193. При пальпації сигмовидної кишки відмічено збільшення її розмірів та щільності, бугристість. Які методи обстеження допоможуть виставити діагноз?

     1. оглядова рентгенограма кишківника;

     2. колоноскопія;

     3. ірігоскопія;

     4. ректороманоскопія*

     5. копрограма.

194. Хворий 50 рокiв поступив у хiрургiчне вiддiленняня з пiдозрою на кишкову непрохiднiсть. З якого методу необхiдно почати обстеження хворого для уточнення дiагнозу?

     1. оглядова рентгенографiя черевної порожнини*

     2. ультразвукове обстеження черевної порожнини;

     3. оглядова рентгенографiя грудної та черевної порожнин;

     4. ірiгоскопiя;

     5. комп’ютерна томографiя черевної порожнини.

195. При ендоскопії у хворого Р, 47 років, виявлено кровоточиву виразку. Якими при цьому будуть показники загального аналізу крові?

     1. зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну*

     2. збільшення кількості лейкоцитів;

     3. збільшення ШОЄ;

     4. збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;

     5. зменшення кількості лейкоцитів.

196. При дуоденальному зондуванні хворого на хронічний холецистит після введення холеретика (33% сірчанокислої магнезії 20 мл) порція В жовчі з’явилась через 3 хвилини. Про що це говорить?

     1. про гіпотонус жовчного міхура;

     2. про передозування магнезії;

     3. про спазм сфінктера Одді;

     4. Варіант норми;

     5. про гіпертонус жовчного міхура*

197. У хворого Н, 27 років, при мікроскопічному дослідженні калу виявлено стеаторею.У даному випадку можна запідозрити:

     1. порушення внутрішньосекреторної функції підшлункової залози;

     2. В) порушення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози*

     3. паренхіматозну жовтяницю;

     4. механічну жовтяницю;

     5. гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка.

198. У хворого при біохімічному дослідженні крові виявлено збільшення білірубіну за рахунок обидвох фракцій до значень, що 3 рази перевищує норми. Як можна розцінити отримані результати?

     1. обтурація жовчевивідних шляхів;

     2. гемолітична жовтяниця;

     3. паренхіматозна жовтяниця*

     4. отруєння солями важких металів;

Е. жоден з перерахованих варіантів.

199. Хворому з хронічним панкреатитом було призначено дослідження вмісту підшлункової залози. Які компоненти визначають в панкреатичному соці?

     1. активність амілази;

     2. активність ліпази;

     3. активність трипсину;

     4. вміст бікарбонатів;

     5. все вищеперераховане*

200. Хворого П. 46 р., направлено на фракційне дослідження шлункового вмісту. З яких компонентів складається загальна кислотність шлункового вмісту?

     1. з вільної соляної кислоти;

     2. з вільної і зв’язаної соляної кислоти*

     3. з вільної соляної кислоти і кислотного залишку;

     4. з вільної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і кислотного залишку;

     5. з вільної соляної кислоти і молочної кислоти.

201. Ознака хронічного запального процесу в жовчних протоках:

     1. аявність лейкоцитів в 1-ій фазі хроматичного дуоденального зондування;

     2. збільшення лейкоцитів в 2-ій фазі хроматичнго дуоденального зондування;

     3. збільшення лейкоцитів в порії А;

     4. збільшення лейкоцитів в порції В;

Е. ф збільшення лейкоцитів в порції С*

1. Нагнійні захворювання легень: абсцес, ґанґрена, бронхоектзійна хвороба. Легеневе серце. Тромбоемболія легеневої артерії

Пацієнтка 34 років на тлі інтоксикаційного синдрому, скаржиться на кашель з виділенням до 300-400 мл слизово-гнійного харкотиння на добу, періодично з домішками крові (кровохаркання). Хворіє з раннього дитинства. Для якого захворювання бронхолегеневої системи така симптоматика є найхарактернішою?

1. Гострого катарального бронхіту.

2. Хронічного катарального необструктивного бронхіту.

3. Хронічного гнійного необструктивного бронхіту.

4. Хронічного гнійного обструктивного бронхіту.

5. Бронхоектазійної хвороби.

1. ANSWER: E

3. У хворого Д. з поєднаними бронхоектазійною хворобою та хронічним обструктивним бронхітом розвинулось хронічне некомпенсоване легеневе серце. Який з наведених нижче методів діаґностики є найефективнішим у верифікації цього синдрому?

