6. Відношення суперечності

Відношення суперечності існує між такими двома поняттями, одне з яких має певні ознаки, а друге — ці ж ознаки заперечує, не стверджуючи якихось нових. Такі поняття називаються суперечливими.

Прикладами суперечливих понять можна назвати такі: "винний" і "невинний", "осудний" і "неосудний", "законний" і "незаконний", "обґрунтований" і "необґрунтований", "злочинне" і "незлочинне", "каране" і "некаране" тощо.

Відношення суперечності існує між негативним і відповідним позитивним поняттям.

Змістом одного із суперечливих понять є сукупність певних ознак, а змістом другого — заперечення саме цих ознак.

Так, змістом поняття "незаконний" є відсутність у предмета мислення тих ознак, котрі складають зміст поняття "закон­ний”

Обсяги суперечливих понять виключають одне одного. Один і той же предмет не може входити до обсягу обох суперечливих понять одночасно. Він може належати до класу тільки одного з них.

Обсяги суперечливих понять вичерпують увесь обсяг родового поняття. Окрім двох даних суперечливих понять, рід ніякого проміжного третього поняття не має.

Ці логічні положення покладено в основу багатьох кримінально-процесуальних вимог юридичного закону. Так, суд, розв’язуючи питання про вину звинувачуваного, не може посісти якусь середню між винністю і невинністю точку зору. Він має визначити звинуваченого або винним, або ж невинним. Вирок також може бути або законним, або незаконним і не може бути і тим і іншим одночасно. Та чи інша конкретна дія є злочинною, або незлочинною і т.д.

Рис. 5

Відношення між суперечливими поняттями відображають так (див. рис. 5).

7. Відношення протилежності (супротивності)

Відношення протилежності (супротивності) існує між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допомозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками запере чуваного поняття.

Протилежні, наприклад, поняття "грубість" і "ніжність", „білий" і "чорний", "високий" і "низький", "революція" і "контрреволюція" тощо.

Зміст одного супротивного поняття не тільки включає зміст другого, а й протилежний йому. Тому супротивні поняття не можуть застосовуватися до одного й того ж предмета одночасно. Не можна, наприклад, сказати, що даний предмет є і білим, і чорним, що дія звинувачуваного і навмисна, і ненав­мисна водночас.

Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсяг родового поняття, між ними може бути третє поняття. Так, між білим і чорним знаходиться зелений, червоний та інші кольори; окрім навмисної і ненавмисної дії, існує ще само­впевненість тощо.

Тому, якщо предмет не входить до обсягу одного про­тилежного поняття, то це ще не означає, що він входить до обсягу другого. Він може відноситися до якогось іншого класу предметів даного роду. Так, якщо смерть потерпілого не є нещасним випадком, то звідси ще не випливає, що має місце вбивство. Смерть потерпілого могла бути наслідком само­губства.

Протилежні поняття графічно зображуються так (див. рис. 6).

Рис. 6

Операції над поняттями

Операції над поняттями — це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять роз­глядається як клас, із яким проводяться ці операції, то ос­танні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, г) узагальнення і обмеження по­нять.

А. Операція складання понять полягає в об'єднанні двох чи кількох класів у один клас.

, операція складання понять "обвинувальний присуд" і "иніфавдувальний присуд" полягає в об'єднанні класу обви-іі\ на гіі.пих присудів з класом виправдувальних присудів у один ієни', пбо в одне поняття "обвинувальний присуд" літе-\. а поняття "виправдувальний присуд" — літерою В, то іьтат цієї операції можна відобразити графічно так (див. .). Заштрихована поверхня є клас присудів. Ві допомогою операції складання можна об'єднати кла-Щ і поняття), що перебувають між собою у найрізноманітні-шдношеннях: тотожності, підпорядкування, перехрещен­ії ідрядності, суперечності, протилежності. Наприклад, при іині понять "свідки" (А) і "родичі" (В), які перебува-мідноіпенні перехрещення, ми здобудемо новий клас Н), до якого увійдуть не тільки свідки, що не є родичами, котрі не є свідками, а й родичі-свідки. При складанні

і. "договір" (А) та "угода" (В), між котрими існують відно-і и підпорядкування, здобудуть новий клас (заштрихова-нп Поверхня рис. 9), до якого увійдуть не тільки угоди, що не шорами, а й угоди, які є договорами.

