
- •Методичні вказівки
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від
- •1. Основне завдання розрахунку електричної схеми
- •1.1. Вимоги до точності розрахунків
- •1.2. Порядок розрахунку електронних схем
- •1.3. Послідовність розрахунку електронних схем
- •2. Вибір електрорадіоелементів
- •2.1. Транзистори
- •2.2. Напівпровідникові діоди
- •2.3. Резистори
- •2.4. Конденсатори
- •2.5. Мікросхеми
- •3. Основні параметри підсилювальних елементів
- •3.1. Основні характеристики і параметри біполярного транзистора
- •3.2. Основні параметри і характеристики польового транзистора
- •3.3. Основні параметри і характеристики операційного підсилювача
- •4. Розрахунок електронних вузлів і пристроїв
- •4.1. Розрахунок каскадів попереднього підсилення
- •4.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду підсилення в схемі зі спільним емітером
- •4.1.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за постійним струмом
- •4.1.1.2. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за змінним струмом
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором
- •4.1.3. Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором і слідкуючим зв’язком
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільною базою
- •4.1.5. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком
- •4.1.6. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним стоком
- •4.1.7. Розрахунок частотних спотворень транзисторного каскаду підсилення з резистивно-ємнісним зв’язком
- •4.1.8. Розрахунок інвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.1.9. Розрахунок неінвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.2. Розрахунок транзисторних підсилювачів потужності
- •4.2.1. Розрахунок однотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторі
- •4.2.2. Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.3. Розрахунок безтрансформаторного комплементарного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.4. Розрахунок безтрансформаторного квазікомплементарного підсилювача потужності на складових транзисторах
- •4.2.5. Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності на транзисторах
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному підсилювачі з мостом Віна
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора постійної напруги на транзисторах
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від потужного транзистора
- •Список літератури
- •Додатки Додаток 1 Номінальні значення опорів резисторів і ємностей конденсаторів
- •Додаток 2 Резистори постійні недротяні
- •Додаток 3 Змінні резистори
- •Додаток 4 Конденсатори постійної ємності
- •Додаток 5 Кремнієві стабілітрони
- •Додаток 6 Біполярні транзистори
- •Додаток 7 Польові транзистори
- •Додаток 8 Операційні підсилювачі
- •Методичні вказівки
4.1.3. Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором і слідкуючим зв’язком
Для розрахунку схеми повинні бути задані: Rг – опір джерела вхідного сигналу; Uвих.m – амплітудне значення вихідної напруги; Rн – опір навантаження, fн – значення нижньої робочої частоти; fв – значення верхньої робочої частоти; Мн[дб] і Мв[дб] – коефіцієнт частотних спотворень на нижній і верхній частотах у децибелах; Тос.мін,, Тос.макс – мінімальна і максимальна температура оточуючого середовища.
Схема емітерного повторювача напруги не завжди задовольняє існуючі вимоги, оскільки базовий подільник напруги (R1 і R2), який забезпечує початкове зміщення, зменшує вхідний опір каскаду і практично не дозволяє отримати його значення вищим від декількох десятків кілоом. Наведена на рис.4.1.3. схема емітерного повторювача напруги з слідкуючим зв’язком дає можливість отримати вхідних опір схеми до декількох сотень кілоом.
Рис.4.1.3. Схема повторювача напруги зі слідкуючим зв’язком
Зміщення на базу транзистора подається від подільника напруги (R1 і R2), через додатковий резистор Rд, а точка з’єднання цього резистора з подільником напруги через конденсатор С2 приєднана до емітера транзистора. Введення зворотного зв’язку через конденсатор С2 дозволяє підвищити вхідний опір каскаду за рахунок зменшення впливу базового подільника на вхідний опір, при цьому не погіршуючи суттєво температурну стабільність робочої точки каскаду.
Визначаємо амплітудне значення струму в навантаженні
Приймаємо значенням струму колектора транзистора в режимі спокою з умови
Знаходимо мінімальне значення напруги між колектором і емітером транзистора в режимі спокою
де – напруга насичення транзистора, яка залежить від значення колекторного струму і матеріалу з якого виготовлений транзистор. Переважно напруга насичення для малопотужного транзистора складає
Визначаємо напругу живлення каскаду
При виборі типу транзистора керуємося такими вимогами:
Вибираємо тип транзистора, який має
такі основні електричні параметри:
βмін;
;
rк;
;
;
;
Cк.
Розраховуємо значення опору емітерного резистора
Визначаємо струм бази транзистора в режимі спокою
Задаємося струмом базового подільника напруги і розраховуємо значення опорів резисторів і
де
– значення відповідних параметрів
транзистора при мінімальній температурі
оточуючого середовища.
Визначаємо еквівалентний опір базового подільника напруги
.
Розраховуємо значення приросту зворотного
струму колектора
за рахунок зміни температури в заданому
діапазоні
.
Для кремнієвих транзисторів
де – значення некерованого струму колектора транзистора при відомій температурі Т0 (переважно ця температура складає 20 оС або 25оС).
Для германієвих транзисторів
Розраховуємо значення додаткового резистора в колі бази
де
– допустима зміна постійної напруги
на емітері транзистора за рахунок зміни
температури в діапазоні
.
Приймаємо значення цієї напруги в межах
=
(1 – 2) В.
Еквівалентний опір навантаження каскаду для змінного струму
Визначаємо вхідний опір каскаду для змінного струму в схемі зі спільним колектором
Визначаємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою
Еквівалентний опір базового кола каскаду
де rк – опір колекторного переходу транзистора;
– еквівалентний опір додаткового
резистора для змінного струму, який
визначається виразом
Визначаємо еквівалентний вхідний опір каскаду з врахуванням впливу слідкуючого від’ємного зворотного зв’язку
Визначаємо вихідний опір каскаду для змінного струму.
де – еквівалентний опір зовнішнього кола на вході каскаду
.
Значення ємностей розділювальних
конденсаторів визначаємо з умови
забезпечення необхідного рівня частотних
спотворень на низьких частотах.
Розподіляємо частотні спотворення
на нижній частоті між усіма конденсаторами
схеми
,
переводимо частотні спотворення на
нижній частоті у відносні одиниці
(Мн=100,05·Мн[дб]
) і розраховуємо значення ємностей
конденсаторів
де – коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті за рахунок конденсатора С1.
де
– коефіцієнт частотних спотворень на
нижній частоті за рахунок конденсатора
С2.
де
– коефіцієнт частотних спотворень на
нижній частоті, які вносяться ємністю
конденсатора С3.
В залежності від значення ємностей конденсаторів С1, С2, С3 і напруг, які прикладається до розрахованих конденсаторів, вибираємо їх типи