Визнати позов
-
Не визнати частково
-
Взагалі не визнавати позов
-
Подати письмові заперечення на позов
-
Подати зустрічний позов
Обидві сторони можуть укласти МИРОВУ УГОДУ
Суд не повинен контролювати за законністю відмови від позову, він тільки перевіряє законність прав законного представника
У відносинах відповідача: визнання позову відповідачем не було доказом по справі, суд не мав права винести рішення без дослідження доказів.
Зараз – тільки на визнанні позову позивачем – суд має право винести рішення про визнання позову. Якщо представник визнає не на користь тому, кого він представляє, то суд досліджує інші докази.
Умови мирової угоди - найчастіше суд видає ухвалу про їх законність.
2) Принцип змагальності (ст.10, 27 цпк)
В 2-й половині 19 ст., було проголошено ідею змагальності.
Змагальні права – це надана законом можливість розпоряджатися своїми процесуальними правами для встановлення фактичних обставин справи.
В силу принципу об’єктивної істини суд зобов’язаний був вжити всіх заходів до повного, всебічного і об’єктивного розгляду справи.
Суд за своєю ініціативою не діє у збиранні доказів.
Ст. 27 ЦПК
Слідчий та змагальний процес
Ст. 137 ЦПК
Ст. 132 ЦПК – принцип
Ст. 159 Ст. ЦПК
Цивільно-процесуальні правовідносини
-
Поняття Ц-П правовідносин
-
Передумови їх виникнення
-
Елементи Ц-П правовідносин
Виникнення Ц-П правовідносин зумовлено наявністю між сторонами матеріально-правових відносин, які набули спірного характеру.
Ц-П правовідносини – це суспільні відносини, які виникають між судом та іншими учасниками процесу і регулюються нормами ЦПП.
Виникають вони при розгляді цивільних справ в суді.
Обов’язковим учасником є суд! В інших багатьох країнах суд не є учасником процесу.
Передумовами виникнення Ц-П правовідносин:
-
норми цивільного процесуального права
-
юридичні факти
-
процесуальна правосуб’єктність (правоздатність та дієздатність)
Елементи Ц-П правовідносин:
-
зміст
-
об’єкт
-
суб’єкт
Зміст – це синтез процесуальних прав і процесуальних обов’язків.
Об’єкт – це те, з приводу чого почався процес (явище матеріального і духовного світу, на які спрямовані суб’єктивні права).
Приклад: позов із стягнення аліментів (предмет: вимога позивача до відповідача про стягнення аліментів; об’єкт – аліменти)
Суб’єкт:
-
суди (не повинні мати ніякої правової заінтересованості в справі – ст. 20, 23 ЦПК) – раніше були в суді «ківалови», колись головував - голова суду
-
особи, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК) – характеризує наявність обов’язкової юридичної заінтересованості:
-
Група, яка має і матеріально-правову і процесуально-правову заінтересованість: позивач, відповідач, третя особа із самостійними вимогами, третя особа без самостійних вимог;
-
Група, яка має тільки процесуально-правову заінтересованість – ті особи, які відповідно до ст. 26 ЦПК, можуть брати участь у справі як органи, яким надано право захищати права та інтереси інших осіб: Уповноважений ВРУ з прав людини, прокурор, ОДВ та ОМС, окремі фіз. та юр особи + можна додати - громадські профспілки і організації (ст. 45 ЦПК). Позивачами залишаються особи, в інтересах яких починається процес
-
особи, які сприяють розгляду справи (не повинна мати ніякої юридичної заінтересованості у справі): свідки, експерти, перекладачі, спеціалісти, судові розпорядники (і експерту і перекладачу і спеціалісту можна заявити відвід) – ст. 52 ЦПК...
Особи, які беруть участь у справі Сторони в цп
-
Поняття сторін, їх права та обов’язки
-
Процесуальна співучасть
-
Заміна неналежних сторін
-
Процесуальне правонаступництво
Сторони в ЦП – є лише в позовній формі судочинства – це:
-
юридично заінтересовані особи,
-
від імені яких ведеться процес,
-
спір яких розглядається судом,
-
які мають протилежні інтереси.
В якості сторін можуть бути: громадяни, підприємці, державні установи, громадські організації, іноземці, особи без громадянства, держава.
Позивач – особа, на захист прав та інтересів якої порушена справа. Позивачем є особа, яка особисто звертається до суду або та особа, в інтересах якої звертаються до суду, які мають на це право.
Відповідач:
-
коли він сам зробив діяння, за які його притягують до відповідальності
-
коли він сам не робив діяння, але притягується до відповідальності (наприклад, коли був заповіт і спадкоємці подають позов про визнання цього заповіту недійсним)
Процесуальна співучасть – це участь на стороні позивача або відповідача декількох осіб (більше 1) – ст. 32 ЦПК.
Процесуальна співучасть допомагає економити час!
Два види співучасті:
-
обов’язкова – інститут матеріального права, обумовлюється нормами матеріального права:
-
коли предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів і це регулюється нормами матеріального права
-
коли права і обов’язки кількох позивачів і відповідачів виникли з однієї підстави
При обов’язковій співучасті приймати участь в якості співпозивача може тільки особа, яка дає на це згоду (суд не може притягнути співпозивача – якщо він цього не бажає, суд зобов’язаний їх повідомити!)
-
факультативна – інститут процесуального права. Умови:
- коли предметом спору є однорідні права і обов’язки (економимо час та судові витрати)
Всі співучасники незалежні.