Рис. 7 Рис. 8

і їм час операції складання понять часто користуються

шиком "або". Він уживається не в розділювальному, а

і п.но-розділювальному значенні. Це слід мати на увазі

і чумяченні правових норм. Так, за ст. 161 КК України,

і гься про те, що "Полювання в заборонений час, або в

і юних місцях, або забороненими знаряддями і спосо-

Ййми. чи то на звірів і птахів, полювання на котрих повністю

чіе...— карається...", відповідальність будуть нести

п і.п особи, що займаються полюванням у заборонений ■ п особи, які займаються полюванням у недозволених їх, або на звірів і птахів, полювання на котрих повністю

і ми яг понять "А або В", здобутий унаслідок операції скла-

і,і об'єднання класів, що відповідають поняттям А і В.

иираз "А або В", наприклад "студенти або спортсмени",

ніс, що до цього нового класу входять не тільки студен

ти, котрі не є спортсменами, і спортсмени, які не є студентами, а й студенти, котрі одночасно є і спортсменами.

Б. Операція множення понять полягає в пошуку такий предметів (елементів), котрі входять одночасно до класу обок помножуваних понять. Наприклад, операція множення по нять "свідок" (А) і "родич" {В) полягає в пошуку таких елв« ментів серед класу свідків і таких елементів серед класу ро дичів, котрі одночасно входять до обох класів, тобто таких людей, які є одночасно і свідками і родичами.

Рис. 9 Рис. 10

Графічно результат цієї операції можна відобразити тая (див. рис. 10). Заштрихована частина поверхні і означає шу> кане класу предметів, тобто тих людей, котрі є одночасно і свідками, і родичами

Операцію множення можна проводити з поняттями, що перебувають між собою у різних відношеннях. Наприклад, якщо нам треба провести операцію множення понять "зло чин" (А) і "посадовий злочин" (5), що перебувають у відпо шенні підпорядкування, то ми виділяємо такі елементи підпо рядкування, котрі одночасно входять до обох цих класів, тоб­то відшукуємо такі злочини взагалі, які одночасно є і посадо­вими.

Графічно результат операції множення цих понять мати ме таке відображення (див. рис. 11). Заштрихована поверх­ня позначає клас тих елементів (злочинів), котрі одночасні входять до поняття А ("злочин") і до поняття В ("посадовії! злочин").

Під час множення понять, обсяг яких не збігається, мі здобуваємо нульове поняття. Наприклад, нам необхідно при вести операцію множення над поняттями "навмисно" і "не обережно". Оскільки обсяг цих понять не має загальних елі МЄКТІВ, то здобута внаслідок операції множення множинність /іпі с одночасно навмисною і необережною і буде нульовим

К.ЛІІСОМ.

множення позначається здебільшого за допо-

|пм< < і її • -і ч ■ 111 її їси "і" ("студент і спортсмен", "право і дер-. "хпбар і халатність"), котрий вживається у по-іьиому вивченні.

ічіцщ .кіперечення поняття А полягає в утворенні пінти — не-А, обсяг якого, складений з обсягом по-і І і і мій шить логічний клас сфери предметів, про яку ініугмо.

ід, сферою нашого міркування є юридичні уго-

іочи поняття "купівля-продаж" (А), ми здобуде-

і и "не купівля-продаж" (не-А). Склавши поняття

}Нн їм продаж" і "не купівля-продаж", ми здобудемо клас

^Ніінмч угод.

Рис. 11 Рис. 12

і по результат цієї операції можна уявити так (див.