   1. А. Рентгенографія ОГК.

   2. Б. УЗД серця.

   3. В. Бронхоскопія.

   4. Г. Бронхографія.

   5. Д. ЕКГ.

4. ANSWER: E

5. 3. Хворий Ц., 36 років, протягом 20 років страждає на бронхоектазійну хворобу. Котрий зі зазначених нижче методів діаґностики є найінформативніший у верифікації цього діагнозу?

6. А. Бронхоскопія.

7. Б. Флюорографія.

8. В. УЗД плевральних порожнин.

9. Г. Трансторакальна пункція легеневої тканини.

10. Д. Бронхографія.

11. 4. На бронхоґрамі пацієнта 25 років виявлено розширення бронхів 4-6 порядків, їх зближення, деформацію, відсутність контрастування дистальніших гілок (симптом «обрубаного віника»). Для якого захворювання бронхолегеневої системи така симптоматика є найхарактернішою?

12. А. Гострого катарального бронхіту.

13. Б. Хронічного катарального необструктивного бронхіту.

14. В. Хронічного гнійного необструктивного бронхіту.

15. Г. Хронічного гнійного обструктивного бронхіту.

16. Д. Бронхоектазійної хвороби.

17. 5. У хворого, який багато років страждає на хронічний обструктивний бронхіт, збільшилася печінка, з’явилися набряки на ногах та збільшення живота. Проявом якого синдрому це є?

18. А. Дихальної недостатності.

19. Б. Інтоксикаційного.

20. В. Хронічного декомпенсованого легеневого серця.

21. Г. Ущільнення легеневої тканини.

22. Д. Підвищеної пневматизації легеневої тканини.

23. 6. У хворого Д. з поєднаними бронхоектатичною хворобою та хронічним обструктивним бронхітом розвинулось хронічне некомпенсоване легеневе серце. Який з наведених нижче методів діаґностики є найефективнішим у верифікації цього синдрому?

24. А. Рентгенографія ОГК.

25. Б. УЗД серця.

26. В. Бронхоскопія.

27. Г. Бронхографія.

28. Д. Спірометрія

29. 7. У хворого пацієнта пенсійного віку, який курив протягом останніх 40 років, розвинулись ознаки хронічного обструктивного бронхіту. При ЕКГ-дослідженні в усіх стандартних і грудних відведеннях реєструвався виражений зубець S, що досягає найбільшої глибини в грудних відведеннях. Комплекси QRS типу rS, rsR, qR у відведеннях V1,2 i rS – у лівій групі грудних відведень. Амплітуда зубців низька. Про що свідчать такі зміни ЕКГ?

30. А. ІХС з проявами стенокардії напруження.

31. Б. Ессенціальну артеріальну гіпертензію.

32. В. Хронічне легеневе серце.

33. Г. Мітральний стеноз.

34. Д. Недостатність аортального клапану.

35. 8. Хворий Ц., 36 років, протягом 20 років страждає на бронхоектазійну хворобу. Котрий зі зазначених нижче методів діаґностики є найінформативніший у верифікації цього діагнозу?

36. А. Бронхоскопія.

37. Б. Флюорографія.

38. В. УЗД плевральних порожнин.

39. Г. Трансторакальна пункція легеневої тканини.

40. Д. Бронхографія.

41. 9. У пацієнта 55 років, котрий, на тлі інтоксикаційного синдрому, скаржиться на кашель з виділенням до 400-500 мл слизово-гнійного харкотиння на добу, періодично з домішками крові (кровохаркання), виявлено при аускультації жорстке дихання з мозаїчною картиною амфоричності різної сили звучання. Для якої з цих хвороб це найхарактерніше?

42. А. Гострого катарального бронхіту.

43. Б. Хронічного катарального необструктивного бронхіту.

44. В. Хронічного гнійного необструктивного бронхіту.

45. Г. Хронічного гнійного обструктивного бронхіту.

46. Д. Бронхоектазійної хвороби.

