
- •3. Опорний конспект лекцій модуль 1
- •Тема 1 . Предмет, мета і завдання дисципліни
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •Індекс ефективності спеціалізації району:
- •Тема 5. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •Тема 7. Природний та трудоресурсний потенціал України
- •Тема 8. Господарський комплекс України
- •1. Рослинництво:
- •1.4. Насінництво та розсадництво.
- •2. Тваринництво:
- •3. Машинобудування
- •4. Хімічна промисловість.
- •5. Харчова промисловість.
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Тема 10. Економіка регіонів України
- •Економіка регіонів та особливості регіонального розвитку.
- •Система основних загальноекономічних показників розвитку регіону та аналіз його економічного потенціалу.
- •Тема 11. Міжнародні економічні зв’язки України
- •Модуль 2
- •Тема 1. Наукові засади раціонального природокористування
- •Тема 2. Екологічний моніторинг та його види
- •Тема 3. Економічний механізм охорони і раціонального використання природних ресурсів
- •Тема 4. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •Тема 5. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
Тема 8. Господарський комплекс України
Під господарством розуміють цілеспрямовану діяльність людей, тісно пов’язану з працею, тобто з такою доцільною діяльністю, в результаті якої створюються матеріальні чи духовні цінності і блага.
Галузь господарства – сукупність підприємств і організацій, об’єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.
Система виробництва, обміну, розподілу і споживання, що склалася в межах України, формує її народногосподарський комплекс. Його об’єднують в єдине ціле транспортна система, система розселення, управління і зв’язку.
Структура народногосподарського комплексу – це співвідношення між його галузями, що виражає господарські пропорції та стан суспільного поділу праці. Ця структура визначається як натуральними, так і вартісними показниками (валовий внутрішній продукт, чисельність зайнятих, вартість основного капіталу). Вона характеризується такими пропорціями: відтворювальними; галузевими; територіальними; зовнішньо-економічними.
Галузева структура господарства безпосередньо відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями. На її основі проводиться аналіз міжгалузевих пропорцій і зв’язків, зіставляються показники економічної ефективності виробництва. Вона слугує цілям управління економікою. Галузі господарства відрізняються роллю в задоволенні суспільних потреб у матеріальних і духовних благах у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ або виконанні різних послуг. Залежно від їх ролі в господарському комплексі виділяють виробничу і невиробничу сфери.
Залежно від співвідношення між секторами виділяють типи народногосподарських комплексів, які визначаються за співвідношенням зайнятого населення і вартістю виробленої продукції ведучих секторів – промислового та аграрного: промисловий (індустріальний); промислово-аграрний; агропромисловий; аграрний.
Сільське господарство – це сукупність галузей матеріального виробництва, в яких сконцентровано вирощування сільськогосподарських культур та розведення сільськогосподарських тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості – сировиною.
Структурну основу сільського господарства в Україні, складають два напрямки – рослинництво і тваринництво, які в свою чергу, складаються з численних галузей і підгалузей, а саме:
1. Рослинництво:
1.1. Рільництво, що вирощує переважно однорічні культури на ріллі. До них належать зернові, технічні, більбоплідні (картопля),овочево-баштанні та кормові культури. У рільництві України головну роль відіграють зернові культури – хлібні (озима пшениця, жито), зернофуражні (овес ячмінь, кукурудза), круп’яні (гречка, просо, рис) та зернобобові культури (горох, вика, квасоля). Головною зерновою культурою України є озима пшениця.
Щодо технічних культур, то вони є досить різноманітними. Україна виділяється найбільшими у Європі площами під цукровими буряками та хмелем. В Україні культивують понад 40 видів овочевих культур.
1.2. Садівництво. Розрізняють такі типи садових культур – насіннячкові (яблуні, груші, айва), кісточкові (сливи, вишні, черешні, абрикоси, персики), горіхоплідні (волоський горіх, мигдаль, ліщина). Внаслідок швидкої трансформації розподільчо-планової системи до ринкової та недосконалого механізму приватизації багаторічних насаджень у промисловому садівництві країни склалися явно виражені негативні тенденції: зменшуються обсяги виробництва плодів і ягід, різко скорочуються площі насаджень, до критичного рівня знизилися темпи їх відтворення. Впродовж 1991-2009 рр. площа плодоягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах скоротилася більше ніж на 70 %. Таким чином, без радикальних заходів з боку держави й галузевих структур у справі відродження та активізації поступу промислового садівництва Україна через 7‑8 років може втратити промислове садівництво й поставить свій внутрішній ринок плодів і ягід у повну залежність від їх імпорту.
1.3. Виноградарство. Виноградарство в Україні завжди було важливою галуззю агропромислового комплексу. Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 0,9% в Миколаївській і Херсонській областях, до 4,4% - в АР Крим), ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів. Площа виноградних насаджень у сільськогосподарських підприємствах України у 2009 р. скоротилася майже вдвічі порівняно з 1990 роком.