- •Методичні вказівки
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від
- •1. Основне завдання розрахунку електричної схеми
- •1.1. Вимоги до точності розрахунків
- •1.2. Порядок розрахунку електронних схем
- •1.3. Послідовність розрахунку електронних схем
- •2. Вибір електрорадіоелементів
- •2.1. Транзистори
- •2.2. Напівпровідникові діоди
- •2.3. Резистори
- •2.4. Конденсатори
- •2.5. Мікросхеми
- •3. Основні параметри підсилювальних елементів
- •3.1. Основні характеристики і параметри біполярного транзистора
- •3.2. Основні параметри і характеристики польового транзистора
- •3.3. Основні параметри і характеристики операційного підсилювача
- •4. Розрахунок електронних вузлів і пристроїв
- •4.1. Розрахунок каскадів попереднього підсилення
- •4.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду підсилення в схемі зі спільним емітером
- •4.1.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за постійним струмом
- •4.1.1.2. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за змінним струмом
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором
- •4.1.3. Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором і слідкуючим зв’язком
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільною базою
- •4.1.5. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком
- •4.1.6. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним стоком
- •4.1.7. Розрахунок частотних спотворень транзисторного каскаду підсилення з резистивно-ємнісним зв’язком
- •4.1.8. Розрахунок інвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.1.9. Розрахунок неінвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.2. Розрахунок транзисторних підсилювачів потужності
- •4.2.1. Розрахунок однотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторі
- •4.2.2. Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.3. Розрахунок безтрансформаторного комплементарного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.4. Розрахунок безтрансформаторного квазікомплементарного підсилювача потужності на складових транзисторах
- •4.2.5. Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності на транзисторах
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному підсилювачі з мостом Віна
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора постійної напруги на транзисторах
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від потужного транзистора
- •Список літератури
- •Додатки Додаток 1 Номінальні значення опорів резисторів і ємностей конденсаторів
- •Додаток 2 Резистори постійні недротяні
- •Додаток 3 Змінні резистори
- •Додаток 4 Конденсатори постійної ємності
- •Додаток 5 Кремнієві стабілітрони
- •Додаток 6 Біполярні транзистори
- •Додаток 7 Польові транзистори
- •Додаток 8 Операційні підсилювачі
- •Методичні вказівки
Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільною базою
Для розрахунку схеми задано: Rг – опір джерела вхідного сигналу; Uвих.m – амплітудне значення вихідної напруги; Rн – опір навантаження, fн – значення нижньої робочої частоти; fв – значення верхньої робочої частоти; Мн[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті; Мв[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на верхній частоті; Тос.мін,, Тос.макс – мінімальна і максимальна температура оточуючого середовища.
Рис.4.1.4. Схема транзисторного каскаду в схемі зі спільною базою
Визначаємо амплітудне значення струму в навантаженні
Приймаємо струм колектора транзистора в режимі спокою
Задаємося мінімальним значенням напруги між колектором і емітером транзистора в режимі спокою
де
– напруга насичення транзистора при
максимальному значенні струму колектора
транзистора
.
Для малопотужних транзисторів переважно
Приймаємо спад напруги на резисторі в колі емітера. Для каскадів попереднього підсилення переважно
Спад напруги на опорі колекторного
резистора повинен задовольняти вимогу
Записуємо вираз для напруги колекторного живлення
Враховуючи вирази для
і
можемо отримати остаточний вираз для
визначення напруги колекторного живлення
Приймаємо значення напруги живлення
При виборі типу транзистора повинні виконуватися наступні вимоги:
;
Вибираємо тип транзистора, який має такі основні електричні параметри: βмін; ; rк; ; ; ; Cк.
Виходячи з умов забезпечення необхідного режиму за постійним струмом розраховуємо значення опорів резисторів у колі емітера і колектора
Визначаємо струм бази транзистора в режимі спокою
Задаємося струмом базового подільника
напруги –
Розраховуємо значення опорів резисторів базового подільника напруги
де
– зворотний струм колекторного переходу
при мінімальній температурі оточуючого
середовища Тос.мін.
Для кремнієвого транзистора
.
Для германієвого транзистора
.
Т0 – температура, при якій нормується значення Ік0 транзистора.
Еквівалентний опір базового подільника напруги
Визначаємо вхідний опір каскаду для змінного струму
Еквівалентний опір навантаження каскаду для змінного струму
Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою
де
– коефіцієнт підсилення транзистора
в схемі зі спільною базою.
Коефіцієнт підсилення каскаду за струмом
Розподіляємо частотні спотворення на нижній частоті між усіма конденсаторами схеми , переводимо частотні спотворення на нижній частоті у відносні одиниці (Мн=100,05·Мн[дб] ) і розраховуємо значення ємностей конденсаторів
Приймаємо значення ємностей конденсаторів і вибираємо їх типи.
4.1.5. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком
Схема підсилювального каскаду в схемі з спільним витоком має великий вхідний опір і низький рівень шумів при роботі з джерелом сигналу в великим значенням внутрішнього опору.
Рис.4.1.5. Схема каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком
Для розрахунку схеми задано: Rг – опір джерела вхідного сигналу; Uвих.m – амплітудне значення вихідної напруги; Rн – опір навантаження; fн – значення нижньої робочої частоти; Мн[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті.
Визначаємо амплітудне значення струму в навантаженні
Приймаємо значенням струму стоку транзистора в режимі спокою з умови
Знаходимо мінімальне значення напруги між витоком і стоком транзистора
де
– напруга насичення транзистора, яка
залежить від значення струму стоку і
типу транзистор. Переважно напруга
насичення для малопотужного польового
транзистора складає
Визначаємо напругу живлення каскаду
Приймаємо значення напруги живлення
.
При виборі типу транзистора керуємося такими вимогами:
Вибираємо тип польового транзистора, який має такі електричні параметри: S; rсв; Uвід; Iс.макс; Із.вит; Cзв, Cзс.
Розраховуємо значення опору резистора в колі витоку
Визначаємо початкове зміщення між затвором і витоком транзистора
,
де Uвід − напруга відсічки польового транзистора;
Іс.макс − максимальне значення струму стоку при Uзв = 0.
Визначаємо напругу зміщення на затворі в режимі спокою
.
Вибираємо струм подільника напруги в
колі затвору з умови
і розраховуємо значення опорів резисторів
подільника
Визначаємо еквівалентний опір вхідного подільника напруги
Розраховуємо значення резистора в колі стоку
Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою
,
де
– еквівалентний опір навантаження
каскаду
Визначаємо значення вхідної ємності каскаду
де Сзв − вхідна ємність польового транзистора;
Сзс − прохідна ємність польового транзистора.
Вхідний опір каскаду має чисто ємнісний характер, а ємнісна складова вхідного опору буде дорівнювати
Мінімальне значення повного вхідного опору каскаду
Розподіляємо частотні спотворення на нижній частоті між усіма конденсаторами схеми , переводимо частотні спотворення на нижній частоті у відносні одиниці (Мн=100,05·Мн[дб] ) і розраховуємо значення ємностей конденсаторів.
де – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті за рахунок конденсатора С1.
– коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті за рахунок ємності конденсатора С2.
де – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті за рахунок ємності конденсатора Св,
– вихідний опір каскаду для схеми з
спільним стоком
