- •Методичні вказівки
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від
- •1. Основне завдання розрахунку електричної схеми
- •1.1. Вимоги до точності розрахунків
- •1.2. Порядок розрахунку електронних схем
- •1.3. Послідовність розрахунку електронних схем
- •2. Вибір електрорадіоелементів
- •2.1. Транзистори
- •2.2. Напівпровідникові діоди
- •2.3. Резистори
- •2.4. Конденсатори
- •2.5. Мікросхеми
- •3. Основні параметри підсилювальних елементів
- •3.1. Основні характеристики і параметри біполярного транзистора
- •3.2. Основні параметри і характеристики польового транзистора
- •3.3. Основні параметри і характеристики операційного підсилювача
- •4. Розрахунок електронних вузлів і пристроїв
- •4.1. Розрахунок каскадів попереднього підсилення
- •4.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду підсилення в схемі зі спільним емітером
- •4.1.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за постійним струмом
- •4.1.1.2. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за змінним струмом
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором
- •4.1.3. Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором і слідкуючим зв’язком
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільною базою
- •4.1.5. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком
- •4.1.6. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним стоком
- •4.1.7. Розрахунок частотних спотворень транзисторного каскаду підсилення з резистивно-ємнісним зв’язком
- •4.1.8. Розрахунок інвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.1.9. Розрахунок неінвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.2. Розрахунок транзисторних підсилювачів потужності
- •4.2.1. Розрахунок однотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторі
- •4.2.2. Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.3. Розрахунок безтрансформаторного комплементарного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.4. Розрахунок безтрансформаторного квазікомплементарного підсилювача потужності на складових транзисторах
- •4.2.5. Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності на транзисторах
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному підсилювачі з мостом Віна
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора постійної напруги на транзисторах
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від потужного транзистора
- •Список літератури
- •Додатки Додаток 1 Номінальні значення опорів резисторів і ємностей конденсаторів
- •Додаток 2 Резистори постійні недротяні
- •Додаток 3 Змінні резистори
- •Додаток 4 Конденсатори постійної ємності
- •Додаток 5 Кремнієві стабілітрони
- •Додаток 6 Біполярні транзистори
- •Додаток 7 Польові транзистори
- •Додаток 8 Операційні підсилювачі
- •Методичні вказівки
4.2.4. Розрахунок безтрансформаторного квазікомплементарного підсилювача потужності на складових транзисторах
Для розрахунку схеми задано: Рн – потужність на навантаженні; Rн – опір навантаження, Rг – опір джерела вхідного сигналу; fн – значення нижньої робочої частоти; fв – значення верхньої робочої частоти; Мн[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті; Мв[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на верхній частоті; Тос.мін,, Тос.макс – мінімальна і максимальна температура оточуючого середовища.
Рис.4.2.4. Схема безтрансформаторного квазікомплементарного підсилювача потужності на складових транзисторах
Визначимо напругу джерела живлення
підсилювача
– напруга насичення вихідного транзистора,
переважно для потужних транзисторів
(1
– 2) В.
Приймаємо напругу живлення каскаду .
Максимальний струм колектора вихідних транзисторів:
Максимальне амплітудне значення напруги на навантажені
Максимальна потужність, яка розсіюється на колекторі вихідного транзистора
Гранична частота підсилення вихідних транзисторів в схемі зі спільним емітером
Вибираємо типи вихідних транзисторів
і
,
які мають такі електричні параметрами:
Розраховуємо значення резисторів R3 і R4
Визначаємо значення опору в колі емітера транзистора VT2 для змінного струму
Розраховуємо амплітудне значення струму колектора, яке повинен забезпечити транзистор VT2
Визначаємо максимальне амплітудне значення вихідної напруги цього транзистора
Потужність, яка розсіюється на колекторі транзистора VT2
Вибираємо типи транзисторів VT1, VT2 і VT3 , які мають такі електричні параметри:
Розраховуємо струм бази транзистора VT2
Визначаємо амплітудне значення напруги на вході транзистора VT2
Розраховуємо значення опору резистора
Знаходимо значення струму колектора транзистора VT1 в режимі спокою
Розраховуємо значення вхідного опору першого каскаду
де
– емітерний опір транзистора VT1,
приймаємо
.
Еквівалентний опір навантаження каскаду на VT1
Визначаємо коефіцієнт підсилення за напругою першого каскаду на транзисторі VT1
Визначаємо коефіцієнт підсилення вихідного каскаду за напругою на транзисторах VT2-VT5, який зібраний за схемою квазікомплементарного повторювача напруги на складових транзисторах
де
і
− амплітудні значення напруг база-емітер
транзисторів VT2 і VT4
відповідно, які відповідають змінам
їх базових струмів при номінальному
значенні вихідної потужності.
Визначаємо сумарний коефіцієнт підсилення за напругою всього підсилювача
Розраховуємо коло зміщення транзистора VT1. Для цього спочатку знаходимо струм бази транзистора VT1 в режимі спокою
Приймаємо струм подільника напруги на резисторах R1 і R2 з наступної умови
Розраховуємо значення резисторів подільника напруги
Еквівалентний опір базового подільника напруги
Еквівалентний вхідний опір каскаду з врахуванням опору базового подільника напруги
Обчислимо значення опорів резисторів
захисту
і
Визначаємо вихідний опір підсилювача
Розподіляємо частотні спотворення на нижній частоті між конденсаторами схеми , переводимо частотні спотворення на нижній частоті у відносні одиниці (Мн=100,05·Мн[дб] ) і розраховуємо значення ємностей конденсаторів
Діоди VD1, VD2
і VD3 призначені для
забезпечення термокомпенсованого
зміщення квазікомплементарного
повторювача напруги на складових
транзисторах. Постійна напруга зміщення
такої схеми повторювача в режимі спокою
повинна складати
і формується за рахунок спадів напруг
на діодах VD1, VD2
і VD3, які ввімкнені в
прямому напрямку. В якості діодів VD1,
VD2 і VD3
вибираємо діоди, які виготовлені з
того ж матеріалу що і транзистори
підсилювального каскаду, для яких при
струмі І0к1 = Ід(1-3)
пряма напруга приблизно дорівнює напрузі
зміщення
.
