10.3 Структура права

Правові системи держав, що утворилися на пострадянському просторі, мають аналогічну структуру права, що насамперед характеризується галузевою класифікацією.

Основними галузями права цих країн можна вважати:

• конституційне (державне) право;

• цивільне;

• адміністративне;

• кримінальне;

• фінансове;

• цивільно-процесуальне;

• кримінально-процесуальне;

• право соціального забезпечення;

• сільськогосподарське;

• трудове;

• кримінально-виконавче;

• природоохоронне;

• митне;

• комерційне;

• банківське;

• космічне;

• атомне;

• земельне право.

Незважаючи на реабілітацію і пожвавлення ідеї приватного права в державах, що утворилися на пострадянському просторі, у сучасній правовій системі цих держав зберігається традиційний розподіл відповідного правового масиву на галузі права, іменовані узагальнено "галузями цивільно-правового циклу".

Не дивлячись на схожість структурної будівлі пострадянських правових систем, форма викладу нормативно-правового матеріалу в рамках галузей і інститутів має специфічні відмінності.

На відміну від більшості романо-германських правових систем, у пострадянських правових системах з радянського часу збережене відокремлення сімейного, трудового і земельного права в окремі від цивільного права галузі з перевагою імперативних норм.

Не була сприйнята й ідея прийняття окремого торгового (підприємницького) кодексу, тобто дуалізм приватного права не був прийнятий правовими системами держав, що утворилися на пострадянському просторі.

Однак вплив "класичного" романо-германського права проявився у деякому ослабленні імперативних начал у сімейному праві, що проявляється, зокрема, у запровадженні інституту шлюбного договору в нових Сімейних кодексах.

На початку дев'яностих років держави, що утворилися на пострадянському просторі, зіштовхнулися з необхідністю створення власного нового господарського законодавства. Завдання формування власного господарського законодавства ускладнювалася тим, що, власне кажучи, потрібно було створювати нове законодавство, покликане забезпечувати функціонування нової економічної системи нової держави.

Підсумком реформи цивільного права стала нова кодифікація, що враховує досвід усіх найвідоміших цивільних кодифікацій Заходу, а також з урахуванням особливостей цивілістичних традицій і досвіду періоду реформ у цих країнах.

З переходом до ринкової економіки і прийняттям нових Конституцій назріло питання про розробку нового Трудового кодексу, з'явилася потреба провести реформу в трудовому законодавстві.

Різноманітність форм власності підприємств і організацій, усвідомлення трудової сили як товару змушує законодавців, учених в галузі трудового права, працівників, профспілкові організації роботодавців звернути пильну увагу на стан правових норм у сфері праці.¹

Нові Трудові кодекси були прийняті в більшості держав, що утворилися на пострадянському просторі. Наприклад, Трудовий кодекс Республіки Таджикистан був прийнятий у 1997 р., Трудовий кодекс Киргизької Республіки — у 1997 р., Трудовий кодекс Республіки Білорусь — у 1999 р. і т.д.

У Білорусі з 1 січня 2001р. діють нові Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси. Новий Кримінальний кодекс — один з останніх, прийнятих у XX., — відрізняється оригінальністю, новизною і прогресивністю, його норми тісно взаємопов’язані з міжнародним правом. Багато законодавчих рішень більш вдалі, ніж у КК РФ, і тому можуть бути використані для удосконалення останнього.

Кримінальний кодекс Азербайджанської Республіки, прийнятий 30 грудня 1999 року, і вступив у силу з 1 вересня 2000 року, досить чітко свідчить про характерну в цілому для законодавства Азербайджану наступність раніше прийнятих законів з більш пізніми, обумовленими новими реаліями життя суспільства. Це зв'язано зі змінами, що пройшли у політичній і економічній системі Азербайджанської Республіки, що одержали закріплення в новій Конституції держави.

Новий КК Латвійської Республіки по-іншому вирішує багато інших принципових питань Загальної частини: множинності злочинів, суб'єктивної сторони злочину, стадій здійснення злочинного діяння, звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.

Ще більшою новизною відрізняється Особлива частина Кодексу. У неї включені і нові глави, невідомі колишньому КК (наприклад, про злочинні діяння проти природного середовища, проти безпеки руху, проти моральності і статевої недоторканості).

Система Особливої частини Кримінального кодексу Латвійської Республіки істотно відрізняється від системи КК Латвії не тільки з політичної, але і з юридичної точки зору. Тепер на першому місці глава про злочинні діяння проти людства, світу, військові злочини і геноциди. У цій главі поряд з відомими раніше злочинними діяннями міститься ряд нових складів, що передбачають відповідальність за військові злочини, за дії зі зброєю масового знищення, за заклик до агресивної війни, за знищення культурної і національної спадщини.

Отже, незважаючи на істотні зміни в структурі права в державах, що утворилися на пострадянському просторі, воно характеризується загальними властивостями й ознаками. Разом з тим це не виключає існування певних розходжень як у рівні розвитку, так і у відмітних підходах до його формування.