Нормативні параметри мікроклімату для приміщень з еом

Період року	Категорія робіт (ГОСТ 12. 1.005-88)	Температура повітря	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/сек.
Холодний	Легка — І а Легка — І б	22-24 21-23	40-60 40-60	0,1 0,1
Теплий	Легка — 1 а Легка — І б	23-25 22-24	40-60 40-60	0,1 0,2

Освітлення робочих місць

Рівень освітлення при роботі за комп'ютером повинен станови­ти не менш ніж 300-500 лк. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення в приміщеннях з ЕОМ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Штучне освітлення має здійснюватися за допомогою системи загаль­ного рівномірного освітлення. Для світильників краще застосовува­ти люмінесцентні лампи. У разі переважної роботи з документами допускається додаткове встановлення світильників місцевого освіт­лення. Для уникнення потрапляння яскравих променів відбитого світла на екран або в очі користувачам комп'ютерів рекомендують, щоб кольори меблів, апаратури, одягу не були світлих тонів (білого, світло-жовтого, світло-рожевого).

Необхідно пам'ятати, що офіси багатьох банківських установ освітлені досить яскраво: у них збереглося освітлення, розраховане на людей, котрі дивилися на свої робочі столи зверху вниз протягом

усього робочого дня. У наш час більшість працівників дивляться прямо перед собою — на свої комп'ютери, і таким чином їм в очі направлено дуже багато світла. Тому, якщо немає можливості зменшити освітлення, слід пересунути робочий стіл у менш освітлену частину приміщення.

Випромінювання іонізуючого (рентгенівського), оптичного, радіочастотного діапазонів

Іонізуюче (рентгенівське) випромінювання. Дослідження показують, що відеотермінал не несе небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випромінювання нижча за гранично допустимі норми (ГДН). Відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) гранично допущена потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відеотермінала становить 7,74 Ч 10—12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год. (100 мкР/год.).

Оптичне випромінювання включає: ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (ІЧ).

УФ-випромінювання впливає, як правило, на шкіру та очі людини. Аналіз досліджень робочих місць користувачів ПК показує, що у 85% проведених вимірювань, тобто в більшості випадків, УФ-ви-промінювання не було виявлено. У тих же випадках, коли таке випромінювання вдалося виявити, його рівень становив у середньому 0,001 Вт/м².

Світлове випромінювання впливає в основному на око і призво­дить до втоми очей, запалення райдужної оболонки. Однак ці сим­птоми швидко минають і не викликають патологічних змін.

ІЧ-випромінювання — довжина хвиль обмежена від 0,76 мм до 1 мм. Для більшості біологічних матеріалів випромінювання цього діапазону вважаються непрозорими. Проведені дослідження показа­ли, що інтенсивність інфрачервоних випромінювань відеотерміналів нижча за значення, передбачені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) радіочастотного ді­апазону. Джерелом ЕМВ є відеотермінал. Тому, обираючи робоче місце для комп'ютера, необхідно пам'ятати, що його задня і бокові стінки можуть бути джерелом значно більшого ЕМВ, аніж екран. Питання впливу ЕМВ на біологічну систему залишається відкритим.

На даний час численні публікації вказують, що радіочастотне випромінювання впливає на центральну нервову систему (ЦНС) і є вагомим стрес-фактором.

Зверніть увагу! Проведені дослідження показали, що кактус, поставлений біля ВДТ, може бути засобом, який «вловлює» ра­діацію (вагоме значення має вид і розмір рослини), але швидше за все він відіграє роль психологічного заспокійливого фактора, ніж антирадіаційного засобу.

Шум і вібрація

Робота за ПЕОМ супроводжується акустичним шумом, вклю­чаючи ультразвук. Тому допустима рівномірна інтенсивність шуму на робочих місцях з ЕОМ має відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.-007.98 і становити: оптимальна — до 35—45 дБ, гранична —до 50-60дБ.

Значення характеристик вібрацій на робочих місцях з відеотерміналом і персональним комп'ютером мають не перевищува­ти допустимі значення відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.

Іонізація повітря

У повітрі зовнішнього природного середовища, як і в повітрі всередині приміщень є певна кількість заряджених частинок, що на­зиваються іонами. Дослідженнями встановлено, що в приміщеннях, де працюють з комп'ютерами, концентрація легких негативних іонів зменшується (через 5 хв. у вісім разів, а через 3 год. — до нуля).

Така зміна балансу іонного складу повітря призводить до не­сприятливого впливу на здоров'я користувачів ПЕОМ, розумову та фізичну діяльність.

Гранично допустимі норми (ГДН) рівнів іонізації повітря примі­щень при роботі з ЕОМ повинні відповідати ДНАОП 003-3.06.80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря ви­робничих та громадських приміщень».

