
- •Методичні вказівки
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від
- •1. Основне завдання розрахунку електричної схеми
- •1.1. Вимоги до точності розрахунків
- •1.2. Порядок розрахунку електронних схем
- •1.3. Послідовність розрахунку електронних схем
- •2. Вибір електрорадіоелементів
- •2.1. Транзистори
- •2.2. Напівпровідникові діоди
- •2.3. Резистори
- •2.4. Конденсатори
- •2.5. Мікросхеми
- •3. Основні параметри підсилювальних елементів
- •3.1. Основні характеристики і параметри біполярного транзистора
- •3.2. Основні параметри і характеристики польового транзистора
- •3.3. Основні параметри і характеристики операційного підсилювача
- •4. Розрахунок електронних вузлів і пристроїв
- •4.1. Розрахунок каскадів попереднього підсилення
- •4.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду підсилення в схемі зі спільним емітером
- •4.1.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за постійним струмом
- •4.1.1.2. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за змінним струмом
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором
- •4.1.3. Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором і слідкуючим зв’язком
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільною базою
- •4.1.5. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком
- •4.1.6. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним стоком
- •4.1.7. Розрахунок частотних спотворень транзисторного каскаду підсилення з резистивно-ємнісним зв’язком
- •4.1.8. Розрахунок інвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.1.9. Розрахунок неінвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.2. Розрахунок транзисторних підсилювачів потужності
- •4.2.1. Розрахунок однотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторі
- •4.2.2. Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.3. Розрахунок безтрансформаторного комплементарного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.4. Розрахунок безтрансформаторного квазікомплементарного підсилювача потужності на складових транзисторах
- •4.2.5. Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності на транзисторах
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному підсилювачі з мостом Віна
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора постійної напруги на транзисторах
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від потужного транзистора
- •Список літератури
- •Додатки Додаток 1 Номінальні значення опорів резисторів і ємностей конденсаторів
- •Додаток 2 Резистори постійні недротяні
- •Додаток 3 Змінні резистори
- •Додаток 4 Конденсатори постійної ємності
- •Додаток 5 Кремнієві стабілітрони
- •Додаток 6 Біполярні транзистори
- •Додаток 7 Польові транзистори
- •Додаток 8 Операційні підсилювачі
- •Методичні вказівки
4.2.2. Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторах
Для розрахунку схеми задано: Рн – потужність на навантаженні; Rн – опір навантаження, Rг – опір джерела вхідного сигналу; fн – значення нижньої робочої частоти; fв – значення верхньої робочої частоти; Мн[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті; Мв[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на верхній частоті; Тос.мін,, Тос.макс – мінімальна і максимальна температура оточуючого середовища.
Рис.4.2.2. Схема двотактного трансформаторного каскаду підсилення потужності на транзисторах
Розраховуємо максимальну потужність, яка виділяється на колекторі одного транзистора двотактного трансформаторного каскаду
Визначаємо граничну частоту підсилення транзисторів в схемі ввімкнення зі спільним емітером
де Мв=100,05·Мв[дб].
Вибираємо тип транзисторів VT1
і VT2, який має такі основні
електричні параметри: βмін;
Uке.доп ;
;
;
Тп.мак.
Розраховуємо напругу живлення каскаду
Приймаємо значення напруги живлення
.
Визначаємо максимальну потужність, яка віддається каскадом
,
де – коефіцієнт корисної дії трансформатора Т2. Значення приймаємо згідно з табл.2.1.
Опір навантаження одного плеча підсилювального каскаду для змінного струму
де – напруга насичення вихідних транзисторів. Для потужних транзисторів переважно .
– напруга на колекторі транзисторів
у режимі спокою (
).
Максимальне значення струму колектора транзистора
Максимальна потужність, яку віддає каскад
.
Потужність, яка споживається каскадом від джерела живлення
Максимальний коефіцієнт корисної дії двотактного каскаду підсилення потужності буде складати
Максимальна потужність, яка виділяється на колекторі одного транзистора
Задаємося струмом спокою транзисторів
Розраховуємо коефіцієнт трансформації вихідного трансформатора Т2
Визначаємо струм бази транзисторів у режимі спокою
Вибираємо струм базового подільника напруги
Розраховуємо значення опорів базового подільника напруги
Приймаємо значення опорів і вибираємо типи резисторів базового подільника напруги.
4.2.3. Розрахунок безтрансформаторного комплементарного підсилювача потужності на транзисторах
Для розрахунку схеми задано: Рн – потужність на навантаженні; Rн – опір навантаження, Rг – опір джерела вхідного сигналу; fн – значення нижньої робочої частоти; fв – значення верхньої робочої частоти; Мн[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті; Мв[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на верхній частоті; Тос.мін,, Тос.макс – мінімальна і максимальна температура оточуючого середовища.
Рис. 4.2.3. Схема безтрансформаторного комлементарного підсилювача потужності на транзисторах
Визначаємо максимальні амплітудні значення напруги і струму на навантаженні
Розраховуємо напругу живлення вихідного каскаду підсилення потужності
де – напруга насичення вихідних транзисторів. Для потужних транзисторів переважно .
Приймаємо значення напруги живлення .
Визначаємо допустимі параметри вихідних транзисторів:
;
Вибираємо комплементарну пару вихідних транзисторів і записуємо значення їх електричних параметрів.
Визначаємо амплітудне значення струму бази вихідного транзистора
Розраховуємо амплітудне значення
напруги на базі транзистора
.
Розраховуємо значення колекторного
опору транзистора
Знаходимо струм колектора транзистора в режимі спокою
Спад напруги на діодах
і
забезпечує необхідне зміщення робочої
точки для транзисторів
,
і дозволяє усунути спотворення типу
„сходинка”
.
В якості діодів вибираємо діоди, в яких
прямий сумарний спад напруги при струмі
дорівнює напрузі зміщення транзисторів
,
.
Розраховуємо значення вхідного опору транзистора
Визначаємо струм бази транзистора в режимі спокою
Розраховуємо опір резистора у колі зміщення фіксованим струмом бази транзистора
де
.
Приймаємо значення опорів резисторів
Визначаємо еквівалентний опір навантаження підсилювального каскаду на транзисторі
Розраховуємо коефіцієнт підсилення першого каскаду на за напругою
Визначаємо коефіцієнт підсилення за напругою вихідного каскаду підсилення потужності на транзисторах і
де
− амплітудне значення напруги база-емітер
транзисторів VT2 або VT3,
яке відповідає зміні їх базових струмів
при номінальному значенні вихідної
потужності.
Сумарний коефіцієнт підсилення за напругою всього підсилювача буде складати
Еквівалентний вхідний опір всього
підсилювача з врахуванням впливу опору
резистора
Вихідний опір всього підсилювача
Розподіляємо частотні спотворення на нижній частоті між усіма конденсаторами схеми , переводимо частотні спотворення на нижній частоті у відносні одиниці (Мн=100,05·Мн[дб] ) і розраховуємо значення ємностей конденсаторів
Приймаємо значення ємностей конденсаторів С1, С2 і С3 і вибираємо їх типи.