§2. Опис стенду і порядок виконання роботи

Для виконання роботи використовується стенд № 2 (рис.3) та такі прилади і матеріали: масштабна лінійка, набір тягарців, штангельциркуль, комплект тензодатчиків з набором для їх наклеювання, тензометрична система СІІТ-3.

Рис. 3. Пакет пластин (ресора)

Опис до стенду. Стенд для визначення напружень в ресорі складається (рис.4) із: прямокутної “балки” 1 жорстко защімленої на одному кінці (балка складається з 4 листів дюральалюмінію прямокутної форми висоти і ширини ), тензодатчиків для вимірювання деформацій 2, 3, підвіски для вантажу 4, гвинтів 5 для стягування пакету.

Рис. 4. Стенд для визначення напружень в пакеті пластин (ресорі)

Порядок виконання роботи

1. Зробити заміри геометричних розмірів балки (перевірити довжину , ширину , висоту , координати і (місця наклеювання тензодатчиків)). В довіднику з опору матеріалів знайти і виписати дані для матеріалу: дюралюалюміній катаний:

- модуль пружності (Юнга) матеріалу ________; коефіцієнт Пуасона матеріалу ____.

2. З партії тензодатчиків вибрати 6 тензодатчиків однакового опору ( ).

3. На верхньому та нижньому листі “балки”, вздовж її осі, біля затиснення вибрати місце для розміщення активних датчиків , і підготувати поверхню під їх наклеювання (рис. 5). На пластині виготовленій з того ж матеріалу, що і листи ресори, підготувати поверхню під наклеювання компенсувальних тензодатчиків , . Наклеїти тензодатчики згідно з інструкцією по їх наклеюванні. Після наклеювання перевірити їх на цілісність (візуально) та справність (омметром).

Рис. 5. Розміщення тензодатчиків на верхньому та нижньому листах ресори

4. З’єднати датчики і в напівмостову схему та під’єднати до СІІТ-3 (канал 20 роз’єм №  3), а також датчики та (канал 22 роз’єм №  3) рис.6.

Рис. 6. Схема під єднання тензодатчиків до СІІТ 3

Випадок ресори (листи проковзують).

5. В не навантаженому стані балки (при знятих гвинтах 5), для кожного активного датчика, з цифрового табло СІІТ 3 зняти покази і занести їх у відповідну колонку таблиці 1, прийнявши їх за умовний нуль.

6. Навантажити, почергово, балку навантаженням на її кінці, і для кожного з цих навантажень зняти покази цифрового табло СІІТ 3. Результати вимірювань занести в таблицю 1 (графа ). Порахувати числові значення .

ТАБЛИЦЯ 1

Навантаження ,		Експериментальні дані				Пораховані деформації		Пораховані значення напружень
		Канал 20		Канал 22		10-6	10-6	, МПа		, МПа
	0		-		-	-	-	0	0	0	0

7. Врахувавши схему під’єднання тензодатчиків, для кожного із навантажень , за формулою: ,

де – коефіцієнт тензочутливості тензодатчика, знаходимо деформацію і заносимо в таблицю 1 у графу .

8. Для кожного із навантажень , за формулою (7), використовуючи табличні дані, рахуємо , на верхньому та нижньому листах балки і заносимо в таблицю 1 у відповідну графу.

9. Для кожного із навантажень , за формулою (1) розраховуємо теоретичне значення і заносимо в таблицю 1 у відповідну графу.

10. Порівнюємо теоретично розраховані та експериментально отримані значення , . Оцінюємо похибку вимірювань.

Випадок суцільної балки (листи скріплені болтами).

11. Вставити в отвори ресори гвинти 5 і затиснути їх. Ми отримаємо суцільну балку.

12. Провести аналогічні вимірювання та рахунки для суцільної балки. Результати вимірювань занести у таблицю 2 і порівняти з результатами у випадку ресори.

13. Переконатись у тому, чи буде мати місце аналогічна до формули (6) залежність для двох тензодатчиків розміщених на верхній та нижній поверхні балки у випадках ресори і суцільної балки.

ТАБЛИЦЯ 2

Навантаження ,		Експериментальні дані				Пораховані деформації		Пораховані значення напружень
		Канал 20		Канал 22		10-6	10-6	, МПа		,МПа
	0		-		-	-	-	0	0	0	0

14. Зробити висновки.