Засоби забезпечення необхідної концентрації іонізації повітря:

• кондиціювання повітря;

• генератори негативних іонів (іонізатори) повітря;

• збільшення вологості приміщень тощо.

Статична електрика — накопичення електричного шару на по­верхні обладнання (як конденсатор), яка може досягати потенціалу до кількох тисяч вольтів (переважно на електронно-променевій трубці відеотермінала, зокрема на екрані). При дотику до такого об­ладнання може статися електричний «удар».

Для захисту від статичної електрики необхідно:

• установити нейтралізатори статичної електрики;

• підтримувати в приміщенні відносну вологість повітря не нижче ніж 45—50% шляхом зволоження;

• протирати екран та робоче місце спеціальною антистатичною серветкою або зволоженою тканиною.

• кілька разів на день мити шкіру обличчя і рук водою. Зверніть увагу! Напруга електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі й з відеотерміналами не повинна перевищувати 20кВ/м відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах итребования к проведению контроля».

Перенапруження зорового аналізатора при роботі з ПЕОМ може призводити до зорового дискомфорту (так зв. «астенопія», яка визначається як будь-які суб'єктивні зорові симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності).

Сучасні медичні обстеження кількох десятків тисяч професій­них користувачів ЕОМ, проведені в Німеччині та Італії, показали, що частота порушень зору в них на 15—20% вища, ніж серед працівників, робота яких не пов'язана з ЕОМ. Тому перед початком праці на комп'ютері необхідне обстеження у лікаря-окуліста.

Фізичні навантаження, недостатня рухова активність виявляються в перенапруженні різних ланок скелетно-м'язової системи, і при неправильній і незручній робочій позі — до тиску на грудну клітку, що утруднює дихання, а також призводить до порушення кровообігу і застою крові у венах, органах черевної порожнини, тазу нижніх кінцівках.

Робота, при якій напруження м'язів розвивається без змі­ни їх довжини і без активного переміщення в просторі рухових ланок, називається статичною.

Робота, при якій напруження м'язів супроводжується зміною їх довжини і переміщення в просторі тіла або якоїсь ланки рухового апарату, називається динамічною.

Зверніть увагу! Напруження при статичній роботі у п'ять ра­зів перевищує напруження, викликане динамічною роботою. На відновлення енергії в разі статичної роботи необхідно в 3-4 ра­зи більше часу, ніж у разі динамічної.

Перенапруження скелетно-м'язової системи може бути спри­чинено:

• нераціональною позою, яка ускладнюється неврахуванням ергономічних вимог до організації робочого місця;

• однотипними циклічними навантаженнями, що викликані роботою з клавіатурою;

• обмеженою загальною руховою активністю (гіподинамією).

Нервово-емоційне напруження, розумове перенапруження можуть призвести до розладу центральної нервової системи.

Під впливом інформаційного перевантаження в операторів ЕОМ виникають зміни в співвідношенні процесів збудження та галь­мування в корі головного мозку. При цьому функціональна актив­ність центральної нервової системи знижується. В організмі розвивається втома, яка згідно з ДСТУ 3039-95 «Гігієна. Терміни та визначення основних понять» визначається як сукупність тимчасо­вих змін у фізіологічному, психологічному стані людини, які з'явля­ються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Порушення репродуктивної функції

Згідно з наказом № 45 МОЗ України від 31 березня 1999 року жінки на період вагітності та годування дитини груддю до виконання робіт за комп'ютером не допускаються.

Заходи та засоби захисту здоров'я користувача ПЕОМ Технічні засоби:

• удосконалення конструкцій апаратного забезпечення, насамперед відеотермінала;

• розроблення та застосування захисних засобів (захисні екрани, нейтралізатори електромагнітних випромінювань, інші захисні засоби).

Ергономічна організація робочого місця користувача ПЕОМ:

• правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

• вибір ергономічного обґрунтування робочого положення виробничих меблів з урахуванням антропометричних харак­теристик людини;

• раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

• урахування характеру та особливостей трудової діяльності. Проведені дослідження показують, що при раціональній органі­зації робочих місць продуктивність праці зростає на 15—25%.

Медичні профілактичні заходи:

• медичні огляди (попередні та періодичні);

• раціональне і профілактичне харчування;

• виконання профілактичних та психологічних вправ.

Зверніть увагу! Працівники, які працюють з візуальними дис­плейними терміналами ЕОМ колективного та персонального ко­ристування, підлягають обов'язковим медичним оглядам: попередньому - при прийнятті на роботу та періодичному — протягом трудової діяльності.

Періодичні медичні огляди повинні проводитися один раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. Підстава: наказ № 45 МОЗ України від 31 березня 1994 року (ДСанПіН 3.3.2-007-98).

