9. Управління майновими правами субєктів авторського і суміжних прав

Способи управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав

Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:

1. особисто;

2. через свого повіреного;

3. через організацію колективного управління.

Управління майновими правами через повіреного

Суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права або суміжних прав.

Управління майновими правами через організацію колективного управління

На практиці автори рідко самостійно управляють своїми правами.

Усі дослідники авторського права єдині у твердженні, що колективне управління правами застосовують у тому випадку, коли автор або інший суб'єкт авторського права, який набув майнових авторських прав відповідно до закону чи договору, не може реально відслідковувати, як використовують твори різні користувачі, та забезпечити отримання належної винагороди за таке використання, тобто реалізувати свої права в індивідуальному порядку.

Так, розвиток у державі працюють сотні радіостанцій, які щоденно транслюють кілька годин музику. Крім тогоо, музичні твори у необмеженій кількості звучать на телебаченні, дискотеках, ресторанах, барах, кафе, громадському транспорті, використовуються як мелодії для мобільних телефонів і т.д.

Суб'єкти авторського права та суміжних прав не зможуть самотужки видавати індивідуальні дозволи на виконання їх творів. Крім того, було б цілком зрозуміло, що радіостанції, які щорічно транслюють десятки тисяч творів з усього світу, не зможуть отримувати кожного автора або іншого суб'єкта авторського та суміжних прав попередній дозвіл на використання його творів.

Цілком зрозуміло, що у даному випадку не обійтися без допомоги посередника який міг би забезпечити реалізацію інтереси суб'єктів авторського права і створити умови для законного використання їх творів радіостанціями.

Тому, організації з колективного управління правами як раз і повинні забезпечити повагу та реалізацію законних прав та інтересів майнового і немайнового характеру авторів або інших суб'єктів авторського та суміжних прав у тому разі, коли вони мають справу з багатьма користувачами, які здійснюють використання великої кількості творів.

Крім того, колективне управління є найбільш ефективним способом полегшення законного публічного виконання та інших видів використання творів у разі, коли користувач має справу з багатьма творами та багатьма авторами або суб'єктами авторського права, якщо, звичайно, він хоче здійснювати свою діяльність у законному порядку.

Підсумовуючи висновки дослідників у галузі авторського права, можна стверджувати, що під колективним управлінням авторськими та суміжними правами розуміють таку систему управління, відповідно до якої автори або інші суб'єкти авторського права та суміжних прав з метою забезпечення їх здійснення доручають спеціально створеним для цього організаціям:

1. право ведення переговорів щодо укладення угод, які визначатимуть умови щодо використання їх творів, виконань, фонограм різними категоріями користувачів;

2. право надання дозволів та здійснення контролю за таким використанням;

3. збір відповідної винагороди та розподіл її між суб'єктами авторського права;

4. виконання інших повноважень щодо забезпечення реалізації їх майнових і особистих (немайнових) прав.

Історичний розвиток організацій колективного управління.

Перші авторські товариства, що були професійними спілками авторів і боролися за визнання прав авторів на твори, було створено у Франції.

Виникнення першої організації авторів, яка відстоювала їх права тісно пов'язано з ім'ям П'єра Огюстена Карона де Бомарше - автора знаменитих «Севільського цирульника» та «Весілля Фігаро». За його ініціативи в 1777 році було створено Бюро по драматичному законодавству, яке займалося питаннями правового захисту драматургів. Через півстоліття, у 1829 році, Бюро було трансформовано у Товариство драматичних авторів і композиторів, яке першим розпочало здійснювати колективне управління правами авторів драматичних творів.

У 1851 році було створено Товариство авторів, композиторів і музичних видавців для здійснення управління у сфері публічного виконання недраматичних музичних творів. Створення цієї організації і стало початком формування найбільш розвиненої системи колективного управління правами, яка була створена для управління правом на публічне виконання музичних творі.

У подальшому товариства, які управляли правом на публічне виконання недраматичних музичних прав стали називати товариства «малих прав», а товариства, які здійснювали управління правами на постановку драматичних творів, - товариства «великих прав».

Протягом ХІХ сторіччя подібні авторські товариства (організації по управлінню правами) було створено в усіх державах європейського континенту, а потім практично в усьому світі. Так в Російській імперії до складу якої входила більшість сучасної України, Товариство драматичних письменників було створено у 1874 році.