47. 10. Пацієнт П., 40 років, під час проходження диспансерного огляду скаржився на кашель з виділенням до 400-500 мл слизово-гнійного харкотиння, задишку (з переважаючим експіраторним компонентом) при незначних фізичних навантаженнях, періодичне кровохаркання, субфебрильну гарячку, нічну пітливість, наростаючу загальну слабкість. Хворіє з дитинства. На тлі блідості шкірних покривів було виявлено ціаноз губ і обличчя. Пальці хворого мали вигляд «барабанних паличок» з нігтями, як «годинникові скельця». Грудна клітка в значній мірі нагадувала бочкоподібну. Голосове тремтіння у віх ділянках було ослаблене, перкуторний звук, особливо в бокових відділах, мав характер коробкового з мозаїчним тимпанічним відтінком, місцями осередки незначного притуплення.

48. Для якого захворювання характерна така симптоматика?

49. А. Бронхоектазійної хвороби.

50. Б. Хронічного катарального необструктивного бронхіту.

51. В. Гострого бронхіту з транзиторним обструктивним синдромом.

52. Г. Бронхолегеневої карциноми.

53. Д. Хронічного слизово-гнійного обструктивного бронхіту.

54. 11. Рентґенологічно у хворого на тлі посилення і деформації легеневого малюнку за рахунок медіобазального пневмофіброзу, розширених і неструктурних коренів легень відмічалась підвищена прозорість легеневих полів. Купол діафрагми сплощений. На бронхоґрамі, виявлено розширення бронхів 4-6 порядків, їх зближення, деформацію, відсутність контрастування дистальніших гілок (симптом «обрубаного віника»). Для якого захворювання характерна така симптоматика?

55. А. Бронхоектазійної хвороби.

56. Б. Хронічного катарального необструктивного бронхіту.

57. В. Гострого бронхіту з транзиторним обструктивним синдромом.

58. Г. Бронхолегеневої карциноми.

59. Д. Хронічного слизово-гнійного обструктивного бронхіту.

60. 12. У молодої жінки (20 років) спостерігається кашель з виділенням великої кількості гнійного харкотиння «повним ротом», особливо вранці, лежачи на лівому боці. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла субфебрильна. Хворіє з дитинства. Загострення настають навесні та восени. Над легенями на тлі ясного легеневого звуку, особливо справа, невеликі осередки коробкового з тимпанічним відтінком та притупленого перкуторного звуку. На тлі жорсткого дихання з незначно подовженим видихом місцями вислуховуються ознаки амфоричності та сухі (в поєднанні з голосними великокаліберними вологими) хрипи. Про яку можливу патологію свідчать зазначені симптоми?

61. А. Хронічний необструктивний гнійний бронхіт.

62. Б. Хронічний обструктивний гнійний бронхіт.

63. В. Бронхоектазійну хворобу.

64. Г. Бронхіальну астму.

65. Д. Пневмонію.

66. 13. У призовника) спостерігається кашель з виділенням великої кількості (до 500мл) гнійного харкотиння «повним ротом», особливо вранці, лежачи на лівому боці. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла до 38⁰ С. Захворіла раптово після застуди.. Обличчя бліде з ознаками помірного дифузного ціанозу. Над легенями в межах середньої легеневої частки осередок притупленого звуку з тимпанічним відтінком понад ним. На тлі ослабленого везикулярного дихання в межах тупості над тимпанітом чути амфоричне дихання і вологі великокаліберні дзвінкі хрипи. Яке з перечислених нижче обстежень є найважливішим у верифікації діагнозу?

67. А. Рентґеноґрафія ОГК.

68. Б. Бронхоскопія.

69. В. УЗД плевральних порожнин.

70. Г. Аналіз харкотиння на АК і БК.

71. Д. Бронхоскопія.

72. 14. У хворого А. бронхоектазійна хвороба у фазі загострення. Він скаржиться на кашель з виділенням гнійного харкотиння, фебрильну гарячку. Яку кількість харкотиння виділяють такі хворі за добу?

73. А) 20-30 мл

74. В) 30-50 мл

75. С) 50-100 мл

76. D) 10-20 мл

77. E) 100-200 мл і більше.

78. 15.. При аускультації хворого з бронхолегеневою патологією на обмеженій ділянці легень студент вислухав вологі великоміхурцеві хрипи. Який механізм виникнення цих хрипів?