Раціональне профілактичне харчування допоможе зоровому аналізаторові та й усьому організму користувача нормально викону­вати необхідні функції. Тобто їх їжа повинна бути калорійне обмеже­ною, однак якісною і повноцінною.

Виробничі приміщення, в яких встановлені відеотермінали (ВДТ) ЕОМ та ПЕОМ, повинні відповідати вимогам нормативних актів ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Відповідно до цих нормативних документів робочі місця з ВДТ повинні:

• розмішуватися в окремих приміщеннях;

• площа на одне робоче місце — не менше ніж 6,0 м²;

• об'єм приміщення — не менше ніж 20,0 м³;

• обладнані аптечками першої медичної допомоги;

• розміщуватися на відстані не менше ніж 1 м від стін зі світловими прорізами;

• відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою ніж 1,2 м;

• відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого — не менша ніж 2,5 м;

• прохід між рядами робочих місць — не менший ніж 1 м;

• обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними оповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку дві штуки на кожні 20 м² площі приміщення та з урахуванням граничне допустимих концентрацій вогнегасної речовини;

• не рідше ніж раз на квартал необхідно очищувати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

Профорієнтація і профвідбір

Для безпечної праці дуже важливо, щоб людина обрала таку професію, яка найкраще відповідає її психічним можливостям.. Тому при прийнятті робітників на роботу за окремими спеціальностями слід проводити профорієнтацію і профвідбір.

Профорієнтація — це попереднє ознайомлення зі змістом та вимогами різних професій і спеціальностей з метою вибору з них найбільш відповідної інтересам особи.

Профорієнтація необхідна:

• при виборі першої професії;

• вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистої чи професійної невідповідності або незадоволення нею;

• втраті чи зміні роботи.

Професійний відбір. Згідно з ДСТУ 2293-93 професійний

відбір — це сукупність заходів із метою відбору осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їхніми професійними знаннями анатомо-фізіологічними і психофізіологічними особливостями, І також за станом здоров'я і віком. Розрізняють такі види профвідбору медичний, психофізіологічний, соціальний, освітній, мета яких — виз­начення відповідності стану здоров'я, індивідуальних особливостей, рівня освіти, схильності людини до виконання тієї або іншої профе­сійної діяльності.

Професійний відбір персоналу і розподіл між працівниками функцій здійснюється за принципом індивідуального підходу. Все­бічне вивчення та оцінка персоналу на основі особових справ, бе­сід, спостережень, тестів дає змогу врахувати не тільки рівень професійно-кваліфікаційної підготовки і виробничий досвід, а й фізичні, психофізіологічні та інтелектуальні характеристики, які підвищують якість технологічного процесу, в якому він бере участь.

Атестація та раціоналізація робочих місць

Для підвищення ефективності виробництва, зокрема внаслідок поліпшення умов праці, на підприємствах здійснюється облік, атес­тація, раціоналізація та планування робочих місць.

Атестація — це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність вимогам охорони праці і сучасному науково-технічному рівню. Атестацію робочих місць за умовами праці проводять згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою № 442 Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року, і Методичними рекомендаціями Міністерства праці та Міністерства охорони здоров'я України, затвердженими 1 вересня 1992-го (постанова № 41).

При атестації кожне робоче місце оцінюється комплексно: за технічним і організаційним рівнями, а також за умовами праці і тех­ніки безпеки. На кожне робоче місце складають Карту умов праці, форму якої встановлено зазначеними Методичними рекомендаціями (Додаток 2). Ця карта має бути заповнена атестаційною комісією відповідно до Інструкції № 06-41-48 Міністерства праці та Мініс­терства охорони здоров'я України (листопад 1992 р.)

Атестація робочих місць передбачає:

• комплексну оцінку чинників виробничого середовища, характеру праці та відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці;

• виявлення факторів і причин несприятливих умов праці;

• санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого се­редовища, визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

• установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

• обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;

• визначення (підтвердження) права працівників на пільги;

• аналіз реалізації технічних та організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Атестацію робочих місць проводять не рідше ніж один раз на п'ять років фахівцями експертно-технічного центру (ЕТЦ) Держнаглядохоронпраці і результати її записують у Карту умов праці на ро­бочому місці. У Карті вказують:

• фактори виробничого середовища і трудового процесу;

• гігієнічну оцінку умов праці;

• оцінку технічного та організаційного рівня.

На основі атестації робочих місць складається Паспорт санітарно-технічного стану умов праці в підрозділі, який призначено для документального оформлення перевірки стану умов праці в підрозділ виявлення робочих місць, які не відповідають нормам і правилам стандартам безпеки праці, а також визначення кількості працюючі у цих умовах.