Музика не визнає національних кордонів, з її поширенням почали розвиватися зв'язки між організаціями, які управляли правом публічного виконання музичних творів. Для координації зусиль щодо забезпечення більш ефективної охорони прав авторів у червні 1926 року делегати з 18 товариств утворили Міжнародну конфедерацію товариств авторів і композиторів (СІ5АС), штаб-квартира якої знаходиться у Парижі. Це найстаріша і найшановніша неурядова міжнародна організація, яка представляє інтереси авторів і справляє значний вплив як на розвиток міжнародної системи охорони авторського права в цілому, так і на політику окремих держав у цій сфері суспільного життя.

Кількість організацій колективного управління членів СІ5АС постійно зростає. Станом на 1 червня 2007 року СІ5АС об'єднує 219 організацій колективного управління у 115 країнах, що представляють інтереси більш ніж двох з половиною мільйонів авторів.

Крім організацій, які представляють авторів музичних творів в сфері публічного виконання та публічного сповіщення, СІ5АС сьогодні об'єднує організації, що управляють правами авторів літературних творів, авторів творів образотворчого мистецтва, авторів аудіовізуальних творів. Найбільші з них: Американське товариство композиторів, авторів та видавців (А5САР) та Організація по збору винагороди за передачу в ефір музичних творів (ВМІ), США; Товариство охорони прав на музичні виконання і механічне відтворення (СЕМА), Німеччина; Російське авторське товариство (РАО), Росія; Товариство охорони прав на виконання (РГС5), Великобританія.

Загальна сума роялті, зібрана організаціями-членами СІ5АС, на їх національних територіях, у 2004 році складає більш ніж 6,5 мільярдів євро. Члени СІ5АС намагаються гарантувати, що автори з усього світу отримають прибуток від збільшення популярності їх творів та розвитку нових видів їх використання. Слід зауважити, що збори за використання музики наразі складають майже 90% від загальної кількості. Саме тому, а не тільки в силу історичних причин, характеристику колективного управління, як правило, здійснюють на прикладах організацій, які управляють музичними правами.

У рамках СІ5АС організації колективного управління правами авторів координують свою діяльність, укладають угоди про взаємне представництво інтересів, завдяки чому національні організації колективного управління представляють у своїх країнах не лише національних авторів, а й авторів інших країн. При цьому діє принцип, який відображений у пункті 1 статті 5 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, за яким твори іноземних авторів користуються абсолютно однаковим рівнем охорони з творами національних авторів згідно з національним режимом охорони. Завдяки цьому утворюється світова система колективного управління, яка дозволяє ефективно забезпечувати права авторів на території держав, чиї національні організації входять до СІ5АС.

Колективне управління авторськими та суміжними правами як правило здійснюють:

1. при реалізації права на публічне виконання та публічне сповіщення музичних творів («малі права»);

2. при реалізації права на відтворення (звуковий запис) музичних творів («механічні права»);

3. при реалізації права на публічну постановку драматичних і музично-драматичних творів («великі права»);

4. при реалізації права слідування на твори образотворчого мистецтва; при реалізації права на відтворення стосовно репрографічного відтворення літературних і графічних творів;

5. при реалізації права на введення в комп'ютерну систему та виведення з комп'ютерної системи (включаючи «електронне копіювання»);

6. у зв'язку з кабельною ретрансляцією програм, що передані у ефір;

7. при реалізації права на відтворення стосовно домашнього перезапису творів, включених до фонограм, а також аудіовізуальних творів («право приватного копіювання»);

8. при реалізації права на отримання винагороди у порядку, передбаченому статтею 12 Римської конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.

Забезпечення колективного управління майновими правами

Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.

Організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Діяльність організацій колективного управління

Організація колективного управління після її державної реєстрації зобов'язана протягом 30 днів стати на облік в Установі. Про облік організацій колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені.

Організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Організації колективного управління не мають права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручених їм для управління. На діяльність таких організацій не поширюються обмеження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Функції організацій колективного управління

Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

1. погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

2. укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31-33 цього Закону;

3. збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону;

4. вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

30