У цій темі ми абстрагуємося від сектору "закордон" і тому валютний ринок залишиться поки поза нашою увагою. Ми розглянемо тільки ринок грошей і цінних паперів.
2. Грошовий ринок:сутність, об'єкти, суб'єкти, функції
У відповідності до основних положень кейнсіанської школи визначальним у теорії грошей е попит, а у відповідності до класичної - пропозиція грошей,
Кейнс вирізняв три мотиви, за якими породжується попит на гроші:
1 ) трансакційний мотив (мотив попиту на гроші для угод);
мотив застережливості;
спекулятивний мотив.
1) Попит на гроші для угод (трансакційний попит - Transaction demand) показує, скільки грошей економічний агент бажає тримати на руках для того, щоб здійснювати повсякденні трансакційні угоди.
Б, 251
Американський вчений І.Фішер сформулював грансакційний варіант кількісної теорії грошей, що базується на так званому рівнянні обміну
MV = PY
М - кількість грошей в обігу V - швидкість обертання грошей Р - рівень цін
Y- обсяг національного виробництва
З цього рівняння попит на гроші можна знайти за формулою
PY
М =
V
На початку XX ст. у Західній Європі набув поширення інший варіант кількісної теорії, відмінний від іранс акційного. Цей варіант отримав назву теорії касових залишків, "або кембриджська версія". Активними пропагандистами цієї теорії були професори Кембриджського університету А.Маршалл, А.ГІігу, Д.Робертсон). Ці вчені намагалися Зрозуміти мотиви нагромадження грошей в індивідуальних учасників виробництва і дати відповідь на такі питання:
чому люди зберігають гроші
від чого залежить попит суб'єктів господарювання на касові залишки.
Вибір суб'єктів господарювання між грішми та іншими формами збереження багатства не набув у теорії касових залишків послідовного вирішення. Ряд спрощень, до яких вдавалися кембриджські економісти в процесі аналізу, зумовлював перехід до традиційної кількісної теорії з головним висновком про наявність жорсткого зв’язку між кількістю грошей і загальним рівнем цін. Цей висновок виражено в формулі, яка отримала назву "кембриджське рівняпті
М = kPY.
Де k - коефіцієнт касових залишків. Це та частина PY, яку люди бажають зберігати у формі готівки.
Якщо порівняти рівняння Фішера і "кембриджське рівняння", то побачимо, що математично k = І/V. Звідси V = І/k. Але V і 1/к - принципово річні показники. V - потокова змінна, а І/k - показник грошових запасів. Тобто добуток кількості грошей і швидкості їх обігу дорівнює добутку рівня цін і обсягу виробництва.
Таким чином, за класичною теорією величина попиту на гроші залежить від таких чинників:
рівня цін (пряма залежність;
реального обсягу національного виробництва (або доходу Xпряма залежність); швидкості обертання грошей (зворотна залежність).
Щоб виключити вплив інфляції, зазвичай розглядають реальний попит на гроші, тобто
М
Де величина — носить назву "реальних запасів грошових коштів", або "реальних грошових залишків".
Графік цієї функції представлений на рисунку .
Бісектриса кута відображає ситуацію, коли трансакційний попит на гроші дорівнює обсягу доходу. Крива трансакційного попиту кV завжди буде розміщуватися нижче бісектриси, тому що одні й ті самі грошові одиниці роблять кілька обертів на рік. Наприклад, якщо швидкість обороту грошей за рік дорівнює 5. то к = 1/5. У стабільній ринковій економіці, за результатами емпіричних досліджень, швидкість обертання грошової маси на рік становить від 4 до 5 обертів.
Мотив застережливості (або перестороги). Попит на гроші за цим мотивом, показує, яку кількість грошей економічний агент бажає тримати у випадку непередбачених обставин. Наприклад, якщо термін погашення платежу настав, а грошей для розрахунків бракує, суб'єкт змушений або продати частину свого майна, або взяти позику. 1 та , і інша ситуації вимагають певних витра. для здійснення яких і формується певний грошовий резерв. Таким чином формується попит на гроші за мотивом застережливості.