79. А) звуження просвіту бронхів внаслідок спазму

80. В) накопичення в‘язкого харкотиння у бронхах

81. С) накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів

82. D) накопичення рідини в альвеолах

83. E) накопичення рідкого харкотиння в порожнині абсцесу чи каверни.

84. 16. Хворий з абсцесом легені скаржиться на кашель з виділенням харкотиння зеленого кольору. Який характер цього харкотиння?

85. А) серозне

86. В) слизове

87. С) слизово-гнійне

88. D) гнійне

89. E) гнилісне

90. 17. У харкотинні пацієнта знайдено пробки Дітріха. При якому захворюванні вони з‘являються у харкотинні?

91. А) бронхіальна астма

92. В) хронічний бронхіт, фаза загострення

93. С) хронічний абсцес легень

94. D) пневмонія

95. E) некроз легеневої паренхіми.

96. 18. Хворий на інфаркт-пневмонію скаржиться на кашель з виділенням харкотиння. Які особливості харкотиння при цій патології?

97. А) харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору

98. В) харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактерії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину

99. С) рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари

100. D) харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків

101. E) спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.

102. 19. Хворий скаржиться на кашель з відходженням великої кількості харкотиння. Перкуторно спереду по середньоключичній лінії на рівні 3-5 ребер виявлено тимпанічний звук, амфоричне дихання, великоміхурцеві дзвінкі хрипи. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

103. А) мукоціліарної неспроможності

104. В) наявності порожнини в легеневій тканині

105. С) наявності повітря у плевральній порожнині

106. D) ущільнення легеневої тканини

107. E) гіперпневматизації легеневої тканини.

108. 20. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього порожнини легеневої тканини. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

109. А) кільцеподібна замкнута тінь з горизонтальним рівнем

110. В) підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

111. С) підкреслений легеневий малюнок

112. D) інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

113. E) кругла тінь високої інтенсивності, однорідна.

114. 21. При дослідженні у хворого тиску в легеневому стовбурі констатовано його значення в межах 70 мм рт. ст. Це є…

115. А. Варіант норми

116. В. Легенева гіпертензія 1 ст.

117. С Легенева гіпертензія ІІ ст..

118. D. Легенева гіпертензія ІІІ ст..

119. Е. Легенева гіпертензія ІУ ст..

120. 22. При об’єктивному обстеженні хворого (33 роки) з хронічним абсцесом в правій легеневій частці та бронхоектазіями виявлена наступна симптоматика з боку серцево-судинної системи. Тенденція до гіпотонії, тахікардія, зсув правої межі відносної серцевої тупості вправо протодіастоличний (правошлуночковий) ритм галопу, посилення та розщеплення ІІ тону над легеневим стовбуром, набухання яремних вен (позитивний венний пульс), застійна печінка з печінково-яремним рефлексом, набряки нижньої частини тіла, виражений ціаноз. Це є …

     1. Ішемічна хвороба серця.

     2. Інфекційний міокардит

     3. Серцева вада

     4. Хронічне декомпенсоване легеневе серце

     5. Тромбоемболія легеневої артерії

121. 23. Найбільшу діагностичну інформативність для верифікації тромбоемболії легеневої артерії має:

     1. Рентґенографія орґанів грудної клітки

     2. ЕКГ

     3. Загальний аналіз крові

     4. Анґіопульмоноґрафія

     5. Коаґулограма.

122. 24. «Червона кров’яна хвиля» при тромбоемболії легеневої артерії є ознакою:

     1. Рухомого тромбу в легеневій артерії

     2. Накопичення інактивованого гемоглобіну в руслі крові.

     3. Дрібноточкових крововиливів у шкіру.

     4. Шкірним васкулітом

     5. Емболізації судин шкіри.

123. 25. Який шум вислуховується в ІІ міжребер’ї справа при тромбоемболії легеневої артерії?

     1. Орґанічний систоличний

124. B.Діастоличний функціональний шум Флінта

125. C. Діастоличний орґанічний

126. D. Діастоличний функціональний шум Грехема-Стілла

127. E. Функціональний діастоличний шум Кумбса.

128. 26. Грубий систоличний шум у між лопатковому просторі хворого на тромбоемболію легеневої артерії зумовлений…

     1. Недостатністю клапана легеневої артерії

     2. Згущенням крові в малому колі кровообігу.

     3. Гострою правошлуночковою неспроможністю.

