4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному

підсилювачі з мостом Віна…………………………………………….........69

4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора

постійної напруги на транзисторах…………………………………….….73

4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від

потужного транзистора………………...……………….……...............…...78

Список літератури…………………………….......………………...…….…80

Додатки

Додаток 1. Номінальні значення опорів резисторів і

ємностей конденсаторів…………………………………………………….82

Додаток 2. Резистори постійні недротяні……………….………………....84

Додаток 3. Змінні резистори………………………………….………….....85

Додаток 4. Конденсатори постійної ємності……………………….……...86

Додаток 5. Кремнієві стабілітрони………………………………..……..…91

Додаток 6. Біполярні транзистори…….…………………………………....92

Додаток 7. Польові транзистори…………….……………………………..94

Додаток 8. Операційні підсилювачі………………………….…………….95

Вступ

Для сучасного етапу науково-технічного прогресу властиве неухильне удосконалення радіоелектронної елементної бази. Особливо зросла роль електроніки з розвитком технології мікросхемотехніки, яка дозволяє суттєво зменшити габаритні розміри і масу електронних пристроїв, автоматизувати процес їх виготовлення, значно підвищити надійність електронних елементів комп’ютеризованих систем. Мікросхемотехніка, яка є основою сучасної обчислювальної, вимірювальної і керуючої техніки, привела до розробки і широкого впровадження нового класу електронних пристроїв – мікропроцесорів і однокристальних мікро-ЕОМ. Широке впровадження мікросхемотехніки привело до розвитку нового етапу комплексної автоматизації – створення гнучких автоматизованих виробництв, для керування якими широко застосовуються мікропроцесори і мікроконтролери. Електроніка та мікросхемотехніка забезпечує автоматизоване керування технологічними процесами, науковими і експериментальними дослідженнями окремими об’єктами.

Навчальна дисципліна „Електроніка та мікросхемотехніка” основана на теоретичних знаннях, які набуті студентами в процесі вивчення фізики, математики, теоретичних основ електротехніки, метрології та вимірювальної техніки. Ця дисципліна є основою для схемотехнічного забезпечення практично всіх наступних навчальних дисциплін і служить для розуміння принципів побудови основних блоків електронних обчислювальних машин, автоматизованих систем керування технологічними процесами, комп’ютеризованих систем та інших технічних засобів автоматики і керування з використанням мікропроцесорів і мікроконтролерів.

Особливості вивчення „Електроніки та мікросхемотехніки” полягає в тому, що це одна з перших дисциплін, яка пов’язує фундаментальні та спеціальні дисципліни, які забезпечують фахову підготовку студентів. Це перший теоретичний курс, який знайомить студентів з конкретними схемотехнічними рішеннями, що складають основу їх майбутньої спеціальності і дозволяють реалізовувати отримані теоретичні знання і розрахунки в конкретних електронних схемах.

Успішне засвоєння дисципліни полягає не тільки в отриманні глибоких теоретичних знань і принципів побудови електронних і мікроелектронних схем, але й в набутті навиків їх розрахунку та аналізу, а також вибору сучасної елементної бази для їх реалізації.

Для дослідження типових вузлів і пристроїв електроніки та мікросхемотехніки необхідно уміти виконувати їх розрахунки, як на дискретних елементах, що дозволяє наочно показати фізичні процеси, які відбуваються в пристрої та в його окремих елементах, так і на інтегральних схемах різного ступеня інтеграції.

Не дивлячись на те, що існують машинні методи схемотехнічного проектування сучасної електронної апаратури, часто виникає необхідність наближеного розрахунку типових електронних вузлів і пристроїв, з наступним уточненням результатів розрахунку за допомогою ЕОМ або експериментальним шляхом. Попередній спрощений розрахунок дозволяє отримати достовірні дані, а виконання розрахунків сприяє поглибленню теоретичних і практичних знань студентів, розвитку технічної інтуїції, формуванню інтелектуальних і практичних навиків спеціалістів з комп’ютеризованих систем автоматики.