і і \т квадрат — це сфера предметів, про яку ми міркує-

і>му випадку юридичні угоди). Коло поняття (А)

родаж". Заштрихована частина квадрата — понят-

I) "не купівля-продаж". Поняття не-А, що заперечує

.. і, має певний обсяг. Так, до обсягу поняття "не куп-

між" (не-А) увійде не все, що завгодно, не будь-який

мионості, наприклад дерево, дім, людина і т. д., а

11 елементи класу юридичних угод, котрі не є купів-

Ііидіїжем, не входять до обсягу поняття А. Та оскільки

■ предмет або явище матеріального світу може розгля-

||ііп н ними у складі різних класів предметів, то обсяг конк-

і о поняття не-А перебуватиме у залежності від обсягу

II» і і фсри предметів, про яку ми міркуємо.

11 .приклад, якщо сферою предметів, про яку ми міркуємо,

піочинів взагалі, то до обсягу поняття "не крадіжка"

її ідобутого завдяки запереченню поняття "крадіжка"

І-АІ увійдуть усі злочини, що не є крадіжкою, а саме: всі дер-

і'іочини, усі злочини проти власності, за винятком

ррнпі і ип, злочини проти життя, здоров'я, свободи і гідності

особи і т. д. Якщо ж сферою предметів, про яку ми міркуємо, є злочини проти особистої власності громадян, то до обсяг\ поняття "не крадіжка" (не-А), утвореного за допомогою запс речення поняття "крадіжка" (А), увійдуть уже не всі злочини, передбачені Кримінальним кодексом, окрім крадіжки, її тільки злочини проти особистої власності громадян, що не і крадіжкою, тобто грабіж, розбій, шахрайство, шантаж і т. д. Поняття (А і не-А), здобуті завдяки операції заперечення, перебувають між собою у відношенні суперечності.

2.9. Узагальнення і обмеження понять

У практиці мислення нам часто доводиться переходити від одних понять до інших. Так, ми можемо перейти від по няття "халатність" до поняття "посадовий злочин", від по няття "посадовий злочин" — до поняття "злочин", від остан нього — до поняття "діяння" і, навпаки, від поняття "діяння" до поняття "злочин", від нього — до поняття "посадовий зло чин" і т. д.

Логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обся гом, називається узагальненням. Узагальнити поняття — ол начає перейти від виду до роду.

Логічна дія, у процесі котрої відбувається перехід від по няття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, називається обмеженням. При обмеженні ми йдемо від роду до виду.

Наприклад, коли від поняття "договір" ми переходимо де поняття "угода", а від нього до поняття "цивільні правовідно сини", а потім до поняття "правовідносини" — ми узагалі» нюємо поняття. Якщо ж від поняття "договір" ми перейдемо до поняття "страхування", а від нього — до поняття "майно ве страхування", то ми обмежуємо поняття (див. рис. 13).

Рис. 13 узагальнення і обмеження понять не безконеч

и кі/альнення є категорії. Категорії — це поняття

ироким обсягом. Категорії не мають роду, тому

ься узагальненню. Наприклад, такі категорії, як

"смідомість", "рух", "сутність", "явище", "кількість", гоїцо, не узагальнюються, від них не можна перейти і. інших понять із великим обсягом.

м обмеження є одиничне поняття. Так, обмежен-

н "крадіжка" буде "крадіжка, скоєна Петровим".

і 'її.ненця і обмеження може бути як правильним, так

' її.ним. Щоб ці операції були правильними, необхі-

і альненні переходити від виду до роду, а при об-

иід роду до виду. Якщо ж при узагальненні ми

ні до поняття, яке є родом щодо вихідного поняття,

ілі.нення буде неправильним. Не можна, наприк-

' п.пюючи поняття "крадіжка", перейти до поняття

ін'кільки грабіж не є родом для крадіжки.

меженні трапляються помилки, коли поняття, до

і їдять, не є видом щодо того поняття, яке обмежуєть-

наприклад, обмежуючи поняття "держава", ми пе-

оняття "сім'я", то таке обмеження буде непра-

іьнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст

її м иять, установити відношення між ними, що досить

1,11)1 пізнання.