     4. Аневризмою легеневого стовбура

     5. Тромбом-«вершником» на біфуркації легеневого стовбура

129. 27. Наявність випоту в плевральній порожнині хворих на тромбоемболії легеневої артерії реєструється з наступною частотою:

     1. 3-5 %

     2. 6-10 %

     3. 11-15 %

     4. 16-20 %

     5. 21-25 %

130. 28. Вісь серця при тромбоемболії легеневої артерії

     1. Не змінюється.

     2. Горизонтальна

     3. Відхиляється вліво незначне

     4. Відхиляється вліво значне.

     5. Вертикалізація осі з переходом вправо.

131. 29. Яка з зазначених причин є найповажнішою в розвитку тромбоемболії легеневої артерії?

     1. Звуження легеневого артеріального стовбура

     2. Тромбоцитопенія.

     3. Дефіцит фактора УІІІ зсідання крові.

     4. Геморой

     5. Тромбофлебіт вен нижніх кінцівок

132. 30. Які з перечислених груп препаратів є провідними в невідкладній допомозі хворим на тромбоемболії легеневої артерії?

     1. Антибіотики

     2. Анальґетики

     3. Антиаритміки

     4. Тромболітичні препарати

     5. Серцеві глікозиди

133. 31. Активністю якого ферменту в крові зростає у хворих на тромбоемболії легеневої артерії?

     1. Аланінамінотрансферази

     2. Аспартатамінотрансферази

     3. Лактатдегідрогенази

     4. Алкогольдегідрогенази

     5. Холінестерази

134. 32. Гепатоюґулярний рефлюкс у хворих на тромбоемболію легеневої артерії - це…

     1. «Танець каротид»

     2. Зменшення наповнення яремних вен при пальпації селезінки

     3. Збільшення розтягнутих яремних вен при пальпації печінки

     4. Збільшення розтягнутих яремних вен при пальпації селезінки

     5. Зменшення розтягнутих яремних вен при пальпації печінки.

135. 33. Систоличний шум в ІІ міжребер’ї зліва у хворих на тромбоемболію легеневої артерії виникає внаслідок

     1. Неспроможності клапана легеневого стовбура

     2. Орґанічного стенозу легеневого стовбура

     3. Звуження просвіту стовбура легеневої артерії за рахунок тромбу

     4. Реґурґітацією крові в правий шлуночок

     5. . Реґурґітацією крові в праве передсердя

136. 34. При закупорці стовбура легеневої артерії чи головних гілок…

     1. Больовий синдром відсутній

     2. Виникає розпираючий біль в епіґастральний ділянці на рівні діафраґми

     3. Інтенсивний стискаючий біль в грудях з переходом в пекучий

     4. Свердлячий біль в грудній клітці на боці ураження

     5. Ниючий біль в грудній клітці в епіцентрі ураження

137. 35. У хворого діаґностовано абсцес нижньої частки лівої легені. Якими мають бути при цьому показник загального аналізу крові?

     1. Значний лейкоцитоз і прискорена ШОЕ

     2. Лейкопенія і прискорена ШОЕ

     3. Лейкопенія та еозинофілія, ШОЕ не змінена

     4. Лейкоцити в нормі, ШОЕ прискорена

     5. Загальний аналіз крові без відхилень

138. 36. Харкотиння при макроскопічному (візуальному) дослідженні у хворих з абсцесом легені…

     1. Однорідне гнійне

     2. Двошарове (верхній рідкий і нижній густий – гнійний)

     3. Двошарове (верхній густий, а нижній - рідкий з домішками слини)

     4. Тришарове (пінистий рідкий та густий шари)

     5. Однорідне серозне з домішками крові

139. 37. Ґанґрена легені може бути зумовлена…

     1. Дріжджоподібними грибками

     2. Анаеробними мікроорґанізмами

     3. Вірусами

     4. Хламідіями

     5. Леґіонелами

140. 38. Харкотиння при макроскопічному (візуальному) дослідженні у хворих з ґанґреною легені…

     1. Однорідне гнійне

     2. Двошарове (верхній рідкий і нижній густий – гнійний)

     3. Двошарове (верхній густий, а нижній - рідкий з домішками слини

     4. Тришарове (слиз з повітрям, серозна рідина та детрит)

     5. Однорідне брудно-сіре з домішками крові