Тема 2. Економічний цикл та індикатори ділового циклу

1. Сутність економічного циклу

2. Основні причини економічних циклів.

3. Концепції циклів.

4. Основні групи індикаторів за природою індикаторів: проциклічні та протициклічні.

5. Характеристика та інтерпретація індексів випереджаючих індикаторів, індексів, що запізнюються та індикатору збігу.

1. Сутність економічного циклу

Розвиток економічних процесів носить циклічний характер: зростання обов'язково супроводжується спадом, за яким слідує відновлення і нове зростання. Одна і та ж зміна конкретного індикатора може мати абсолютно різний економічний сенс (а значить, і фінансові наслідки) залежно від того, на якій стадії економічного циклу вона спостерігається. Очікуваний вплив такої зміни може бути прямо протилежним, оскільки фінансова влада вивчає стан економіки і ухвалює регулюючі рішення з урахуванням циклічної її поведінки. Уміння оперувати поняттями, пов'язаними з економічним циклом і правил їх застосування, є обов'язковим інструментом в арсеналі фінансового аналітика.

Важливою рисою ринкової економіки є циклічність розвитку. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток має не прямолінійний, а хвилеподібний характер. Хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а у формі економічних циклів. Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок і рівня зайнятості становлять діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки.

Економічний цикл (Economie Cycle), інакше бізнес-цикл (Business Cycle), або діловий цикл є природною формою розвитку економіки.

В економічній літературі визначені два основних види циклів: бізнес-цикл та цикли зростання. Остання може розглядатися як окремий випадок першого. Класичний бізнес-цикл, що складається з чотирьох етапів: розширення, пік, спад, і дно. Цикли зростання, в свою чергу, визначається як короткострокові коливання у темпах зростання близько довгострокової тенденції. Ці дані, як видається, вказують на те, що бізнес-цикли, як правило, асиметричні (тобто, їх розширення періоди найчастіше більше, ніж скорочення періодів) і більш тривалі періоди часу, в той час як зростання циклами, як правило, порівняно більш симетричною з аналогічною довжини прискорення темпів періоди і уповільнення темпів періоди, і, як правило, коротше.

Економічний цикл - одна з центральних концепцій сучасної економіки. Його визначення було введено знаменитими економістами Артуром Бернсом (Arthur Bums) і Уеслі Мітчеллом (Yesley Mitchell) в їх роботі 1946 р. «Вимірювання економічних циклів», написаної для Національного бюро економічних досліджень, яке зараз є офіційним арбітром економічного циклу США. Згідно Бернсу і Мітчеллу, економічний цикл є «тип коливання, що виявляється в сукупної економічної діяльності націй, які організують свою роботу в основному в торгово-промислових підприємствах: цикл складається з підйомів, що відбуваються приблизно в один і той же час в різних видах економічної діяльності, за якими йдуть настільки ж загальні періоди спаду, зниження ділової активності і пожвавлення, яке переходить у фазу піднесення нового циклу ».

Економічний цикл (цикл ділової активності) - це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання. Він характеризується такими ознаками як самовідтворення, безперервність, хвилеподібний характер динаміки макроекономічних показників, різний ступінь регулярності, важкість прогнозування.

Рівень ділової активності знаходить свій вираз у певній кількості товарів та послуг, створених економікою країни. Його зменшення означає зниження темпів приросту виробництва або навіть скорочення виробництва. Зростання - характеризує збільшенні обсягів виробництва, кількості робочих місць тощо.

Одним із способів осмислення економічного циклу є графічне представлення загальноекономічної діяльності країни. Оскільки в даний час у США у якості оцінки рівня економічної активності є валовий внутрішній продукт (ВВП), економісти зазвичай ототожнюють економічний цикл зі змінюють один одного періодами росту і зниження ВВП.

ВВП та спади

YOY %

Зростання ВВП означає економічне зростання, зниження ВВП - спад. Однак економічний цикл, за визначенням Бернса і Мітчелла, не може бути повністю охоплений одним індикатором, в тому числі і ВВП. Швидше він є коротким конспектом індикаторів, що відображає різні аспекти економіки.

Одним із перших дослідженням структури економічних циклів займався Карл Маркс. Він виділяв чотири послідовні фази циклу: криза, депресія, пожвавлення і підйом. Деякі ж дослідники вважають, що реально цикл складається з двох фаз: спаду і підйому.

У сучасній економічній літературі досить широко застосовують термінологію Національного бюро економічних досліджень США, яка визначає наявність у структурі ділового циклу чотирьох основних фаз: вершини (піку), рецесії (спаду), дна (депресії), пожвавлення (розширення, підйому) (рис 1.1). Отже, виділяють наступні елементи в структурі економічного циклу:

• Спад (криза, рецесія). За цієї стадії спостерігається надвиробництво і подальше падіння обсягів виробництва, затоварювання, зменшення обсягів оптової і роздрібної торгівлі, масове банкрутство, скорочення зайнятості. При цьому платоспроможний попит зменшується, реальна заробітна плата знижується. Відбувається нарощування взаємних неплатежів, спостерігається недостатність кредитних ресурсів, зростання відсоткової ставки, недостатність грошової маси, масове знецінення основного капіталу, уповільнення інвестиційних процесів, падіння курсів акцій, біржова паніка.

Рисунок 1.1. Модель економічного циклу

• Дно (депресія, застій) - найнижча точка спаду циклу, критична точка в економіці. Виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня, зменшуються товарні запаси. Темпи падіння цін уповільнюються.

• Пожвавлення. Починає оновлюватися капітал, модернізується виробництво, відновлюються інвестиції, активізується попит. Виробництво, зайнятість та споживання зростають. Кредитна експансія. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність. Коли виробництво досягає передкризового рівня, економіка входить до фази піднесення (піку).

• Пік (піднесення, експансія, бум). В економіці спостерігається повна зайнятість і виробництво працює на повну потужність. Спостерігається масове оновлення капіталу, розширення виробництва, зростання прибутку та зароШжної плати. Рівень цін має тейщенцію до підвищення* відчувається недостатність ресурсів, а зростання ділової активності припиняється. Це призводить до «перегріву» економіки, виникнення диспропорцій і створення передумов для входження економіки в новий економічний цикл.

Економічна криза зазвичай пов'язана з перевиробництвом (в країнах СНД була зумовлена недовиробництвом). Тривалість фази падіння, як правило, становить 1-1,5 років (в Україні вона тривала 10 років). Глибина падіння ВНП і промислового виробництва у країнах Заходу навіть у повоєнні роки не перевищувала 10%, в Україні вона становила понад 50%.

У США існує спеціальна неурядова дослідницька організація, Національне бюро економічних досліджень (NBER — National Bureau of Economic Research), яка спостерігає за економічними циклами, визначає їх поворотні моменти. Вона вивчає та визначає економічні індикатори та відстежує за ними глобальний економічний цикл, дає його об'єктивні характеристики.

Згідно методики NBER, спад (рецесія) починається з падіння реального ВВП протягом двох послідовних кварталів підряд. Але саме по собі таке падіння не обов'язково означає спад, адже індикатори часто відхиляються від основного тренда. Велика кількість інших індикаторів залучається для того, щоб сформувати загальну оцінку тенденції, яка буде прийнята більшістю дослідників і практиків. При цьому найбільше значення мають навіть не самі величини економічних показників (ВВП, промислове виробництво, торговий баланс тощо), а їх зміни від місяця до місяця, від кварталу до кварталу, і в тривалішій перспективі — від року до року. Саме у цих змінах найясніше виражений вплив економічної ситуації на результати бізнесу, зміну настроїв і активності виробників і споживачів.