Обсяг попиту на гроші за мотивом застережливості залежить від обсягу непередбачуваних платежів, який, в свою чергу прямо пропорційно залежить від обсягу доходу і не залежить від величини процентної ставки. Тому функція попиту на гроші *а мотивом застережливості мас вигляд:
мп,«стер, = м1>,астер,('+)
Оскільки попит на гроші і за грансакційним мотивом, і за мотивом перестороги не залежить від процентної ставки, то графічно попит на гроші за цими обома мотивами координат (М. і) маг вигляд вертикальної лінії, віддаленої від початку координат праворуч на величину доходу
Рисунок (слайд) Функція попиту на гроші за мотивом застережливості :
Спекулятивний мотив (попит на гроші як на майно) - це певний резерв грошей, за допомогою якого економічні суб’єкти прагнуть застрахувати себе від можливих втрат у результаті коливань ринкової кон’юнктури. Або можна сказати, що спекулятивний попит на гроші пов'язаний із функцією збереження цінностей.
А, 144
Спекулятивный спрос ("намерение приберечь некоторый резерв, чтобы с выгодой воспользоваться лучшим, по сравнению с рынком, знанием того, что принесет будущее") (Кейнс)
Економічний суб’єкт може зберігати свої заощадження у формі готівки або у формі інших активів (цінні папери, нерухомість і т.ін.)
Кейнс вважав, що теоретично немає необхідності розглядати окремо всі можливі варіанти збереження доходів. Тут важливо зрозуміти, що економічні суб'єкти прагнуть мати гроші для спекулятивних цілей тому, що вони не впевнені в доходах від альтернативних активів (фінансових і не фінансових), в яких вони могли б зберігати свої неспожиті в поточному періоді доходи. Для спрощення Кейнс припускав, що існує тільки дві форми фінансових активів: готівка і облігації.
Доходи (збитки) від володіння борговими зобов’язаннями набувають двох форм: виплат процентів;
змін ринкової вартості активів (падіння чи зростання).
Якщо падіння ринкової вартості активів перевищує процентні платежі, то власник має від'ємний дохід, тобто він зазнає збитків. Тому втрачається інтерес суб’єкта зберігати заощадження у формі, відмінній від грошової. Він хоче зберігати заощадження тільки у грошовій формі.
Індивід прагне максимізувати дохід від свої активів. Саме цим бажанням визначається його поведінка стосовно того, яку частину він залишить у формі готівки (спекулятивний попит), а яку витрать на придбання цінних паперів.
Спекулятивний попит базується на оберненій залежності між ставкою процента у курсом облігації.
Наприклад, 1000 грн - за таким курсом придбали облігацію, яка приносить фіксований дохід 50 грн в рік, що відповідає існуючій на той момент процентній ставці 5%, Вирішили продати облігацію, але % на ринку змінився - 8 %. За яку суму ми можемо продати
Т7_тасго_2011 _2012
облігацію за умови, шо вона приносить ті ж 50 гри доходу. По курсу 1000 її вже не куплять, оскільки ці гроші можуть принести 80 грн за існуючої ринкової ставки. Припускаючи, що 500 грн відповідає 8 %. отримуємо новий курс, який дорівнює 625 грн. Загальна формула для визначення поточного курсу облігації гака: В = а / і. де В - курс облігації, а - фіксована сума доходу, яку приносить облігація, і - поточна ринкова ставка процента.
Якщо спекулятивний попит на гроші позначити М^. то його функція матиме вигляд
МІ,«„ = МІЧ,,, <і. >
Таким чином, спекулятивний попит на гроші - спадна функція від процентної ставки !а облігаціями
Узагальнюючи два підходи - класичний і кейнсіанський, можна виокремити такі фактори попиту на гроші:
рівень доходу;
швидкість обертання грошей;
ставка процента.
Загальний попит на гроші, за теорією Кейнса, визначається і рівнем доходу (У), і рівнем процентної ставки (і)
М° = М°^+і_)