За результатами атестації видається наказ, який містить пере лік робочих місць, які поділяють: на атестовані; ті, що підлягають раціоналізації; ті, що підлягають ліквідації; а також перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації. Витяги з наказу додають до трудової книжки працівника, професії і посади яких внесено до переліку.

Матеріали атестації робочих місць є матеріалами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

Раціоналізація робочих місць являє собою сукупність організаційно-технічних заходів і засобів щодо доведення їх до рівня встановлених вимог.

До організаційних заходів слід віднести таку важливу повсякденну роботу, як створення у виробничих колективах необхідного соціально-психологічного мікроклімату, відповідних взаємовідносин між працівниками, їх належне ставлення як до роботи взагалі, так до охорони праці зокрема.

Продуктивність праці та працездатність людини

Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, я! впливають на продуктивність праці (рис. 2.5).

Ці фактори формують загальну налаштованість на працю та по­легшують або ускладнюють появу трудових зусиль.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характе­ристик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, корис­туються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в ос­нову яких покладено такі показники:

• інтелектуальне та емоційне навантаження;

• тривалість зосередженого спостереження;

• кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими;

• кількість сигналів на годину;

• темп;

• час активних дій;

• необхідність самостійного пошуку пошкоджень;

• монотонність праці;

• напруження зору;

• точність виконання роботи;

• змінність;

• режим праці та відпочинку.

Продуктивність праці тісно взаємопов'язана з працездатністю людини. Працездатність людини є фізіологічною основою продуктив­ності праці.

У найбільш загальному формулюванні можна дати таке визна­чення працездатності — це здатність людини витримувати наванта­ження (м'язові, нервові, енергетичні, інформаційні) у процесі праці.

Загальний рівень працездатності конкретної людини як макси­мально можливий і психофізіологічний потенціал визначається таки­ми факторами *:

* Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці. - К,, 2000.

• стан здоров'я;

• м'язова сила і витривалість та їх співвідношення;

• властивості нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість);

• біоенергетичні процеси, резерви організму;

• психічні функції.

Загалом вона залежить від віку та статі людини, соціально-економічних умов життя і праці.

Загальна працездатність, яка характеризується фізичною і розумовою працездатністю та емоційною стійкістю людини, реалізується в процесі праці як професійна працездатність. Ефективність професійної працездатності залежить:

• від трудових навантажень;

• умов виробничого середовища;

• професійної підготовки і професійної придатності до конкретного виду праці;

• мотивації.

Типову криву працездатності протягом робочої зміни показано на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Характеристика фізичної і розумової працездатності протягом робочої зміни

а — налаштування; b — стійка працездатність; с — зниження працездатності; d - емоційний порив

Особливе значення в комплексі заходів, які забезпечують висок продуктивність праці і рівень працездатності працівника, має раціональний режим праці та відпочинку. Під режимом праці і відпочинку розуміють загальну тривалість трудової діяльності протягом доби, тижня, місяця, року, частоту і тривалість періодів трудової активності та пе­рерв у процесі цієї активності, співвідношення і чергування цих періодів. Зверніть увагу! Дослідження показують, що впровадження раціонального режиму праці і відпочинку на підприємствах за­безпечує підвищення продуктивності праці на 8—10%, сприяє поліпшенню фізіологічного стану працівників.

Раціональний, фізіологічно обґрунтований режим праці і від­починку повинен відповідати таким вимогам:

• запобігати ранньому і надмірному розвиткові втоми працівників;

• сприяти збереженню високої працездатності та оптимального функціонального стану організму працівників протягом зміни;

• сприяти ефективному відновленню фізіологічних функцій під час відпочинку.

Естетика на виробництві

Висока працездатність забезпечується шляхом використання факторів естетичного впливу на працівників. Такими факторами є колір, музика.

Естетичне оформлення виробничого приміщення сприяє підви­щенню продуктивності, безпеки та поліпшенню умов праці. Правильно дібраний колір пофарбування стелі, стін, обладнання допомагає забез­печити сприятливе зорове їх сприйняття, підвищує трудову активність, сприяє підтриманню у виробничому приміщенні чистоти та порядку.

Людина розрізняє близько 150 кольорових тонів, які по-різно­му діють на психіку людини, викликають певні емоції. Деякі з них на­ведено в табл. 2.8.

При виборі кольорових тонів для фарбування виробничих примі­щень та обладнання потрібно враховувати естетичні та психологічні особливості і характер роботи. Так, вишукані кольорові поєднання яск­равих тонів на великих площинах на перший погляд видаються приваб­ливими. Коли ж у таких умовах необхідно виконувати напружену роботу протягом усієї виробничої зміни, то такі кольорові поєднання часто виявляються втомливими для сприйняття. Тому для таких умов роботи більш сприятливими є спокійні однотонні кольори.

Таблиця 2.8