Лекція №9
Україна у складі срср (1945 -1985 рр.)
План. 1. УРСР у перші повоєнні роки.
М.Хрущов і спроба реформ.
Наростання кризових явищ у суспільно-політичному, економічному та культурному житті України за часів Л.Брежнєва.
Розвиток дисидентського руху на Україні.
1. Урср у перші повоєнні роки.
До мирного життя український народ повертався у надзвичайно тяжких умовах. В роки війни Україна понесла величезні втрати (дивись: наслідки 2-ої світової війни для України). Великих втрат зазнало народне господарство: 42% всих зруйнованих промислових об'єктів в СРСР припадало на Україну.
Влада надавала відбудові господарства України великої ваги. За четвертим п'ятирічним планом для УРСР було виділено 20,7% загальносоюзних капіталовкладень. Ціною величезного напруження сил промисловість України до 1950 р. була відбудована. Обсяг валової продукції промисловості республіки в 1950 р. (за офіційними даними) перевищив рівень 1940 р. на 15%. Були відбудовані шахти Донбасу, Дніпрогес, заводи "Запоріжсталь", "Азовсталь", Харківський тракторний та ін. Закінчено будівництво газопроводу "Варшава-Київ". Але, як і раніше, головна увага приділялася відбудові важкої промисловості. Зростання промисловості не привело до підвищення життєвого рівня населення. В 1950 р. л/п ледве досягла 80% довоєнного рівня. Не вистачало самого необхідного мила, голок, взуття та ін.
В важкому стані продовжувало перебувати укр. село. І хоч валова продукція с/г за офіційними даними становила 91% від довоєнного, сільське населення жило в страшенних злигоднях. Держава продовжувала не купувати, а відбирати хліб, оплата праці в колгоспах була мізерною, підсобні господарства обкладалися податком. За цей час були знищені квітучі укр. сади, так як кожна деревина підлягала оподаткуванню.
У 1946 р. Україну спіткала посуха в південних та центральних областях і як наслідок цього та антигуманної політики центру виник голод, уже третій за радянських часів. І хоч голод охопив 13 областей, держава план заготівлі зерна не змінила. Укр. хліб був потрібен для підтримки соц. режимів в Польщі, Угорщині, Болгарії (і навіть на допомогу Франції), куди він відправлявся безкоштовно. М.Хрущов, який перебував тоді на посту першого секретаря КП(б)У, звернувся до Сталіна з проханням надання продовольчої допомоги Україні. І хоч мінімальна допомога була надана голод забрав життя у біля 1млн.чол. Відповідальність за це лежить цілком на сталінському режимові.
В повоєнні роки почалася знову "радянізація" західноукраїнських земель. Проводилася індустріалізація краю та насильницьке впровадження колгоспного ладу на селі. Боротьбу проти встановлення тоталітарного режиму в краї вели загони УПА на чолі з Р.Шухевичем. І хоч проти цих загонів були кинуті війська НКВС і регулярної армії вони продовжували чинити опір аж до сер. 50-х років.
В суспільно-політичному житті України, як і всього СРСР, покращення не відбулося. Культ особи Сталіна сягнув апогею. Почався новий виток репресій і насилля. Фабрикуються ленінградська справа, справа кремлівських лікарів, кампанії проти націоналістів, гоніння на діячів науки та культури.
Відновлення ідеологічної роботи у суспільстві було доручено Сталіним своєму помічникові А.Жданову. "Жданівщина" особливо лютувала на Україні. Це пояснювалося тим, що республіка довше всих перебувалася під німецькою окупацією, саме українців вивозили на примусові роботи і т.п. Тому тут почалися пошуки ідеологічних ворогів.
На вістрі партійної критики в Україні були "український буржуазний націоналізм" та "буржуазний космополітизм" - теорія про всесвітній характер людського громадянства. Спеціальною
постановою ЦК КП(б)У від 15-17 серпня 1946 року було нагадано про небезпеку українського націоналізму. Було засуджено "Нарис історії української літератури" С.Малова та Є.Кирилюка, розкритиковано і змінено склад журналів "Вітчизна" та "Перець". Неприйнятною було названо творчість Юрія Яновського, Андрія Малишка, Олександра Довженка, Юрія Смолича, Леоніда Смілянського, Леоніда Первомайського та ін. Жорстока критика спіткала геніальний твір Володимира Сосюри "Любіть Україну". Осуд зустріла й опера Б.Данькевича "Богдан Хмельницький" Прилучився до цькування своїх товаришів і тодішній голова Спілки письменників України Олександр Корнійчук. Особливо посилювався тиск влади на культуру в ті періоди, коли Першими Секретарями ЦК КП(б)У були Л.Каганович та Л.Мельников.
Широка шовіністична політика "ждановщини" була спрямована на ліквідацію національно-культурних здобутків і традицій укр. народу. Ця політика призвела до того, що вся науково-культурна діяльність в Україні завмерла.