Методичні рекомендації до складання і виконання тестових завдань

Трансформація освіти в Україні передбачає широке застосування тестування навичок і вмінь студентів з дисциплін циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки магістерського рівня. Пов’язано це з необхідністю стандартизувати рівні підготовки студентів, включаючи випускників, в умовах інтеграції вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору. Отже викладачі мають оволодіти технологією складання тестів, а студенти – технологією їх виконання.

У цих методичних рекомендаціях наводяться приклади тестів поточного, рубіжного (атестаційного) та підсумкового (наприкінці навчального року чи етапу) контролю.

Існують різні засоби перевірки розуміння студентами змісту лекційного курсу, обов’язкової навчальної і додаткової науково-дослідницької літератури: відповіді на запитання (можливо, з пошуком цієї відповіді в тексті); пошук певної інформації для роботи над власною відповіддю на дані запитання або для розкриття запропонованої теми; тести різних видів (альтернативні, множинного вибору, поєднувальні, на розміщення тверджень у логічній послідовності тощо).

Під тестом розуміють підготовлений згідно з певними вимогами комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення показників його якості і дозволяють виявити ступінь компетенції учасників тесту в межах програми навчальної дисципліни, і результати якого піддаються певному оцінюванню за заздалегідь встановленими критеріями (за Коккота В.А.). Тестовим завданням називають мінімальну складову одиницю, яка вимагає певної вербальної або невербальної реакції учня. Розділ тесту складається з розрахунку на широкі об’єкти тестування, наприклад, на читання лекцій, навчального посібника, підручника.

В залежності від обраного об’єкту контролю добираються методично обґрунтовані прийоми контролю: вибіркові тести (тести альтернативного, множинного чи перехресного вибору). Прикладом тесту альтернативного вибору є правильні та неправильні твердження до прочитаного тексту; множинного вибору – вибрати з кількох запропонованих правильний варіант завершення речення, визначення, твердження, відповіді на запитання тощо; перехресного вибору – назвати, кому можуть належати певні висловлювання, думки, положення тощо.

Перевагою тестового контролю є, перш за все, його об’єктивність, яка забезпечується тим, що на оцінювання вербальної або невербальної реакції студента не впливає суб’єктивний фактор – відношення викладача до продукту студента, створеного під час виконання ним тесту. Другою перевагою тесту як способу контролю знань студентів є одночасне виконання його всіма студентами групи. Виконаний студентами тест можна швидко перевірити за цифровим або буквено-цифровим ключем. У разі незбіжності рішення студента з ключем доцільно звернутися до відповідних питань теми або розділу навчальної дисципліни, відшукати і проаналізувати те, що викликало утруднення.

Головні вимоги до тесту:

1. Однозначність очікуваного продукту студента під час виконання тесту, тобто має бути правильною тільки одна вербальна або невербальна реакція студента.

2. Реакція студента може бути невербальною (наприклад, знак «+» чи «–») або вербальною (наприклад, «так» чи «ні»).

3. Вербальна реакція студента має бути дуже короткою. Найкраще, щоб вона становила одне або два слова.

4. Продукт студента може бути цифро-буквенним. Наприклад, 1b; 2g; 3a; 4d і т. д..

У кожному тесті доцільно передбачити досить велику кількість завдань, на кожне з яких студент реагує вербально або невербально.