2. Підготовчі роботи
До початку робіт по спорудженню повітряних ліній електропередач (ПЛ) повинні
бути виконані наступні роботи:
прийомка від проектної організації і замовника виробничого пікетажу ПЛ;
отримання дозволів на проведення робіт по трасі ПЛ, включаючи території лісних
масивів і сільськогосподарських земель;
підготовка тимчасових приміщень для розміщення монтажних бригад і дільниць
виконробів;
організація тимчасових баз для складування матеріалів;
перевірка стану доріг, мостів і під’їзних шляхів до траси ПЛ, при необхідності
побудувати тимчасові під’їзні дороги;
розчищення полоси землі вздовж траси, а в лісовий місцевості улаштування просік;
здійснення передбаченого проектом зносу будівель, що знаходяться на трасі ПЛ і
перешкоджають виконанню робіт;
виконання виробничого пікетажу – встановлення вздовж траси ПЛ пікетів, якими
відмічаються місця встановлення опор;
Після улаштування тимчасових баз зберігання матеріалів виконується їх транспорту-
вання в район траси ПЛ.
Перевезення опор на трасу ПЛ здійснюється спеціальним транспортом (стовбурово- зами).
Барабани з проводом перевозять у вертикальному положенні закріпленими на плат -формі транспортного засобу. Фарфорові і скляні підвісні ізолятори попередньо перевіря- ються, збираються в гірлянди необхідної довжини і транспортуються на трасу ПЛ в спеці- альних дерев’яних контейнерах.
Розвантаження опор і барабанів виконується з використанням підйомних механізмів.
Доставка будівельної техніки на трасу ПЛ здійснюється своїм ходом або на спеціаль -них автоплатформах.
Вирубання просік в лісних масивах на трасі ПЛ здійснюють лісові господарства, які також виконують первинну обробку, сортування, штабелювання, вивезення деревини і утилізацію відходів.
Ширину просік між кронами дерев приймають:
в насадженнях висотою до 4 м – не менше відстані між крайніми проводами ПЛ
плюс по 3 м в кожну сторону від крайніх проводів;
в насадженнях висотою більше ніж 4 м – не менше відстані між крайніми прово-
дами ПЛ плюс по відстані, що дорівнює середній висоті дерев основного лісного масиву.
в парках, заповідниках, цінних лісних масивах та ін. ширину просіки ПЛ встанов-
люють організації, яким належать дані насадження, при обов’язковій умові, щоб відстані від проводів до крони дерев були не менше 2 м для ПЛ напругою до 20 кВ і 3 м – для ПЛ напругою 110 кВ. При проходженні ПЛ по території фруктових садів з висотою дерев не більше 4 м вирубати просіку не обов’язково.
Для проїзду транспорту і механізмів по середині просіки на ширині не менше 2,5 м дерева вирубають врівень з землею. Взимку сніг навколо кожного дерева розчищають до рівню землі.
3. Основні будівельно-монтажні роботи
Основні будівельно-монтажні роботи при спорудженні ПЛ включають в себе:
виготовлення дерев’яних опор;
розвозку опор або деталей опop по трасі;
розбиття місць риття котлованів під опори;
риття котлованів, зборку і установку опор;
розвезення проводив та інших матеріалів по трасі;
монтаж проводив;
монтаж захисного заземлення;
установку трубчатих розрядників;
установку плакатів, фазування, нумерацію опор та ін.
Розбиття одиночних котлованів під одностійкові дерев’яні і залізобетонні опори почи- нають з визначення осі траси ПЛ за допомогою геодезичних інструментів (теодоліти, бусолі та ін.). Потім розмічають лінії, перпендикулярні до осі траси в точках установки опор. На обох цих лініях (рис.1.4.5, а) на відстані 5 – 6 м від центру пікетного стовпа опори забивають контрольні кілки «сторожки», по яким розбивають котлован, а в подальшому вивіряють точність установки опори по осі траси.
При розбивці двох котлованів під анкерні А-подібні опори від центру пікетного стовпа опори в обидві сторони вздовж осі траси розмічають осі котлованів, а потім і контури котлованів. Для розбивки двох котлованів під кутову А-подібну опору в точці повороту траси за допомогою геодезичного інструменту проводять бісектрису кута цього повороту і лінію, їй перпендикулярну (рис.1.4.5, б), і вздовж лінії бісектриси по обидві сторони від вказаного перпендикуляру розмічають осі котлованів, а потім і самі котловани.
Рис.1.4.5. Схема розмітки котлованів під опори: а – на прямих ділянках траси, б – на поворотах траси.
Аналогічно роблять розмітку під опори з відтяжками і підкосами, а також під металеві опори з вузькою і широкою базою.
При ритті котлованів бурильними машинами заміст розмітки котлованів виконують тільки розбивку їх центрів. Котловани риють землерийними механізмами, а в скелястих породах ґрунт виймають за допомогою вибуху. Вручну ґрунт виймають тільки в крайніх випадках, де по умовам місцевості на пікет не може підійти землерийний механізм. В мерзлих ґрунтах котловани бурять за допомогою бурильних головок особливої конструк- ції, на ріжучі кромки яких наварені пластини з твердих сплавів. Глибина котлованів для установки опор в залежності від ґрунту і механічних навантажень на опори визначається проектом. Для опор типу «свічка» глибина котлованів 1,7 – 2,5 м.
Для підйому установки опори кран встановлюють біля котловану на відстані 3 – 4 м від осі траси, а зібрану опору укладають над котлованом або фундаментом таким чином, щоб центр ваги її знаходився над центром котловану (рис.1.4.6).
Рис.1.4.6. Установка опор: а – кранами-
установниками, б – автокранами.
Потім опору піднімають до верти -кального положення і опускають пасинками або стійками в котлован або на фундамент. Опору встановлюють таким чином, щоб вісі траверс опори були розташовані перпендикулярно до осі траси, перевіряють, щоб вісь опори була строго вертикальна і співпадала з віссю траси, потім засипають котлован ґрунтом або закріплюють опору на фундаменті. Тільки після цього знімають стропи, кран звільняють і переводять для установки наступної опори.
Для установки опор також використовуються бурильно-кранові машини або крани-установники опор типу КВЛ-8.