Лекція 14

Тема 7. Аналіз фінансового стану підприємства. План

7.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. Загальна оцінка фінансового стану підприємства.

7.5. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.

7.6. Аналіз оборотності оборотних активів.

Література: Івахненко В.М. ст. 106-112,

Бутинець Ф.Ф. ст.224-267,

Воронко О.С. ст. 121-141,

Лєнь В.С. ст. 639-674,

Пічугіна П.С. 10-27, 52-72.

7.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. Загальна оцінка фінансового стану підприємства.

Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Платоспроможність — це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливість розраху­ватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних бухгалтерського балансу. Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку та інших рахунках грошо­вих коштів (рядки балансу 230 і 240). Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різними кредито­рами. Вивчення заборгованості починають із сум заборгова­ності з короткострокових кредитів банків (рядки балансу 500 і 510), кредиторської заборгованості за товари, роботи, послу­ги (рядок 530), зобов'язань з розрахунків з бюджетом (ря­док 550), з позабюджетних платежів (рядок 560), зі страхуван­ня (рядок 570), з оплати праці (рядок 580). Оскільки в балансі відтепер не показуються окремо суми, вчасно не сплачені, слід використати додаткові облікові дані для поділу вказаних вище сум на нормальну поточну заборгованість і ненормальну про­строчену. Наприклад, про несвоєчасність виплати заробітної плати можна довідатися за даними касової книги (звіряють фактичну сплату цих сум за книгою з відповідними датами, коли виплачується заробітна плата на підприємстві). Відсут­ність сум заборгованості, щодо яких порушено терміни спла­ти, є доброю ознакою сталого фінансового стану.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, і розташованими в порядку зменшення ліквідності із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності.

Побудова балансу ліквідності.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на наступні групи (табл. 14.1).

Таблиця 14.1.

Групування активів підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Характеристика
Високо-ліквідні	А1	Р 220-Р 240	Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції
Швидко-ліквідні	А2	Р 150-Р 210	Дебіторська заборгованість, яка буде погашена за умовами договорів
Повільно-ліквідні	Аз	Р 100-Р 140, Р250	Запаси (сировина й матеріали, незавершене виробництво тощо) та інші оборотні активи (зокрема, дебіторська заборгованість, строк сплати якої минув)
Важко-ліквідні	А4	Р080	Активи, що передбачено використовувати більше одного року(або операційного циклу, якщо він перевищує рік)

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є гро­шові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не передбачають реалізовувати або ліквідувати, тому, що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи - важколіквідні активи.

Групування зобов'язань підприємства за строками їх погашення наведено в таблиці 14.2

Таблиця 14.2.